Бенралізумаб при хронічній спонтанної кропивниці

В умовах неефективно лікування хронічної кропивниці антигістамінними (протиалергічними) препарати 2-го покоління, вчені провели дослідження по визначенню результативності застосування препарату Бенралізумаб. Деталі дослідження були опубліковані в журналі Nejm.

Проблематика

Стандартне лікування хронічної спонтанної кропив'янки включає в себе H1-антигістамінні (протиалергічні) препарати другого покоління, але таке лікування часто виявляється неефективним навіть при чотирикратній дозі, рекомендованій Управлінням із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів. Кропив'янка патологічно характеризується збільшенням лімфоцитів з периваскулярними еозинофільними інфільтратами.

Дослідження

Автори досліджували вплив Бенралізумабу на хронічну спонтанну кропив'янку, яка не реагувала на H1-антигістамінні препарати другого покоління, протягом 24-тижневих одноцентрових, одинарних сліпих, повторних заходах.

Всього в дослідження було включено 12 пацієнтів (9 жінок і 3 чоловіків), середній вік склав 47,3 ± 1,3 року. Після підготовчого періоду протягом 14 днів пацієнти отримували одноразову дозу плацебо з подальшими трьома щомісячними підшкірними ін’єкціями Бенралізумабу (30 мг). Після завершення лікування пацієнти двічі на місяць відвідували лікаря. Первинною кінцевою точкою була зміна від вихідного рівня до 20-го тижня показника активності кропив'янки протягом 7-денної перерви.

Висновки

Результати виявилися дещо незапланованими. Три пацієнти (25%) вийшли з дослідження або були виключені з дослідження після отримання першої дози Бенралізумабу. Серед цих 3 пацієнтів у 2 було поліпшення за шкалою UAS7, а у 1 не було відповіді (і раніше також не було відповіді на препарат Омалізумаб). Решта 9 пацієнтів (75%) завершили дослідження.

Зміна UAS7 після введення Бенралізумаба склала -10,9 бала при 3-му відвідуванні, -10,8 бала - при 4-му відвідуванні та 15,7 балів при п'ятому відвідуванні

По завершенню дослідження у 5 пацієнтів була повна відповідь, а у 2 пацієнтів UAS7 дорівнював 6 або був нижче, що вважалося частковою відповіддю на 5-му або 6-му візитах. Спостерігалося також стійка середня зміна UAS7 від вихідного рівня до 24-го тижня (відвідування 6). Обидва компоненти UAS7 (тобто тяжкість свербіння і розмір пухирів) зменшилися в однаковій мірі. Під час дослідження не повідомлялося про побічні ефекти, пов'язані з прийомом ліків. Аналогічні результати ефективності спостерігалися і в первісному дослідженні, в якому оцінювали Омалізумаб (антитіло проти IgE) для лікування хронічної спонтанної кропив'янки.

Автори дослідження вважають, що необхідно проводити подальші дослідження на вже більшій вибірці учасників.

«МП» також писала, що препарат Rinvoq компанії AbbVie отримав дозвіл ЄС для лікування атопічного дерматиту.