Збільшення дози кортикостероїдів при тяжкому перебігу Соvid-19 знизило ризик смерті та прискорює час одужання

Незважаючи на те, що чинне керівництво ВООЗ пропонує використовувати низькі дози кортикостероїдів, поточне дослідження припускає, що імпульсне використання високих доз кортикостероїдів є ефективним і має прийнятний короткостроковий профіль безпеки.

Такі висновки були зроблені в ході дослідження під назвою «Кортикостероїди при COVID-19: один розмір не підходить всім».

Проблематика

На думку авторів дослідження, є додаткові докази того, що навіть більш високі дози заслуговують розгляду в окремих випадках важкої форми COVID-19.

Дослідження

Дослідження і випуск керівництва (рекомендацій) підтримані проспективним метааналізом семи рандомізованих клінічних випробувань, проведених Робочою групою ВООЗ по швидкій оцінці даних для лікування COVID-19, яка також підтвердила, що введення кортикостероїдів (в різних типах і дозах) тяжкохворим пацієнтам з COVID -19 було пов'язаний з більш низькою 28-денною смертністю від усіх причин, у порівнянні зі звичайним лікуванням або плацебо. Але тоді цей аналіз не дозволяє оцінити оптимальну дозу і тривалість лікування, тому це питання залишається без відповіді. Хоча дозування і оптимальний час початку прийому препарату залишаються невизначеними, пропонується відносно низька доза, еквівалентна 6 мг дексаметазону.

Автори дослідження вважають що ефективніше використовувати високе дозування, якщо мова йде про тяжкий перебіг хвороби і високий ризик смерті.

Висновки

Рандомізоване контрольоване клінічне дослідження показало, що пульсове введення метилпреднізолону (250 мг в день внутрішньовенно протягом 3 днів) госпіталізованим, що не були інтубувавані, які є пацієнтам з Соvid-19 з важким перебігом хвороби значно поліпшило виживання і загальне самопочуття і прискорило одужання пацієнтів, у порівнянні зі стандартним лікуванням. Ефект був більш помітним у пацієнтів, які отримували неінвазивну вентиляцію.

На думку авторів, дексаметазон більш ефективний для пацієнтів, які отримують лікування після першого тижня захворювання COVID-19, коли переважають запальні, а не інфекційні механізми. Оскільки швидко прогресуючий і великий ОП вимагає лікування високими дозами кортикостероїдів, автори припускають, що важкохворі пацієнти з COVID-19 можуть отримати більше користі від більш високих системних доз кортикостероїдів, особливо при наявності радіологічних ознак OP/AFOP.

Автори звертають увагу на те, що використання високих доз системних кортикостероїдів в клінічній практиці не обходиться без побічних ефектів, і їх наслідки для кліренсу вірусу невідомі. Тому вони пропонують, щоб рішення про лікування більш високими дозами кортикостероїдів у пацієнтів з важкою формою COVID-19 повинно ґрунтуватися на визнанні OP/AFOP (ризик/користь), даних комп'ютерної томографії, виконаної досвідченими респіраторними терапевтами і радіологами.