Уромес інструкція по застосуванню

Напрод Лайф Саінсис Пвт. Лтд, для "М-Інвест Лтд", Індія/Кіпр

Засоби, що застосовуються для усунення токсичних ефектів протипухлинної терапії.

Фармакодинаміка. Уропротекторний засіб. Інактивує уротоксичні ефекти оксазафосфоринів (циклофосфамід, іфосфамід). Месна легко і швидко окиснюється у свій основний метаболіт – дисульфід месни (димесну). Дисульфід месни залишається у внутрішньосудинному руслі і швидко транспортується до нирок. В епітелії ниркових канальців дисульфід месни відновлюється до вільної тіолової сполуки – месни, яка вступає в хімічну реакцію з уротоксичними метаболітами оксазафосфоринів, наприклад іфосфамідом (акролеїн і 4-гідрокси-іфосфамід), що призводить до їх детоксикації. Першим етапом у процесі детоксикації є зв’язування месни з 4-гідрокси-іфосфамідом з утворенням уронетоксичного 4-сульфоетил тіоіфосфаміду. Месна також приєднується до подвійних зв’язків акролеїну й інших уротоксичних метаболітів.Фармакокінетика. Месна знижує нефро- та уротоксичність алкілуючих засобів. Після внутрішньовенного введення 800 мг T½ в крові становить для месни 0,36, для дисульфіду месни - 1,17 год. Із сечею виводиться 32% дози у вигляді тіолу і 33% - у вигляді дисульфіду.Фармацевтичні характеристики.

Профілактика уротоксичної дії оксазафосфоринів під час проведення цитостатичної терапії: завжди при лікуванні іфосфамідом; при лікуванні циклофосфамідом у високих дозах (більше 10 мг/кг) пацієнтів групи ризику (стан після променевої терапії органів малого таза, цистит при попередньому лікуванні оксазафосфоринами, захворювання сечових шляхів в анамнезі).

Підвищена чутливість до компонентів препарату та тіолових сполук.

Уромес не усуває інших побічних дій цитостатиків, тому при йогозастосуванні необхідно проводити підтримуючу і симптоматичну терапію у повному обсязі.При комбінованому застосуванні месни і циклофосфаміду дози препаратів підбирають індивідуально, коригують на базі клінічного ефекту, ступеня вираженості токсичної дії циклофосфаміду.

Ніяких адекватних і належним чином контрольованих досліджень на вагітних не проводилося. В експериментах на тваринах не виявлено будь-яких доказів ембріотоксичного або тератогенного впливу месни. Оскільки за допомогою досліджень репродуктивності на тваринах не завжди можна передбачити реакцію у людини, цей лікарський засіб можна застосовувати під час вагітності лише за життєвими показаннями.Невідомо, чи виділяються месна і димесна в молоко матері. Тому необхідно зробити вибір між припиненням грудного вигодовування і відміною препарату, при цьому слід взяти до уваги важливість лікарського засобу для матері.

Оскільки Уромес застосовується в комбінації з оксазафосфоринами або у комплексній хіміотерапії, що включає оксазафосфорин, важко відрізнити побічні реакції, що можуть бути спричинені месною, від тих, що зумовлені введенням супутньої цитотоксичної речовини. Тому лікар повинен індивідуально вирішувати, чи можна дозволити пацієнту брати участь у дорожньому русі або користуватися механізмами.

Безпека й ефективність застосування месни для лікування дітей не встановлена.

Уромес звичайно вводять внутрішньовенно в дозі, що становить 20 % від дози оксазафосфоринів, під час введення, а потім через 4 год і через 8 год.Приклад введення Уромесу при ін’єкції циклофосфаміду: Година (Час) 0 (8,00 г) 4 (12,00 г) 8 (16,00 г) Циклофосфамід 2 г – – Месна 400 мг 400 мг 400 мг За необхідності дозу месни можна збільшити до 40 % від дози оксазафосфарину, що вводиться чотири рази через тригодинні проміжки часу (0, 3, 6 і 9 год). (Загальна доза = 160% (м/м) від дози оксазафосфорину). Вища доза рекомендується для дітей, пацієнтів з ушкодженнями уротелію внаслідок попереднього лікування або опромінення тазової ділянки, чи пацієнтів, які недостатньо захищені стандартними дозами месни.Приклад схеми дозування: Година (Час) 0 год 3 год 6 год 9 год Іфосфамід/ циклофосфамід 2 г – – – Месна 800 мг 800 мг 800 мг 800 мг Коли циклофосфамід приймають перорально:  застосовують той самий режим дозування месни, що для внутрішньовенного болюсного введення циклофосфаміду.Коли іфосфамід уводиться шляхом 24-годинної інфузії: месну можна вводити у вигляді конкурентної інфузії. Початкова доза 20% (м/м) від загальної дози іфаосфаміду вводиться внутрішнтовенно болісно, далі шляхом ін фузії протягом 24 год уводять 100% (м/м) дози іфосфаміду з наступною 12-годинною ін фузією 60% (м/м) дози іфосфаміду. Загальна доза месни = 180% від дози іфосфаміду. Приклад схеми дозування: Година (Час) 0 год 0–24 год 24 год 28 год 32 год 36 год Іфосфамід – 5 г/м2 інфузія – – – – Месна 1 г/м2 в/в 5 г/м2 інфузія   1 г/м2 в/в 1 г/м2 в/в   1 г/м2 в/в Коли іфосфамід уводиться шляхом довготривалої інфузії:Початкову дозу 20 % (м/м) від дози іфосфаміду у перші 24 год вводять внутрішньовенно болючно на початку інфузії іфосфаміду. Далі на кожну 24-годинну інфузію іфосфаміду вводять конкурентну 24-гдинну інфузію (100% м/м) месни. Після завершення інфузії іфосфаміду-месни необхідно почати 12-годинну інфузію месни (60 % (м/м) від кінцевої 24-годинної дози іфосфаміду).Приклад схеми дозування:День 1  День 2  День 3  День 4 Година (Час) 0 год 0–24 год 0–24 год 0–24 год 24 год 4 год 8 год 12 год Іфосфамід – 2 г/м2 інфузія 2 г/м2 інфузія 2 г/м2 інфузія – – – – Месна 0,4 г/м2 в/в 2 г/м2 інфузія 2 г/м2 інфузія 2 г/м2 інфузія 0,4 г/м2 в/в 0,4 г/м2 в/в 0,4 г/м2 в/в Кінцеву 12-годинну інфузію месни після довготривалої чи 24-годинної інфузії іфосфаміду можна замінити на болюсне введення по 20 % (м/м) від дози іфосфаміду через 28, 32 і 36 годин або на пероральний прийом месни.Месну можна змішувати з іфосфамідом в одному мішку з розчином для інфузій.Пероральний прийом розчину месни: ефективність месни при пероральному прийомі доведено. Порівняно з внутрішньовенним введенням загальна доступність месни у сечі після перорального прийому становить приблизно 50 %; початок виділення з сечею затримується до 2 год і є тривалішим, ніж після внутрішньовенного введення.За винятком режиму довготривалих ін фузій оксазафосфоринів з месною, внутрішньовенне введення месни можна замінити пероральним. Доза має становити 40 % (м/м) від дози оксазафосфоринів. Вміст ампули слід додати до ароматизованого безалкогольного напою (наприклад, апельсинового соку, коли). Ця суміш залишається стабільною протягом 24 год при зберіганні у холодильнику в закритому контейнері. При переривчастій терапії оксазафосфорином після першого внутрішньовенного введення месни в дозі 20 % (м/м) від дози оксазафосфорину необхідно приймати месну перорально (по 40 % м/м) через 2 годи і 6 год після введення початкової внутрішньовенної дози. Альтернативно можна приймати три пероральних дози месни замість внутрішньовенних доз (по 40 % м/м) за 2 год перед введенням оксазафосфоринів. Приклад схеми дозування: Година (Час) 2 год 0 год 2 год 6 год Іфосфамід/ циклофосфамід – 1 г в/в – – Месна 400 мг п/о – 400 мг п/о 400 мг п/о     200 мг в/в 400 мг п/о 400 мг п/о Коли іфосфамід уводять шляхом довготривалої інфузії одночасно з месною, пероральний прийом месни можна призначити після завершення інфузії іфосфаміду і месни, і далі – через 2 год і 6 год після завершення ін фузії. Усі пероральні дози месни мають становити по 40 % (м/м) від кінцевої 24-годинної дози іфосфаміду.Приклад схеми дозування: Година (Час) 0 год 0-24 год 24 год 26 год 30 год Іфосфамід – 5 г/м2 інфузія – – – Месна 1 г/м2 в/в 5 г/м2 інфузія   2 г/м2 п/о 2 г/м2 п/о 2 г/м2 п/о Примітка: в/в – внутрішньовенно, п/о – перорально.ДітиСечовипускання у дітей відбувається взагалі частіше, ніж у дорослих, тому може знадобитися скорочення інтервалів між введенням доз та/або збільшення кількості окремих доз.Люди похилого вікуСпецифічна інформація не доступна. У клінічних дослідженнях, що включали пацієнтів віком старше 65 років, не повідомлялось про жодні побічні реакції, специфічні для цієї вікової групи.

Передозування може призводити до посилення побічних реакцій. Можливі діарея (найчастіше важко диференціювати з проявами ускладнень цитотоксичного лікування), тремор, судоми, ціаноз, диспное.У зв’язку з можливістю розвитку анафілактоїдних реакцій повинні бути забезпечені умови для надання екстреної медичної допомоги. Специфічний антидот невідомий.

Оскільки Уромес застосовується в комбінації з оксазафосфаринами або у комплексній хіміотерапії, що включає іфосфамід, важко відрізнити побічні реакції, що можуть бути спричинені месною, від тих, що зумовлені введенням супутньої цитотоксичної речовини.З боку серцево-судинної системи: можлива артеріальна гіпотензія.З боку системи кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія.З боку дихальної системи: при інгаляційному або інтратрахеальному застосуванні іноді виникає кашель і/або підсилюється бронхоспазм; відомі випадки виникнення болю у грудній клітці (у цьому випадку рекомендується знизити концентрацію розчину шляхом додавання рівної кількості 0,9 % розчину натрію хлориду).З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, підвищення активності трансаміназ.З боку центральної нервової системи: можливий головний біль, слабкість.З боку системи шкіри та її похідних: можливі екзантема, енантема.З боку імунної системи: алергічні реакції на шкірі (свербіж, кропив’янка), анафілактоїдні реакції.Місцеві прояви: можливі флебіт у місці введення, гіперергічні реакції.Інші: можливий біль у кінцівках.

Препарат сумісний з іфосфамідом і циклофосфамідом, тому припустиме змішування з цими препаратами в одному шприці. Уромес можна застосовувати разом з антибіотиками, за винятком аміноглікозидів (канаміцин, гентаміцин), які знижують його активність. Можлива комбінація з глюкокортикостероїдами та бронходилататорами.

3 роки.

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25оС. Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 2 мл або 4 мл в 1 ампулі, по 10 або 15 ампул у картонній коробці.

Без рецепту.

НесумісністьМесна несумісна in vitro з цисплатином, карбоплатином і азотною гірчицею.МісцезнаходженняG-17/1, MIDC, Тарапур Індастріал Еріа, Бойсар, Діст. Тейн-401506, Махараштра, Індія.ЗаявникМ-ІНВЕСТ ЛІМІТЕД.Місцезнаходження16, вул.. Солому Солому, 4004, Меса Йецтонія Лімасол, Кіпр.