Літні сезонні захворювання у дітей: відповіді педіатра на питання

Дата створення: 05 січня, 17:13
Дата оновлення: 05 січня, 17:17
Летние сезонные заболевания у детей: ответы педиатра на вопросы фото

Чому батьки іноді довіряють думці бабусь і друзів, а не лікарів? Як правильно діагностувати й лікувати такі сезонні дитячі захворювання, як ротавірус і гельмінти? Про це «Медправде» розповіла педіатр Наргіз Гусейнова.

– Наргіз, на Вашу думку, чому батьки часто не довіряють лікування дітей лікарям і офіційній медицині, а більше прислухаються до порад друзів, знайомих, бабусь, нетрадиційній медицині?

– Це, на жаль, болюче питання нашої медицини і, напевно, кожного лікаря окремо. І тут грають роль досить багато факторів. Один з них – досить низький рівень освіченості нашого медичного співтовариства. Я ні в якому разі не хочу применшувати їх цінність, але програма навчання в медзакладах не завжди встигає за тими сучасними тенденціями, які відзначаються в розвитку медицини в світі. До того, як у нас з'явився інтернет, ми в принципі, були обмежені в доступі до сучасної інформації. І якщо брати україномовні і російськомовні джерела, то в них досить мало сучасної інформації про проведені дослідження, вдосконалення тих чи інших методик і т.д. Її практично немає. Якщо ти хочеш дізнатися, як це є насправді, потрібні іноземні джерела. Не всі медичні фахівці в Україні можуть до них звернутися.

Другий момент – не завжди у лікарів є якийсь часовий ресурс. Третій момент – питання фінансових можливостей. Не кожен лікар може собі дозволити щомісяця або навіть щоквартально відвідувати конференції, тому що відвідування однієї конференції в режимі онлайн – саме мінімальне 1-3 тис. грн і вище. А якщо ми говоримо про міжнародну конференцію, то участь в ній для українських лікарів дуже дорога. Тому не кожен лікар може собі це дозволити.

Ось і виходить, що якийсь лікар вже знає сучасну інформацію та системно її відстежує, а інший не знає. Прийшла мама, уточнює інформацію, як вводити прикорм, наприклад. Один доктор розповідає, спираючись на більш сучасні дані, інший каже по-іншому, тому що щось не дочитав. Мама приходить і каже: мені один лікар так сказав, а інший – по-іншому. І пацієнти нерідко роблять висновки, що «наші лікарі говорять різне». І в цій ситуації їм простіше звернутися до неофіційної медицини або до думки знайомих.

– Наргіз, в теплу пору року актуалізується питання гельмінтів у дітей. Говорячи простими словами глистів. Які заходи профілактики і методи лікування даної проблеми?

– Гельмінти – це особлива тема для українських реалій. Нерідко гельмінтів «звинувачують» в дуже багатьох проблемах, починаючи від дійсно тих проблем які вони викликають – болі в животі, діарея, а й в тих ситуаціях, які не належать до гельмінтів ніяким чином. Наприклад, поганий апетит дитини, тривалий нежить, висип на шкірі, аденоїди, випадіння волосся. Бували випадки, коли батьки і навіть медичні працівники всі ці ситуації пов'язували з наявністю у дитини глистів. Але ж це не так.

Щодо профілактики, на жаль, у багатьох залишилися ще установки з часів Радянського Союзу, коли рекомендувалося раз на рік після літа дитині призначати протипаразитарний препарат. Так давно вже ніхто не робить в медичній практиці. Україна не входить до переліку тих країн, які підлягають обов'язковій хіміопрофілактиці. Ми не повинні такого робити, оскільки не існує окремої таблетки від всіх гельмінтів відразу. Для різних гельмінтів передбачено різне лікування.

До питання профілактики відноситься гігієна рук і правильне миття сирих овочів і ягід, які контактували з землею. Тому що є геогельмінти, такі як аскариди, що якраз можуть потрапити в організм, якщо дитина з'їла немиту полуницю.

Хотілося б звернути увагу на ще один момент, який є помилковим, але нерідко рекомендується для діагностики гельмінтів. Зокрема, коли говорять, що для виявлення глистів потрібно здати аналіз крові на антитіла до гельмінтів. Наявність в крові антитіл насправді не говорить нам про те, що у нас зараз є гельмінти. Цей результат нам говорить про те, що колись ми з ними контактували. Але це не дає нам прямих підстав для того, щоб почати лікування. Ми можемо знайти гельмінти тільки в калі. І тільки тоді, коли гельмінти будуть виявлені в калі, у нас будуть об'єктивні причини почати лікування.

– Дуже актуальне питання – ротавірусна інфекція. Якщо батьки виявили у своєї дитини ознаки ротавірусної інфекції, що їм потрібно робити в першу чергу, щоб дитина не опинилася в лікарні під крапельницею?

– Ротавірусна інфекція – це одна з вірусних інфекцій, яка викликає досить гостру кишкову симптоматику. Тобто у дитини може бути багаторазовий пронос, блювота і навіть досить висока температура, інтоксикація, дитина млява, слабка і т.д. Батькам важко відразу визначити, що це ентеровірус. Навіть медпрацівник не завжди зможе відразу це визначити – існує досить багато кишкових вірусів, бактеріальні процеси можуть впливати і т.д. Наприклад, бувають гострі кишкові інфекції бактеріального характеру. Однозначно відразу сказати на будь-який пронос і блювоту, що це ротавірус, ми не можемо.

Ми повинні дивитися на стан дитини. Якщо у дитини одноразова блювота або пронос, при цьому дитина активна і добре п'є рідину, і навіть якщо є хоч якась температура, але дитина добре пісяє, бадьора, то ми просто продовжуємо багато пити рідини, тобто активно поїти дитину і спостерігати.

Якщо ж ситуація така, що дитина лежить, у неї багаторазовий пронос, блювота, тут вже треба уважно дивитися на ознаки зневоднення, більш вимогливо поїти (постійно і часто). І якщо у неї немає блювоти, то велика ймовірність, що ви й не потрапите під жодну крапельницю, можна одужати в домашніх умовах.

Але якщо батьки відзначають, що стан дитини не поліпшується, то тут обов'язково потрібен огляд педіатра, сімейного лікаря, щоб поставити правильний діагноз та визначитися з методикою лікування. Адже це може бути і така інфекція, як сальмонельоз, яка іноді вимагає застосування антибіотика. Є також такі інфекції, як антибіоз і ін., які також вимагають антибіотикотерапії. І якщо батьки будуть думати, що це ротавірус, і не звернуться за консультацією до педіатра, вони можуть не визначити інші інфекції, які потребують лікування. Тому, консультація педіатра або сімейного лікаря буде дуже корисною в даному випадку.

Автор: Галина Шубіна