Нуросан Максі інструкція по застосуванню

Марксанс Фарма Лтд для "Сана+Медікал ГмбХ", Індія/Швейцарія

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Ібупрофен

Фармакодинаміка. Ібупрофен належить до групи НПЗЗ, чинить значну знеболювальну, протизапальну та жарознижувальну дії. Дія лікарського засобу зумовлена його здатністю пригнічувати синтез простагландинів (медіаторів болю та запалення) шляхом інгібування ферменту циклооксигенази. Аналгетичний ефект ібупрофену не пов’язаний із наркотичною дією. Не чинить опіатоподібної дії на ЦНС і, на відміну від наркотичних аналгетиків, не пригнічує дихання, не призводить до медикаментозної залежності. Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо з травного тракту швидко абсорбується. Початок терапевтичної дії при симптоматичному лікуванні проявляється через 15-30 хвилин після прийому. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1,5-2 години після прийому. При прийомі однієї дози до 800 мг виникає лінійна залежність між кількістю застосованого препарату та інтегрованою площею під кривою концентрація-час (AUC). Не існує жодних доказів кумуляції препарату. Препарат добре проникає в тканини суглобів, у синовіальній рідині досягає максимальної концентрації через 3 години. Період напіввиведення для ібупрофену становить приблизно 2 години. Виведення ібупрофену здійснюється протягом 24 годин після прийому останньої дози.

Біль різного походження помірної та слабкої інтенсивності (головний біль, мігрень, менструальний біль, зубний біль, м’язовий біль, біль у кістках і суглобах, крижово-поперековий біль, післятравматичний біль).

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.Підвищена чутливість в анамнезі до ацетилсаліцилової кислоти або до інших лікарських засобів із групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).Нещодавно перенесена виразка шлунка та двадцятипалої кишки або це захворювання в стадії загострення; геморагічний діатез; гостра печінкова, ниркова або серцева недостатність. Застосування препарату із супутніми НПЗЗ, включаючи специфічні інгібітори циклооксигенази-2.

Не приймати з іншими лікарськими засобами з групи НПЗЗ хворим на артеріальну гіпертензію та /або з посиланням в анамнезі на серцеву дисфункцію, оскільки можлива затримка рідини та набряки, які асоціюються з прийомом НПЗЗ. Обережно приймати особам з бронхіальною астмою, оскільки лікарський засіб може спричинити бронхоспазм. У пацієнтів із виразковими захворюваннями шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі прийом лікарського засобу підвищує вірогідність кровотечі з травного тракту. У разі прийому лікарського засобу в пацієнтів із порушенням функції печінки та нирок слід контролювати активність печінкових ферментів і функціональну здатність нирок. Частий прийом препарату може пригнічувати кардіопротекторну дію ацетилсаліцилової кислоти. З обережністю необхідно застосовувати хворим на системний червоний вовчак або хвороби сполучної тканини, оскільки можливий ризик розвитку асептичного менінгіту.

Препарат протипоказаний у період вагітності або годування груддю.

При короткочасному прийомі препарату Нуросан® максі у рекомендованих дозах необхідності у застережних заходах немає.

Дітям ібупрофен застосовують у відповідних лікарських формах та дозуванні.

Мінімальна ефективна доза може бути призначена протягом короткого терміну, якщо необхідно, для полегшення симптомів захворювання. У випадку, коли симптоми не зникають, або ускладнюються, чи у разі необхідності прийому препарату більше 10 днів, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем.Дорослим: по 1 таблетці 3 рази на добу.Максимальна добова доза – 2400 мг. Не перевищувати рекомендовану добову дозу.Приймають препарат під час або після їди.

У разі гострого передозування симптоми залежать від прийнятої кількості лікарського засобу, а також часу, який пройшов від моменту його прийому. Першими симптомами, які зазвичай спостерігаються, є: нудота, блювання, головний біль та запаморочення, біль в епігастрії, сонливість. У разі передозування може наступити кома, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія з порушенням серцевого ритму, метаболічний ацидоз, підвищення температури тіла, порушення з боку дихальної системи та порушення функції нирок. Після довготривалого прийому спорадично можуть спостерігатися гемолітична анемія, гранулоцитопенія та тромбоцитопенія. Якщо з часу гострого передозування не пройшло більше 1 години, рекомендується викликати блювання, промити шлунок або прийняти активоване вугілля.Лікування. У випадках передозування ібупрофену немає антидоту і специфічного лікування. Симптоматичне лікування засноване на моніторингу життєвих функцій з вимірюванням артеріального тиску крові, виконанням ЕКГ, а також інтерпретації симптомів, що вказують на можливу кровотечу з травного тракту, появу метаболічного ацидозу та порушень з боку центральної нервової системи.

Набряк, підвищення артеріального тиску та серцева недостатність були відмічені у комбінації з лікуванням з іншими НПЗЗ. Застосування ібупрофену (особливо у високих дозах 2400 мг щодня), а також тривале застосування може призвести до незначного підвищення ризику появи артеріальних тромботичних подій (наприклад інфаркт міокарда або інсульт). Відмічалися реакції підвищеної чутливості; неспецифічні алергічні реакції, анафілаксія та реактивність з боку дихальних шляхів, наприклад астма, загострення астми, бронхоспазм, задишка, різні шкірні реакції, наприклад, свербіж, кропив’янка, набряк Kвінке, дуже рідко відмічалися ексфоліативні та бульозні дерматити (включаючи епідермальний некроліз та мультиформну еритему). Перелік зазначених нижче побічних ефектів пов'язаний з побічними ефектами, що спостерігаються при нетривалому застосуванні ібупрофену у складі препаратів, що відпускаються без рецепта. При тривалому лікуванні хронічних захворювань можуть виникати додаткові побічні ефекти. Загальні розлади: підвищена чутливість у вигляді кропив’янки та свербежу, тяжкі реакції підвищеної чутливості з наступними проявами: набряк обличчя, язика i гортані, задишка, тахікардія, падіння артеріального тиску (анафілаксія, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, набряк Квінке аж до шоку). Загострення астми та бронхоспазм, слабкість, нездужання.З боку травного тракту: порушення апетиту, відрижка, стоматит, глосит, біль у животі, диспепсія та нудота, діарея, метеоризм, запор, блювання, виразкова хвороба, перфорація або шлунково­-кишкова кровотеча, що можуть у деяких випадках призвести до смерті, особливо в осіб літнього віку, загострення виразкового коліту та хвороба Крона, панкреатит, гіперглікемія, зміна ваги.З боку респіраторної системи: риніт, апное, пригнічення дихання, пневмонія.З боку нервової системи: неврит зорового нерва, головний біль, запаморочення, сонливість, парестезії, судоми, тремор, дезорієнтація, кома.З боку психіки: безсоння, тривога, депресія, сплутаність свідомості, емоційна лабільність, галюцинації.З боку органа зору: порушення зору, токсична оптична нейропатія.З боку органу слуху та лабіринту: порушення слуху, шум у вухах та головокружіння.З боку сечовидільної системи: цистит, дизурія (олігурія/поліурія), гематурія, протеїнурія, гостра ниркова недостатність, папілонекроз, особливо при тривалому застосуванні, пов’язаний з підвищеним вмістом сечовини сироватки крові, та набряк, нефрит, нефротичний синдром, токсична нефропатія.З боку гепатобіліарної системи: розлади функції печінки, печінкова недостатність, гепатит, жовтуха.З боку системи крові та лімфатичної системи: розлади функції кровотворення (анемія апластична, анемія гемолітична, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими ознаками: висока температура, біль у горлі, виразки в ротовій порожнині, симптоми грипу, тяжка форма виснаження, нез'ясовна кровотеча та синці. З боку шкіри i підшкірної клітковини: шкірні висипання, можуть виникати тяжкі форми шкірних реакцій, таких як поліморфна еритема та епідермальний некроліз, реакції фоточутливості, алопеція, підвищене потовиділення. З боку імунної системи: у пацієнтів з аутоімунними порушеннями (системний червоний вовчак, системні захворювання сполучної тканини) під час лікування ібупрофеном спостерігалися поодинокі випадки появи симптомів асептичного менінгіту, а саме: ригідності потиличних м’язів, головного болю, нудоти, блювання, високої температури або дезорієнтації.

Комбінації, які не рекомендовано застосовувати.Небажано застосовувати з ацетилсаліциловою кислотою та іншими НПЗЗ, оскільки це може призвести до ризику виникнення побічних ефектів.З обережністю слід застосовувати препарат у комбінації з:антигіпертензивними та сечогінними засобами, оскільки НПЗЗ можуть знизити лікувальний ефект цих препаратів;антикоагулянтами, оскільки НПЗЗ можуть посилити антикоагулянтний ефект;кортикостероїдами, оскільки може підвищитися ризик появи небажаних реакцій з боку травного тракту;літієм і метотрексатом, оскільки існують докази потенційного підвищення рівня літію та метотрексату в плазмі крові.Одночасний прийом з ацетилсаліциловою кислотою та іншими лікарськими засобами із групи НПЗЗ може спричиняти посилення побічних дій. Може пригнічувати дію сечогінних засобів (петльових та тіазидних діуретиків) та гіпотензивних лікарських засобів із групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та ß-адреноблокаторів. Подовжує час кровотечі у пацієнтів, які проходили лікування зидовудином.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері, по 1 або 2 блістери у картонній пачці.

Без рецепту.