Вобензим (Combined drugs) інструкція із застосування
Адаптована інструкція
Склад:
Активні субстанції: в одну таблетку входить 115 міліграм панкреатину, 18 міліграм папаїну, 45 міліграм бромелаїну, 10 міліграм триацилгліцеролліпази, 10 міліграм амілази, 13,2 міліграм трипсину, 0,75 міліграм хімотрипсину, 50 міліграм рутину.
Решта компонентів: моногідрат лактози, кукурудзяний крохмаль, стеарат магнію, стеаринова кислота, діоксид кремнію, тальк.
Лікарська форма:
таблетки
Виробник:
Безпосереднє виробництво: Мукос Фарма ГмбХ, Мірауштрассе 17, 13509 Берлін, Німеччина
Фармакотерапевтична група:
Засоби, що застосовують при патології опорно-рухового апарату. Ферменти. Трипсин, комбінації.
Фармакологічні властивості:
Препарат Вобензим використовують в якості засобу, що знімає набряк, який виникає як і при запаленні так і при інших причинах. Речовини, що входять в препарат Вобензим, володіють протизапальною дією та знижують склеювання тромбоцитів.
Показання до застосування:
Застосовують таблетки Вобензим сумісно з іншими лікарськими засобами при ревматичних болях у суглобах, при травматизації кісток та м’язової тканини. Ефективний у складі лікування після травматичного захворювання, показаний при травмах при заняттях спортом. Використовують у хірургічній практиці, як препарат для підтримки.
Допомагає у захворюваннях в області кардіології, гінекології, ангіології, урології.
Показаний при панкреатитах.
Протипоказання:
Надчутливість до одного із компонентів засобу.
Заборонено призначати при порушеннях кров’яного згортання, кишковій непрохідності, гострому панкреатиті та пацієнтам на гемодіалізі.
Належні заходи безпеки при застосуванні:
Препарат у практиці застосовують сумісно з антибіотиками, так як речовини Вобензиму підвищують їх дію.
При хронічних захворюваннях ШКТ, хвороби серця, печінки після прийому засобу можуть погіршуватись їх симптоми. При таких обставинах дозу препарату знижують.
Слід також враховувати те, що до складників, які містяться у препараті, входить сахароза та лактоза, що робить Вобензим небезпечним для людей із несприйнятливістю цих речовин.
Особливості застосування:
Препарат у практиці застосовують сумісно з антибіотиками, так як речовини Вобензиму підвищують їх дію.
При хронічних захворюваннях ШКТ, хвороби серця, печінки після прийому засобу можуть погіршуватись їх симптоми. При таких обставинах дозу препарату знижують.
Слід також враховувати те, що до складників, які містяться у препараті, входить сахароза та лактоза, що робить Вобензим небезпечним для людей із несприйнятливістю цих речовин.
Застосування в період вагітності або годування груддю:
У такі фізіологічні стани препарат Вобензим може призначати виключно спеціаліст.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом:
Спосіб застосування та дози:
Препарат Вобензим застосовують для прийому внутрішньо дорослим людям та дітям від трьох років. за півгодини до їжі, запивають рідиною.
Доза найменша підтримуюча становить від трьох до десяти таблеток.
Для дітей до 12-ти років дозу призначають із розрахунком одна таблетка на шість кілограм маси.
Курс лікування встановлює спеціаліст.
Передозування:
Зазвичай препарат не виявляє токсичності. Можливе виникнення діареї.
Побічні дії:
Можуть виникати алергічні відповіді, розлади у роботі ШКТ, нудота та блювання. Ці симптоми минають після відміни Вобензиму.
Лікарська взаємодія:
Взаємодії Вобензим не виявляє. Сумісно з антибіотиками проявляє посилення їх ефекту.
Термін придатності:
Умови зберігання:
Форма випуску / упаковка:
Категорія відпуску:
Без рецепта.
Увага
Наведена наукова інформація є узагальнюючою, заснована на офіційно затвердженій інструкції по застосуванню і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.
Офіційна інструкція
Склад:
- діючі речовини: 1 таблетка, вкрита оболонкою містить панкреатину 345 протеол. Євр. Фарм. Од. (115 мг), папаїну 90 F.I.P.-Од. (18 мг), бромелаїну 225 F.I.P.-Од. (45 мг), триацилгліцеролліпази 34 F.I.P.-Од. (10 мг), амілази 50 F.I.P.-Од. (10 мг), трипсину 360 F.I.P.-Од. (13,2 мг), хімотрипсину 300 F.I.P.-Од. (0,75 мг), рутину 50 мг;
- допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; магнію стеарат; кислота стеаринова; кремнію діоксид колоїдний безводний; тальк;
- оболонка таблетки: сахароза, тальк, кальцію карбонат, метакрилатний сополімер (тип А), титану діоксид (Е 171), шелак, глина біла, оранжево-жовтий S (Е 110), понсо 4R (пунцовий 4R, Е 124), повідон, поліетиленгліколь 6000, триетилцитрат, ванілін, віск білий, віск карнаубський.
Лікарська форма:
таблетки
Основні фізико-хімічні властивості:
Круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, червоно-помаранчевого кольору, з гладкою блискучою поверхнею, без борозенок.
Виробник:
Мукос Фарма ГмбХ
Місцезнаходження виробника:
Мірауштрассе 17, 13509 Берлін, Німеччина
Фармакотерапевтична група:
Засоби, що застосовують при патології опорно-рухового апарату. Ферменти. Трипсин, комбінації.
Фармакологічні властивості:
Фармакодинаміка.
Ферменти для перорального застосування, такі як бромелаїн/ трипсин/хімотрипсин/ папаїн/панкреатин та рутин впливають на набряки запального та незапального походження (травматичні, спортивні). Дослідження на тваринах довели протизапальні властивості бромелаїну і комбінованих ферментних препаратів при пероральному застосуванні. У численних дослідження на тваринах, а також в тестах in vitro бромелаїн та трипсин пригнічували агрегацію тромбоцитів і зменшували їх готовність до агрегації, викликаної АДФ.
Хімотрипсин, трипсин і бромелаїн впливають на здатність крові згущуватися різним способом in vitro. Проте ефективні концентрації дуже високі і значно перевищують концентрації, виявлені у пацієнтів після перорального застосування. Внаслідок цього у здорових добровольців, які одержували комбінацію бромелаїн/папаїн/ рутин не було виявлено порушення системи здатності крові до згущення. У тестах in vitro та in vivo з бромелаїном/трипсином/хімотрипсином/папаїном і панкреатином був продемонстрований
вплив на патогенні імунні комплекси, але тільки бромелаїном/трипсином/хімотрипсином/папаїном викликали активацію не стимулюючих мононуклеарних клітин і зниження вивільнення молекул з аномальною адгезією (СD 44,
CD 54).
Протизапальні властивості описані також для рутина. Було підтверджено пригнічення ліпо- і циклооксигенази. Інгібування агрегації тромбоцитів було також показано в експериментах на тваринах. Рутин є ефективним щодо вільних радикалів. Таким чином, механізм дії рутину на кровоносні судини вимагає подальшого з'ясування.
Фармакокінетика.
Після перорального застосування ферментів спостерігається краща кореляція між концентраціями трипсину і бромелаїну в плазмі крові і введеними дозами. Рівноважний стан досягається через 4 дні. Рутозид або гідролаза, що не абсорбується, виводиться з фекаліями.
Резорбовані ферменти виводяться через клітини мононуклеарно-фагоцитарної системи.
Показання до застосування:
У складі комплексного лікування:
Ревматичні захворювання: ревматоїдний артрит, несуглобовий ревматизм, остеоартроз, хвороба Бехтерєва, хвороба Шегрена.
Травматологія: травми (переломи, дисторзії, вивихи, контузії), запальні процеси м’яких тканин, хронічні посттравматичні процеси, травми у спортивній медицині.
Хірургія: посттравматичні набряки, у тому числі післяопераційні, після пластичних і реконструктивних операцій.
Запалень ЛОР-органів та дихальних шляхів: синусит, бронхіт, бронхопневмонія.
Панкреатиту, виразкового коліту, хвороби Крона, розсіяного склерозу.
Кардіологія: ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, вторинна профілактика повторного інфаркту міокарда.
Ангіологія: тромбофлебіт, посттромботичний синдром, васкуліти, облітеруючий тромбангіїт, профілактика рецидивуючих флебітів, лімфатичний набряк, вторинний лімфатичний набряк.
Урологія: запалення сечовивідних шляхів (цистит, цистопієліт, простатит).
Гінекологія: хронічні інфекції у гінекології, аднексит, мастопатії.
Протипоказання:
Індивідуальна гіперчутливість до будь-яких компонентів препарату. Тяжкі уроджені чи набуті порушення згортання крові (гемофілія, тромбоцитопенія, тяжкі ураження печінки), захворювання, пов’язані з підвищеною імовірністю кровотеч, тромбоцитопенія, проведення гемодіалізу, гострий панкреатит, кишкова непрохідність.
Особливості застосування:
У випадку інфекції Вобензим підвищує терапевтичну ефективність антибіотиків, але його не можна застосовувати як замінник антибіотика.
При захворюваннях шлунково-кишкового тракту, декомпенсації серцевої діяльності, при емфіземі легенів, цирозі печінки, панкреатиті слід визначатися у кожному окремому випадку щодо можливості призначення. Іноді після початку терапії хронічних захворювань може виникати погіршення симптоматики. У цьому випадку слід розглянути можливість тимчасового зниження дози.
Препарат містить сахарозу, що слід враховувати хворим на цукровий діабет.
Оскільки препарат містить сахарозу та лактозу, його не слід застосовувати пацієнтам із такими рідкісними спадковими формами, як непереносимість фруктози, галактози, недостатність сахарози-ізомальтози, лактази Лаппа або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Застосування в період вагітності або годування груддю:
У період вагітності або годування груддю до застосування ВОБЕНЗИМУ слід ставитися зі звичайною для цього стану обережністю. Застосування можливо після оцінки лікарем співвідношення користь для матері/ризик для плода/дитини.
Відсутні дані, що виключають можливість проникнення препарату у грудне молоко.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом:
Діти:
Застосовується дітям віком від 3 років.
Спосіб застосування та дози:
Залежно від тривалості і тяжкості захворювання рекомендована доза для дорослих становить від 3 до 10 таблеток, вкритих оболонкою 3 рази на добу. Підтримуюча доза – від 3 до 5 таблеток, вкритих оболонкою 3 рази на добу. Курсова доза препарату підбирається індивідуально лікарем. Для дітей доза препарату розраховується залежно від маси тіла. Добова доза препарату у дітей віком від 3 до 12 років становить 1 таблетка на 6 кг маси тіла. Для дітей віком від 12 років – доза відповідає дозі дорослого.
Курс терапії при гострих захворюваннях – від 2 тижнів до одужання, а при загостреннях хронічних захворювань лікування триває до чітких ознак ремісії. Середня тривалість лікування триває від 2 тижнів до 3 місяців (після консультації з лікарем).
Таблетки, вкриті оболонкою рекомендується приймати не менше, ніж за 30 хвилин до їди, не розжовуючи, запиваючи великою кількістю води (200 мл).
Передозування:
Навіть при тривалому застосуванні високих доз препарату токсичних дій не виявлено, але можлива діарея, розлад випорожнення, що минають через 1-3 дні після відміни препарату без додаткового лікування.
Побічні дії:
В окремих випадках спостерігалися нудота, незначні зміни консистенції і запаху випорожнень.
Зрідка може виникати алергічна реакція (наприклад, шкірні висипання), що зникає після припинення лікування ВОБЕНЗИМОМ, або зменшення дози. У поодиноких випадках можуть виникнути анафілактичні реакції.
Великі дози препарату можуть спричиняти блювання, тимчасове відчуття переповнення шлунка, метеоризм і дуже рідко – дискомфорт, діарею. Цьому можна запобігти, розділивши денну дозу на більшу кількість одинарних доз – на 4 або 5.
Зрідка можуть виникати зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини: еритема, свербіж, гіпергідроз.
Лікарська взаємодія:
При одночасному прийомі ВОБЕНЗИМУ з іншими лікарськими засобами випадки несумісності не спостерігалися. У разі одночасного прийому з антибіотиками препарат ВОБЕНЗИМ підвищує їх концентрацію у плазмі крові і вогнищі запалення.
Термін придатності:
Умови зберігання:
Форма випуску / упаковка:
Категорія відпуску:
Без рецепта.
Додаткові дані
Увага
Наведена наукова інформація є узагальнюючою, заснована на офіційно затвердженій інструкції по застосуванню і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.
Редакція
