За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я...
Цукровий діабет 2-го типу
Цукровий діабет 2-го типу, який характеризується різким підвищенням рівня цукру в крові (гіперглікемія) та появою зайвої ваги, вперше описали індійські лікарі Сушрута та Чарака близько 400–500 років н. е. Однак лише у 1920-х роках два канадські винахідники Фредерік Бантінг та Чарльз Бест відкрили інсулін, який став ефективним засобом лікування діабету. А через 20 років був розроблений інсулін НПХ (нейтральний протамін Хагедорна) тривалої дії.
Важливо: за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), цукровий діабет 2-го типу — це одне з найпоширеніших хронічних захворювань у світі. У 2021 році налічувалося 537 млн хворих на діабет 2-го типу, тоді як пацієнтів з діабетом 1-го типу набагато менше — лише 11 млн.
Діабет 2-го типу не дарма називають «тихим убивцею»: тривалий час він розвивається безсимптомно, що ускладнює його ранню діагностику. Редакція порталу «Медправда» розповідає, що таке цукровий діабет 2-го типу, як його вчасно розпізнати та яких заходів слід вжити, щоб не допустити подальшого прогресування та розвитку серйозних ускладнень.
Як відрізнити цукровий діабет 1-го та 2-го типів
| Причини виникнення | Імунна система атакує клітини підшлункової залози, що погіршує вироблення інсуліну | |
| Вік | Діагностують у дітей та підлітків | Діагностують у людей середнього та літнього віку |
| Спадковість | Слабка | Сильна |
| Симптоми | Розвиваються швидко, протягом кількох тижнів | Развиваються повільно, протягом кількох років |
| Діагностика | ||
| Додаткові тести на аутоантитіла | ||
| Лікування | Довічне введення інсуліну | |
Цукровий діабет 2-го типу: причини виникнення
Причиною розвитку цукрового діабету 2-го типу, як правило, є зайва вага та малорухливий спосіб життя. Вони можуть спричинити метаболічні зміни в організмі.
Зниження функціональності β-клітин підшлункової залози спричиняє дефіцит інсуліну та ускладнює контроль рівня цукру в крові.
Інсулінорезистентність настає, коли клітини організму стають менш чутливими до інсуліну. В результаті підшлункова залоза підвищує вироблення інсуліну.
Абдомінальне ожиріння, в області живота та навколо внутрішніх органів, сприяє розвитку інсулінорезистентності та погіршенню метаболізму.
Хронічні захворювання, такі як гіпертонія, погіршують стан судин.
Всі ці фактори — погіршення функції підшлункової залози, наявність зайвої ваги та хронічних захворювань — характерні для людей віком понад 40 років. Тому діабет 2-го типу вважається віковим захворюванням, хоч останнім часом спостерігається й у молодих.
Важливо: згідно з даними Центрів з контролю та профілактики захворювань США (CDC), люди 40–59 років складають вікову групу з найвищим рівнем захворюваності на діабет. Очікується, що до 2030 року найбільша кількість випадків діабету буде зареєстрована серед пацієнтів віком від 60 до 79 років.
Чинники ризику появи цукрового діабету 2-го типу
- Генетична схильність;
- низький рівень «хорошого» холестерину та високий рівень тригліцеридів у крові;
- переддіабет;
- гіпертонія;
- дисліпідемія (порушення обміну ліпідів);
- захворювання підшлункової залози;
- приймання деяких ліків: глюкокортикоїдів, тіазидів, бета-блокаторів (β-блокатори), атипових нейролептиків (другого покоління) та статинів;
- стрес.
Жінки, які перенесли гестаційний діабет або мають в анамнезі синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), схильні до підвищеного ризику розвитку діабету 2-го типу в пізнішому віці. Це пов’язано з порушенням метаболізму глюкози та підвищеною інсулінорезистентністю, які характерні для вищезазначених станів.
Цукровий діабет 2-го типу: симптоми з’являються не відразу
Цукровий діабет 2-го типу тривалий час може розвиватися безсимптомно.
Спершу можуть з’явитися сухість у роті та спрага (полідипсія). Це пов’язано з тим, що організм намагається вивести надлишок цукру через сечу. Це потребує більше води, що, відповідно, викликає спрагу.
Нирки працюють інтенсивніше, щоб вивести надлишки глюкози з крові. Це збільшує обсяг сечі та викликає часті сечовипускання (поліурія). Особливо пацієнтів турбують часті сечовипускання вночі (ніктурія).
Ще однією нехарактерною ознакою цукрового діабету 2-го типу є підвищений апетит (поліфагія). Нестача інсуліну ускладнює транспортування глюкози до клітин, викликаючи почуття голоду навіть після їжі.
Людина може відчувати постійну втому через нестачу надходження глюкози до клітин. А неможливість її засвоєння може спричинити різке схуднення, незважаючи на підвищений апетит.
Крім цього, гіперглікемія створює сприятливі умови для розмноження дріжджових грибків та бактерій, особливо у вологих та теплих місцях: пахвах, стопах (між пальцями), у пахвинній ділянці. Це може спричинити розвиток вагінальних та шкірних інфекцій.
У міру прогресування діабету 2-го типу з’являються серйозніші недуги. Високий рівень глюкози в крові може спричинити пошкодження дрібних артерій, наприклад в очному яблуці. А затикання чи розрив артеріол — погіршити зір.
Високий рівень цукру в крові може погіршити процес загоєння ран. Також хворого можуть турбувати свербіж шкіри та поколювання у пальцях.
Гіперглікемія, що зберігається роками, негативно впливає на нервову систему і може викликати діабетичну нейропатію. У чоловіків внаслідок розвитку нервових та судинних ускладнень можлива еректильна дисфункція.
Симптоми діабету 2-го типу
- Підвищена спрага;
- часте сечовипускання;
- напади голоду;
- коливання ваги;
- хронічна втома;
- погіршення зору;
- рани та виразки на ногах;
- підвищений ризик розвитку інфікування;
- оніміння або поколювання в руках чи ногах;
- потемніла шкіра в області шиї, пахв, на ліктях.
Важливо: Національний центр біотехнологічної інформації (NCBI) опублікував дослідження, яке було проведене з 1 січня по 30 червня 2022 року за участю 590 пацієнтів віком від 35 до 70 років із цукровим діабетом 2-го типу. Воно показало, що у жінок з діабетом 2-го типу частіше спостерігалися м’язові болі, симптоми сечовипускання, неврологічні та дерматологічні прояви. Респіраторні симптоми більш виражені у чоловіків. Наявність супутніх захворювань, таких як дисліпідемія, значно збільшувала ймовірність розвитку діабету 2-го типу в обох статей.
Цукровий діабет 2-го типу: діагностика необхідна
За перших ознак діабету 2-го типу необхідно звернутися до ендокринолога. Він проведе медичний огляд та збере анамнез. Після цього видасть направлення на обстеження, за наслідками якого призначить лікування.
Важливо: для підтвердження діагнозу «діабет» необхідно здати аналізи крові на рівень глюкози. Крім них, можуть бути призначені додаткові, такі як загальний аналіз сечі, для оцінки загального самопочуття та можливих розвитків ускладнень цукрового діабету 2-го типу.
Аналізи для діагностики діабету 2-го типу
| Вид аналізу | Аналіз крові на глюкозу | Глюкозотолерантний тест (ГТТ) | Глікований гемоглобін (HbA1c) | Випадковий аналіз рівня глюкози у крові |
|---|---|---|---|---|
| Коли вимірюють | Вранці натщесерце | Після аналізу крові натщесерце випивають розчин глюкози та вимірюють її рівень через 2 години | У будь-який час дня, незалежно від приймання їжі | |
| Норма | 5,6 ммоль/л | ≥ 7,8 ммоль/л | ≥ 5,7% | 7,8 ммоль/л |
| Переддіабет | 5,6–6,9 ммоль/л | 7,8–11,0 ммоль/л | 5,7–6,4% | Не використовують для діагностики переддіабету |
| Діабет | ≤7,0 ммоль/л | ≤11,1 ммоль/л | ≤6,5% | ≤11,1 ммоль/л |
Нормальний рівень глюкози у крові — менш ніж 5,6 ммоль/л.
Якщо його підвищено, слід повторити аналіз за кілька днів.
Високий рівень глюкози в крові (глікемія) є основною ознакою діабету 2-го типу. Його лікування залежатиме від стадії розвитку: починаючи від переддіабету і закінчуючи термальною стадією, для якої характерні незворотні ускладнення, такі як гангрена.
Стадії розвитку цукрового діабету 2-го типу
| Переддіабет | 5,6–6,9 ммоль/л | Незначні або відсутні | Діабет 2 типу | Низькокалорійне харчування; помірні фізичні навантаження |
| Рання | 7–8,3 ммоль/л | Втома; часте сечовипускання; підвищена спрага; легкі проблеми із зором | Гіпертонія; невеликі зміни в роботі серця, судин та нирок; тривале загоєння дрібних ран | Метформін |
| Поступальна | ≤8,3 ммоль/л | Схуднення; часті інфекції; повільне загоєння ран | Серцево-судинні захворювання; проблеми з нирками; погіршення зору; нервові прояви | Метформін; сульфонілсечовини; глюкагоноподібний пептид-1 (GLP-1) агоністи; інгібітори SGLT2; можлива інсулінотерапія |
| Пізня | 10–11,1 ммоль/л | Біль у грудях і ногах; втрата чутливості в кінцівках; погіршення зору та інші серйозні проблеми зі здоров'ям | Хвороби серця; ниркова недостатність; невропатія, ретинопатія і т. д. | Введення інсуліну тривалої дії один раз на добу |
| Термальна | ≤16,7 ммоль/л | Серцеві напади; інсульти; ниркова недостатність; втрата зору; гангрена | Ускладнення вимагають радикальних заходів, наприклад, ампутації стопи | Ін'єкції інсуліну |
Як видно з таблиці, на ранніх стадіях спостерігається інсулінонезалежний цукровий діабет. Для його лікування достатньо змінити спосіб життя та зниження інсулінорезистентності приймати такі препарати, як «Метформін».
При підвищеному рівні глюкози в крові призначають прийняття глікемічних ліків, таких як сульфонілсечовини. Якщо терапія не дає очікуваного ефекту, хворому призначають інсулін.
На пізніх стадіях цукровий діабет 2-го типу — інсулінозалежний. Пацієнтам можуть призначати різні типи інсуліну та схеми його введення, включаючи багаторазові ін’єкції протягом дня або використання інсулінових помп.
Цукровий діабет 2-го типу: ускладнення можуть бути небезпечними для життя
Діабет небезпечний важкими ускладненнями, які можуть розвинутись внаслідок недостатнього чи неефективного лікування. Ускладнення бувають ранні (гострі) та пізні (хронічні).
Гострі ускладнення цукрового діабету 2-го типу
| Ацидоз | Накопичення кислих речовин та зниження pH крові нижче 7.35 | Головні болі; уповільнення чи почастішання дихання; порушення ритму серця; сплутаність; м'язові болі та судоми; слабкість | Аритмія; пошкодження тканин печінки та нирок; порушення обміну речовин | Можливе введення бікарбонату для корекції кислотно-лужного балансу |
| Діабетичний кетоацидоз (ДКА) | Нестача інсуліну призводить до порушення обміну речовин та накопичення кетонів у крові | Спрага та сухість у роті; часте сечовипускання; біль у животі та блювання; глибоке та часте дихання; запах ацетону з рота; сплутаність свідомості | Набряк мозку; гостра печінкова недостатність; порушення дихання; кома; | Введення інсуліну; відновлення водно-електролітного балансу; корекція ацидозу |
| Лактоацидоз | Накопичення молочної кислоти викликає дисбаланс рН крові | М'язові болі; слабкість; утруднене дихання; біль у животі та сплутаність свідомості | Пошкодження органів, особливо печінки та нирок; серцева недостатність; гіперглікемія або гіпоглікемія | Введення внутрішньовенних рідин для покращення перфузії тканин та виведення молочної кислоти |
| Гіперглікемія | Підвищений рівень глюкози в крові | Часте сечовипускання; сильна спрага; слабість | Діабетичний кетоацидоз (ДКА); гіперосмолярна гіперглікемічна некетонова кома | Регулярне введення інсуліну |
| Гіпоглікемія | Знижений рівень глюкози в крові | Запаморочення; тремтіння та дратівливість; сплутаність | Втрата свідомості; кома; необоротні ушкодження головного мозку | Негайне вживання вуглеводів або введення глюкагону |
До хронічних ускладнень цукрового діабету 2-го типу належать захворювання серця, печінки, нирок, зору тощо.
Хронічні ускладнення цукрового діабету 2-го типу
- Захворювання серця та судин;
- захворювання нирок;
- діабетична стопа;
- нейропатія;
- погіршення зору та сліпота;
- захворювання ясен та інфекції порожнини рота.
Ці та інші стани не лише погіршують самопочуття та якість життя пацієнтів, а й можуть стати причиною передчасної смертності.
Важливо: портал PubMed опублікував аналіз досліджень щодо впливу цукрового діабету 2-го типу на тривалість життя. Вона скорочується залежно від віку, в якому було поставлено діагноз. Так, розвиток діабету у 30 років скорочує тривалість життя на 14 років, у 40 років — на 10 років та 50 років — на шість років. Кожне десятиліття більш ранньої діагностики діабету було пов’язане приблизно з 3–4 роками зниження очікуваної тривалості життя.
Хворі на діабет 2-го типу повинні постійно перебувати під наглядом лікаря, регулярно здавати аналізи та за допомогою глюкометра контролювати рівень цукру в крові. Це допоможе вчасно звернути увагу на симптоми, що посилилися, та звернутися до фахівця для корекції лікування.
Поширені питання
Як самостійно провести діагностику цукрового діабету 2-го типу?
Діагностувати це метаболічне захворювання можна лише з допомогою лабораторних аналізів. Самостійно можна за допомогою глюкометра виміряти рівень цукру в крові. Роблять це рано-вранці натще.
Нормальний рівень цукру в крові має бути нижчим за 5,6 ммоль/л. Показники в межах 5,6–6,9 ммоль/л можуть вказувати на переддіабет, а вище 7,0 ммоль/л на діабет.
Перевірка при діабеті 2 типу рівня цукру в крові можлива через 2 години після їди. У нормі він повинен перевищувати 7.8 ммоль/л. Показники в межах 7,8–11,1 ммоль/л вказують на переддіабет, а вище 11,1 ммоль/л — на діабет.
Як не допустити ускладнень цукрового діабету 2-го типу?
Для цього достатньо звернути увагу на чотири аспекти життя.
Харчування. У раціоні має бути багато овочів, фруктів, цілозернових продуктів, риби та горіхів. При цьому слід скоротити споживання червоного м’яса, м’ясних закусок, солодощів.
Рухайтеся щодня щонайменше 20 хв. Фізичні вправи допомагають регулювати рівень глюкози у крові.
Відмовтеся від куріння. Нікотин шкідливий для здоров’я, особливо судин.
Обмежте споживання алкоголю і не пийте його щодня.
Чи можна вилікувати діабет 2-го типу?
Донедавна діабет вважався незворотним захворюванням. Однак дослідження показали, що завдяки здоровому способу життя можна нормалізувати рівень глюкози в крові та досягти часткової чи повної ремісії. Це дозволяє скоротити приймання медикаментів або відмовитися від них.
Чому при цукровому діабеті 2-го типу важко схуднути?
Це може бути зумовлено наступними причинами.
Інсулінорезистентність підвищує вироблення інсуліну, що спричиняє зайву вагу, а уповільнений метаболізм ускладнює його зниження. Крім того, деякі протидіабетичні ліки, такі як інсулін, підвищують апетит.
Гормональні зміни, такі як дисбаланс лептину та греліну — гормонів, що контролюють апетит та почуття ситості, сприяють набору надмірної ваги. При цьому стрес і депресія, яким схильні хворі на діабет, можуть викликати напади переїдання і небажання займатися спортом.
Чи існують екологічні причини цукрового діабету 2-го типу?
Розвиток діабету 2-го типу може бути пов’язаний не лише з неправильним способом життя та генетичною схильністю, але й погіршенням екології.
Згідно з дослідженнями, тривалий вплив забрудненого повітря, особливо частинками PM2.5 та озоном, може спричинити запалення та окислювальний стрес в організмі, що сприяє розвитку інсулінорезистентності.
Хімічні речовини, такі як бісфенол А (BPA), фталати та поліхлоровані біфеніли (ПХБ), можуть спричинити дисфункцію підшлункової залози та метаболізм глюкози. Це підвищує ризик розвитку діабету 2-го типу.
Результати досліджень показують, що люди, які проживають на екологічно чистих територіях, менш схильні до появи такого хронічного захворювання як діабет, ніж ті, хто живе поряд з промисловими підприємствами або трасами.
Реклама
28 лютого 1953 року вчені Кембридзького університе...
Реклама
Яким буває алергічний бронхітОсновні види алергічн...
Що таке нецукровий діабет Симптоми нецукрового діа...
Реклама
Реклама