Секнідокс (Secnidazole) інструкція із застосування

Активні субстанції: в 1 табл - 1 г секнідазолу.

Інші компоненти: наповнювачі, стабілізатори, барвники.

таблетки

Безпосереднє виробництво: Лаб. Бейлі-Креат для Уорлд Медицин, Шмен де Нуізмен Z.I. де 150 Арпен, 28500 Вернуйє-Франс, Франція.

Протипротозойні засоби. Похідні нітроімідазолу.

Секнідокс проникає всередину клітини і ушкоджує структуру ДНК, чим викликає загибель клітини. Активний відносно мікроорганізмів, які можуть жити без доступу повітря: трихомонад, кишкових амеб, лямблій.

Запалення, викликане чутливою до препарату флорою.

Бактеріальний вагіноз.

Ураження печінки амебами.

Зараження лямбліями.

Індивідуальна чутливість.

Важке ураження ЦНС.

Регулярно здавати клінічний аналіз крові.

Алкоголь протипоказаний.

Секнідокс вагітним протипоказаний.

2 таблетки Секнідокс одноразово перед їжею. Запити водою при гострому амебіазі.

1 табл 1 р/д 3 дні поспіль при хронічному амебіазі і цистної формі.

1,5 табл 1 р/д 5 днів поспіль при амебіазі печінки.

2 табл 1 р/д 3 дні поспіль при лямбліозі.

Дітям Секнідокс таблетки призначають з 12 років. Дозу розраховують, виходячи з маси тіла.

Прояви: м'язова слабкість, нудота, блювота.

Препарат скасувати. При погіршенні стану звернутися до лікаря.

Загальна слабкість, нудота, блювота, металевий присмак у роті, запалення ясен, кропив'янка.

Підсилює дію антикоагулянтів і збільшує ризик кровотеч.

Протипоказаний при терапії дисульфірамом в разі лікування хронічного алкоголізму.

Підсилює ефекти препаратів літію.

Протипоказаний з міорелаксантами.

Секнідокс посилює активність амоксициліну щодо хелікобактер пілорі.

По рецепту.

• діюча речовина: secnidazole;
• 1 таблетка містить секнідазолу 1,0 г;
• допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, кальцію гідрофосфат, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), повідон (К 30), магнію стеарат, тальк;
• склад оболонки: гіпромелоза (Е 15), титану діоксид (Е 171), індигокармін лак (Е 132), тальк, пропіленгліколь.

таблетки

Капсулоподібної форми таблетки блакитного кольору з гравіруванням “SECN” з одного боку та розподілювальною рискою – з іншого.

Лаб. Бейлі-Креат для Уорлд Медицин

Шмен де Нуізмен Z.I. де 150 Арпен, 28500 Вернуйє-Франс, Франція.

Протипротозойні засоби. Похідні нітроімідазолу.

Протипротозойні засоби. Похідні нітроімідазолу.

Код АТС Р01А В07.

• трихомонадні уретрити та вагініти (спричинені Trichomonas vaginalis);
• бактеріальний вагіноз;
• амебіаз кишечнику (спричинений Entamoeba histolytica);
• амебіаз печінки (спричинений Entamoeba histolytica);
• лямбліоз (спричинений Giardia lamblia).

• гіперчутливість до секнідазолу та інших похідних імідазолу;
• органічні захворювання ЦНС;
• вагітність і період годування груддю.

Секнідокс не слід призначати хворим з дискразією крові в анамнезі. При лікуванні препаратом може проявлятися оборотна нейтропенія. Кількість лейкоцитів відновлюється після припинення лікування. Під час застосування препарату слід уникати вживання алкоголю.

Секнідокс не застосовують у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний дітям віком до 12 років.

Секнідокс слід застосовувати внутрішньо безпосередньо перед вживанням їжі, запиваючи невеликою кількістю води.

Дози для дорослих:

Трихомонадні уретрити та вагініти, бактеріальний вагіноз: 2 таблетки одноразово.

Амебіаз кишечнику:

• гострий амебіаз: 2 таблетки одноразово;
• безсимптомний амебіаз, включаючи осередкову та цистну форми: щоденно по 2 таблетки за один прийом протягом 3 днів.

Амебіаз печінки: щоденно по 1,5 таблетки (1,5 г) за один або два прийоми, протягом 5 днів.

Лямбліоз: 2 таблетки 1 раз на добу протягом 3 днів.

Дози для дітей:

Препарат застосовують дітям лише віком від 12 років.

Амебіаз кишечнику:

• гострий амебіаз: 30 мг/кг маси тіла одноразово;
• безсимптомний амебіаз, включаючи осередкову та цистну форми: щоденно за один або два прийоми в дозі 30 мг/кг маси тіла протягом 3 днів.

Амебіаз печінки: щоденно за один або два прийоми в дозі 30 мг/кг маси тіла протягом 5 днів.

Лямбліоз: з розрахунку 30 мг/кг маси тіла (1-1,5 г) одноразово або за 2 прийоми протягом 3 днів.

Симптоми: можливе посилення побічних ефектів.

Лікування: специфічного антидоту не існує. За необхідності проводять симптоматичну терапію.

Секнідокс легко переноситься, але можлива поява побічних ефектів: з боку травної системи: порушення травлення, нудота, біль у ділянці шлунка, “металевий” присмак у роті, глосит, стоматит.

Менш розповсюджені: з боку системи кровотворення: помірна оборотна лейкопенія.

Алергічні реакції: кропив’янка.

Секнідокс при одночасному застосуванні посилює дію непрямих антикоагулянтів (похідних кумарину та індандіону), підвищується ризик виникнення кровотеч.

Сумісний прийом Секнідоксу з дисульфірамом може викликати паранояльні реакції та психози. Поєднання з алкоголем викликає симптоми дисульфірамоподібної реакції (спазми в животі, нудота, блювання, головний біль, приплив крові до обличчя), можливі деліріозні напади та запаморочення.

Секнідокс при одночасному застосуванні з препаратами літію підвищує його концентрацію в плазмі крові.

Препарат не рекомендується поєднувати з недеполяризуючими міорелаксантами (векуронію бромід).

При поєднанні з амоксициліном підвищується активність щодо Helicobacter pylori (амоксицилін пригнічує розвиток резистентності).

По рецепту.