Постковідний синдром або Long COVID

Дата створення: 12 серпня, 15:44
Дата оновлення: 15 серпня, 12:14
Постковидный синдром или Long COVID фото

Більшість людей, що захворіли на коронавірусну інфекцію COVID-19, одужують протягом декількох тижнів. Але у деяких з них, навіть у тих, хто мав легку форму захворювання, можуть ще довго зберігатися проблеми зі здоров'ям, які називають постковідним синдромом (post-COVID-19 syndrome, Long COVID).

Постковідний синдром — це наслідки коронавірусної інфекції, в результаті якої у пацієнтів, котрі перехворіли, спостерігаються довгострокові симптоми. Вони виникають через 4-5 тижнів від моменту захворювання на COVID-19, можуть періодично зникати і знову з'являтися, або відчуватися постійно.

Серед найчастіших клінічних проявів — стомлюваність, задишка, неврологічний біль у суглобах, розлади мислення та проблеми з концентрацією уваги, втрата або спотворення нюху та смаку. Тривалість цього стану у всіх варіюється по-різному. В одних пацієнтів синдром може тривати 3-6 місяців, в інших — кілька років, і спричинити інвалідність.

Статистичні дані

За оцінками опитування, проведеного Управлінням національної статистики Великобританії, близько 14% людей із позитивним результатом на SARS-CoV-2 мали один або кілька симптомів протягом більше 3 місяців. Дослідження Оксфордського університету, у якому взяли участь 273 618 осіб, котрі перенесли COVID-19, в основному зі США, свідчить, що близько 37% відчували один або декілька симптомів у період від 3 до 6 місяців після початку хвороби.

Дослідження показують, що глобальна поширеність постковідного синдрому може сягати 43%. При цьому найпоширенішими симптомами є втома та проблеми з пам'яттю.

Симптоми постковідного синдрому

Сьогодні коронавірусна інфекція вже не вважається захворюванням лише дихальних шляхів. Проникаючи в організм людини, вірус взаємодіє із клітинами легень, серця, судин, мозку, нирок, органів травлення. Тому симптоми постковідного синдрому можуть стосуватися кожного з цих органів.

Основними причинами розвитку постковідних симптомів є спричинені вірусом порушення:

  • ураження внутрішніх органів — легень, серця, нирок, травної та репродуктивної системи;
  • утворення тромбів — вірус призводить до запалення оболонок судин, що провокує порушення згортання крові;
  • ураження мозку — викликає широкий набір симптомів, починаючи від безпричинної тривоги, страху та безсоння, закінчуючи порушеннями ритму серця та дихання;
  • надмірна імунна відповідь організму — провокує аутоімунні реакції.

Розглянемо докладніше постковідний синдром: симптоми та прояви, які спостерігаються у пацієнтів.

Бронхолегенева система

Навіть легкий перебіг коронавірусної інфекції здатний викликати постійну задишку після невеликого навантаження. Тяжкі випадки COVID-19 можуть призвести до рубцювання та інших незворотних проблем у легенях.

Найчастіше у пацієнтів присутні три основні скарги:

  • задишка — у всіх виражена по-різному, зазвичай вона корелює з об'ємом ураження легень. Чим більшим був обсяг ураження, тим більша ймовірність того, що пацієнт матиме задишку. У середньому задишка може тривати 2-3 місяці, але іноді до півроку. Якщо лікарю складно визначити причину задишки, він повинен призначити пацієнту дообстеження. Найчастіше це пульмонологічне та кардіологічне обстеження;
  • кашель — зазвичай непродуктивний, з невеликою кількістю мокротиння. Він може турбувати пацієнта від кількох тижнів до кількох місяців, все дуже індивідуально. Кашель пов'язаний з ураженням легеневої тканини. Тому разом з відновленням легеневої тканини поступово зникатиме й кашель;
  • дискомфорт в грудній клітині — ця скарга поступово зникає сама, але вона вимагає обов'язкового спостереження. При цьому в діагностичному пошуку лікар повинен виключити патологію з боку серцево-судинної системи, тому що вона може протікати з такою ж симптоматикою.

Серцево-судинні прояви

Інфекція SARS-CoV-2 може призвести до проблем із серцем, включаючи міокардит (запалення серцевого м'яза). Дослідження показують, що у 60% людей, які перенесли COVID-19, були ознаки запалення серця, що призводило до таких симптомів, як задишка і прискорене серцебиття. Це запалення виникало навіть у тих, хто переніс COVID-19 у легкій формі і не мав до цього проблем зі здоров'ям.

Гематологічні прояви

У деяких пацієнтів після перенесеної коронавірусної інфекції кров стає більш густою та в'язкою, що підвищує ризик тромбоутворення. За даними медиків порушення згортання крові та подальший тромбоз або інсульт можуть з’явитися у людини через кілька місяців після одужання. Навіть ті пацієнти, які перенесли захворювання у легкій формі, можуть зіткнутися з постковідним тромбоутворенням.

Неврологічні проблеми

У деяких людей після перенесеного COVID розвиваються середньострокові та довгострокові симптоми, включаючи затуманення свідомості, втому, головний біль та запаморочення. Причина цих симптомів на даний час є активною областю досліджень.

Передбачається, що мікросудинні тромби, системне запалення, пряма нейротропна дія вірусу є можливими механізмами, що викликають невропатологію при постковідному синдромі. Порушення роботи вегетативної нервової системи та посттравматичний стресовий розлад можуть сприяти затьмаренню свідомості після COVID-19.

Когнітивні проблеми та психічне здоров'я

Дослідження впливу коронавірусної інфекції на психічний та емоційний стан людини показали, що серед пацієнтів, які перенесли COVID-19, поширені симптоми тривоги, депресії та когнітивні проблеми. Пацієнти з постковідним синдромом часто відчувають негативні зміни у мисленні, концентрації уваги та пам'яті. Ці когнітивні порушення можуть серйозно позначитися на працездатності та повсякденній діяльності людини.

Після перенесеного коронавірусу у деяких людей залишається тривога, депресія, панічні атаки та інші проблеми з психічним здоров'ям. Фізичні зміни, такі як біль та слабкість, можуть ускладнюватись тривалою ізоляцією, стресом через втрату здоров'я, роботи та фінансові труднощі.

Втрата смаку та нюху

Відчуття запаху і смаку пов'язані між собою. Оскільки коронавірус вражає клітини в назофарингеальній ділянці, він здатний призвести до втрати або спотворення нюху (аносмії) чи смаку. Люди, які перенесли коронавірусну інфекцію, можуть повністю втратити відчуття запаху та смаку, і навіть виявити, що знайомі предмети пахнуть інакше чи мають неприємний дивний смак.

Приблизно у 25% пацієнтів ці проблеми вирішуються через 2-3 тижні. Але у більшості їхні симптоми зберігаються. Хоча ці прояви не є небезпечними для життя, але тривале спотворення таких відчуттів може мати згубні наслідки та призвести до відсутності апетиту, занепокоєння і депресії. Деякі дослідження показують, що ймовірність покращення нюху у цих людей протягом року становить від 60% до 80%.

Синдром наслідків інтенсивної терапії

Пацієнти, госпіталізовані в стаціонар для лікування COVID-19, одужують особливо тяжко. Експерти зазначають, що синдром наслідків інтенсивної терапії, або НІТ-синдром, наражає людей, які перенесли коронавірусну інфекцію, на високий ризик проблем із психічним здоров'ям, свідомістю та фізичним відновленням.

Тривале знаходження у відділенні інтенсивної терапії може викликати затьмарення свідомості та розлади уваги. Незвичайне оточення, велика кількість препаратів, що впливають на свідомість, ізоляція та втрата контролю часто викликають у пацієнтів тривалі та повторювані негативні відчуття, включаючи посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Синдром ПОТ та безсоння

Синдром постуральної ортостатичної тахікардії, або ПОТ — це стан, що впливає на кровообіг організму. Пацієнти після COVID-19 є найбільш вразливими до нього. Синдром ПОТ може викликати інші неврологічні симптоми, такі як постійний головний біль, втому, туман у голові, проблеми з мисленням чи концентрацією уваги, безсоння.

Стійке постковідне безсоння, або «COVID-сомнія», стає все більш поширеною скаргою серед пацієнтів, які перенесли коронавірусну інфекцію, і може бути типовим симптомом ПОТ.

Групи ризику

Найбільш схильними до розвитку постковідного синдрому вважаються групи пацієнтів, які:

  • перенесли важкий перебіг COVID-19;
  • мають супутні захворювання, особливо легеневі;
  • похилого віку;
  • мають ожиріння;
  • не вакциновані від COVID-19;
  • мали синдром мультисистемного запалення під час або після хвороби.

Пацієнтки жіночої статі більш схильні до розвитку симптомів постковідного синдрому, особливо втомлюваності, тривоги та депресії протягом наступних 6 місяців. Згідно з результатами деяких досліджень вважається, що це пов’язано з гормональними відмінностями. Інші наукові дослідження вказують на генетичні фактори та статеві відмінності в імунних системах.

Поки невідомо, чи мають діти, які перехворіли на коронавірусну інфекцію, більш чи менш стійкі симптоми, ніж дорослі. Але у дітей можливий довгостроковий перебіг COVID-19, який проявляється у вигляді втоми, головного болю, труднощів із навчанням, проблем з настроєм, задишки та інших симптомів.

Як лікувати постковідний синдром?

Long COVID розглядається як полісистемний розлад, який зазвичай проявляється респіраторними, серцево-судинними, гематологічними та нейропсихіатричними симптомами, котрі можуть виникати окремо або поєднуватись. Тому лікування постковідного синдрому має бути індивідуальним та включати міжпрофесійний підхід, який спрямований на вирішення медичних та психологічних аспектів захворювання.

Дихальна система

Відновлення легень після COVID-19 можливе, але потребує часу. Експерти кажуть, що потрібно кілька місяців, щоб функція легень повернулася до доковідного рівня. У цьому випадку допоможуть дихальні вправи та респіраторна терапія.

Основною стратегією лікування задишки є пошук причини, яка її викликала. Це може бути пневмонія, проблеми з боку серцево-судинної системи, що виникли після перенесеного захворювання, загострення хронічних хвороб, наприклад, ХОЗЛ або бронхіальної астми. Лікар повинен визначити, що викликало проблему та лікувати це захворювання.

Щоб полегшити кашель, пацієнту слід виконувати наступні рекомендації:

  • дотримання питного режиму в середньому близько 2-3 л рідини протягом дня;
  • сприятливі кліматичні умови у приміщенні, температура повітря не вище 21 градуса, вологість 40-60%;
  • можливе застосування препаратів відхаркувальної дії або від кашлю. Якщо кашель викликаний бронхоспазмом, можливе використання інгаляційних бронходилататорів (сальбутамол, вентолін) та глюкокортикостероїдів.

При стійкому больовому синдромі в ділянці грудної клітини лікар може призначити нестероїдний протизапальний препарат (ібупрофен), якщо у пацієнта немає протипоказань до нього. Якщо дискомфорт у грудній клітці викликаний бронхоспазмом, може бути призначений бронходилататор.

Серцево-судинна система

Пацієнти з постковідним синдромом і серцевими симптомами повинні знаходитися під наглядом кардіолога. Для виключення аритмії, серцевої недостатності та ішемічної хвороби серця необхідно провести тести серцевої функції, такі як ЕКГ, ехокардіографія.

Враховуючи підвищену захворюваність на міокардит у пацієнтів з COVID-19, за наявності клінічних показань можна провести МРТ серця для оцінки міокардіального фіброзу або рубцювання.

Тромбоутворення

Пацієнтам з постковідним синдромом, у яких є ризик розвитку тромбозу глибоких вен або тромбоемболії легеневої артерії, рекомендується антикоагулянтна терапія протягом 3 місяців.

Медики застерігають, що бездумно приймати препарати, які регулюють тромбоутворення, дуже небезпечно. Якщо не дотримуватися дозування сучасних кроворозріджувальних засобів, людина може загинути від внутрішньої кровотечі.

Неврологічні розлади

При слабкості, швидкій стомлюваності, постінфекційному астенічному синдромі пацієнту не варто форсувати навантаження. Повертатись до звичної діяльності рекомендується поступово. Протягом 5-7 днів необхідно займатись фізичною активністю в середньому 20-30 хвилин. Це може бути будь-який гімнастичний комплекс чи ходьба з різним темпом. Як тільки здоров'я дозволить збільшити темпи ходьби або навантаження, необхідно їх збільшувати.

Психічні розлади

Пацієнтів слід обстежити на наявність загальних психологічних проблем, таких як тривога, депресія, безсоння, посттравматичний стресовий розлад, та за наявності показань направити до психолога чи психотерапевта.

Пацієнтам важливо відновити повноцінний сон та нормальний режим сну. Необхідно відмовитися від шкідливих звичок — тютюнопаління та алкоголю. Також слід збільшувати фізичну активність. Це знизить стрес та ймовірність виникнення депресії.

Рекомендується підтримувати соціальні зв'язки, спілкуватися із друзями, знайомими, близькими. Це допоможе впоратися із психічною напругою. Слід позбавитись негативного інформаційного шуму, намагатися отримувати більше позитивних емоцій. У цій ситуації також допоможе дихальна гімнастика, повільне та глибоке дихання знизить прояви стресу.

Відновлення когнітивних функцій

Немає чудо-таблеток, які відновлять пам'ять, як і немає чудо-крапельниць, які швидко доставлять кисень у головний мозок. Відновленню функцій головного мозку, пам'яті, мислення, концентрації уваги допоможуть помірні фізичні та розумові навантаження, наприклад, вивчення віршів, нове хобі, розгадування головоломок.

Відновлення смаку та запаху

Наразі методик відновлення смаку та запаху, які довели свою ефективність, небагато. Нюх може відновлюватися тривалий час, від декількох днів до 2-3 місяців.

Використання інтраназальних глюкокортикостероїдів не довело свою ефективність у вирішенні цієї проблеми. Як же допомогти у цій ситуації? Для цього необхідно тренувати нюх за допомогою ефірних олій, кави, спецій. Тренування нюхової пам'яті сприяють швидшому відновленню рецепторів нюху.

Постковідна реабілітація повинна проводитися з акцентом на респіраторні, серцево-судинні, гематологічні та нейропсихіатричні наслідки. При цьому супутні захворювання також повинні бути під постійним контролем. При дотриманні всіх рекомендацій постковідний синдром протікатиме легше, і відновлення відбудеться набагато швидше.

Найкращий спосіб запобігти постковідним станам — захистити себе та інших від зараження за допомогою вакцинації проти COVID-19. Дослідження підтверджують, що вакциновані люди у легшій формі переносять коронавірусну інфекцію і рідше повідомляють про постковідні симптоми.

Наслідки та перспективи

Прогноз постковідного синдрому поки що невідомий і, швидше за все, залежить від тяжкості клінічних симптомів супутніх захворювань та реакції на лікування. Коронавірус по-різному впливає на людей. У одних пацієнтів взагалі немає симптомів постковідного синдрому, тоді як у інших спостерігається небезпечне ушкодження органів або інвалідність. В даний час проводяться додаткові клінічні дослідження, які дозволять зрозуміти тривалість та довгострокові наслідки цього нового стану.


Джерела:

1. https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/long-term-effects/index.html 

2. https://www.hopkinsmedicine.org/health/conditions-and-diseases/coronavirus/covid-long-haulers-long-term-effects-of-covid19 

3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK570608/ 

4. https://www.who.int/news-room/questions-and-answers/item/coronavirus-disease-(covid-19)-post-covid-19-condition 

5. https://en.wikipedia.org/wiki/Long_COVID