Дата оновлення: 29 May 2020

Адаптована інструкція

Лікарська форма:

розчин

Виробник:

Безпосереднє виробництво: Мустафа Невзат Ілач Санаї А.Ш. для "Асфарма - Україна, ТОВ", Туреччина/Україна

Фармакотерапевтична група:

Протиблювальні засоби та препарати, що усувають нудоту. Антагоністи 5-НТ3-рецепторів. Гранісетрон.

Категорія відпуску:

Без рецепта.

Увага

Наведена наукова інформація є узагальнюючої і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.

Офіційна інструкція

Склад:

Діюча речовина: granisetron;

1 ампула (3 мл) розчину для інфузій містить: 3,35 мг гранісетрону гідрохлориду, що еквівалентно 3 мг гранісетрону;

допоміжні речовини: натрію хлорид, кислота лимонна, моногідрат, натрію гідроксид або кислота хлористоводнева, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма:

розчин

Основні фізико-хімічні властивості:

Прозорий безбарвний розчин.

Виробник:

Мустафа Невзат Илач Санаи А.Ш. для "Асфарма - Украина, ООО", Турция/Украина

Фармакотерапевтична група:

Протиблювальні засоби та препарати, що усувають нудоту. Антагоністи 5-НТ3-рецепторів. Гранісетрон.

Фармакологічні властивості:

Фармакодинаміка. Гранісетрон є високоселективним антагоністом рецептору 5-гідрокситриптаміну (5-HT3) з низькою афінністю до інших серотонінових рецепторів, таких як 5-HT1, 5-HT, 5-HT1ВС, 5-HT2 до альфа1- та альфа2- або бета-адренорецепторів, допаміну D2, гістаміну-Н2, бензодіазепіну, опіоїдних рецепторів.

Рецептори серотоніну типу 5-HT3 розташовані на закінченнях блукаючого нерва периферичної нервової системи та в ділянці подразнення хеморецепторів тригерної зони в postrema зоні. Під час еметогенної хіміотерапії або радіотерапії рецептори 5-HT3 подразнюються серотоніном, який секретується ентерохромафінними клітинами слизових оболонок. Це, у результаті подразнення аферентних волокон блукаючого нерва, може спричинити блювання. Дослідження на тваринах показали, що гранісетрон, зв’язуючись з 5-HT3, блокує стимуляцію серотоніну і блювання після еметогенної стимуляції цисплатином. У ході клінічних досліджень гранісетрон мав незначний вплив на артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень, ЕКГ, не впливав на рівень плазмового пролактину або альдостерону.

Фармакокінетика. У пацієнтів, які отримували хіміотерапію, середня максимальна концентрація гранісетрону в плазмі після внутрішньовенного введення разової дози 40 мкг/кг становила приблизно 63,8 нг/мл.

Розподіл. Ступінь зв’язування з білками плазми становить близько 65 %, гранісетрон розподіляється вільно між плазмою та еритроцитами.

Метаболізм. Гранісетрон метаболізується в печінці шляхом N-деметилювання, окиснення ароматичного кільця з подальшою кон’югацією. Дослідження in vitro на мікросомах печінки показали, що кетоконазол інгубує метаболізм гранісетрону, що може свідчити про участь ізоферментів Р-450 3A в його метаболізмі. У результаті дослідів на тваринах встановлено, що деякі метаболіти також діють як антагоністи рецепторів 5-HT3.

Виведення відбувається переважно через метаболізм у печінці. У здорових добровольців приблизно 12 % введеної дози виводилося із сечею у незміненому вигляді протягом 48 годин. Решта дози виводилася із сечею (49 %) та із фекаліями (34 %) у вигляді метаболітів.

T1/2 становив близько 9 годин у пацієнтів, які отримували хіміотерапію.

Субпопуляції.

Стать. Не було встановлено різниці в середніх значеннях AUC у чоловіків та жінок, проте в цілому чоловіки мали вищі значення Сmax.

Пацієнти літнього віку. Показники фармакокінетики у здорових добровольців літнього віку (середній вік – 71 рік), які приймали одноразово гранісетрон у дозі 40 мкг/кг, були подібними до показників у молодших здорових добровольців. Середні значення показників кліренсу були нижчими, а період напіввиведення був довшим у добровольців літнього віку.

Діти. У дітей, хворих на рак (віком від 2 до 16 років), яким одноразово внутрішньовенно вводили препарат гранісетрону у дозі 40 мкг/кг, об’єм розподілу та загальний кліренс із віком зростав. Не спостерігалося зв’язку між віком та максимальною концентрацією в плазмі або кінцевою фазою періоду напіввиведення. Коли об’єм розподілу та загальний кліренс були скориговані з масою тіла, то показники фармакокінетики гранісетрону у дітей були подібними до показників у дорослих пацієнтів, хворих на рак.

Пацієнти з нирковою недостатністю. Не спостерігалося різниці у загальному кліренсі гранісетрону у хворих із тяжкою нирковою недостатністю, яким одноразово внутрішньовенно вводили гранісетрон у дозі 40 мкг/кг.

Пацієнти з печінковою недостатністю. У хворих на рак печінки з печінковою недостатністю загальний кліренс був наполовину менший порівняно з пацієнтами з нормальною функцією печінки. Оскільки фармакокінетичні параметри є дуже варіабельними і навіть дози, які значно перевищують рекомендовані, добре переносяться, уточнення дози для хворих із можливою печінковою недостатністю не потрібне.

Показання до застосування:

Профілактика та лікування нудоти та блювання, спричинених цитостатичною хіміотерапією.

Протипоказання:

Гіперчутливість до гранісетрону або до будь-якого компонента препарату.

Особливості застосування:

Пацієнти з порушеннями серцево-судинної системи. Гранісетрон може спричинити синдром подовження інтервалу QT/тріпотіння і миготіння шлуночків. Тому препарат не слід застосовувати пацієнтам з діагностованим або підозрюваним спадковим синдромом подовження інтервалу QT/тріпотіння і миготіння шлуночків.

Пацієнти з порушеннями з боку шлунково-кишкового тракту. Гранісетрон може послаблювати перистальтику кишечнику, тому слід ретельно спостерігати за пацієнтами із симптомами підгострої непрохідності кишечнику.

Пацієнти літнього віку. Особливих рекомендацій щодо застосування цій категорії пацієнтів немає.

Застосування в період вагітності або годування груддю:

Вагітність.

Немає досвіду застосування гранісетрону під час вагітності. Препарат не слід застосовувати вагітним, якщо тільки цього не потребує клінічний стан.

Період годування груддю.

Невідомо, чи проникає гранісетрон у грудне молоко, тому препарат не призначають жінкам, які годують груддю. Під час лікування необхідно припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом:

При проведенні досліджень не було даних, що гранісетрон негативно впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Діти:

Немає даних про ефективність та безпечність застосування препарату дітям віком до 2 років.

Спосіб застосування та дози:

Вомітран застосовують лише внутрішньовенно.

Профілактика та лікування нудоти та блювання, спричинених цитостатичною хіміотерапією.

Дорослі.

Профілактика. Вомітран може вводитися двома шляхами: болюсно – по 3 мг нерозведеного препарату або розведеного в 15 мл розчину для інфузій (0,9 % розчин натрію хлориду та 5 % розчин глюкози) протягом не менше 30 секунд, або шляхом інфузії – по 3 мг препарату, розведеного в 20-50 мл протягом не менше 5 хвилин.

Лише три дози по 3 мг гранісетрону можна вводити протягом 24 годин. При необхідності додаткову дозу вводять не раніше ніж через 10 хвилин після ініціальної інфузії. Максимальна добова доза препарату не повинна перевищувати 9 мг гранісетрону. Вомітранрекомендують застосовувати лише в день цитостатичної хіміотерапії за 30 хвилин до її початку.

Лікування. Вомітран застосовують у тих же дозах, що і для профілактики.

Діти.

Профілактика. Одноразову дозу препарату 40 мкг/кг (до 3 мг) після розведення в

10-30 мл розчину для інфузій вводять шляхом внутрішньовенної інфузії протягом не менше 5 хвилин.

Лікування. Застосовують у тих же дозах, що і для профілактики.

При необхідності лише одну додаткову дозу 40 мкг/кг (до 3 мг) гранісетрону можна вводити протягом 24 годин не раніше ніж через 10 хвилин після ініціальної інфузії.

Пацієнти літнього віку. Корекція дози не потрібна.

Пацієнти з нирковою або печінковою недостатністю. Корекція дози не потрібна.

Приготування розчину для внутрішньовенного введення. Для приготування розчину препарату Вомітран для внутрішньовенного введення використовують стерильний 0,9 % розчин натрію хлориду або 5 % розчин глюкози.

Гранісетрон можна розводити одним із нижченазваних стерильних розчинів для інфузій:

0,9 % розчин натрію хлориду; 5 % розчин глюкози; 0,9 % розчин натрію хлориду і 5 % розчин глюкози; 0,45 % розчин натрію хлориду і 5 % розчин глюкози; 10 % розчин манітолу.

Будь-які інші розчини для інфузій не слід застосовувати.

Розведений розчин гранісетрону рекомендують вводити відразу після приготування. Проте готовий розведений розчин залишається стабільним протягом 24 годин при розведенні у 0,9 % розчині натрію хлориду або 5 % розчині декстрози за умови зберігання при кімнатній температурі та при нормальному освітленні в місцях, захищених від попадання прямого сонячного проміння.

Розчин для інфузій гранісетрону, що містить дексаметазон та манітол, залишається стабільним протягом 24 годин.

Передозування:

Специфічної терапії при передозуванні гранісетроном немає, застосовують симптоматичне лікування. При передозуванні гранісетрону для ін’єкцій у дозі 38,5 мг повідомлялося про слабкий головний біль, інших симптомів у пацієнта не спостерігалося.

Побічні дії:

Під час досліджень гранісетрон пацієнтами загалом переносився добре. Екстрапірамідні явища або інші серйозні побічної реакції не спостерігались. Як і для інших препаратів цього класу, найбільш часто відмічалися головний біль і запор, але в більшості випадків вони були середньої або помірної сили. Рідко повідомлялося про випадки гіперчутливості (іноді тяжкі анафілактичні реакції), алергічні реакції, що включали висипання на шкірі. В більшості випадків побічні реакції не потребували припинення терапії.

З боку шлунково-кишкового тракту: підвищення активності трансаміназ АЛТ, АСТ, запор, пронос; рідко – дистонія, дискінезія, порушення смаку.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія; артеріальна гіпотензія; зміни на ЕКГ (пролонгація QT інтервалу), зазвичай без клінічних проявів; аритмії.

З боку нервової системи: головний біль, неспокій, безсоння, сонливість; рідко - тривога, збудження, екстрапірамідний синдром спостерігався лише при застосуванні разом з препаратами, здатними спричиняти цей синдром.

З боку імунної системи: кропив’янка, висипання на шкірі, зуд, затруднене дихання, гарячка; дуже рідко – анафілаксія (іноді – тяжкі випадки).

У разі появи непередбачуваних реакцій слід звертатися до лікаря.

Лікарська взаємодія:

Гранісетрон не індукує або інгібує активність ферментів системи цитохрому Р-450. Спеціальних досліджень фармакокінетики або фармакодинаміки взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводили. Не виявлено взаємодії при одночасному застосуванні з бензодіазепінами, нейролептиками, противиразковими препаратами, які зазвичай призначають при антиблювотній терапії, з еметогенними препаратами хіміотерапії при лікуванні раку. У ході досліджень у здорових добровольців не встановлено взаємодії гранісетрону та циметидину або лоразепаму. Як і інші антагоністи 5-HT3-рецепторів, гранісетрон здатний пролонгувати QT-інтервал на ЕКГ. Ці зміни на ЕКГ були мінорними без клінічних проявів, без випадків проаритмічної дії. Проте при одночасному застосуванні гранісетрону з препаратами, здатними пролонгувати QT-інтервал на ЕКГ або/та спричиняти аритмію, можуть посилюватися ці клінічні прояви.

Термін придатності:

2 роки.

Умови зберігання:

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ◦C. Зберігати в оригінальній упаковці. Захищати ампули від попадання прямого сонячного проміння та від заморожування.

Форма випуску / упаковка:

По 3 мл розчину для інфузій в ампулі, по 1 або 5 ампул, вкладених в касету для ампул, у коробці.

Категорія відпуску:

Без рецепта.

Додатково:

Несумісніть.

Гранісетрон можна розводити лише в розчинах, вказаних у розділі «Спосіб застосування та дози». Приготування розчину для внутрішньовенного введення.

Гранісетрон не можна змішувати з іншими препаратами в одному й тому ж розчині для інфузій.

Нижче наведено препарати, які можна вводити одночасно через Y-подібний конектор, оскільки визначено, що вони хімічно стабільні з гранісетроном.

Препарат
Концентрація
Препарат
Концентрація
Цитарабін
2 мг/ мл
Фуросемід
0,4 мг/мл
Дакарбазін
1,7 мг/мл
Іфосфамід
4 мг/мл
Дексаметазон
0,24 мг/мл
Магнію сульфат
4 г/250 мл
Доксорубіцин
0,2 мг/мл
Метотрексат
12,5 мг/мл
Флуорурацил
2 мг/мл
Калію хлорид
40 мекв/л

Увага

Наведена наукова інформація є узагальнюючої і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.

Редакція

Автор: Жарикова Юлия
Врач педиатр
неонатолог

Донецкий Мед. Университет им.Максима Горького

Донецкий Мед. Университет им.Максима Горького - педиатрический факультет

Знание английского

Цей сайт використовує cookies. Ви можете змінити налаштування cookies в своєму браузері. Дізнатися більше.