Подагра

Подагра – це системне захворювання, яке вражає суглоби, нирки, а також інші органи та тканини. Найчастіше це перший суглоб стопи, але можуть бути п'яти, коліна, лікті, зап'ястя і пальці рук. Хвороба подагра характеризується підвищенням місцевої температури, сильним болем та набряком. Її виникнення зумовлено генетичними факторами, харчовими звичками та порушенням метаболізму.

Причини виникнення

Розвиток подагри відбувається внаслідок порушення обмінних процесів та підвищення сечової кислоти в крові (гіперурикемією). Солі моноурату натрію, які накопичуються в організмі, відкладаються в різних органах і тканинах, найчастіше в суглобах, і таким чином призводять до виникнення хвороби.

Існує два механізми розвитку гіперурикемії: надходження до організму сечової кислоти у великій кількості або проблеми з її виведенням.

Сечова кислота надходить із продуктами, що містять пурини: жирне м'ясо, холодець, наваристі бульйони, субпродукти (легені, печінка, мізки, нирки), консерви, червона риба, алкогольні та газовані напої.

Недостатнє виведення з організму зазвичай пов'язане з ферментами, які затримують сечову кислоту, або сечокам'яною хворобою.

Основні причини, що сприяють гіперурикемії:

• спадкові фактори;
• ожиріння;
• підвищений артеріальний тиск;
• зловживання алкоголем;
• вживання великої кількості пуриновмісних продуктів;
• прийом сечогінних засобів;
• деякі хвороби та стани, зокрема метаболічний синдром.

Спровокувати загострення подагри може не лише переїдання, а й голодування із швидкою втратою маси тіла. Проблема у тому, що при голодуванні відбувається руйнація внутрішніх тканин. В результаті звільняється сечова кислота, що викликає атаку подагричного артриту.

Напад може бути спровокований мікротравмою суглоба, відвідуванням лазні або сауни. Внаслідок надмірної втрати рідини та зневоднення спостерігається згущення крові та збільшується концентрація моноурату натрію.

Клінічні симптоми

Гострий подагричний артрит має раптовий початок. Пацієнт навіть може вказати дату та час виникнення нападу. Відзначається швидке наростання інтенсивного болю. Найчастіше це класична локалізація – подагра на нозі (плюснефаланговий суглоб першого пальця стопи).

При цьому спостерігається вираженість локальних ознак запалення суглоба:

• гострий біль;
• набряк;
• гіперемія;
• місцеве підвищення температури;
• порушення функції суглоба.

Найчастіше напад розвивається вночі або в ранні ранкові години. Тривалість атаки без лікування становить 1-10 днів. Приступ може завершитись самостійно. Цей факт є причиною пізнього звернення пацієнта до лікаря.

Під час атаки можуть спостерігатися загальні симптоми запалення – підвищення температури, слабкість.

Довгострокова гіперурикемія може призвести до утворення тофусів. Це осередкове скупчення кристалів солей сечової кислоти у вигляді вузлів, шишок (показано на фото). Зазвичай вони розташовуються підшкірно у ділянці суглобів стоп, колін, рук, вушних раковин, навіть внутрішньокістково й у внутрішніх органах. Іноді тофуси перетворюються на виразки і виділяють назовні білу масу, яка містить кристали моноурату натрію.

При відсутності подальшого правильного лікування артрит має хронічний перебіг. Болі повертаються знову, погіршуючи якість життя людини. Оскільки зберігаються обмінні порушення у вигляді гіперурикемії, людина схильна до тривалого рецидивуючого перебігу артриту.

Діагностика

Подагру можна діагностувати та лікувати без додаткових досліджень у людей з гіперурикемією та гострим артритом великого пальця стопи ніг. Якщо діагноз викликає сумніви, проводяться спеціальні дослідження.

Лабораторна діагностика включає:

• загальний аналіз крові – можна побачити підвищення лейкоцитів та прискорене ШОЕ;
• загальний аналіз сечі – спостерігається стійко кисла pH (5,0), зниження відносної щільності сечі, протеїнурія, можливо еритроцитурія, гематурія та кристалурія;
• біохімічний аналіз крові – можна побачити підвищення рівня сечової кислоти, але можливий нормальний і навіть знижений вміст у період гострих нападів.

Також використовуються інструментальні дослідження:

• поляризаційна мікроскопія синовіальної рідини або тофусів – виявляються кристали моноурату натрію голчастої форми;
• рентген, УЗД, КТ – на пізніх стадіях можна побачити симптом пробійника. Спочатку захворювання можуть бути неспецифічні ознаки: зменшення суглобової щілини, деструктивний артрит та субкортикальні кісти;
• УЗД нирок – допомагає діагностувати сечокам'яну хворобу.

Стадії розвитку та перебіг хвороби

Виділяють первинну подагру, яка має генетичний внесок та вторинну (ниркову, лікарську, свинцеву).

У розвитку хвороби є кілька стадій:

• безсимптомна – характеризується підвищенням концентрації сечової кислоти у крові з відсутністю чи наявністю депозитів солей, але симптоми та анамнез подагри відсутні;
• гострий подагричний артрит – супроводжується яскравим суглобовим синдромом з ураженням типових по локалізації суглобів та болем, який можна порівняти з переломом;
• хронічна подагра – характеризується формуванням тофусів у тканинах та внутрішніх органах;
• міжприступний період – часовий інтервал між атаками гострого артриту.

Якщо не вживаються заходи щодо лікування захворювання, інтервали між нападами скорочуються, а інтенсивність самих атак зростає.

Також прийнято виділяти легкий, середньотяжкий і тяжкий перебіг подагри.

Легкий – характеризується рідкими нападами до двох разів на рік, із залученням мінімальної кількості суглобів, без утворення тофусів або з одиничними шишками.

Тяжкий – атаки можуть турбувати пацієнта частіше, ніж п'ять разів на рік. Характеризується деструктивним ураженням багатьох суглобів, формуванням тофусів та нефропатії.

Середньотяжкий – займає проміжне положення між легким та важким перебігом.

До якого лікаря звертатися

Спочатку можна звернутися до сімейного лікаря чи терапевта. Він повинен направити пацієнта до ревматолога, який лікує подагру в гострій та хронічній стадії.

Як лікувати

Лікування подагри складається з наступних методів: медикаментозні, хірургічні, дієтотерапія. Основна мета терапії – досягнення ремісії та допустимого рівня сечової кислоти у крові. Вона має бути не більше 360 мкмоль/л.

Швидке лікування гострого подагричного артриту здійснюється такими препаратами:

• протиподагричний засіб «Колхіцин»;
• нестероїдні протизапальні препарати (таблетки, ін'єкції, мазі для місцевого застосування) «Ібупрофен», «Індометацин»;
• глюкокортикоїди «Діпроспан», «Преднізолон».
• Для постійного лікування з метою попередження гострого нападу подагри використовуються «Аллопуринол» та «Фебуксостад».

При своєчасній правильній медичній допомозі прогноз сприятливий. Медикаментозна терапія дозволяє нормалізувати обмін сечової кислоти та домогтися стійкої ремісії захворювання.

Хірургічне лікування застосовується, якщо виникли ускладнення з боку тофусів (здавлення судинно-нервового пучка) або сечокам'яної хвороби.

Дієта

Дієта при подагрі займає чільне місце. Обмеження в харчуванні продуктів з великим вмістом пуринів та зменшення надмірної ваги сприяє зниженню концентрації сечової кислоти у крові.

Продукти, які забороняються в раціоні пацієнтів, які страждають на подагру: м'ясні екстракти, консерви, смажене м'ясо, субпродукти (легені, печінка, мізки), гострі приправи та спеції, шоколад, кава, какао, спиртні напої.

Продукти, вживання яких обмежується: ковбасні вироби, відварене м'ясо та риба, сало, гриби, бобові, соління та деякі овочі (шпинат, щавель, селера, цвітна капуста, редис).

Дозволяється безпечно вживати при подагрі: овочі (картопля, буряк, огірки, морква, цибуля), фрукти (особливо цитрусові), каші та кисломолочні продукти.

Домашні засоби

Найефективнішим способом лікування подагричних нападів та запобігання повторним спалахам є медикаментозна терапія. Народні засоби, навпаки, можуть замаскувати гострі прояви та сприяти переходу захворювання у хронічну стадію.

При різкому подагричному нападі в домашніх умовах слід забезпечити спокій ураженому суглобу і прикласти до нього холод. Можна випити знеболюючий засіб («Ібупрофен», «Дексалгін») і обов'язково звернутися до ревматолога.

Ускладнення

Чим небезпечна подагра? Це системне захворювання, оскільки, крім ураження суглобів, воно закономірно втягує в патологічний процес різні внутрішні органи і тканини. Насамперед це нирки, оскільки саме вони виводять сечову кислоту. При такому виведенні може відбутися пошкодження нирок, включаючи розвиток ниркової недостатності.

У людей з подагрою можуть розвинутись тяжкі стани, такі як ерозія та руйнування суглоба, утворення каменів у нирках, гіпертонія, цукровий діабет, метаболічний синдром, захворювання серцево-судинної системи. Також хворі мають підвищений ризик летального кінця.

Особливі ситуації

Діти

Подагра зустрічається у дітей дуже рідко, зазвичай у ранньому віці проявляється спадкове захворювання. При гострому подагричному нападі необхідно забезпечити дитині постільний режим. Ноги для зменшення болю потрібно підняти і прикласти до уражених суглобів лід.

Вибір курсу лікування залежить від конкретних ознак захворювання та його причин. Призначаються ліки, які допомагають знизити концентрацію сечової кислоти у крові. Також можуть застосовуватися протизапальні та знеболювальні засоби.

Обов'язкова складова терапії – лікувальна дієта. Потрібно суворо обмежити вживання продуктів із високим вмістом пуринів, замість них ввести в раціон овочеві супи та каші. Як пиття можна давати дітям воду, молоко та киселі.

Вагітні та мами, які годують грудьми

Переважна більшість лікарських засобів при вагітності та годуванні груддю протипоказана. Дозволено лише ліки, які мають натуральне походження, наприклад «Цистон».

Основними способами лікування є: дотримання суворої дієти, пиття, ведення здорового способу життя. Інші препарати призначають тільки тоді, коли користь для вагітної або мами, що годує грудьми, перевищує ризик для дитини.

Люди похилого віку

Метою тривалого лікування подагри у людей похилого віку є зниження вмісту сечової кислоти в крові, що зменшує ймовірність подальших нападів хвороби. Це досягається шляхом зміни раціону та виключення продуктів з високим вмістом пуринів. Щоб полегшити біль, застосовуються холодні компреси, нестероїдні протизапальні препарати («Ібупрофен») або лікарський засіб «Колхіцин».

Для швидкого відновлення рекомендується фізіотерапія, масаж, лікувальна фізкультура. Ці заходи дозволяють усунути біль і спазми, покращують кровообіг та обмін речовин, що дозволяє видалити з організму зайву рідину та позбутися сольових відкладень.

Поширення

Поширення подагри у всьому світі складає від 0,1% до 10%. Здебільшого хворіють чоловіки середнього віку 40-50 років. Подагра у жінок зустрічається у 7 разів рідше, ніж у чоловічого населення.

Захворюваність останніми роками неухильно зростає. Пов'язано це не лише з переїданням м'ясних продуктів, а й зловживанням алкоголю, недостатньою фізичною активністю, а також обтяженою спадковістю.

Профілактика

Для запобігання подагричних атак в першу чергу показано збалансоване харчування:

• вживання цільних злаків, овочів, каш, нежирних молочних продуктів;
• виключення червоного м'яса, субпродуктів, морепродуктів, фруктози, газованих та алкогольних напоїв;
• вживання від 2 л чистої води на день;
• відмова від голодування.

Основні положення

• Подагра – це системне тофусне захворювання, яке супроводжується відкладенням у суглобах, тканинах і внутрішніх органах кристалів солей сечової кислоти і запаленням, що виникає в результаті.
• Хвороба розвивається у людей з гіперурикемією, обумовленою вживанням продуктів, які містять багато пуринів, порушенням виведення моноурату натрію нирками, генетичною схильністю.
• Клінічна картина подагри характеризується раптовими атаками артриту – суглоб розпухає, червоніє та починає сильно боліти, в подальшому утворюються тофуси.
• Для лікування застосовують знеболювальні протизапальні засоби та препарати, що знижують кількість сечової кислоти в крові.
• Ризик нападів подагри можна знизити шляхом повного утримання від прийому алкогольних напоїв та зменшення споживання продуктів, багатих на пурини.

Джерела

https://www.cdc.gov/arthritis/basics/gout.html

https://www.nhs.uk/conditions/gout/ 

http://amnu.gov.ua/podagra-vylikovna-hvoroba-yaka-ne-likuyetsya/

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0