Номігрен Босналек таблетки інструкція по застосуванню

діючі речовини: ерготаміну тартрат, меклоксаміну цитрат, камілофіну гідрохлорид, пропіфеназон, кофеїн;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою містить ерготаміну тартрату 0,75 мг, меклоксаміну цитрату 20 мг, камілофіну гідрохлориду 25 мг, пропіфеназону 200 мг, кофеїну 80 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактоза, моногідрат; кросповідон, тальк, магнію стеарат, желатин, кремнію діоксид колоїдний безводний, кислота винна, заліза оксид червоний (Е 172), титану діоксид (Е 171), поліакрилатна дисперсія 30 %, макрогол 6000, полісорбат 80, натрію кармелоза.

71000, Сараєво, Юкічева, 53, Боснія і ГерцеговинÐ /

71000, Sarajevo, Jukiceva, 53, Bosnia and Herzegovina.

Фармакодинаміка.

Активні речовини Номігрену БосналекÒ діють синергічно і комплексно на мігренозний біль і симптоми, що його супроводжують.

Ерготаміну тартрат — алкалоїд ріжків, стимулює гладку мускулатуру та спричиняє вазоконстрикцію церебральних та периферичних кровоносних судин, внаслідок чого зменшується набряк головного мозку.

Меклоксаміну цитрат чинить м’яку седативну, протиблювальну та антигістамінну дію.

Камілофіну гідрохлорид діє як спазмолітик, що усуває початковий вазоспазм у продромальній фазі нападу мігрені.

Пропіфеназон чинить аналгетичну дію.

Кофеїн підвищує абсорбцію ерготаміну та посилює його терапевтичний ефект.

При пероральному прийомі активні речовини Номігрену БосналекÒ швидко та повністю абсорбуються з травного тракту.

Фармакокінетика.

Абсорбція .

Після перорального застосування активні компоненти препарату Номігрен Босналек® швидко і добре всмоктуються зі шлунково-кишкового тракту. При введенні ерготаміну у дозі 2 мг максимальна його концентрація у плазмі крові становить 20 мкг/мл через 70 хвилин.

Розподіл.

Ерготамін погано розподіляється у спинномозковій рідині. Напівперіод розподілу становить 2,7 години, а об’єм розподілу становить 1,85 л/кг. Камілофін, у вигляді складного ефіру, швидко гідролізується, тому його дія швидко проявляється, але настільки ж швидко знижується. Меклоксаміну цитрат має високу біодоступність. Період напіврозпаду у плазмі крові становить 1,5-2 години. Кофеїн розподіляється у спинномозковій рідині та інших тканинах. Об’єм розподілу 0,53-0,56 л/кг. Пропіфеназон зв’язується з білками плазми крові приблизно 10 %. Об’єм розподілу становить 0,4 л/кг.

Метаболізм.

Біотрансформація активних компонентів препарату Номігрен Босналек® відбувається у печінці.

Ерготамін метаболізується з гідроксилюванням в A-кільці молекули. Камілофін і пропіфеназон піддаються швидкому метаболічному гідролізу, а меклоксаміну цитрат проходить перший етап метаболізму. Кофеїн досить швидко метаболізується у процесі деметилювання, гідроксилювання та aцетиляції з утворенням більш ніж 25 продуктів метаболізму.

Виведення.

Ерготамін з організму виводиться з жовчю та фекаліями. Період напіввиведення становить 1,5-2,5 години. Пропіфеназон, кофеїн, камілофін, меклоксаміну цитрат і їх метаболіти виводяться з організму з сечею.

Запобігання або припинення судинного головного болю (мігрень, кластерний головний біль), а саме:

- мігрень: припинення нападу болю.

- кластерний головний біль: припинення та короткочасна профілактика.

• Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату;

• лейкопенія;

• аденома передміхурової залози;

• виразка шлунка;

• механічні стенози шлунково-кишкового тракту;

• мегаколон;

• тахіаритмії;

• тяжкий церебральний склероз;

• васкулярний стеноз;

• стенокардія;

• ішемічна хвороба серця;

• артеріальна гіпертензія;

• порушення периферичного кровообігу;

• скроневий артеріїт;

• інсульт;

• стан підвищеного збудження;

• розлади сну;

• вузькокутова глаукома;

• генетично зумовлена недостатність глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази (проявляється як гемолітична анемія);

• гостра печінкова порфірія;

• захворювання нирок та печінки;

• сепсис;

• гіпертиреоз;

• недостатність або порушення харчування;

• геміплегічна або базилярна мігрені;

• супутнє лікування інгібіторами CYP3A4, включаючи макроліди, ВІЛ-протеази або інгібітори зворотної транскриптази та протигрибкові засоби;

• супутнє лікування вазоконстрикторами, включаючи алкалоїди ріжків, суматриптан та інші агоністи 5HT1-рецепторів;

• вік понад 65 років.

Препарат не призначений для профілактики мігрені. Пацієнтам, які хворі на бронхіальну астму, хронічні респіраторні захворювання або алергічний риніт, або мають будь-які прояви реакції гіперчутливості до протиревматоїдних або аналгетичних препаратів, слід проконсультуватися з лікарем.

Препарат застосовується симптоматично і може впливати на здатність керувати автомобілем і механізмами, особливо у поєднанні з алкоголем. При появі перших ознак побічних ефектів або при підозрі на вагітність необхідно негайно звернутися до лікаря. Немає даних щодо можливого звикання до препарату.

Пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або мальабсорбції глюкози-галактози не слід приймати цей препарат.

Серцево-судинні ефекти.

При щоденному застосуванні препарату або його застосуванні понад рекомендованих доз можливий розвиток вазоспазму.

Завдяки своїм судинозвужувальним властивостям ерготамін може спричинити ішемію міокарда або, в окремих випадках, навіть інфаркт у пацієнтів з недіагностованою ішемічною хворобою серця. Якщо виник біль у грудях, лікування слід припинити.

Ерготизм.

Щоб уникнути ризику виникнення ерготизму, пацієнтів, які лікуються цим лікарським засобом, слід проінформувати про максимально допустиму дозу препарату та перші симптоми передозування: гіпестезія, парестезії, у т.ч. оніміння, поколювання у пальцях рук і ніг; нудота і блювання, не пов’язані з мігренню та симптоми ішемії міокарда, такі як біль у ділянці серця. Якщо такі симптоми спостерігаються, слід припинити прийом препарату та терміново проконсультуватися з лікарем.

Кофеїнізм. Кількість кофеїну у препараті така, що прояви його дії будуть значно слабшими, ніж ерготаміну. З метою уникнення небажаних наслідків (передозування, надмірне збудження, кофеїнізм), при застосуванні препарату слід уникати надмірного вживання кави, міцного чаю, інших (у тому числі газованих) тонізуючих напоїв, що містять кофеїн. Кофеїн стимулює діурез (підвищує частоту сечовипускання). Хоча на даний час відсутні дані, але не можна виключати можливе звикання, розвиток медикаментозної залежності при тривалому застосуванні.

Фіброзні ускладнення.

Якщо всупереч рекомендаціям препарати, що містять ерготамін, застосовувати надмірно та тривалий час, вони можуть спричинити фіброзні зміни, зокрема, у плеврі та у заочеревинному просторі. Відомо про поодинокі повідомлення щодо фіброзних змін серцевих клапанів.

Печінкова недостатність.

Пацієнтам з печінковою недостатністю легкої та помірної тяжкості; особливо пацієнтам, у яких діагностовано холестаз, слід застосовувати препарат під наглядом лікаря.

Медикаментозний головний біль.

Є повідомлення про виникнення головного болю, спричиненого тривалим і безперервним застосуванням препаратів, що містять ерготамін.

Розлади зору.

У період постмаркетингового дослідження було зареєстровано випадки раптової тимчасової втрати зору. Це небажане явище може бути пов’язане з вазоспазмом та ішемією. У такому випадку необхідно негайно припинити застосування препарату та звернутися за медичною допомогою.

Існує ризик впливу на плід. Протипоказано застосовувати вагітним та жінкам, які планують вагітність.

Годування груддю.

Ерготамін і кофеїн проникають у грудне молоко. Застосування препарату у період годування груддю протипоказано.

Препарат може впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. У випадку виникнення запаморочення або сонливості після застосування препарату необхідно до зникнення цих проявів утриматися від будь-яких дій, що вимагають підвищеної уваги та швидкості реакції.

Не застосовувати.

Препарат рекомендований для перорального застосування на початкових (продромальних) стадіях нападу. Якщо лікар не призначив інше, слід застосовувати препарат для:

• припинення атаки мігрені (залежно від ступеня тяжкості проявів):

Виражена мігрень.

По 1-2 таблетки на початку нападу головного болю, при необхідності — ще 1 таблетку через 30 хвилин після прийому першої та через кожні півгодини у разі необхідності, максимум

4 таблетки за добу. Рекомендується застосовувати препарат не більше 2 разів на тиждень з інтервалом між прийомами мінімум 4 дні. Максимальна тижнева доза не повинна перевищувати 10 таблеток. Рекомендовано не більше 2 терапевтичних курсів протягом

1 місяця.

Помірно виражена мігрень.

По 1 таблетці на початку нападу. Максимальна добова доза — 4 таблетки. Загальна тижнева доза не повинна перевищувати 10 таблеток.

• Припинення та короткострокова профілактика кластерного головного болю.

Для припинення і короткочасної профілактики нападу у пацієнтів з регулярними атаками.

Застосовувати дозу, що становить 4-5 таблеток (3-4 мг у перерахунку на ерготамін) на добу, розподілену на кілька прийомів, протягом 3 тижнів. Приймати за 30-60 хвилин до очікуваного нападу.

Проведення короткочасної профілактики для пацієнтів з нічними нападами болю.

По 1-2 таблетки (1-2 мг у перерахунку на ерготамін) перед сном.

З метою запобігання виникнення небажаних побічних реакцій необхідно уникати надмірних доз. Для цього важливо не перевищувати рекомендовану максимальну тижневу дозу, що становить не більше 10 таблеток.

Пацієнти літнього віку.

Відсутні дані щодо необхідності коригування дози препарату пацієнтам літнього віку. Але оскільки такі захворювання як ішемічна хвороба серця, захворювання нирок і печінки, тяжка артеріальна гіпертензія, що часто виявляються у пацієнтів літнього віку, відносяться до протипоказань, рекомендується з обережністю застосовувати цей лікарський засіб для цієї вікової групи. Пацієнтам віком від 65 років препарат не застосовують.

Симптоми: нудота, блювання, діарея, слабкість, відчуття холоду, біль, поколювання або ціаноз кінцівок; судоми; оніміння м’язів, шум у вухах, сильний головний біль, запаморочення, біль у грудях, артеріальна гіпертензія або гіпотензія, тахікардія, утруднене дихання, сонливість, сплутаність свідомості, ступор, судоми, шок, слабкий пульс.

У разі систематичного (хронічного) передозування препарату можливі прояви симптомів і ускладнень, пов’язаних із впливом компонентів препарату, а саме ерготаміну (ерготизм) та/або кофеїну (кофеїнізм).

Ерготизм визначається як інтенсивна артеріальна вазоконстрикція, з ознаками та симптомами периферичної судинної ішемії кінцівок, таких як оніміння, поколювання і біль у кінцівках, ціаноз, відсутність периферичного пульсу і, якщо вчасно не розпочати лікування, це може призвести до гангрени. Крім того, ерготизм може також включати ознаки та симптоми судинної ішемії інших тканин (нирковий або церебральний вазоспазм). У більшості випадків ерготизм пов'язаний з хронічною інтоксикацією та / або передозуванням. Токсичний ефект при дозі ерготаміну 15 мг триває 24 години, а при дозі 40 мг — кілька днів.

Кофеїнізм може виникати при прийомі високих доз кофеїну (250-700 мг). Проявляється збудженням або депресією, занепокоєнням, тривогою, яка доходить іноді до паніки, порушенням сну, розширенням зіниць, порушенням координації, почервонінням і сухістю шкіри, сильною спрагою, м'язовими посмикуваннями, нудотою, шлунково-кишковими розладами, аритмією, посиленням діурезу. Зрідка при отруєнні можливі психози за типом білої гарячки (делірій). Вихід з інтоксикації часто супроводжується пульсуючим головним болем, запамороченням, болями в серці, шумом у вухах, порушенням чіткості зору, безсонням. Кофеїн, як і інші симпатоміметики, потенційно може спричиняти медикаментозну гіпертермію.

Лікування: промивання шлунка не пізніше 4 годин після прийому препарату із застосуванням активованого вугілля та сульфату магнію.

Якщо зберігається вазоконстрикція, необхідно застосовувати судинорозширювальні засоби, але з обережністю, щоб не посилити вже наявну артеріальну гіпотензію. З метою зниження ризику розвитку тромбозу можна ввести внутрішньовенно гепарин або декстран. При необхідності пацієнта слід зігріти, але не сильно. Необхідно стежити за вентиляцією легень, усунути артеріальну гіпотензію, контролювати судоми.

Якщо наявні прояви інтоксикації кофеїном необхідно обмежити вживання продуктів, напоїв та лікарських засобів, що містять метилксантини. Звичайні кава і газовані напої замінюють декофеїнізованими. Пацієнти повинні бути проінформовані про те, в яких продуктах, напоях, лікарських засобах містяться метилксантини (кофеїн). Уникнути вираженого абстинентного синдрому дозволяє поступова відміна кофеїну, при головному болю призначати аналгетики. Рекомендовано повноцінний відпочинок.

Виявляються головним чином при тривалому лікуванні і при застосуванні великих доз препарату.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості у вигляді кропив’янки або почервоніння шкіри, слизових оболонок очей і носоглотки. У випадку прояву таких побічних ефектів слід одразу припинити застосування препарату та проконсультуватися з лікарем.

Інколи можуть спостерігатися такі прояви реакції гіперчутливості як анафілактичний шок або агранулоцитоз.

Анафілактичний шок проявляється наступними ознаками: холодний піт, запаморочення, нудота, блідість, утруднене дихання, набряк обличчя, свербіж, серцева недостатність,

слабкий пульс, відчуття холоду. Ці побічні ефекти можуть виникати одразу після прийому препарату або через 1 годину. Якщо спостерігається прояв будь-яких із цих симптомів, необхідно надати першу допомогу: надати пацієнту можливість глибоко дихати, звільнити дихальні шляхи, покласти пацієнта, викликати лікаря.

Агранулоцитоз проявляється появою гарячки, відчуттям холоду, болю у горлі, важкістю при ковтанні, запаленням слизової оболонки порожнини рота, носа, горла і статевих органів. Швидкість осідання еритроцитів висока, кількість гранулоцитів низька або вони відсутні, підвищені показники гемоглобіну, червоних кров’яних клітин і тромбоцитів. Якщо є підозра на агранулоцитоз, необхідно провести аналіз крові, та у разі необхідності, відмовитися від застосування препарату.

З боку центральної нервової системи: парестезії (наприклад, відчуття поколювання), гіпестезія (наприклад, оніміння), слабкість, запаморочення, пригнічення свідомості, безсоння, обмеженість рухів, медикаментозний головний біль, сонливість, галюцинації, судоми.

З боку органів зору: нечіткість зору як результат порушення акомодації; поява рухливих зелених зірок («мушок») у полі зору, що може свідчити про розвиток глаукоми.

З боку органів слуху та лабіринту: вертиго, дзвін у вухах.

Респіраторні, торакальні та медіастенальні розлади: задишка. Були зареєстровані випадки плевролегеневого фіброзу.

З боку серцево-судинної системи: міокардіальна ішемія, ціаноз, відчуття холоду у кінцівках, гангрена, слабкий пульс, біль у ділянці серця, зміни на ЕКГ, транзиторна тахікардія або брадикардія, артеріальна гіпертензія, периферична вазоконстрикція; у поодиноких випадках — шум у вухах, інфаркт, фіброз ендокарда.

З боку травного тракту: нудота та блювання (не пов'язані з мігренню), біль в епігастральній ділянці, сухість у роті, біль у животі, діарея. Випадки заочеревного фіброзу та ішемії кишечнику.

З боку шкіри та підшкірної тканини: локалізований набряк, свербіж, висипання, почервоніння шкіри, набряк обличчя.

З боку опорно-рухового апарату: біль у м’язах спини і кінцівок, міалгія, судоми м’язів нижніх кінцівок.

Загальні порушення : м’язова слабкість.

Дослідження : відсутність пульсу; може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози та сечової кислоти, можливе підвищення кліренсу креатиніну, збільшення екскреції натрію та кальцію, незначне підвищення концентрації

5-гідроксиіндолоцтової кислоти, ванілілмигдалевої кислоти та катехоламінів у сечі.

Травми, отруєння та процедурні ускладнення: ерготизм, кофеїнізм.

Ерготизм проявляється як інтенсивна артеріальна вазоконстрикція, з ознаками і симптомами периферичної судинної ішемії кінцівок та інших тканин. При неконтрольованому та надмірному застосуванні препаратів, що містять ерготамін, протягом тривалого часу, можуть відбуватися фіброзні зміни, зокрема, у плеврі і заочеревному просторі. Є рідкісні повідомлення про фіброзні зміни серцевих клапанів. При тривалому і безперервному лікуванні можлива поява головного болю, спричиненого застосуванням цього лікарського засобу.

Вживання високих доз кофеїну (250-700 мг/добу), може призвести до кофеїнізму. Синдром кофеїнізму характеризується занепокоєнням, порушенням сну (за аналогією з

тривожними станами), депресією, тахіпное, при раптовій відміні — посилення гальмування центральної нервової системи з появою відчуття підвищеної втомлюваності, сонливості, м’язового напруження, депресії; відчуття серцебиття, стиснення у грудях; аритмії, посилення секреції шлунку.

Інформування при підозрі на наявність побічних реакцій.

Інформування при підозрі на прояви побічних реакцій, пов’язаних із застосуванням цього лікарського засобу, є важливим для формування максимально повної картини щодо профілю безпеки препарату та для уточнення оцінки співвідношення користь/ризик при його застосуванні.

Таке інформування про побічні реакції сприяє проведенню моніторингу співвідношення користь/ризик лікарського засобу, а також адекватній оцінці його профілю безпеки.

Потенційна взаємодія препарату Номігрен Босналек® з іншими лікарськими засобами пов'язана в першу чергу з компонентом ерготаміну. Кількість кофеїну така, що прояви його взаємодії будуть значно слабшими, ніж ерготаміну.

Ерготамін.

Амантадин, кінідин і трициклічні антидепресанти посилюють дію препарату Номігрен Босналек®.

Деякі антидепресанти, такі як флуоксетин, флувоксамін або нефазодон, підвищують рівень дериватів ерготаміну. Одночасне застосування ерготаміну з інгібіторами зворотного захоплення серотоніну може призвести до серотонінового синдрому. Тому таке одночасне застосування потребує обережності.

Потужні інгібітори CYP3A4, у т.ч. макролідні антибіотики. Макролідні антибіотики - потужні інгібітори CYP3A4, тому при одночасному застосуванні з препаратом Номігрен Босналек® можливе підвищення концентрації ерготаміну в плазмі крові. Пригнічення метаболізму ерготаміну підвищує ризик розвитку церебральної ішемії, що становить летальну загрозу для життя.

Одночасне застосування з тетрациклінами збільшує ризик розвитку ерготизму.

ВІЛ-протеази або інгібітори зворотної транскриптази (наприклад, ритонавір, індинавір, нелфінавір, делавірдин) або азольні протигрибкові засоби (наприклад, кетоконазол, ітраконазол, вориконазол): слід уникати одночасного застосування з препаратом Номігрен Босналек®. Такі комбінації можуть спричинити прояв підвищеної токсичності (вазоспазм та ішемію кінцівок і інших тканин). Встановлено, що алкалоїди ріжків є одночасно і інгібіторами, і субстратами CYP3A.

Помірні/слабкі інгібітори CYP3A4. Помірні та слабкі інгібітори CYP3A4, такі як циметидин, флуконазол і грейпфрутовий сік, також можуть посилити дію ерготаміну, тому потрібна обережність при їх одночасному застосуванні.

Фармакокінетичні взаємодії між ерготаміном та ізоферментами цитохрому Р450 невідомі.

Судинозвужувальні. Не рекомендується одночасне застосування препарату Номігрен Босналек® і судинозвужувальних препаратів, оскільки можливе виникнення артеріальної гіпертензії, що становить загрозу для життя.

Пропранолол: може посилити судинозвужувальну дію препарату Номігрен Босналек®.

Агоністи серотонінового (5-HT1) рецептора (наприклад, суматриптан). Ерготамін не можна застосовувати протягом 6 годин після прийому алмотриптану, суматриптану, ризатриптану та золмітриптану. Алмотриптан, елетриптан, суматриптан і ризатриптан не слід застосовувати протягом 24 годин та золмітриптан протягом 6 годин після ерготаміну.

Алкоголь. Одночасне застосування препарату Номігрен Босналек® з іншими седативними засобами або алкоголем може призвести до посилення седативного ефекту.

Нікотин . Можливе виникнення вазоконстрикції і підвищення загрози ішемії.

Одночасне застосування з тетрациклінами збільшує ризик розвитку ерготизму.

Кофеїн:

• з фенітоїном кліренс кофеїну при одночасному застосуванні зростає;
• з флувоксаміном кліренс кофеїну при одночасному застосуванні зменшується;
• з аналгетиками-антипіретиками ефект кофеїну посилюється;
• з альфа- та бета-адреноміметиками, похідними ксантіну, психостимулюючими засобами посилюються ефекти цих лікарських засобів, підвищується тиреоїдний ефект тиреотропних засобів;
• з опіоїдними аналгетиками, анксіолітиками, снодійними та седативними засобами -послаблюються ефекти вищезазначених лікарських засобів;
• щодо засобів для наркозу, препаратів, що пригнічують ЦНС, а також препаратів аденозину є антагоністом;
• з препаратами літію знижує його концентрацію в крові;
• з лікарськими засобами, що стимулюють центральну нервову систему - надмірно стимулює ЦНС;
• з інгібіторами МАО — може привести до небезпечної аритмії серця або підвищення артеріального тису;
• може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози та сечової кислоти.

2 роки.

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

По 10 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у тубі, по 1 тубі в картонну коробку.

За рецептом.