Олена Пойманова про Держпрограми відновлення слуху

Дата створення: 13 січня, 13:43
Дата оновлення: 13 січня, 14:57
Елена Пойманова о Госпрограммах восстановления слуха фото

Про програми відновлення слуху для дитячого та дорослого населення, про те, які антибіотики можуть призвести до втрати слуху і ін. важливі деталі питання втрати слуху, «Медправді» розповіла Олена Пойманова, молодший науковий співробітник лабораторії порушень голосу та слуху, лікар-отоларинголог вищої категорії, дитячий отоларинголог ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка НАМН України».

– Олена Сергіївна, вітаємо Вас і всіх читачів «Медправди» з Новорічно-Різдвяними святами та щиро бажаємо найголовнішого – міцного здоров'я. Експерти прогнозують після свят зростання захворюваності на коронавірус в Україні, тож тема вакцинації не втрачає актуальності. Розкажіть будь ласка, чи вакцинувались Ви від Соvid-19?

– Так, вакцинувалась ще в квітні 2021 р., хоча до цього я вже перехворіла на коронавірус у жовтні 2020 р. Питання вакцинуватись чи ні, переді мною навіть не стояло. Я працюю з захворюваннями верхніх дихальних шляхів, з яких зазвичай починається ця хвороба, тому вибору – вакцинуватись чи ні – в мене просто не було. Моя професія вимагає обов'язкової вакцинації. Також я вакцинувала всіх своїх близьких: і чоловік, і мої батьки вже вакциновані.

– Якою саме вакциною вакцинувались, уточніть будь ласка?

– Вакциною Pfizer. У виборі вакцини для мене «спрацювала» довіра до її виробника. Всі лікарі добре знають цього виробника, який є всесвітньо відомим, йому довіряють. Тому, мабуть, у виборі вакцини для мене спрацював саме цей фактор.

– Олена Сергіївна, новорічні свята цього року для всіх нас були трішки тривожними через ризики військової ескалації з боку Росії. Учасники АТО захищають наш мир та спокій, і надання медичної допомоги бійцям АТО не втрачає актуальності. ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка НАМН України» надає велику допомогу учасникам АТО, які втратили слух внаслідок бойових дій. Розкажіть, будь ласка, про це докладніше.

– Перші пацієнти звертались до нас ще з Майдану. Питання контузії під час бойових дій є дуже актуальним, і з роками ця проблема зустрічається все частіше, нажаль.

В даному напрямку ми надаємо допомогу учасникам бойових дій, які втратили слух з 2014 р. Ми запрошуємо на лікування пацієнтів із Центрального військового шпиталю, з Ірпінського шпиталю і інших медичних закладів.

Всі хто до нас зверталися, проходили повний курс найсучаснішого аудіологічного обстеження і відповідно, лікування. Лікування надається як медикаментозне, так і при необхідності – хірургічне.

За цей час в нашій лікарській практиці зустрічались дуже різні випадки пошкодження органів слуху. Наприклад, до нас за допомогою звернувся пацієнт, який мав глухоту з однієї сторони ще до того як потрапив у зону бойових дій. Так склалось, що внаслідок мінно-вибухової травми на війні на Сході він втратив слух і на іншому вусі: людина залишилась абсолютно глухою. В нашій медичній установі йому було проведено оперативне втручання з встановленням кохлеарного імпланту, і пацієнт отримав змогу чути. І це не поодинокі випадки.

Часто наслідком міно-вибухових, акустичних травм є розрив барабанних перетинок. Цим питанням займається наш відділ мікрохірургії та отонейрохірургії, який дуже плідно й успішно працює в цьому напрямку. З початку дії програми дуже багатьом бійцям з зони бойових дій була надана така допомога, і люди знову отримали можливість чути.

– В чому полягає складність діагностування всього комплексу наслідків мінно-вибухових травм для людини, що тут варто враховувати?

– Тут дуже багато складнощів. Почну з того, що тема контузії внаслідок мінно-вибухової травми дуже мало висвітлювалась в медичній літературі, навіть в якихось вузько спеціалізованих виданнях. Більше досліджуються питання механічних травм. Тільки останнім часом про травми внаслідок вибухової хвилі стали говорити частіше, почали з'являтися публікації в медичній літературі про цю проблематику.

Треба розуміти, що від вибухової хвилі страждає не лише слуховий аналізатор, проте також і головний мозок. Внаслідок цього можуть виникати посттравматичні стресові розлади. Тобто страждає не тільки слух. «Вимальовується» певна характерна клінічна картина у таких пацієнтів.

Коли пошкоджується слух, то це швидко помітно, а коли пошкоджуються структури головного мозку – це помітно не одразу, а з часом. Нерідко ці симптоми самі учасники бойових дій пояснюють стресом, недосипанням, травмами, і не приділяють їм великої уваги. Але тут мова йде про вплив на глибокі, в тому числі центральні та діенцефальні структури головного мозку, тому для таких пацієнтів є характерними не тільки втрата слуху, а цілий симптомокомплекс.

Бійцям АТО, які отримали контузію на війні, хотілось би сказати, що після різноманітних травм, навіть коли одразу немає яскраво виражених симптомів, потрібно оперативно звертатись до лікарів, бо наслідки можуть бути віддаленими і досить складними. Будь-яка мінно-вибухова травма, якщо була наприклад, втрата свідомості, головокружіння, головний біль, шум у вусі, погане сприйняття гучних звуків, дратуючі відчуття, захитування, порушення сну, тенденція до підвищення артеріального тиску і ін., – це ті симптоми, на які потрібно зважати і обов'язково звертатись за допомогою до лікарів. Несвоєчасне звернення до лікарів нерідко призводить до прогресуючої втрати слуху і ін. проблем зі здоров'ям, які можна попередити.

– Розкажіть, будь ласка, про існуючі державні програми для дітей та дорослих, які втратили слух.

– На жаль, пацієнти які мають зниження слуху до глухоти, і слухові апарати їм не допомагають, зустрічаються досить часто. Тоді потрібна кохлеарна імплантація.

В Україні вже багато років поспіль працює державна програма з кохлеарної імплантації для дітей. В межах цієї програми всі діти з глухотою отримували безкоштовно за державний кошт кохлеарні імпланти. Лікарі ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка НАМН України» надають цю високоспеціалізовану допомогу, сурдопедагоги займаються діагностикою та реабілітацією.

Два роки тому почала діяти програма з кохлеарної імплантації дорослого населення. Ця програма діє для всіх дорослих людей в Україні, у яких встановлено діагноз глухоти п'ятого ступеня з двох сторін. Такі пацієнти отримують заключення, наприклад, з нашого інституту про підтвердження даного діагнозу, і це є показання для кохлеарної імплантації – вживлення електрода в равлик (внутрішнє вухо), для того щоб людина могла чути.

– Що потрібно зробити людині, яка має глухоту, щоб скористатися держпрограмою по встановленню кохлеарного імпланта?

– Якщо у людини є такий діагноз, і є інвалідність по слуху (немає значення якої групи), вона може до нас звертатись. Після збору необхідних документів (перелік документів який необхідний вказаний на сайті ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка НАМН України»), такі хворі мають право стати на чергу на дану імплантацію. Як правило, ця черга рухається досить швидко, і операцію не потрібно чекати роками.

Якщо немає важкої супутньої патології, такі пацієнти будуть направлені на імплантацію. Можу сказати, що у нас успішно лікувалися і пацієнти, які мали дуже складні супутні патології (наприклад, навіть хворі на гемодіалізі) і лікування теж було проведено успішно. Ми шукаємо всі можливості допомогти, тому оперуються майже всі пацієнти, які до нас звертаються. Практично нікому не було відмовлено в операції по імплантації, навіть у дуже важких ситуаціях пацієнти отримують допомогу.

– Якими можуть бути причини втрати слуху? Власне, про які неочікувані причини втрати слуху потрібно знати, щоб не допустити цього?

– Є дуже важливий нюанс стосовно причин втрати слуху. На жаль, іноді навіть лікарі можуть не знати про це. Мова про пацієнтів, які раніше перенесли менінгоенцефаліт.

Якщо пацієнт переніс менінгоенцефаліт і через це втратив слух, потрібно якомога швидше, в перші тижні після одужання, направити його на консультацію до отоларинголога для того щоб встановити остаточний діагноз. Справа в тому, що такі пацієнти дуже обмежені в часі на проведення кохлеарної імплантації. На це ми маємо не більше ніж 6 місяців.

Тільки протягом перших шести місяців отохірурги мають технічну можливість встановити кохлеарний імплант пацієнту після менінгіту. Через 6 місяців у каналі внутрішнього вуха, в який вводиться електрод, відбуваються склеротичні зміни, а говорячи простими словами – він просто заростає. І якщо цей термін прострочити, то є дуже великий ризик того, що у хірургів вже просте не буде можливості ввести цей електрод у равлик (внутрішнє вухо) і повернути людині слух. Одразу після одужання від меніногоенцефаліту потрібно звертатись за допомогою, бо підготовка до операції займає чимало часу.

Є ще один дуже небезпечний фактор, який є причиною втрати слуху. Я особливо уважно аналізую документацію пацієнтів, які втратили слух (стосовно причин) і бачу, скільки пацієнтів втратили слух через прийом так званих ототоксичних антибіотиків...

– Тобто причиною втрати слуху може стати прийом антибіотиків?

– Саме так.

– Можете, будь ласка, уточнити, які саме антибіотики є причиною втрати слуху?

– Лікарі добре знають цю інформацію, адже цьому вчать у ВУЗах, проте такі випадки дуже непоодинокі. Мова про антибіотики з групи аміноглікозидів. Бувають такі складні ситуації, коли призначення даних антибіотиків є вимушеним, коли є питання життя і смерті, наприклад, коли мова йде про складні септичні ситуації або гнійні інфекції... Ми про це не говоримо, тут вже так склалося... Але потрібно бути дуже обережним в питанні призначення гентаміцину і ін. (групи аміноглікозидів) антибіотиків, і якщо є можливість, замінити цю групу антибіотиків на інші. Бо дійсно їх призначення дуже часто є причиною втрати слуху.

Насправді це всім відомо, але все одно лікарі продовжують користуватись цими препаратами. Можливо вважаючи, що втрата слуху як побічна дія буває дуже рідко. Але на жаль, практика показує, що нерідко в результаті використання антибіотиків групи аміноглікозидів відбувається втрата слуху.

– А можете будь ласка, перелічити назвати назви цих препаратів, прийом яких несе ризик втрати слуху?

– Наприклад, амікацин, стрептоміцин, гентаміцин. Потрібно сказати, що стрептоміцин сьогодні майже не використовується в лікарській практиці, а гентаміцин, на жаль призначають, і люди реально втрачають слух. Потрібно це пам’ятати!

Довідка

Кохлеарний імплантат – медичний прилад, протез, що впливає безпосередньо на слуховий нерв і дозволяє компенсувати втрату слуху деяким пацієнтам з вираженим або тяжким ступенем нейросенсорної приглухуватості.

Менінгоенцефаліт можуть спричинювати найчастіше віруси (ентеровіруси, вірус кліщового енцефаліту, вірус гарячки Західного Нілу, тощо), найпростіші (амеби – Entamoeba histolytica, вільноживучі амеби родів Naegleria, Balamuthia та Acanthamoeba; збудник сонної хвороби Trypanosoma brucei, збудник токсоплазмозу Toxoplasma gondii, тощо), грибки (збудник криптококозу криптококи, збудник гістоплазмозу Histoplasma capsulatum, тощо). Рідше – бактерії (менінгокок, пневмокок, стрептокок, стафілокок, тощо), які частіше є причиною тільки запалення мозкових оболонок – менінгіту.

Клінічні прояви менінгоенцефаліту схожі з проявами менінгіту. Розвивається менінгеальний синдром – хворих турбує головний біль через підвищений внутрішньочерепний тиск, нудота, блювання, що не приносить полегшення, озноб. Разом з тим поряд з проявами загальномозкового ураження проявляються вогнищеві ознаки ураження тих чи інших відділів речовини мозку (згладженість носогубної складки, несиметричне порушення координаційних проб, симптом Браун-Скеара, тощо).

Автор: Галина Шубіна