Нафтифін розчин інструкція по застосуванню

діюча речовина: нафтифіну гідрохлорид;

1 мл препарату містить нафтифіну гідрохлориду 10 мг;

допоміжні речовини: етанол 96 %,пропіленгліколь, вода очищена.

Україна, 61085, Харківська обл., місто Харків, вулиця Астрономічна, будинок 33, літ. «В-1».

Фармакодинаміка.

Нафтифін — протигрибковий засіб класу аліламінів. Його активним інгредієнтом є нафтифіну гідрохлорид, механізм дії якого пов’язаний з інгібуванням дії ергостеролу.

Нафтифін активний щодо дерматофітів, таких як трихофітон, епідермофітон і мікроспорум, дріжджових (Candida), пліснявих (Aspergillus) та інших грибів (наприклад SporothrixSchenckii). Щодо дерматофітів і аспергіл, нафтифін invitro чинить фунгіцидну дію, щодо дріжджових грибів — проявляє фунгіцидну або фунгістатичну активність залежно від штаму мікроорганізму.

Нафтифін виявляє також антибактеріальну активність щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, які можуть спричиняти вторинні бактеріальні інфекції поряд з мікотичними ураженнями.

Крім того, препарат має потужні протизапальні властивості.

Фармакокінетика.

Нафтифіну гідрохлорид швидко абсорбується та утворює стійкі протигрибкові концентрації у різних шарах шкіри. Приблизно 4 % нанесеної на шкіру дози абсорбується, тому системний вплив діючої речовини дуже низький. Тільки слідові кількості нафтифіну виявляються у плазмі крові та сечі. Діюча речовина майже повністю метаболізується; метаболіти не мають протигрибкової активності та виводяться з калом і сечею. Період напіввиведення становить 2—4 доби.

Місцеве лікування грибкових інфекцій, спричинених чутливими до нафтифіну патогенами:

— грибкові інфекції шкіри та шкірних складок;

— міжпальцеві мікози;

— грибкові інфекції нігтів (оніхомікози);

— шкірні кандидози;

— висівкоподібний лишай;

— запальні дерматомікози зі свербежем або без нього;

— мікоз зовнішнього слухового проходу.

Підвищена чутливість до нафтифіну або пропіленгліколю. Препарат не можна наносити на ранову поверхню. Не застосовувати для лікування очей.

Препарат застосовують при захворюваннях нігтів та шкіри лише зовнішньо!

Препарат містить етанол, тому слід уникати потрапляння розчину в очі та на відкриті рани. Розчин містить пропіленгліколь, що може спричинити подразнення шкіри.

Дані щодо застосування нафтифіну вагітним жінкам відсутні або обмежені. Результати досліджень на тваринах не вказують на існування прямого або опосередкованого шкідливого впливу препарату на репродуктивну функцію. Препарат можна застосовувати у період вагітності або годування груддю лише у разі нагальної потреби після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик, яке визначає лікар.

Жінкам, які годують груддю, необхідно запобігати потраплянню препарату на шкіру та у травний тракт дитини.

Не впливає.

Даних щодо ефективності та безпеки застосування препарату дітям недостатньо, тому не рекомендується призначати Нафтифін пацієнтам цієї вікової категорії.

Препарат слід наносити на уражену поверхню шкіри та сусідні з нею ділянки 1 раз на добу після її ретельного очищення та висушення, захоплюючи приблизно 1 см здорової ділянки шкіри по краях зони ураження.

Тривалість лікування: при дерматомікозах — 2—4 тижні (у разі необхідності — до 8 тижнів); при кандидозах — 4 тижні; при інфекціях нігтів — до 6 місяців.

При грибкових захворюваннях нігтів препарат рекомендується застосовувати 2 рази на добу. Перед першим застосуванням необхідно максимально видалити уражену частину нігтя ножицями або пилкою для нігтів (для полегшення цієї процедури за рекомендацією лікаря нігті можна обробити спеціальним розм’якшувальним засобом).

При мікозах зовнішнього слухового проходу лікування має тривати не менше 14 днів. Місцеве лікування слід проводити шляхом вкладання у вухо ватних турунд, змочених розчином Нафтифіну, на 5—8 хвилин 1—2 рази на добу.

Для запобігання рецидивам лікування препаратом слід продовжувати не менше 2 тижнів після зникнення основних симптомів захворювання.

Гостре передозування при місцевому застосуванні нафтифіну не спостерігалося. Системна інтоксикація при зовнішньому застосуванні препарату малоймовірна, оскільки незначна кількість діючої речовини всмоктується через шкіру.

У разі випадкового проковтування препарату слід розпочати симптоматичне лікування.

У поодиноких випадках можуть проявлятися місцеві реакції: сухість шкіри, почервоніння та відчуття печіння, еритема, свербіж, місцеве подразнення. Побічні ефекти зазвичай мають оборотний характер та не потребують відміни лікування.

Дослідження щодо взаємодії не проводили.

2роки від дати виробництва препарату в упаковці in bulk.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 8 мл або по 20 мл препарату у флаконі, укупореному пробкою-крапельницею та закритому кришкою, у коробці.

Без рецепта.