Рифапентин (Rifapentin) інструкція із застосування

Рифапентин фото, інструкція
Немає Реєстрації
Дозування:
Рифапентин таблетки, в/о, по 150 мг №100 (10х10)

Адаптована інструкція

Лікарська форма:

таблетки

Виробник:

Безпосереднє виробництво: Свізера Лабс Пвт. Лтд, Індія

Фармакотерапевтична група:

Протитуберкульозні засоби. Антибіотики.

Категорія відпуску:

Без рецепта.

Увага

Наведена наукова інформація є узагальнюючою, заснована на офіційно затвердженій інструкції по застосуванню і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.

Офіційна інструкція

Склад:

Діюча речовина: 1 таблетка містить 150 мг рифапентину;допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, натрію метилпарагідроксибензоат (Е 218), повідон, тальк, кремній колоїдний безводний, магнію стеарат;оболонка: гіпромелоза, етилцелюлоза, титану діоксид (Е 171), тальк, поліетиленгліколь, барвник Жовтий захід (E 110).

Лікарська форма:

таблетки

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки, вкриті оболонкою, коричневого кольору, з двоопуклою поверхнею.

Виробник:

Свізера Лабс Пвт. Лтд, Індія

Фармакотерапевтична група:

Протитуберкульозні засоби. Антибіотики.

Фармакологічні властивості:

Фармакодинаміка. Рифапентин – це циклопентил рифаміцин. Інгібує ДНК-залежну РНК-полімеразу чутливих штамів M.Tuberculosis. У терапевтичних концентраціях Рифапентин виявляє бактерицидну активність як проти внутрішньоклітинних, так і проти позаклітинних M.Tuberculosis. Рифапентин та 25-дезацетилрифапентин накопичуються в людських макрофагах із внутрішньоклітинним/позаклітинним співвідношенням приблизно 24:1 і 7:1 відповідно. Рифапентин і 25-дезацетилрифапентин на 62 % і 38 % відповідно сприяють клінічній дії щодо М. Tuberculosis.M.Tuberculosis, стійкі до інших рифаміцинових антибіотиків, можливо, також будуть стійкі до дії Рифапентину. Перехресна стійкість не з'являється між Рифапентином і нерифаміциновими протимікобактеріальними засобами типу ізоніазиду та стрептоміцину. Фармакокінетика. Після разової дози в 600 мг (натще) Рифапентин всмоктується на 70 %, а після ситної їжі АUС (величина площі під кривою „концентрація-час") і Сmax збільшуються на 43 % і 44 % відповідно. Максимальні концентрації досягаються через 5-6 годин після призначення 600 мг Рифапентину. Рівноважна концентрація досягається на 10-й день після щоденного прийому 600 мг Рифапентину.Розподіл. Рифапентин і його активний метаболіт (25-дезацетилрифапентин) на 97,7 % і 93,2 % відповідно зв'язані з білками плазми крові.Метаболізм. Рифапентин перетворюється ферментом естеразою з утворенням мікробіологічно активного метаболіту 25-дезацетилрифапентину.Виведення. Більше 80 % загальної кількості Рифапентину виводиться із організму протягом 7 днів. Після разової пероральної дози 600 мг Рифапентину 87 % загальної його кількості виводиться з сечею (17 %) і з калом (70 %).Результатом конкуренції Рифапентину за зв'язування з білками крові може стати гіпербілірубінемія.Фармацевтичні характеристики.

Показання до застосування:

Легенева форма туберкульозу (в комбінації з одним із протитуберкульозних препаратів, до якого чутливий збудник).

Протипоказання:

Рифапентин протипоказаний дітям віком до 12 років, а також особам, які мають в анамнезі вказівки на гіперчутливість до будь-якого препарату з групи рифаміцинів (рифампіну або рифабутину).

Належні заходи безпеки при застосуванні:

Особливості застосування:

Рифапентин застосовується обов’язково з іншими протитуберкульозними засобами. Потрібно чітко дотримуватись режиму дозування Рифапентину та інших препаратів у складі комбінованої терапії. У випадку, коли не витримується режим дозування, особливо добовий курс прийому інших, нерифаміцинових препаратів в інтенсивній фазі, санація відбувається пізніше та частіше виникають рецидиви. При лікуванні Рифапентином потрібно ретельно слідкувати за показниками печінкових проб. Контроль печінкових проб (особливо трансаміназ сироватки) повинен проводитись до початку лікування, а в період лікування – кожні 2–4 тижні. Пацієнтам із захворюваннями печінки Рифапентин призначають тільки у разі крайньої необхідності. Ізольоване помірне підвищення рівня білірубіну та/чи трансаміназ не є причиною для припинення лікування. Рішення про припинення лікування приймається після повторних тестів, виявлення тенденцій у змінах рівнів показників та розгляду їх у комплексі із загальним станом хворого. При підозрі на псевдомембранозний коліт лікування Рифапентином слід негайно припинити. В такий період протипоказані препарати, що уповільнюють перистальтику. Призначають підтримуючу та специфічну терапію, наприклад, ванкоміцином. Супутнє призначення піридоксину (вітаміну В6) рекомендоване для виснажених пацієнтів та пацієнтів зі схильністю до нейропатій (алкоголіки та діабетики), підліткам.

Застосування в період вагітності або годування груддю:

У вагітних жінок, які одержують Рифапентин протягом декількох останніх тижнів вагітності, необхідно визначити відповідні параметри згортання крові. Рифапентин протягом вагітності повинен застосовуватися тільки у випадку, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду.Невідомо, чи екскретується Рифапентин у грудне молоко. Для запобігання виникненню потенційно серйозних побічних реакцій у грудних дітей лікар повинен прийняти рішення про припинення годування груддю або прийому лікарського засобу, при цьому береться до уваги важливість лікування Рифапентином для матері.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом:

Питання про можливість займатися потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій, слід вирішувати тільки після оцінки індивідуальної реакції пацієнта на препарат.

Діти:

Рифапентин протипоказаний дітям віком до 12 років.

Спосіб застосування та дози:

Препарат призначають внутрішньо. Застосовується обов’язково з іншими протитуберкульозними засобами. Потрібно чітко дотримуватись режиму дозування Рифапентину та інших препаратів у складі комбінованої терапії.Схема лікування легеневої форми туберкульозу в інтенсивній фазі: дорослим та дітям старше 15 років - по 4 таблетки (600 мг) двічі на тиждень, з інтервалом між прийомами не менше 72 годин (3 доби), протягом двох місяців, у складі комбінованої терапії, яка включає інші протитуберкульозні засоби.Дітям віком від 12 до 15 років: при масі тіла більше 45 кг призначають по 600 мг Рифапентину (4 таблетки); при масі тіла менше 45 кг - по 450 мг (3 таблетки).Схема лікування у фазі продовження: призначають один раз на тиждень, протягом чотирьох місяців, у комбінації з відповідним протитуберкульозним засобом для чутливих мікроорганізмів.Якщо у пацієнта після обох фаз лікування в мазку мокротиння або в культурі виявляються мікобактерії або присутні резистентні організми, або пацієнт ВІЛ-позитивний, треба переглянути схему лікування.

Передозування:

Симптоми: печія , головний біль, часте сечовипускання.Лікування: при перших симптомах передозування потрібно негайно припинити прийом препарату та провести симптоматичну терапію.При перевищенні дози Рифапентину 1200 мг досвіду лікування гострого передозування немає.

Побічні дії:

В поодиноких випадках під час терапії Рифапентином зустрічаються наступні побічні ефекти:;з боку печінки та жовчних шляхів: підвищення рівня білірубіну, підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатит;;дерматологічні: кропив’янка, зміна кольору шкіри, свербіж, висипи;;з боку метаболізму: гіперкаліємія, гіповолемія, підвищення рівня лужної фосфатази і лактатдегідрогенази;;гематологічні: тромбоцитопенія, лейкоцитоз, лейкопенія, лімфопенія, нейтропенія, анемія, пурпура, гематома;;з боку шлунково-кишкового тракту: запор, езофагіт, гастрит, панкреатит, диспептичні явища;;з боку нирок та сечовивідних шляхів: гематурія, піурія, протеїнурія;;з боку кістково-м’язової системи: подагра, артоз, артралгія;;з боку організму в цілому: периферичні набряки, втомлюваність, реакції агресії;;інші: забарвлення в червоний колір сечі, поту, мокротиння, сліз та контактних лінз. Більша частина досліджень на виявлення проявів побічної дії проводилась за такими схемами лікування: Рифапентин + ізоніазид; Рифапентин + піразинамід; Рифапентин + етамбутол. При цьому найчастіше зустрічались прояви гіперурикемії, але це ймовірно пов'язано з одночасним прийомом піразинаміду. При лікуванні на фазі продовження без піразинаміду симптоми гіперурикемії зникають.У ВІЛ-інфікованих хворих, із супутніми ускладненнями можливий розвиток рифапентин-монорезистентного туберкульозу.Адекватних клінічних випробувань у вагітних не проводилось. При застосуванні протягом останніх декількох тижнів вагітності Рифапентин може спричинити післяпологові кровотечі у матері та дитини, особливо на фоні застосування вітаміну К.

Лікарська взаємодія:

Пацієнтам, які приймають інгібітори протеази, наприклад, індинавір, Рифапентин призначають з особливою обережністю або зовсім не призначають.Не можна одночасно з Рифапентином приймати пероральні або інші гормональні протизаплідні засоби.При одночасному призначенні препаратів, метаболізм яких здійснюється за допомогою цитохрому Р450ЗФ4 та Р4502С8/9, необхідне коригування дози останніх.Рифапентин може конкурувати з іншими препаратами за зв'язок з альбумінами крові, уповільнюючи цим самим їх метаболізм або заміщаючи їх.

Термін придатності:

3 роки.

Умови зберігання:

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.Зберігати в недоступному для дітей місці.

Форма випуску / упаковка:

По 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів у картонній упаковці.

Категорія відпуску:

Без рецепта.

Додатково:

Місцезнаходження

Плот D-16/6 TTC Індустріальна площа, MIDC, Турбх, Наві Мумбаі – 400 703, Індія.

Додаткові дані

Дозування:
Рифапентин таблетки, в/о, по 150 мг №100 (10х10)
Реєстрація:
№ UA/9935/01/01 від 18.08.2009. Наказ № 609 від 18.08.2009
МНН:

Увага

Наведена наукова інформація є узагальнюючою, заснована на офіційно затвердженій інструкції по застосуванню і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.

Редакція

Автор: Жарікова Юлія
Лікар-педіатр
неонатолог

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, педіатричниий факультет

Цей сайт використовує cookies. Ви можете змінити налаштування cookies в своєму браузері. Дізнатися більше.