Озельтамівір (Ozeltamivir) інструкція із застосування

діюча речовина: 1 капсула містить 98,5 мг озельтамівіру фосфату, що еквівалентно озельтамівіру 75 мг;допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований, натрію кроскармелоза, повідон, тальк, натрію стеарилфумарат.

Фармакодинаміка. Озельтамівіру фосфат є пропрепаратом потужного селективного інгібітору ферментів класу нейрамінідаз вірусу грипу. Вірусні нейрамінідази дуже важливі для вивільнення нових вірусних частинок з інфікованих клітин і подальшого поширення вірусу в організмі.Активний метаболіт пригнічує нейрамінідази вірусів грипу типів А і В. Його концентрації, необхідні для пригнічення активності ферменту на 50 % (IC50), знаходяться в нижній межі наномолярного діапазону. Активний метаболіт також пригнічує ріст вірусу грипу in vitro і гальмує реплікацію вірусу і його патогенність in vivo.Активний метаболіт зменшує виділення вірусів грипу А і В з організму, пригнічуючи вихід вірусів з інфікованих клітин.Фармакокінетика. Активний метаболіт досягає всіх основних місць локалізації грипозної інфекції, він виявлявся в легенях, промивних водах бронхів, слизовій оболонці порожнини носа, в середньому вусі і трахеї в концентраціях, що забезпечують противірусний ефект.Зв’язування активного метаболіту з білками плазми людини низьке (приблизно 3 %). Зв’язування пропрепарату з білками плазми людини досягає 42 %, чого не достатньо, щоб спричинити істотні взаємодії між ліками.450Фармакокінетика в особливих випадкахХворі з ураженням нирок. Експозиція активного метаболіту обернено пропорційна зниженню функції нирок. Хворим із кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв рекомендується корекція дози. Дані про хворих із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну – менше 10 мл/хв) відсутні.Хворі з ураженням печінки. У пацієнтів із ураженням печінки очікувати істотного збільшення експозиції до озельтамівіру фосфату або його активного метаболіту не слід.Хворі літнього віку. У хворих літнього віку (65 – 78 років) експозиція активного метаболіту в рівноважному стані була на 25 – 35 % вища, ніж у більш молодих пацієнтів, при застосуванні аналогічних доз Озельтамівіру. Період напіввиведення препарату у літніх хворих був такий самий, як у більш молодих пацієнтів. З урахуванням даних відносно експозиції до препарату і переносимості, коригувати дози для осіб літнього віку немає потреби.

Профілактика та лікування грипу А та В.

Гіперчутливість до озельтамівіру фосфату або до будь-якого компонента препарату. Дитячий вік до 13 років.

Даних про ефективність озельтамівіру фосфату при захворюваннях, спричинених іншими збудниками, окрім вірусів грипу типу А і В, немає. Ефективність препарату у пацієнтів, що почали лікування через 40 годин після виникнення симптомів, не встановлена. Ефективність при лікуванні пацієнтів з хронічними захворюваннями серця і/або органів дихання не встановлена. Немає інформації щодо лікування грипу у пацієнтів з тяжкими супутніми захворюваннями або станом, що вимагає госпіталізації. Безпека і ефективність повторних курсів лікування або профілактики не встановлена. Ефективність при лікуванні і профілактиці в імунокомпрометованих хворих не встановлена. Слід враховувати, що тяжка бактеріальна інфекція може починатися з грипоподібних симптомів, супроводжувати грип або бути його ускладненням. Озелтамівіру фосфат не показаний для запобігання таких ускладнень.

На сьогодні даних щодо застосування препарату вагітними жінками не достатньо, щоб оцінити тератогенну або фетотоксичну дію озельтамівіру фосфату. Зважаючи на це, Озельтамівір можна призначати в період вагітності тільки у тому випадку, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини. На період лікування слід утримуватися від годування груддю.

Немає даних щодо негативного впливу препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами, але слід враховувати, що під час прийому препарату можливе запаморочення. 

Застосовують дітям віком від 13 років.

Препарат застосовують внутрішньо дорослим та дітям віком від 13 років. Переносимість препарату краща, якщо його приймають під час вживання їжі.Лікування: прийом препарату необхідно почати не пізніше 2 діб від моменту появи симптомів грипу в дозі 75 мг 2 рази на добу протягом 5 днів.Профілактика: 75 мг 1 раз на добу протягом 10 днів відразу після контакту з хворим на грип. З метою профілактики (під час епідемії грипу) препарат можна застосовувати у зазначеній дозі до 6 тижнів. Хворі з порушенням функції нирок. Лікування: у пацієнтів з кліренсом креатиніну 10 – 30 мл/хв необхідна корекція дози (75 мг 1 раз на добу протягом 5 днів); при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв даних про застосування немає.Профілактика: у пацієнтів з кліренсом креатиніну 10 – 30 мл/хв необхідна корекція дози (75 мг 1 раз на добу через день); при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв даних про застосування немає.

На сьогодні випадків передозування не описано, однак симптомами гострого передозування можуть бути нудота, блювання. Лікування симптоматичне.

Найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції, як нудота і блювання. Ці побічні реакції швидкоминучі і звичайно бувають на початку прийому препарату.Також повідомлялося про такі побічні реакції: пронос, бронхіт, біль у животі, запаморочення, головний біль, кашель, діарея, безсоння, слабкість. Можливі алергічні реакції з боку шкіри: висипання, дерматит, екзема, набряк лиця і язика, еритема.

Лікарські взаємодії, обумовлені конкуренцією за естеразу, що перетворюють озельтамівіру фосфат в активну речовину, остаточно не визначені. Низький ступінь зв’язування озельтамівіру й активного метаболіту з білками не дають підстав припускати наявність взаємодій, пов’язаних з витісненням лікарських засобів зі зв’язку з білками.Ні озельтамівіру фосфат, ні активний метаболіт не є добрим субстратом для поліфункціональних оксидаз системи цитохрому Р450 або для глюкуронілтрансфераз. Основи для взаємодії з пероральними контрацептивами немає.Циметидин – неспецифічний інгібітор ізоферментів системи цитохрому Р450, що конкурує за канальцеву секрецію препаратів лужного типу, які мають властивості катіонів і не впливають на плазмові концентрації озельтамівіру і його активного метаболіту. Клінічно значущі лікарські взаємодії, що ґрунтуються на конкуренції за канальцеву ниркову секрецію, малоймовірні, що пояснюється відомою безпечністю більшості цих препаратів, особливостями елімінації активного метаболіту (клубочкова фільтрація й аніонна канальцева секреція) і видільною спроможністю цих двох шляхів. Одночасне призначення пробенециду призводить до збільшення експозиції до активного метаболіту приблизно в 2 рази, внаслідок гальмування активної канальцевої секреції в нирках. Однак корекція дози при одночасному застосуванні з пробенецидом не потрібна. Одночасний прийом із парацетамолом не впливає на плазмові концентрації озельтамівіру, його активного метаболіту і парацетамолу.Не виявлено взаємодії Озельтамівіру з препаратами, що часто застосовуються: інгібітори АПФ (еналаприл, каптоприл), тіазидні діуретики (бендрофлюазид), антибіотики (пеніцилін, цефалоспорини, азитроміцин, доксициклін), блокатори Н2-рецепторів (ранітидин, циметидин), бета-блокаторами (пропранолол), ксантинами (теофілін), симпатоміметиками (псевдоефедрин), опіатами (кодеїн), кортикостероїдами, інгаляційними бронхолітиками й аналгетиками (аспірин, ібупрофен і парацетамол).

2 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

По 10 капсул у блістері; по 1 блістеру у картонній коробці.

Місцезнаходження

36/7, Сурагайаканахали, Індлаваді Кросс, Анекал Талук, Бангалор-562106, Індія.