Ротавірус

Ротавірусна інфекція – це захворювання кишківника, що викликає один з 9 видів сімейства Реовірусів, яким властива висока контагіозність (заразність). По аналогії з іншим поширеним вірусним захворюванням ротавірус помилково називають “кишковим”, “черевним” або “шлунковим” грипом. Ротавірус є основною причиною діарей у дітей віком до 5 років. Хоча вакцина, що захищає від цієї інфекції, існує вже понад 10 років, щорік від ротавіруса вмирає близько 200 000 людей (абсолютна більшість з них – маленькі діти в країнах з низьким рівнем життя).

Причини виникнення

Захворювання інфекційне, розвивається після проникнення вірусу у кишківник наступними шляхами:

• через заражену їжу або воду, немиті овочі
• під час купання у водоймах, куди попали стічні води
• “хвороба брудних рук”
• під час близького контакту з людиною-носієм вірусу
• рідко – через поверхні та речі
• рідко – аерозольно (при кашлі або чханні)

Спосіб передачі переважно – фекально-оральний.

Вірус потрапляє на слизову оболонку рота, потім – у травний тракт, де не руйнується під впливом кислого середовища шлунку й кишкових ферментів, оскільки надійно захищений потрійною білковою оболонкою. Безперешкодно заглиблюється у слизову кишківника й починає там активно розмножуватися. Вбиває еритроцити, що вистилають тонкий кишківник. Це порушує всмоктування рідини та поживних речовин, особливо з вуглеводів, підсилює перистальтику.

Збудник живе у навколишньому середовищі до 1 місяця, в продуктах та воді – до 2 місяців, у фекаліях – до 7 місяців.

Захворювання є переважно сезонним, спалахи спостерігаються в холодний період року, коли природно знижується імунітет.

Клінічні симптоми

Розвиваються несподівано та стрімко, особливо у дітей.

• раптова блювота
• різке підвищення температури до 38-39 градусів (тримається від 2 до 4 діб)
• водяниста діарея з різким запахом без домішок крові (до 10-15 разів на добу у гострий період). За 4-5 днів формується характерне глиноподібне випорожнення жовто-коричньового кольору)
• сеча темного кольору
• помірні прояви гастроентериту або ентериту
• метеоризм (підвищене газоутворення)
• нерідко – нежить, біль у горлі
• виражений занепад сил, апатія, відсутність апетиту
• сильне зневоднення (дегідратація).

Діагностика

На підставі клінічних проявів лікар приймає рішення щодо подальших діагностичних лабораторних досліджень. Найбільш інформативний метод діагностики – ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція), що вказує на присутність або відсутність РНК вірусу у фекальних зразках. Аналіз буде актуальним на будь-якій стадії захворювання, починаючи з інкубаційного періоду, коли хвороба фактично ще себе не проявила (наприклад, у людей, які були у контакті з хворим).

Крім того, існує імуноферментний аналіз, що виявляє присутність антитіл до ротавірусу.

Стадії розвитку та протікання хвороби

Інкубаційний період – від 1 до 5 діб, коли симптоми ще не проявилися, але людина вже заразна.
Гострий період – від 3 до 7 діб: стан хворого може стрімко погіршуватися. Діарея, блювота, підвищення температури, росте слабкість. За 3-5 днів випорожнення змінюється на глиноподібне, світлого кольору, блювота трапляється рідше. У легкій формі проявляються такі ж самі симптоми, але інтенсивність зменшується. Температура тіла, як правило, залишається у нормі, розвивається лактазна недостатність.
Період одужання – від 4 до 5 діб: проходить гарячковий стан, блювота і пронос припиняються, все ще відчувається слабкість. Залишається латазна недостатність.

До якого лікаря звертатися

Перш за все – до вашого сімейного лікаря, терапевта або педіатра. При необхідності він дасть вам направлення до вузького спеціаліста (інфекціоніста, гастроентеролога).

Як лікувати

Перед тим, як застосовувати будь-які лікарські препарати, особливо, обираючи, чим лікувати дитину при ротавірусі, необхідно проконсультуватися у лікаря.

Основний і критично важливий принцип успішної боротьби з інфекцією – усунення і профілактика зневоднення. Найкраще з цим впораються сольові розчини для поповнення рідини, глюкози і електролітів (“Регідрон”).

У важких випадках, особливо у маленьких дітей, яких важко напоїти, і дегідратація розвивається стрімко, можливо, знадобиться госпіталізація для медичного спостереження і внутрішньовенного введення рідини.

Для зменшення інтоксикації іноді (за рекомендацією лікаря!) застосовують активоване вугілля, “Смекту”, “Ентеросгель”.

У деяких ситуаціях і тільки за приписом лікаря доцільно приймати перорально або вводити ін’єкційно антиеметики (протиблювотні засоби) (“Церукал”, “Мотилиум”, “Домрид”).

Для зниження температури в перші дні хвороби можна застосовувати жарознижуючі лікарські засоби на основі парацетамолу або ібупрофену (“Панадол”, “Ефералган”, “Нурофен”, “Ібупрофен”).

У разі сильних болей в животі лікар може запропонувати спазмолітики (“Но-шпа”, “Дротаверин”, “Папаверин”).

Природа даного захворювання не бактеріальна, ротавірус не лікується антибіотиками. Тільки в тому випадку, якщо при ослабленому вірусом імунітеті приєднується бактеріальна інфекція, лікар (!) може призначити антибіотик.

Дієта

Важливу роль при лікуванні ротаірусу грає правильне харчування. Потрібно дотримуватися щадної дієти, зменшити кількість “швидких” вуглеводів (солодощів, здобної випічки), відмовитися від жирних, гострих, смажених, продуктів, що містять кофеїн, що провокують газоутворення (чорного хліба, капусти, бобових), цитрусових, газованих напоїв.

Необхідно на 2-3 тижні виключити з раціону молочні продукти, тому що при ротавірусній інфекції розвивається тимчасова лактазна недостатність. Деякі педіатри рекомендують на цей період переводити грудних немовлят на безлактозне молоко (суміші). У дорослих і дітей старшого віку харчування має бути дробовим (частим), достатнім і різноманітним: нежирне відварене або приготоване на пару м’ясо і риба, каші, овочі.

Трав’яні чаї, неміцний зелений або чорний чай, компоти, морси, узвари відмінно підходять для профілактики зневоднення.

Домашні засоби

При появі характерних симптомів ротавірусу необхідно звернутися до лікаря. Якщо дотримуватися медичних рекомендацій, в більшості випадків захворювання лікується в домашніх умовах. В неускладненому варіанті можливо обійтися мінімумом ліків.

Для запобігання зневоднення потрібно багато пити, виключаючи спиртні і газовані напої. Якщо в аптечці не знайшлося “Регідрону”, можна відварити 100 грамів родзинок в 1 літрі води протягом 20 хвилин, потім розчинити в охолодженому відварі 1 чайну ложку солі, половину чайної ложки соди і 2-4 чайних ложки цукру. Хоча цей розчин не буде повноцінною заміною “Регідрону”, але дозволить поповнити запас рідини і електролітів. У той час, коли внаслідок діареї організм втрачає велику кількість мікроелементів і вітамінів, дуже корисним стане компот із сухофруктів.

Ускладнення

Ротавірусна інфекція небезпечна швидким розвитком зневоднення, особливо у дітей до 2 років. Від нього в тому числі різко підвищується температура тіла, страждає серцево-судинна, нервова системи, можуть виникнути судоми і наступити зупинка дихання. Порушується робота легенів, а це нерідко призводить до їх запалення.

Ротавірус вражає клітини ворсинок тонкого кишківника, викликаючи їх загибель, внаслідок чого порушується засвоєння поживних речовин і води. Провокує тимчасовий дефіцит лактази, що триває кілька тижнів.

Особливі ситуації

Діти

Ротавірусна інфекція вважається переважно дитячим захворюванням, тому що майже всі діти, які не пройшли вакцинацію, переносять її до 4-5 річного віку. Для малюків являє особливу небезпеку через швидку втрату рідини під час діареї і блювоти. Основний принцип лікування – усунення зневоднення.

Маленькі діти не можуть описати свій стан. Але про дегідратацію свідчать наступні ознаки:

• сухість шкіри, губ, язика, відсутність слини або білувата піноподібна слина
• блідість шкірних покривів
• запалі очі
• апатія і слабкість
• плач без сліз
• прискорене серцебиття і дихання
• зниження обсягу виділяється сечі
• запале джерельце у немовлят.

Якщо дитина відмовляється пити, можна за допомогою великого шприца (без голки!) вводити рідину (розчин “Регідрону” або аналогів) йому до рота кожні 10-15 хвилин.

Вагітні та мами, що годують грудьми

Перебіг і лікування хвороби у вагітних і мам, що годують, не відрізняється від інших категорій пацієнтів. Як правило, якщо жінка в цілому здорова, ротавірусна інфекція проходить без ускладнень. Головне – не допустити зневоднення; рішення про застосування препаратів, що знижують температуру, і інших, повинен приймати лікар з урахуванням стану хворої.

Люди похилого віку

Симптоми ротавірусу сильніше проявляються у людей з ослабленим імунітетом. Рекомендації для цієї групи пацієнтів ті ж самі. Але, приймаючи будь-які лікарські засоби, потрібно не забувати про вікові особливості та наявність хронічних захворювань.

Поширення

У фекаліях зараженої людини може міститися до 10 трильйонів вірусних частинок на 1 грам, а для інфікування досить усього 100 одиниць. Вірус не боїться низьких температур, він стійкий до більшості стандартних протиепідемічних заходів, тому часто зустрічається і в країнах з низьким рівнем життя, і в державах з розвиненою медициною.

Захворювання поширене в усьому світі, його щорічно переносить близько 25 мільйонів людей. З них – 2,5-3,5 відсотка випадків з летальним результатом (зазвичай – немовлята в наслідок сильної дегідратації або люди з дуже ослабленим імунітетом). Є найбільш частою причиною всіх дитячих діарей. За статистикою 80 відсотків малюків встигають перехворіти ротавірусом до 4 років.

Профілактика

Щоб зменшити ймовірність виникнення ротавірусної інфекції або полегшити її перебіг, досить дотримуватися загальноприйнятих санітарно-епідемічних норм:

• зміцнювати імунітет, вести здоровий спосіб життя
• правильно харчуватися
• мити руки
• мити фрукти і овочі
• прищеплювати дітей.

Вакцинація

Сучасна медицина пропонує вакцинацію як надійний спосіб захисту від важких форм ротавірусної інфекції. Найширше застосовуються дві перевірених вакцини – “Ротарікс” (Rotarix) компанії “GlaxoSmithKline Biologicals S.A.” та “РотаТек” (RotaTeq) від “Merck & Co”. 7 з 10 дітей, вакцинованих від ротавірусу, будуть повністю захищені від даного захворювання, інші перенесуть його в легкій формі. У США, країнах Західної Європи з 2006 року це щеплення входить в обов’язковий календар, перша доза (в краплях) дається дитині у віці 8-15 тижнів, друга – через 4 тижні.

Малюки добре переносять вакцину, побічні дії спостерігаються вкрай рідко. Дитина ненадовго може стати неспокійною, примхливою, в поодиноких випадках розвивається діарея або запор, тоді потрібно звернутися до педіатра.

Вірус здатний мутувати, тому навіть після щеплення або вже перенесеного захворювання довічний імунітет не виробляється, але хвороба пройде набагато легше або залишиться взагалі непоміченою. З цієї ж причини дорослі люди можуть заражатися ротавірусом неодноразово, але в ослабленій формі.

Основні положення

• Ротавірус – поширене інфекційне захворювання, що вражає людей різного віку, але найважчий перебіг у маленьких дітей.
• Ротавірусна інфекція – основна причина більшості діарей у дітей віком до 5 років.
• Головний принцип лікування – не допустити зневоднення в наслідок частих випорожнень та блювоти. У маленьких дітей дегідратація розвивається стрімко, це є основною небезпекою.
• При появі перших симптомів ротавірусу (часті водянисті випорожнення з різким запахом, блювота, підвищена температура) необхідно негайно звернутися до лікаря.
• Найкраща профілактика ротавірусної інфекції – це вакцинація немовлят. Вакцина перевірена, надійна, а побічні ефекти бувають дуже рідко.