Виникнення стійкості до бедаквіліну в країні з рівнем захворюванності туберкульозом

Тема даного дослідження більш ніж актуальна для України, у зв'язку з високим рівнем захворюваності на туберкульоз в нашій країні. Як зазначає Еrsjournals, Бедаквілін був віднесений Всесвітньою організацією охорони здоров'я до препаратів групи А для лікування туберкульозу з множинною лікарською стійкістю (МЛС-ТБ). Проте виникаюча у всьому світі резистентність загрожує ефективності нових схем лікування МЛС-ТБ.

Автори дослідження хотіли проаналізувати раніше резистентність до бедаквіліну при лікуванні МЛС-ТБ на основі бедаквіліну, а також фактори ризику, пов'язані з неефективністю лікування та смертю.

У поперечному когортному дослідженні вчені використовували дані пацієнтів, зокрема за результатами повногеномного секвенування (WGS) і фенотипування ізолятів Mycobacterium tuberculosis complex (MTBC).

Під терміном повногеномне секвенування (WGS) мається на увазі дослідження всієї послідовності ДНК людини, включаючи як білок-кодуючі ділянки (екзом), так і не кодуючі «мовчазні» області геному. Повногеномне секвенування дає максимально повну інформацію про виявлені генетичні зміни, які могли стати причиною розвитку захворювання.

Автори роботи змогли використати у дослідженні вихідні ізоляти від 30,5% (62/203) всіх пацієнтів з МЛС-ТБ, які отримували бедаквілін в період з 2016 по 2018 р. в Республіці Молдова.

Вимірювання та основні результати

Автори уточнюють, що від початку всі ізоляти MTBC були чутливими до бедаквіліну. Серед 26 пацієнтів з доступними вихідними та подальшими ізолятами 4/26 (15,3%) пацієнтів мали штами, які придбали резистентність до бедаквіліну в ході терапії, в той час як 1/26 (3,8%) пацієнтів були повторно інфіковані другим резистентним до бедаквіліну штамом.

Невдача лікування і смерть були пов'язані з порожнинними захворюваннями (p = 0,011) і будь-яким додатковим препаратом, призначеним, що містить бедаквілін, з прогнозованою WGS резистентністю на вихідному рівні (p = 0,012, OR 1,92 на одиницю збільшення, 95% ДІ 1,15-3,21).

За підсумками дослідження автори зробили висновок, що лікування МЛС-ТБ на основі бедаквіліну вимагає функціонального фонового режиму для досягнення високих показників лікування та запобігання розвитку резистентності до бедаквіліну, оскільки антибіотико резистентність була виявлена ​​у 15,3% та 3,8% пацієнтів, відповідно. А нові методи лікування тебуркульозу із застосуванням бедаквіліну вимагають своєчасного та всебічного моніторингу лікарської стійкості.

Як писала раніше «МП», дії лікарів, спрямовані на зменшення використання антибіотиків, не змогли зупинити поширення лікарсько-стійкої кишкової палички.