Ішемічна хвороба серця

Дата створення: 24 березня, 12:33
Дата оновлення: 30 березня, 12:59
Ишемическая болезнь сердца фото

Основні результати дослідження

  • 8,9 млн померлих (16% всіх смертей у світі у 2019) — ішемічна хвороба серця стала найбільш поширеною причиною смертей в Україні та світі
  • 633,4 померлих на 100 тис. населення у 2019 році за даними ВООЗ — це у 5,5 разів вище, ніж у світі
  • 1729,5 смертей на 100 тис. сільського населення Чернігівської області у 2020 році — це на 132% більше, ніж по країні в цілому
  • Найбільше страждає сільське населення: у регіонах з відносно вищим відсотком сільського населення показники смертності вищі.
  • Тільки 10% померлих від ІХС були госпіталізовані. Вчасна діагностика та доступ до якісних медичних послуг критично важливі
  • Майже 285 тис. українців, померли лише у 2020 році

1. Ішемічна хвороба серця — найбільш поширена причина смерті у світі

Серцево-судинні хвороби стали причиною майже третини всіх смертей у світі, а ішемічна хвороба серця стала причиною № 1 у світі в цілому та в багатьох країнах світу, в тому числі — в Україні.

Ішемічна хвороба серця відповідальна за 16% загальної кількості смертей у світі. Починаючи з 2000 року, найбільший приріст смертей відбувся від цієї хвороби: у 2019 році кількість смертей зросла більш ніж на 2 мільйони до 8,9 мільйонів.

Рисунок 1. Ішемічна хвороба серця як причина смерті на 100 тис. населення. Джерело: ВООЗ, Global Health Estimates 2019, грудень 2020. (https://www.who.int/data/gho/data/themes/mortality-and-global-health-estimates/ghe-leading-causes-of-death)

Тільки у 2019 році у світі від ішемічної хвороби серця померло 115,3 осіб з кожних 100 тис. населення, а в Україні — рекордних 633,4 особи, що майже втричі перевищує середньоєвропейські показники.

2. Ішемічна хвороба серця в Україні: з майже 285 тисяч померлих у 2020 р. — менше 10% пацієнтів стаціонару

За даними МОЗ України, в країні понад 400 тисяч хворих на ішемічну хворобу серця потрапило до стаціонару в 2020 році, з них майже 27 тисяч померло в умовах стаціонару, а рівень лікарняної летальності в середньому становив 6,57%.

Кількість смертей від ішемічної хвороби серця за рік зросла на 6% з майже 270 тисяч у 2019 до майже 285 тисяч осіб у 2020 році, що в перерахунку на 100 тисяч населення склало вже зовсім захмарні 745,6 осіб, що перевищило навіть загальні світові показники смертності від усіх причин разом.

Рисунок 2. Госпіталізації хворих на ішемічну хворобу серця та рівень лікарняної летальності у 2020 році за регіонами України, без врахування окупованих територій. Джерело: Центр медичної статистики Мiнiстерства охорони здоров'я України (http://medstat.gov.ua)

Найвищі рівні госпітальної летальності (значно вищі середніх по країні) мають Запорізька, Полтавська та Харківська області. Особливі питання викликає рівень госпітальної летальності від ішемічної хвороби серця у Запорізькій області. Рівень госпіталізацій в регіоні залишається досить низьким, абсолютні показники госпіталізації порівняні зі значно меншою за кількістю населення Івано-Франківською областю, проте рівень госпітальної летальності вдвічи вищий. Отже, можна припустити, що це може бути пов’язане з важкістю пацієнтів, що потрапляють до стаціонарів. Так, наприклад, тривалість лікування виписаних пацієнтів у Запорізькій та Харківській областях також перевищують середньоукраїнські показники.

3. Сільське населення більше страждає від відсутності вчасної медичної допомоги. Найгірша ситуація — у Чернігівській області

Згідно зі статистикою Державної служби статистики України, кількість померлих через ішемічну хворобу серця зросла до 745,6 осіб на 100 тисяч населення у 2020 році. Доступ до якісних медичних послуг та вчасне діагностування критично важливі для пацієнтів з ішемічною хворобою серця: рівень смертності в середньому по країні у сільській місцевості майже в 1,4 рази вище ніж серед міського населення: 908,4 смертей на 100 тис. сільського населення та 660,7 смертей — на 100 тис. міського.

Рисунок 3. Рівень смертності від ішемічної хвороби серця на 100 тисяч населення за регіонами України у 2020 році, без окупованих територій та контрольованих територій Донецької та Луганської області. Джерело: Центр медичної статистики Мiнiстерства охорони здоров'я України (http://medstat.gov.ua)

4. Навіть у найблагополучніших регіонах України ситуація значно гірша, ніж у найближчих європейських сусідів

По показниках смертності на 100 тисяч населення Чернігівська та Вінницька області зачно перевищують середньонаціональні цифри — 1201,7 та 1083,4 померлих на 100 тисяч населення відповідно порівняно з 745,6 у 2020 в середньому по країні. Закарпаття — найбільш благополучний регіон (330,5 осіб на 100 тис. населення). Проте навіть показники Закарпаття значно перевищують показники таких сусідніх країн Європи як Польща, Чехія чи Словаччина.

Рисунок 4. Рівень смертності від ішемічної хвороби серця на 100 тисяч населення в Україні та інших країнах. Джерело: ВООЗ, Global Health Estimates 2019, грудень 2020 (https://www.who.int/data/gho/data/themes/mortality-and-global-health-estimates/ghe-leading-causes-of-death)

5. В Україні ішемічна хвороба серця більше вбиває жінок

Рисунок 5. Рівень смертності від ішемічної хвороби серця на 100 тисяч населення в Україні та інших країнах в залежності від статі. Джерело: ВООЗ, Global Health Estimates 2019, грудень 2020 (https://www.who.int/data/gho/data/themes/mortality-and-global-health-estimates/ghe-leading-causes-of-death)

Хоча чіткого взаємозвязку між статтю та рівнем смертності від ішемічної хвороби серця не прослідковується, в Україні жінки були більш уразливі до цього захворювання, що може бути пов’язане з більшою тривалістю їх життя, адже ішемічна хвороба більше притаманна людям старшого віку.

6. Причини ішемічної хвороби серця

МОЗ України на своєму сайті (https://moz.gov.ua/article/health/zahvorjuvannja-sercevo-sudinnoi-sistemi-faktori-riziku-ta-profilaktika) виділяє такі основні причини широкого розповсюдження серцево-судинних захворювань в Україні:

  • Високий артеріальний тиск
  • Незбалансоване харчування
  • Підвищений рівень «поганого холестерину» (ліпопротеїдів низької щільності)
  • Високий індекс маси тіла
  • Тютюновий дим
  • Високий рівень глюкози
  • Забруднене повітря
  • Вживання алкоголю
  • Малорухливий спосіб життя

Здоровий спосіб життя та уникнення цих факторів допоможе вам продовжити тривалість життя та значно покращити його якість. Не забувайте про профілактичні заходи, прислуховуйтесь до свого організму, більше рухайтесь, вчасно звертайтеся до лікарів — це прості речі, що допоможуть вам довше залишатися здоровими.

7. Невтішна поточна ситуація потребує виправлення

Ішемічна хвороба серця відповідальна за майже 300 тисяч смертей в Україні щороку. В перерахунку на 100 тисяч населення Україна є світовим рекордсменом зі смертності від цієї хвороби. Її розповсюдження не може бути пов’язане з кліматичними або географічними чинниками: ситуація в сусідніх країнах значно краща, а українські цифри на фоні показників Європейського регіону виглядають геть катастрофічно. Зважаючи на віковий склад населення та розповсюдження факторів ризику серцево-судинних хвороб, не варто очікувати значного покращення ситуації у найближчі роки: кожного року ми продовжимо передчасно втрачати близьких, друзів та знайомих через ішемічну хворобу серця. Проте забезпечення доступу до якісних медичних послуг, скрінінг та профілактика можуть змінити ситуацію на краще.

Пам’ятайте, що кожен з нас може покращити якість свого життя та продовжити тривалість здорового періоду життя. Потрібна допомога, щоб оцінити, наскільки саме ви в «зоні ризику»? Скористайтесь онлайн-калькуляторами, рекомендованими Міністерством охорони здоров’я: https://moz.gov.ua/article/health/jak-viznachiti-riziki-sercevo-sudinnih-zahvorjuvan-onlajn-kalkyljatori.

Навіть якщо ми не можемо прямо тут і зараз покращити екологію та забезпечити більш якісні медичні послуги для всіх, зміни у способі життя, здорові звички та відмова від шкідливих звичок можуть значно зменшити ризик настання ішемічної хвороби серця для кожного окремо. Оцініть, які з чинників, перелічених МОЗ, стосуються саме вас, почніть зміни на краще вже сьогодні, бережіть себе та будьте здорові!

Джерела даних та використаної інформації

  1. ВООЗ, Global Health Estimates 2019, грудень 2020. (https://www.who.int/data/gho/data/themes/mortality-and-global-health-estimates/ghe-leading-causes-of-death)
  2. Центр медичної статистики Мiнiстерства охорони здоров'я України (http://medstat.gov.ua)
  3. Мiнiстерство охорони здоров'я України. Захворювання серцево-судинної системи: фактори ризику та профілактика (https://moz.gov.ua/article/health/zahvorjuvannja-sercevo-sudinnoi-sistemi-faktori-riziku-ta-profilaktika)
  4. Мiнiстерство охорони здоров'я України. Як визначити ризики серцево-судинних захворювань: онлайн-калькyлятори (https://moz.gov.ua/article/health/jak-viznachiti-riziki-sercevo-sudinnih-zahvorjuvan-onlajn-kalkyljatori)

Для порівняння ситуації в різних країнах світу та регіонах України було використано відносні показники кількості смертей на 100 тисяч населення. Для цього дослідження були використані офіційні дані Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та Центру медичної статистики Мiнiстерства охорони здоров'я України. Через різницю в методиках підрахунку відносних показників та різні оцінки кількості населення України у різних джерелах відносні показники у різних частинах дослідження можуть дещо відрізнятися. При порівнянні України з іншими країнами світу та з середніми показниками по світу в цілому було використано показники ВООЗ; ситуація в окремих регіонах оцінювалася за даними Центру медичної статистики МОЗ.

Читайте у наступному випуску

Одним з показників, що характеризує стан охорони здоров'я в конкретній країні та у світі є очікувана тривалість життя. Цей показник особливо вражає, коли ми говоримо про рівень життя у таких країнах, як Японія, країна з найбільшою кількістю жителів віком понад сто років. В наступному випуску ми розглянемо, як відрізняються поняття очікуваної тривалості життя та тривалості здорового життя. Які країни досягли найбільш значних результатів у покращенні тривалості та якості життя своїх громадян?

Яка очікувана тривалість життя в Україні та країнах Європи? Що найбільше впливає на показники тривалості життя? Не пропустіть наступний випуск «Здоров'я нації» на Медправді!

Ішемічна хвороба серця