Сергій Лупир: як зберегти здоров'я очей

Дата створення: 30 грудня, 14:40
Дата оновлення: 30 грудня, 15:20
Сергей Лупырь: как сохранить здоровье глаз фото

Прослухати аудіоверсію

Майже 90 відсотків інформації про світ людина одержує візуально. Проблеми із зором дуже ускладнюють життя, особливо сьогодні, коли за допомогою екрану ми і працюємо, і вчимося, і відпочиваємо. Тому так важливо проходити профілактичні огляди і, якщо зір погіршується, вчасно вживати заходів.

Навантаження на очі зросло багаторазово, і хворих з патологіями органів зору, у тому числі і маленьких, стає дедалі більше. «Медправда» продовжує серію офтальмологічних інтерв'ю на тему «Як це лікується». Наш співрозмовник – лікар-офтальмолог із 30-річним стажем, лікар вищої категорії, кандидат медичних наук, викладач медичного університету, співробітник національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охмадит» Сергій Лупир.

– Сергію Анатолійовичу, наскільки великий відсоток людей з ідеальним зором, який не потребує корекції?

– На жаль, з кожним роком таких дедалі менше. А хворих із подібними проблемами – більше. Щоб цього не відбувалося, слід знати, кому і коли слід звертатися до офтальмолога.

Новонароджену дитину необхідно показати окулісту протягом першого місяця життя, коли можна виявити вроджену патологію, і, якщо потрібно, вжити термінових заходів. Коли дитині виповниться рік, слід знову відвідати офтальмолога, щоб переконатися: розвиток ока йде нормально, відповідно до фізіологічних правил. І можна залишити малюка у спокої до трьох років.

– Чому ми пропускаємо дворічний період?

– Подібні обстеження передбачають участь пацієнта. Якщо він через вік не може виразно відповісти, що йому показують, то й достовірність такого дослідження буде низькою. Однорічного малюка можна захопити і відволікти, що дозволяє діагностувати його. Із дворічним уже не домовишся. До цього віку діти зазвичай мають досвід спілкування з лікарями. І зустріч із ними для дітей – стрес: вони плачуть, кричать, і, відповідно, таке обстеження нічого не дає. Краще дочекатися того часу, коли дитина в 3-3,5 роки спокійно зможе сказати, що їй показують на картинках: ялинки, зірочки, конячки.

Якщо ж батьки помітили у свого чада якісь зміни (найчастіше це – порушення симетричного положення очей, або косоокість), необхідно звернутися до офтальмолога, щоб він вжив необхідних лікувальних заходів.

До речі, найчастіше це захворювання діагностують бабусі чи тітки, які бачать дитину зрідка, раз на місяць чи півроку. Тато з мамою можуть «пропустити», адже око відхиляється потроху, і вони цього не помічають. А ось близькі родичі відразу відзначають зміну очей і починають бити на сполох.

Отже, якщо у три роки органи зору дитини розвиваються нормально та участь офтальмолога не потрібна, то можна зробити перерву до дошкільного віку. І показати лікареві дитину за півроку до того, як вона піде до школи. Офтальмолог повинен: перевірити зір дошкільника; визначити оптичні параметри, які ми називаємо рефракцією; зробити прогнози та дати рекомендації щодо характеру зорового навантаження.

У школярів перевіряти зір потрібно щороку. На жаль, у сучасних дітей короткозорість, або міопія, розвивається катастрофічно швидко та часто. Дедалі більше дітей змушені одягати окуляри чи користуватися контактними лінзами, щоб скоригувати короткозорість.

Якщо скарг немає, то згодом дорослій людині не потрібно регулярно відвідувати офтальмолога. Навіть інтенсивне зорове навантаження у 20-30-річних рідко призводить до погіршення зору. І навіть якщо такі проблеми виникають, то вони можуть адекватно оцінити їх та вчасно звернутися до фахівця.

У 40-45 років багато хто помічає, що не може прочитати текст або телефон, тримаючи його в руках. Це – нормальна фізіологічна зміна, яку в народі називають старечою далекозорістю, або пресбіопією. Боятися цього не треба. Згідно з класифікацією ВООЗ, людина входить у пору зрілості, яка триває з 45 до 59 років. Способи лікування пресбіопії прості: це окуляри або контактні лінзи, завдяки яким компенсується акомодація (здатність очей з урахуванням їх змін бачити однаково добре). Призначають окуляри в 40-45 років і міняють раз на п'ять років, поступово збільшуючи на чверть або половину діоптрій.

Після 70-ти потреба в акомодації вирівнюється до вікової норми, і найчастіше вона становить 3-3,5 діоптрій. Але це в тому випадку, якщо немає офтальмологічної патології, наприклад катаракти, глаукоми, вікової макулярної дегенерації та ін. Тоді необхідно вносити корективи з урахуванням тих чи інших захворювань.

– Сергію Анатолійовичу, розкажіть, будь ласка, які захворювання очей найчастіше зустрічаються у дитячій віковій групі?

– У дітей найчастіше зустрічаються захворювання, пов'язані зі змінами оптики ока, або як ми говоримо, з аномалією рефракції. Рідше зустрічаються запальні захворювання переднього сегменту ока, те, що ми називаємо кон'юнктивітами, ячменем і т.д. Далі йдуть рідкі стани, пов'язані з вродженими аномаліями розвитку або патологіями заднього сегменту. Це також стосується і підлітків, і молодих людей.

– Які захворювання очей більш характерні для людей середнього та зрілого віку?

– У людей середнього віку або, як ми говоримо, за класифікацією ВООЗ – молодого віку (до 43-45 років), найчастіше зустрічаються запалення чи якісь захворювання переднього сегменту ока – кон'юнктивіти, кератити, не дай Боже, виразки чи запалення переднього сегменту – ірити та іридоцикліти.

Ближче до зрілого віку, після 40 років, однозначно найчастішим захворюванням є вікова далекозорість або пресбіопія. Після 40 років починаються вже вікові захворювання, такі як: катаракта, глаукома, вікові макулярні дегенерації, або дегенерації периферії сітківки ока.

– Чи потрібно людям із хронічними загальносоматичними захворюваннями відвідувати офтальмолога з профілактичною метою?

– Майже всі загальносоматичні захворювання вимагають контролю офтальмолога. Майже всі – ендокринна, серцево-судинна системи... Хіба що тільки сечостатева і опорно-рухового апарату, і то при патології нирок (коли виникає гіпертонія) потрібно відвідати офтальмолога.

– Що краще для зору: книга чи планшет?

– Тут ми торкаємося питань еволюції, коли людина розвивалася і формувалася, як біологічний вид. Скажіть, як часто ми можемо дивитися на сонце? Рідко та недовго. А на палаючий вогонь? Безкінечно, як, мабуть, і наші давні предки. І все тому, що на наше око налаштоване на сприйняття відбитого світла.

Книга, у тому числі і електронна (в ній є технологія електронного чорнила, завдяки якому читання на дисплеї стає більш комфортним), відбиває світло. ТБ, планшет, монітор, телефон – випромінюють його. І в цьому кардинальна різниця між тим, що корисно та шкідливо.

Але ж ми не можемо відмовитися від благ цивілізації? Наше завдання – правильно використати їх. Телевізор краще монітора. Якщо дитина грає на комп'ютері, переведіть його на TV: там екран більше і далеко.

Монітор, за яким дитина робить уроки, придбайте з великим екраном і поставте трохи подалі від свого школяра.

Найменший електронний гаджет – це планшет. Вибирайте той, у якого розмір екрану не менше 10-12 дюймів: він не дуже шкодить очам.

А ось смартфон слід використовувати лише як засіб комунікації. У нього дуже маленький екран, на якому постійно змінюються такі ж малесенькі картинки. Дитина, читаючи на ньому, змушена постійно опускати голову. А коли вона нахиляється по відношенню до плечей до хребта більше, ніж на 15-20 градусів, це створює колосальне навантаження на верхній плечовий пояс. Викривлення постави призводить до зміни кровопостачання, що призводить до спазму судин у вигляді легкої гіпоксії. До того ж у шийному відділі хребта знаходяться симпатичні ганглії, які відповідають за розслаблення очей. І якщо шия перебуває у постійній напрузі, то ганглії перестають адекватно працювати.

– Як довго можна займатись за комп'ютером?

– Тут значення має не тривалість, а частота перерв. Око сформоване так, що воно може ефективно працювати на близькій дистанції 15-20 хв. Після цього необхідно зробити перерву на 1-2 хв, щоб розслабити акомодацію, змінити характер навантаження.

Прослухати аудіоверсію

– Вважається, що періодично варто відриватися від монітора та дивитися в далечінь. Найкраще – на зелений колір, який вважається корисним для очей?

– Не обов'язково на зелений, можна й на білий подивитися. Просто зелений спектр найбільш сприйнятливий до фоторецепторів ока. Тому лазери найчастіше виробляють зеленими чи червоними.

Отже, кожні чверть години потрібно робити невеликі перерви. У такому режимі дорослий може повноцінно працювати повний робочий день – 6-8 год. Дитині більше 2-3 годин (максимум, 4 год) навіть у такому режимі займатися не рекомендується.

– Під час тривалої роботи біля екрана очі ніби пересихають. Виникає так званий синдром сухого ока?

– Так! Раніше синдром сухого ока діагностували у пацієнтів після 40-50 років. Наразі він є частиною так званого комп'ютерного синдрому, який уже внесений до Міжнародної класифікації хвороб.

До синдрому сухого ока схильні всі, хто працюють за комп'ютером. Навіть підлітки, які сидять перед монітором не більше двох годин на день. Справа в тому, що ми дивимося на монітор, не моргаючи, а значить, не зволожуємо очі, і вони висихають. Як це не допустити? Дуже просто! Примушувати себе силоміць моргати, щоб зволожити очі.

Є ряд тестів, які визначають сльозопродукцію (її характер, якість, кількість), наскільки поверхня ока схильна до цього синдрому або не уражена. У дітей, зазвичай, ці тести негативні. Але є транзиторний або тимчасовий синдром сухого ока, який може стати постійним.

– Сонцезахисні окуляри сприяють збереженню здоров'я очей?

– Це залежить від того, в якій широті людина перебуває. Якщо на середній європейській (Київ, Варшава, Берлін), то потреба у сонцезахисних окулярах умовна. Тут все залежить від індивідуальної сприйнятливості світла. А ось у північних чи південних широтах, де сонячне випромінювання інтенсивніше, такий аксесуар необхідний. І купувати його слід не на ринковій розкладці, а в магазині оптики. Там вам покажуть на окуляри сертифікат відповідності та розкажуть, які спектри ультрафіолету вони блокують.

– Чому це так важливо?

– У нормі рогівка та кришталик – це ті оптичні середовища, які блокують частину ультрафіолету, що потрапляє у око. Коли ми дивимося на яскраве світло, у нас зіниця зменшується, а разом із нею – і кількість світла. Відповідно, зменшується кількість ультрафіолету, що проникає всередину, до сітківки. Але якщо ми надягаємо неякісні сонцезахисні окуляри, то вони блокують видиму частину спектра, і зіниця залишається широкою. І через нього весь потік шкідливого ультрафіолету потрапляє нам у вічі. Тому погані сонцезахисні окуляри шкодять зору, а хороші захищають його.

– Я правильно розумію: краще жодних окулярів, ніж погані?

– Однозначно! Без сонцезахисних окулярів ми маємо природний захист. А при неякісних окулярах ми втрачаємо його та отримуємо додаткову дозу ультрафіолету.

– Чи правда, що морква та чорниця покращують зір?

– На жаль ні. Не доведено, що перевищення фізіологічних норм вітаміну А та каротину в моркві або флавоноїдів у чорниці можуть гарантовано уберегти від тієї ж короткозорості. За 30 років своєї діяльності я не бачив жодного пацієнта, який вилікувався б завдяки їм. Як і не допомагають різні лікувальні методики, деякі з яких дуже популярні. Що ж до вищезгаданих продуктів, то для загального тонусу вони корисні: морква зміцнює зуби, чорниця піднімає настрій.

– Що краще, корекція зору за допомогою окулярів чи контактних лінз?

– Що окуляри, що контактні лінзи мають переваги й недоліки.

Окуляри зазвичай підходять всім. (Виняток становлять пацієнти з крайнім ступенем астигматизму або різним ступенем короткозорості та далекозорості на обох очах). За ними просто доглядати. А окуляри з мінливим затемненням, або фотохрони, які в народі називають «хамелеони», до того ж захищають від ультрафіолету.

Який недолік у окулярів? Як відомо, скло для них буває двох видів: «плюс» та «мінус». Перші – це збільшувальні, знайомі всім з дитинства: з їхньою допомогою можна було розглянути комашку на травинці або підпалити багаття. Другі – зменшують, «стискають» картинку: ми бачимо її чіткіше, але у маленькому розмірі. І люди, які страждають на короткозорість, часто відзначають, що, як тільки вони одягли окуляри зі склом «мінус», світ відразу став меншим. Тим же, хто носить «плюс», навпаки, навколишній світ часом здається більше, ніж це необхідно. У цьому змінюються як його масштаби, а іноді й співвідношення одного предмета щодо іншого.

Усіх цих недоліків позбавлені контактні лінзи. Їх легше, ніж окуляри, підібрати. Особливо в тих випадках, коли для одного ока характерна далекозорість, а іншого – короткозорість, і потрібні відразу «плюс» і «мінус».

Контактні лінзи ближчі, ніж окуляри, до ока – вони практично лежать на ньому і стають частиною оптичної системи зору. Тому всі ці ефекти – збільшення, зменшення, зміщення зображення, чи пролапсу – їм не відомі. Якщо враховувати оптику та фізіологію зору, то лінзи для очей краще. Але вони теж мають недоліки.

По-перше, контактні лінзи вимагають дбайливого догляду: їх необхідно вранці вдягнути, а ввечері зняти. Є такі, які можна міняти раз на тиждень, але краще це робити частіше.

По-друге, вони мають обмежений термін служби. Як правило, один місяць. Є контактні лінзи щоденні, є на два тижні, три місяці і навіть рік. Останні, спеціалізовані, використовуються при певних патологіях.

Є й особливі, так звані нічні лінзи, які навпаки надягають перед сном, а вранці знімають. Вони дозволяють людині добре бачити протягом дня без додаткових аксесуарів.

Що стосується модних кольорових лінз, їх можна використовувати як додатковий косметичний засіб. Якщо ви користуєтеся контактними лінзами, як основним способом корекції, то чому б вам заодно не поміняти колір очей – з карого на блакитний чи фіолетовий? Але тут є небезпека: виробники, намагаючись удосконалювати свою продукцію, іноді змінюють колір та малюнок. І для людини це може стати трагедією. Уявіть: усі звикли бачити його із синіми очима, а вони раптом – фіолетові!?

– Чи є особливості експлуатації контактних лінз?

– Так. Лінзи – це предмет особистої гігієни, їх нікому не можна давати чи міряти. А це трапляється, особливо між дітьми. Поясніть своїй дитині, що цього робити не можна.

Особливе відношення потребують іміджеві лінзи з малюнком. У них дуже щільне покриття: візерунок обмежує доступ кисню до ока. Тому більше 4-5 годин їх носити не рекомендується. Інакше можна отримати гіпоксію, тобто кисневе голодування.

Друзі мої, не соромтеся носити окуляри! Це гарний аксесуар, це корисний спосіб продовжити свою молодість, тому що будь-яке зайве навантаження (а намагатися роздивитися щось зблизька після 50-ти років – це зайве навантаження) призводить тільки до погіршення загального стану. Якщо вам лікар рекомендує користуватися окулярами, дотримуйтесь поради офтальмолога.

Прослухати аудіоверсію