Сузакрин інструкція по застосуванню

Докфарм, ТОВ, м.Сімферополь, АР Крим,Україна

Легеневі сурфактанти. Природні фосфоліпіди.

Фармакодинаміка. Емульсія препарату має виражені поверхнево-активні властивості і здатна знижувати поверхневий натяг в альвеолах, запобігаючи тим самим їхньому колапсу наприкінці видиху. Фармакокінетика. Через 6-8 год після введення препарату його концентрація знижується приблизно вдвічі, утилізуючись у легенях за рахунок фагоцитозу його альвеолярними макрофагами, далі за допомогою бронхіального кліренсу препарат виводиться з організму і частково використовується альвеоцитами II типу для ресинтезу ендогенного сурфактанту DE NOVO. Препарат не проникає крізь аерогематичний бар`єр і не потрапляє у кров`яне русло.

­ У складі комплексного лікування синдрому гострого легеневого ушкодження у хворих з політравмою, черепно-мозковими травмами тяжкого перебігу, панкреонекрозом, гострою кишковою непрохідністю, сепсисом, гострим порушенням мозкового кровообігу за геморагічним та ішемічним типам; ­ гострий та хронічний бронхіт;­ у комплексному лікуванні пацієнтів з різними формами туберкульозу легень на тлі базової терапії.

Гіперчутливість до складових препарату, постгеморагічна анемія.

Застосовують лише у стаціонарних умовах. Ефективність препарату знижується при: вроджених вадах розвитку респіраторної системи; супутніх ендокринних захворюваннях (цукровий діабет, захворювання щитовидної залози); різних імунодефіцитних станах; патології системи згортання крові. Залежно від виразності клінічного ефекту після застосування препарату подальше введення призначають не раніше ніж через 6 годин після попереднього, щоб не спричинити ліпідного перевантаження легень, яке могло б призвести до погіршення газообміну в альвеолах, виникнення набряку і геморагій. До того ж, наступне введення препарату Сузакрин через 6 годин після попереднього, дає змогу ліквідувати знову виникаючий дефіцит ендогенного сурфактанту і підтримувати його фізіологічний рівень у легенях.

Даних немає.

Клінічних даних щодо застосування препарату для лікування дітей немає.

Підігріти емульсію до 37 °С. Перед застосуванням флакон необхідно декілька разів обережно перевернути для отримання більш однорідної емульсії, уникаючи інтенсивного струшування та піноутворення. Шляхи введення препарату: інтратрахеальний, ендобронхіальний та інгаляційний. Інтратрахеальний шлях введення застосовують при інтубації хворого під час штучної вентиляції легень або під час наркозу. Після інтубації пацієнта емульсія вводиться через катетер, за допомогою шприца, встановленого в інтубаційну трубку таким чином, щоб отвір катетера знаходився на рівні дистального кінця трубки. Повноту інстиляції забезпечують подальшим введенням повітря в катетер за допомогою шприца. Можливе введення препарату шляхом проколювання ін'єкційною голкою інтубаційної трубки. Швидкість введення – повільно краплинно (для рівномірного розподілу препарату в легенях). Одночасно необхідно здійснювати контроль газового складу крові пацієнта, регулюючи при цьому подачу газової суміші. Протягом перших 10 хвилин після введення може спостерігатися підвищення SаО2. На перших хвилинах після введення Сузакрину над грудною кліткою можуть прослуховуватися великопухирцеві хрипи на вдиху. Протягом перших 2 год слід утримуватись від відсмоктування вмісту дихальних шляхів через дихальну трубку. Інстиляції виконують з інтервалом не менше 6 годин.Для розрахунку добової дози рекомендується застосовувати формулу М=0,37*Х*R, де:М - кількість препарату Сузакрин у міліграмах; Х - маса тіла пацієнта в кілограмах; R – статевий масовий коефіцієнт, за допомогою якого переводять масу тіла пацієнта в кілограмах у масу легень у грамах: для чоловіків він дорівнює 27, для жінок - 23; 0,37 - коефіцієнт, який визначає необхідну кількість препарату Сузакрин на 1 грам маси легень.Ендобронхіальнийш шлях введення використовують у тих випадках, коли за допомогою фібробронхоскопу потрібно ввести препарат безпосередньо в уражену частину легень. Інгаляційний шлях введення препарату здійснюють за допомогою ультразвукового чи компресорного небулайзера (інгалятора) згідно з його інструкцією. Інгаляції виконують 1 раз на добу. Спосіб застосування, кількість та періодичність введень препарату визначають індивідуально для кожного пацієнта.

При повторному застосуванні препарату без дотримання інтервалу в 6 годин можливе ліпідне перевантаження легень, яке призводить до погіршення газообміну в альвеолах, виникнення набряку і геморагій та збільшує можливість розвитку бактеріальних пневмоній. Терапія симптоматична.Застосування в період вагітності або годуванню груддю. Клінічного досвіду застосування препарату в період вагітності або годуванню груддю немає.

При введенні препарату інтратрахеальним шляхом можлива короткочасна обструкція дрібних бронхів, що може спричинити гіпоксію, яка ліквідується підвищенням тиску штучного дихання протягом 30-60 секунд.

За рахунок поліпшення аерації респіраторних відділів легень препарат Сузакрин при одночасному застосуванні потенціює дію антибіотиків.

1,5 року.

Зберігати при температурі від 2 °С до 8 °С, в недоступному для дітей місці.

По 7,5 мл емульсії (375 мг фосфоліпідів) у скляному флаконі.Категорія випускуЗа рецептом.

Без рецепту.

НесумісністьНе встановлена.МісцезнаходженняУкраїна, 95026, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вулиця Семашко, будинок 8.