Тіотриазолін таблетки (Tiazotic acid) інструкція із застосування

Активні субстанциії: в 1 таб - морфолинієва сіль тіазотної кислоти в перерахунку на чисту речовину 100%, еквівалентно 66,5 мг тіазотної кислоти.

Решта: крохмаль картопляний, повідон, цукрова пудра, целюлоза мікрокристалічна, кальцію стеарат.

таблетки

Безпосереднє виробництво: Київмедпрепарат, ПАТ, Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139

Кардіологічні препарати. Інші кардіологічні препарати. Тіазотна кислота

Тіотриазолін впливає на ішемічні, імунні процеси. Гепатопротектор. Стабілізує мембрани клітин. Таблетки нормалізують трофіку тканин серця, сприяють зменшенню ділянки омертвіння при інфаркті, нормалізує серцевий ритм, покращує реологічні властивості крові, збільшує жовчовиділення. Позитивно впливає на склад жовчі.

Тіотриазолін швидко всмоктується. Приблизно за 2 години спостерігається пікове накопичення в сироватці крові. Половина активної речовини виводиться через 8 годин.

• ішемічна хвороба серця;
• інфаркт міокарду;
• післяінфарктне склерозування судин - кардіосклероз;
• аритмії;
• хронічні запалювальні хвороби печінки;
• цироз печінки.

• індивідуальна чутливість;
• гостра ниркова недостатність.

Таблетки Тіотриазолін добре доповнює основні схеми лікування.

Таблетки Тіотриазолін добре доповнює основні схеми лікування.

Даних про токсичний вплив на вагітність та грудне вигодовування немає.

По 1 таб Тіотриазоліну 3 рази на день. Курсова тривалість лікування залежить від захворювання – від 20 днів до 2 місяців.

Немає досвіду застосування у дітей.

Передозування Тіотриазоліном спричиняє порушення сечовиділення. Може з’явитися подразнення шкіри навколо сечовидільного отвору. Це може бути пов’язано з підвищенням рівня солі в сечі. Про подібні ефекти необхідно повідомити лікаря.

• алергічні прояви на шкірі у вигляді почервоніння, місцевого набряку, висипу, свербежу;
• у літніх вірогідність розвитку анафілактичного шоку
• запаморочення, шум у вухах;
• сухість слизових роту, метеоризм, нудота, блювота;
• задишка, ядуха;
• артеріальна гіпертонія, прискорене серцебиття;
• підвищення температури, загальна слабкість.

Використовується з препаратами базового курсу лікування серцевих захворювань. Також додатково використовується в лікуванні різноманітного походження гепатитів.

По рецепту.

• діюча(і) речовина(и): thiazotic acid;
• 1 таблетка містить морфолінієвої солі тіазотної кислоти у перерахуванні на 100 % речовину – 200 мг, що еквівалентно 133 мг тіазотної кислоти;
• допоміжні речовини: крохмаль картопляний, повідон, цукор-пудра, целюлоза мікрокристалічна, кальцію стеарат.

таблетки

Таблетки білого або майже білого кольору, круглої форми з плоскою поверхнею, з фаскою та рискою.

Київмедпрепарат, ПАТ

Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139

Кардіологічні препарати. Інші кардіологічні препарати. Тіазотна кислота

Фармакодинаміка.

Фармакологічний ефект тіазотної кислоти зумовлений протиішемічною, мембраностабілізуючою, антиоксидантною та імуномодулюючою дією.

Вплив препарату реалізується за рахунок посилення компенсаторної активації анаеробного гліколізу та активації процесів окиснення у циклі Кребса зі збереженням внутрішньоклітинного фонду АТФ. Наявність у структурі молекули тіазотної кислоти тіолу сірки, для якої характерні окисно-відновні властивості, та третинного азоту, який зв’язує надлишок іонів водню, зумовлює активацію антиоксидантної системи. Сильні відновлювальні властивості тіольної групи спричиняють реакцію з активними формами кисню та ліпідними радикалами. Реактивація антирадикальних ферментів – супероксиддисмутази, каталази і глутатіонпероксидази – запобігає ініціюванню активних форм кисню.

Вплив тіазотної кислоти призводить до гальмування процесів окиснення ліпідів в ішемізованих ділянках міокарда, зменшення чутливості міокарда до катехоламінів, запобігання прогресивного пригнічення скорочувальної функції серця, стабілізації і зменшення відповідно зони некрозу та ішемії міокарда. Покращення реологічних властивостей крові здійснюється за рахунок активації фібринолітичної системи. Поліпшення процесів метаболізму міокарда, підвищення його скоротливої здатності, сприяння нормалізації серцевого ритму дозволяє рекомендувати тіазотну кислоту для лікування хворих із різними формами ішемічної хвороби серця.

Паралельно із застосуванням препарату в кардіології тіазотну кислоту застосовують при лікуванні захворювань печінки та інших внутрішніх органів, враховуючи його високі гепатопротекторні властивості. Препарат запобігає руйнуванню гепатоцитів, знижує ступінь жирової інфільтрації та поширення центролобулярних некрозів печінки, сприяє процесам репаративної регенерації гепатоцитів, нормалізує в них білковий, вуглеводний, ліпідний та пігментний обміни. Збільшує швидкість синтезу та виділення жовчі, нормалізує її хімічний склад.

Фармакокінетика.

Після прийому внутрішньо препарат швидко всмоктується, його абсолютна біодоступність становить 53 %. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1,6 години після одноразового прийому у дозі 200 мг. Період напіввиведення – майже 8 годин.

У комплексному лікуванні ішемічної хвороби серця: стенокардії, інфаркту міокарда, постінфарктного кардіосклерозу; серцевих аритмій.

У комплексному лікуванні хронічних гепатитів різної етіології, в тому числі алкогольного гепатиту; цирозу печінки.

Підвищена чутливість до тіазотної кислоти та до інших компонентів препарату; гостра ниркова недостатність.

Ефективність та безпека застосування препарату у період вагітності або годування груддю не вивчались.

Досвід застосування препарату дітям недостатній.

При стабільній стенокардії напруження Тіотриазолін^® призначати по 200 мг внутрішньо 3 рази на добу. Курс лікування – 8 тижнів.

При стенокардії спокою, інфаркті міокарда, постінфарктному кардіосклерозі Тіотриазолін^® призначати по 200 мг внутрішньо 3 рази на добу протягом 20-30 днів.

При порушеннях серцевого ритму Тіотриазолін^® призначати по 200 мг внутрішньо або під язик 3 рази на добу.

При захворюваннях печінки Тіотриазолін^® призначати по 200 мг внутрішньо 3 рази на добу протягом 20-30 днів.

Тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально залежно від тяжкості та перебігу захворювання.

При передозуванні в сечі підвищується концентрація натрію та калію. У таких випадках препарат необхідно відмінити.

Лікування симптоматичне.

Препарат зазвичай добре переноситься.

У хворих із підвищеною індивідуальною чутливістю можуть виникати:

• з боку шкіри і підшкірної клітковини: свербіж, гіперемія шкіри, висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк.

При прийомі в комплексній терапії, переважно у пацієнтів літнього віку, можуть виникати:

• з боку імунної системи: анафілактичний шок;
• з боку центральної та периферичної нервової системи: запаморочення, шум у вухах;
• з боку шлунково-кишкового тракту: прояви диспепсичних явищ, включаючи сухість у роті, нудоту, блювання; здуття живота;
• з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: задишка, ядуха;
• загальні розлади: загальна слабкість, гарячка.

У період післяреєстраційного нагляду спостерігалися також реакції, зв`язок яких з прийомом препарату Тіотриазолін^® не доведений:

• з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, тахікардія.

Тіотриазолін^® як кардіопротекторний препарат можна застосовувати у комбінації з базисними засобами терапії ішемічної хвороби серця.

Як гепатопротекторний засіб може поєднуватися з призначенням традиційних методів лікування гепатитів.

По рецепту.