Левокацин инструкция по применению

Левокацин фото, инструкция
Внешний вид упаковки лекарственного средства может отличаться от изображения на сайте.
Дозировка:
Левокацин раствор д/инф. 5 мг/мл по 100 мл во флак.
Производитель:
Регистрация:
№ UA/13761/01/01 от 29.07.2014. Приказ № 528 от 29.07.2014
Фарм. группа:
Редакторская группа
Проверено
Фото аватара
Юлия Жарикова Добавлено: 03.03.2020
Фото аватара
Юлия Жарикова Обновлено: 03.03.2020
Инструкция предоставлена гос. реестром мед. препаратов Украины

Официальная инструкция

Состав:

діюча речовина: levofloxacin;допоміжні речовини:

Производитель:

Клерис Лайфсайнсиз Лтд для "Максфарма Балтия, ЗАО", Индия/Литва

Фармакотерапевтическая группа:

Антибактериальные средства для системного применения. Фторхинолоны.

Фармакологические свойства:

Фармакодинаміка. Левофлоксацин – синтетичний антибактеріальний засіб із групи фторхінолонів, є S-енантіомером рацемічної суміші лікарського засобу офлоксацину.Механізм діїЯк антибактеріальний препарат з групи фторхінолонів левофлоксацин діє на комплекс ДНК-ДНК-гірази та топоізомеразу ІV.Співвідношення фармакокінетика/фармакодинамікаСтупінь бактеріальної активності левофлоксацину залежить від співвідношення максимальної концентрації у сироватці крові (Сmax) чи площі під фармакокінетичною кривою (АUC) та мінімальною інгібуючою (пригнічувальною) концентрацією (МІК (МПК)).Механізм резистентностіОсновний механізм резистентності є наслідком мутації у генах gyr-A. In vitro існує перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами.Завдяки механізму дії зазвичай не існує перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими класами протибактеріальних засобів.Межові значенняРекомендовані Європейським комітетом з тестування антимікробної чутливості (EUCAST) межові значення МІК для левофлоксацину, що відділяють чутливі мікроорганізми від організмів проміжно чутливих (помірно резистентних) та проміжно чутливі від резистентних організмів, представлено у нижченаведеній таблиці тестування МІК (мг/л).Клінічні межові значення МІК EUCAST для левофлоксацину (20.06.2006): Патоген Чутливі Резистентні Enterobacteriacae ≤ 1 мг/л > 2 мг/л Pseudomonas spp. ≤ 1 мг/л > 2 мг/л Acinetobacter spp. ≤ 1 мг/л > 2 мг/л Staphylococcus spp. ≤ 1 мг/л > 2 мг/л S. pneumoniae1 ≤ 2 мг/л > 2 мг/л Streptococcus A, B, C, G ≤ 1 мг/л > 2 мг/л H. influenzae M.catarrhalis2 ≤ 1 мг/л > 1 мг/л Межові значення, не пов’язані з видами3 ≤ 1 мг/л > 2 мг/л 1Межове значення МІК між чутливими та проміжно чутливими (помірно резистентними) штамами було збільшено з 1,0 до 2,0 з метою стримування росту диких штамів цього мікроорганізму, що демонструють варіабельність цього параметра. Межові значення стосуються терапії високих доз. 2Штами з величинами МІК вище межового значення між чутливими та проміжно чутливими (помірно резистентними) штамами є дуже рідкісними чи про них ще не повідомлялося. Тести на ідентифікацію та протимікробну чутливість на будь-якому такому ізоляті слід повторити, і якщо результат буде підтверджено, надіслати ізолят у довідкову лабораторію. 3 Межові значення МІК, не пов’язані з видами, було визначено, переважно виходячи з даних фармакокінетики/фармакодинаміки, і вони є незалежними від розподілу МІК певних видів. Їх використовують лише для видів, яким не було визначено конкретне для виду межове значення, і не використовують для видів, де тестування на чутливість не рекомендується чи існує недостатньо доказів щодо сумнівних видів (Enterococcus, Neisseria, грамнегативні анаероби). Рекомендовані CLSI (Інститутом клінічних та лабораторних стандартів, раніше NCCLS) межові значення МІК для левофлоксацину, що відділяють чутливі від проміжно чутливих організмів та проміжно чутливі від резистентних організмів, представлено у нижче-наведеній таблиці, для тестування МІК (мкг/мл) чи диско-дифузного методу (діаметр зони [мм] з використанням диска з левофлоксацином 5 мкг).Рекомендовані CLSI межові значення МІК та диско-дифузного методу для левофлоксацину (М100-S17, 2007): Патоген Чутливі Резистентні Enterobacteriacae ≤ 2 мкг/мл ≥17 мм ≥ 8 мкг/мл ≤ 13 мм Не Enterobacteriacae ≤ 2 мкг/мл ≥17 мм ≥ 8 мкг/мл ≤ 13 мм Acinetobacter spp. ≤ 2 мкг/мл ≥17 мм ≥ 8 мкг/мл ≤ 13 мм Stenotrophomonas maltophilia ≤ 2 мкг/мл ≥17 мм ≥ 8 мкг/мл ≤ 13 мм Staphylococcus spp. ≤ 1 мкг/мл ≥19 мм ≥ 4 мкг/мл ≤ 15 мм Enterococcus spp. ≤ 2 мкг/мл ≥17 мм ≥ 8 мкг/мл ≤ 13 мм H. influenzae M.catarrhalis1 ≤ 2 мкг/мл ≥17 мм Streptococcus pneumoniae ≤ 2 мкг/мл ≥17 мм ≥ 8 мкг/мл ≤ 13 мм Бета-гемолітичний Streptococcus ≤ 2 мкг/мл ≥17 мм ≥ 8 мкг/мл ≤ 13 мм 1 Відсутність чи рідкісне поширення резистентних штамів попередньо виключає визначення будь-яких категорій результатів, інших, ніж чутливі. Для штамів, що дають результати, які свідчать про нечутливу категорію, ідентифікація організмів та результати тестів на антимікробну чутливість повинні бути підтверджені довідковою лабораторією з використанням еталонного методу розведень CLSI. Антибактеріальний спектрПоширеність резистентності може варіювати географічно та з часом для вибраних видів, і бажано отримати місцеву інформацію про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. При необхідності слід звернутися за порадою до спеціаліста, коли місцева поширеність резистентності є такою, що корисність препарата, щонайменше при деяких типах інфекцій, є сумнівною. Зазвичай чутливі види Аеробні грампозитивні бактерії Staphylococcus aureus* метицилін-чутливий, Staphylococcus saprophyticus, Streptococci, група С і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae*, Streptococcus pyogenes* Аеробні грамнегативні бактерії Burkholderia cepacia**, Eikenella corrodens, Haemophilus influenzae*, Haemophilus para- influenzae*, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae*, Moraxella catarrhalis*, Pasteurella multocida, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri Анаеробні бактерії Peptostreptococcus Інші Chlamydophila pneumoniae*, Chlamydophila psittaci, Chlamidia trachomatis, Legionella pneumophila*, Mycoplasma pneumoniae*, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum Види, для яких набута (вторинна) резистентність може бути проблематичною Аеробні грампозитивні бактерії Enterococcus faecalis*, Staphylococcus aureus метицилін-резистентний, Staphylococcus coagulase spp. Аеробні грамнегативні бактерії Acinetobacter baumannii*, Citrobacter freundii*, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae*, Escherichia coli*, Morganella morganii*, Proteus mirabilis*, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa*, Serratia marcescens* Анаеробні бактерії Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus**, Bacteroides thetaiotamicron**, Bacteroides vulgatus** Clostridium difficile** * Клінічна ефективність була продемонстрована для чутливих ізолятів у затверджених клінічних показаннях.* *Природна проміжна чутливість.Інші даніГоспітальні інфекції, викликані P. aeruginosa, можуть потребувати комбінованої терапії.Фармакокінетика.АбсорбціяНемає суттєвої різниці щодо фармакокінетики левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального введення.Після внутрішньовенного введення препарат накопичується у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті тканини легенів (концентрація у легенях перевищує таку у плазмі крові), сечі. У спинномозкову рідину левофлоксацин потрапляє погано.РозподілПриблизно 30-40% левофлоксацину зв’язується з протеїном сироватки крові. Кумуляційний ефект багатократного застосування левофлоксацину в дозі 500 мг 1 раз на добу практично відсутній. Існує незначний, але передбачуваний кумуляційний ефект після застосування доз по 500 мг двічі на добу. Стабільний стан досягається протягом 3 днів.Проникнення у тканини та рідини організмуПроникнення у слизову оболонку бронхів, бронхіальний секрет тканин легенів (БСТЛ)Максимальна концентрація левофлоксацину у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті легенів після застосування 500 мг перорально становили 8,3 мкг/г та 10,8 мкг/мл відповідно. Ці показники досягалися протягом однієї години після прийому препарату.Проникнення у тканини легенівМаксимальні концентрації левофлоксацину у тканинах легенів після застосування 500 мг перорально становили приблизно 11,3 мкг/г та досягалися через 4-6 годин після застосування препарату. Концентрація у легенях перевищує таку у плазмі крові.Проникнення у вміст міхураМаксимальні концентрації левофлоксацину 4,0-6,7 мкг/мл у вмісті міхура досягалися через 2-4 години після застосування препарату через 3 дні лікування препаратом в дозах 500 мг 1 раз чи двічі на добу відповідно.Проникнення у цереброспінальну (спинномозкову) рідинуЛевофлоксацин погано проникає у цереброспінальну рідину.Проникнення у тканини простатиПісля застосування 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів середні концентрації у тканині простати досягали 8,7 мкг/г, 8,2 мкг/г та 2,0 мкг/г відповідно через 2 години, 6 годин та 24 години; середній коефіцієнт концентрацій простата/плазма становив 1,84.Концентрація у сечіСередня концентрація у сечі через 8-12 годин після однократного прийому перорально дози 150 мг, 300 мг чи 500 мг левофлоксацину становили 44 мг/л, 91 мг/л та 200 мг/л відповідно.БіотрансформаціяЛевофлоксацин метаболізується дуже незначною мірою, метаболітами є дисметил-левофлоксацин та левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти становлять менше 5 % кількості препарату, що виділяється з сечею. Левофлоксацин є стереохімічно стабільним та не підлягає інверсії хоральної структури.ВиведенняПісля перорального та внутрішньовенного введення левофлоксацин виводиться з плазми крові відносно повільно (період напіввиведення становить 6-8 годин). Виведення відбувається зазвичай через нирки (понад 85 % введеної дози).Немає суттєвої різниці у фармакокінетиці левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального введення, що свідчить про те, що ці шляхи введення є взаємозамінними.ЛінійністьЛевофлоксацин має лінійну фармакокінетику у діапазоні 50-600 мг.Пацієнти з нирковою недостатністюНа фармакокінетику левофлоксацину впливає ниркова недостатність. При зниженні функції нирок знижується ниркове виведення та кліренс, а періоди напіввиведення збільшуються, як видно з нижченаведеної таблиці: Кліренс креатиніну (мл/хв) < 20 20-40 50-80 Нирковий кліренс (мл/хв) 13 26 57 Період напіввиведення (години) 35 27 9 Пацієнти літнього вікуНемає значних відмінностей у фармакокінетиці левофлоксацину у молодих пацієнтів та пацієнтів літнього віку, крім відмінностей, пов’язаних із кліренсом креатиніну.Гендерні відмінностіОкремий аналіз щодо пацієнтів жіночої та чоловічої статі продемонстрував незначні відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину у залежності від статі. Не існує доказів того, що ці гендерні відмінності є клінічно значущими.Немає суттєвої різниці у фармакокінетиці левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального застосування.

Показания к применению:

Левокацин для внутрішньовенного введення призначають при лікуванні бактеріальних запальних процесів у дорослих, спричинених бактеріями, чутливими до левофлоксацину: запалення легенів, ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (у тому числі пієлонефрити), інфекції шкіри та м’яких тканин, хронічний бактеріальний простатит.

Противопоказания:

Підвищена чутливість до левофлоксацину, інших фторхінолонів або до будь-якого інгредієнта препарату. Епілепсія. Побічні реакції з боку сухожилля після попереднього застосування хінолонів. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.Теофілін, фенбуфен або подібні НПЗЗЛевофлоксацин не виявив будь-яких фармакокінетичних взаємодій з теофіліном в одному клінічному дослідженні. Помітне зниження церебрального судомного порога може спостерігатися при застосуванні хінолонів одночасно з теофіліном, НПЗЗ або іншими препаратами, які знижують судомний поріг. Концентрація левофлоксацину у присутності фенбуфену була приблизно на 13 % вищою, ніж при прийомі лише левофлоксацину.Пробенецид і циметидинПробенецид та циметидин статистично достовірно впливають на виведення левофлоксацину. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується у присутності циметидину на 24 %, пробенециду – на 34 %. Це тому, що обидва препарати здатні блокувати канальцеву секрецію левофлоксацину. Однак у дозах, випробуваних у дослідженні, не є імовірним, щоб статистично значущі кінетичні відмінності мали клінічну значущість. Слід з обережністю ставитися до одночасного застосування левофлоксацину з лікарськими засобами, що впливають на канальцеву секрецію, такими як пробенецид та циметидин, особливо пацієнтам з нирковою недостатністю.ЦиклоспоринПеріод напіввиведення циклоспорину зростає на 33 %, коли він вводиться одночасно з левофлоксацином.Антагоністи вітаміну КПри одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К (наприклад варфарином) повідомлялося про підвищення коагуляційних тестів (ПЧ/ міжнародне нормалізаційне співвідношення) і/або кровотечі, які можуть бути вираженими. Зважаючи на це, у пацієнтів, які отримують паралельно антагоністи вітаміну К, необхідно здійснювати контроль показників коагуляції (див. розділ Особливості застосування).Лікарські засоби, що подовжують інтервал QTЛевофлоксацин, подібно до інших фторхінолонів, слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують лікарські засоби, які відомі своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти та макроліди). (Див. розділ Особливості застосування (Подовження інтервалу QT)).Фармакокінетика левофлоксацину не змінювалася при сумісному введенні разом із такими препаратами: кальцію карбонатом, дигоксином, глібенкламідом, ранітидином, варфарином.

Особенности применения:

При дуже тяжкому перебігу запалення легенів, викликаному пневмококами, препарат Левокацин може не дати оптимального терапевтичного ефекту.Госпітальні інфекції, викликані P. aeruginosa, можуть потребувати комбінованої терапії.Тривалість введенняРекомендована тривалість введення становить щонайменше 60 хвилин для 500 мг розчину для інфузій препарату Левокацин. Стосовно офлоксацину відомо, що під час інфузії можуть відзначатися тахікардія та тимчасове збільшення кров’яного тиску. У рідкісних випадках може спостерігатися як наслідок різке зниження кров’яного тиску, циркуляторний колапс. Якщо під час введення левофлоксацину (l-ізомеру офлоксацину) спостерігається виражене зниження кров’яного тиску, введення слід негайно припинити.Тендиніт та розриви сухожильРідко можуть траплятися випадки тендиніту. Найчастіше це стосується ахіллового сухожилля і може призвести до розриву сухожилля. Ризик тендиніту і розриву сухожилля збільшується у пацієнтів літнього віку та у пацієнтів, що приймають кортикостероїди. Тому необхідним є ретельне спостереження за такими пацієнтами, якщо їм призначають препарат Левокацин. Пацієнтам слід проконсультуватися з лікарем, якщо вони спостерігають симптоми появи тендиніту. При підозрі на тендиніт лікування препаратом Левокацин слід негайно припинити та розпочати належне лікування (наприклад, забезпечивши іммобілізацію сухожилля).Захворювання, викликані Clostridium difficileДіарея, особливо у тяжких випадках, персистувальна та/чи геморагічна, під час чи після лікування препаратом Левокацин, може бути симптомом хвороби, викликаної Clostridium difficile, найбільш тяжкою формою якої є псевдомембранозний коліт. Якщо виникають підозри на псевдомембранозний коліт, слід негайно припинити інфузію препарату Левокацин і без затримки розпочати лікування підтримувальними засобами, а також можлива специфічна терапія (наприклад пероральний прийом ванкоміцину). Засоби, що пригнічують моторику кишечнику, протипоказані у цій клінічній ситуації.Пацієнти, схильні до судомРозчин для інфузій Левокацин протипоказаний пацієнтам з епілепсією в анамнезі. Як і інші хінолони, Левокацин слід застосовувати з надзвичайною обережністю пацієнтам, схильним до судом, таким як пацієнти з попередніми ураженнями центральної нервової системи, при одночасній терапії фенбуфеном та подібними до нього нестероїдними протизапальними лікарськими засобами чи ліками, що підвищують судомну готовність (знижують судомний поріг), такими як теофілін (див. розділ Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій). У випадку появи конвульсій лікування левофлоксацином слід припинити.Пацієнти з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогеназиПацієнти з латентними чи наявними дефектами активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можуть бути схильними до гемолітичних реакцій при лікуванні антибактеріальними засобами групи хінолінів, і, таким чином, левофлоксацин їм слід застосовувати з обережністю.Пацієнти з нирковою недостатністюОскільки левофлоксацин виводиться переважно через нирки, потрібна корекція дози для хворих із послабленою функцією нирок (нирковою недостатністю) (див. розділ Спосіб застосування та дози).Реакції підвищеної чутливості (гіперчутливості)Левофлоксацин може час від часу викликати серйозні потенційно летальні реакції підвищеної чутливості (наприклад, ангіоневротичний набряк аж до анафілактичного шоку) після застосування початкової дози (див. розділ Побічні реакції). У цьому випадку пацієнтам слід припинити лікування негайно і звернутися до лікаря.ГіпоглікеміяЯк і випадку з усіма хінолонами, повідомлялося про випадки гіпоглікемії, особливо у пацієнтів, хворих на цукровий діабет, які отримували супутню терапію гіпоглікемічними засобами перорально (наприклад глібенкламідом) чи інсуліном. Рекомендується ретельне спостереження за рівнями глюкози в крові у пацієнтів, хворих на цукровий діабет (див. розділ Побічні реакції).Профілактика фотосенсибілізаціїХоча фотосенсибілізація виникає дуже рідко при прийомі левофлоксацину, з метою її уникнення пацієнтам не рекомендується без особливої потреби перебувати під дією сильних сонячних променів чи штучного УФ випромінювання (наприклад, лампи штучного ультрафіолетового випромінювання, солярій).Пацієнти, які отримували антагоністи вітаміну КЧерез можливе збільшення показників коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне нормалізаційне співвідношення) і/або кровотечі у пацієнтів, які приймають Левокацин у поєднанні з антагоністом вітаміну К (наприклад варфарином), за коагуляційними тестами слід спостерігати. (див. розділ Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).Психотичні реакціїПовідомлялося про психотичні реакції у пацієнтів, які приймають хінолони, включаючи левофлоксацин. У рідкісних випадках вони прогресували до суїцидальних думок та самодеструктивної поведінки, іноді після прийому лише єдиної дози левофлоксацину (див. розділ Побічні реакції). У випадку якщо у пацієнта виникають ці реакції, прийом левофлоксацину слід припинити та вдатися до відповідних заходів. Рекомендується з обережністю застосовувати левофлоксацин пацієнтам із психотичними розладами чи пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі.Подовження інтервалу QTСлід з обережністю ставитися до застосування фторхінолонів, включаючи левофлоксацин, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, такими як, наприклад:вроджений синдром подовження інтервалу QT;супутнє застосування лікарських засобів, відомих своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди);нескоригований електролітний дисбаланс (наприклад, гіпокаліємія, гіпомагніємія);літній вік;хвороба серця (наприклад, серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія) (див. розділи Спосіб застосування та дози (Пацієнти літнього віку), Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій, Побічні реакції, Передозування.Периферична нейропатіяПовідомлялося про сенсорну чи сенсомоторну периферичну нейропатію у пацієнтів, які приймали фторхінолони, включаючи левофлоксацин, яка може швидко наставати. Прийом левофлоксацину слід припинити, якщо у пацієнта спостерігаються симптоми нейропатії, щоб попередити виникнення необоротного стану.ОпіатиУ пацієнтів, які отримували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибно-позитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердити позитивні результати на опіати за допомогою специфічних методів.Гепатобіліарні порушенняПовідомлялося про випадки некротичного гепатиту, аж до печінкової недостатності, що загрожує життю, при прийомі левофлоксацину, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад сепсисом (див. розділ Побічні реакції). Слід припинити лікування, якщо виникають такі прояви хвороби печінки, як анорексія, жовтяниця, чорна сеча, свербіж чи болі в ділянці живота.Застосування у період вагітності або годування груддю.Через відсутність досліджень і можливе ушкодження хінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, препарат Левокацин не можна призначати вагітним та жінкам, які годують груддю. Якщо під час лікування препаратом Левокацин діагностується вагітність, про це слід повідомити лікаря.Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Пацієнтам, які керують транспортними засобами, працюють з машинами та механізмами, слід враховувати можливі небажані дії на нервову систему (запаморочення, закляклість, сонливість, сплутаність свідомості, розлади зору та слуху, розлади процесів руху також під час ходьби).

Способ применения и дозы:

Левофлоксацин, розчин для інфузій, призначений тільки для повільного внутрішньовенного введення. Тривалість введення повинна бути не менше 60 хв для дози 500 мг. Після відкриття пляшечки препарат слід застосовувати негайно.Для лікування дорослих з нормальною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить понад 50 мл/хвилину, зазвичай рекомендують такі дози препарату: Показання Добова дозова схема* (з урахуванням маси тіла хворого) Негоспітальна пневмонія 500 мг 1-2 рази на день, 7-14 днів Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів  500 мг1 раз на день, 7-14 днів Пієлонефрит 500 мг1 раз на день, 7-10 днів Хронічний бактеріальний простатит 500 мг 1 раз на день, 28 днів Інфекції шкіри та м`яких тканин 500 мг 1-2 рази на день, 7-14 днів * Відповідно до клінічного стану пацієнта через кілька днів (як правило від 2 до 4 днів) можливим є перехід від початкового внутрішньовенного до перорального прийому з тим самим дозуванням.Оскільки левофлоксацин виводиться переважно через нирки, для хворих з послабленою функцією нирок доза повинна бути зменшена. Дозування для дорослих пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить менше 50 мл/хв: Кліренс креатиніну  Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції та нозологічної форми) 50-20 мл/хв 250 мг/24 год 500 мг/24 год 500 мг/12 год перша доза: 250 мг наступні: 125 мг/24 год   перша доза: 500 мг наступні: 250 мг/24 год перша доза: 500 мг наступні: 250 мг/12 год 19-10 мл/хв перша доза: 250 мг наступні: 125 мг/48 год перша доза: 500 мг наступні: 125 мг/24 год перша доза: 500 мг наступні: 125 мг/12 год <10 мл/хв (а також при гемодіалізі та ХАПД 1)   перша доза: 250 мг наступні: 125 мг/48 год перша доза: 500 мг наступні: 125 мг/24 год перша доза: 500 мг наступні: 125 мг/24 год 1 – Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.Дозування для пацієнтів з порушеною функцією печінки. Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується у печінці.Дозування для пацієнтів літнього віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби в корекції дози.Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Як і при застосуванні інших протибактеріальних засобів, рекомендується продовжувати лікування препаратом Левокацин принаймні протягом 48-72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженого мікробіологічними тестами знищення збудників.При послідовних інфузіях Левофлоксацину та інших лікарських засобів не можна вводити їх в одну вену. Після розкриття флакона залишки препарату слід утилізувати.Діти.Препарат Левокацин протипоказано застосовувати дітям (віком до 18 років), оскільки не виключене ушкодження суглобового хряща.

Передозировка:

Найважливіші передбачувані симптоми передозування препарату Левокацин стосуються центральної нервової системи (запаморочення, порушення свідомості та судомні напади). Згідно з результатами досліджень при застосуванні доз, вищих за терапевтичні, спостерігалося подовження QT-інтервалу. У випадках передозування необхідно проводити ретельне спостереження за пацієнтом, включаючи ЕКГ. Лікування симптоматичне. Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз або ХАПД, не є ефективним для виведення левофлоксацину з організму. Не існує жодних специфічних антидотів.

Побочные действия:

Частота визначається за такими критеріями: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, ≤1/100), рідко (≥1/10000, ≤1/1000), дуже рідко (≤1/10000), невідомо (не може бути оцінено виходячи з наявних даних).У рамках кожної групи за частотою небажані ефекти наведено у порядку зменшення ступеня серйозності.Інфекції та інвазіїНечасто: мікози (та проліферація інших резистентних мікроорганізмів).З боку системи крові та лімфатичної системиНечасто: лейкопенія, еозинофілія.Рідко: тромбоцитопенія, нейтропенія.Дуже рідко: агранулоцитоз.Невідомо: панцитопенія, гемолітична анемія.З боку імунної системиДуже рідко: анафілактичний шок (див. розділ Особливості застосування).Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді виникати навіть після прийому першої дози.Невідомо: підвищена чутливість (гіперчутливість) (див. розділ Особливості застосування).З боку метаболізму та харчуванняНечасто: анорексія.Дуже рідко: гіпоглікемія, особливо у пацієнтів, хворих на діабет (див. розділ Особливості застосування).З боку психікиНечасто: безсоння, нервовість.Рідко: психотичні розлади, депресія, сплутаність свідомості, тривожність, ажитація, занепокоєність.Дуже рідко: психотичні реакції з самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення чи дій (див. розділ Особливості застосування), галюцинації.З боку нервової системиНечасто: запаморочення, головний біль, сонливість.Рідко: конвульсії, тремор, парестезія.Дуже рідко: сенсорна чи сенсомоторна периферична нейропатія, дисгевзія (суб’єктивний розлад смаку), включаючи агевзію (втрата смаку), паросмія (порушення нюху), включаючи аносмію (відсутність нюху).З боку органів зоруДуже рідко: зорові порушення.З боку органів слуху та рівновагиНечасто: вертиго.Дуже рідко: порушення слухуНевідомо: дзвін у вухах.З боку серцево-судинної системиРідко: тахікардія, гіпотензії.Невідомо: подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (див. розділ Особливості застосування (Подовження інтервалу QT) та розділ Передозування).З боку дихальної системиРідко: бронхоспазми, диспное.Дуже рідко: алергічний пневмоніт.З боку травної системиЧасто: діарея, нудота.Нечасто: блювання, болі в животі, диспепсія, здуття живота, запори.Рідко: діарея геморагічна, що у рідкісних випадках може свідчити про ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт.З боку печінки та жовчовивідних шляхівЧасто: підвищення показників печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП).Нечасто: підвищення білірубіну крові.Дуже рідко: гепатит.Невідомо: повідомлялося про випадки жовтяниці та тяжке ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності, при прийомі левофлоксацину, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями (див. розділ Особливості застосування).З боку шкіри та підшкірних тканинНечасто: висипання, свербіж.Рідко: уртикарія.Дуже рідко: ангіоневротичний набряк, підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового випромінювання.Невідомо: токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса‒Джонсона, ексудативна багатоформна еритема, гіпергідроз.Іноді можуть виникати шкірно-слизові реакції навіть після прийому першої дози.З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканиниРідко: ураження сухожиль (див. розділ Особливості застосування), у тому числі їх запалення (тендиніт) (наприклад, ахіллового сухожилля), артралгія, міалгія.Дуже рідко: розрив сухожилля (див. розділ Особливості застосування). Ця небажана побічна дія може виявитися протягом 48 годин від початку лікування та уразити ахіллове сухожилля обох ніг. Можлива м’язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих на тяжку міастенію gravis.Невідомо: ураження мускулатури (рабдоміоліз).З боку нирок та сечовивідної системиНечасто: підвищені показники креатиніну в сироватці крові.Дуже рідко: гостра ниркова недостатність (наприклад внаслідок інтерстиціального нефриту).Загальні розлади та стан місця введення засобуНечасто: астенія.Дуже рідко: пірексія.Невідомо: біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках).Серед інших небажаних побічних ефектів, що асоціюються з прийомом фторхінолону, такі: екстрапірамідні симптоми та інші порушення координації рухів, гіперсенситивний васкуліт, напади порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії.

Срок годности:

2 роки.

Условия хранения:

Зберігати при температурі не вище 25ºС, у захищеному від світла місці в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці. Не заморожувати.

Форма выпуска / упаковка:

По 1 флакону скляному по 100 мл з гумовою пробкою діаметром 32 мм з ковпачком з відривною пластиковою накладкою 32,3 мм у картонній коробці.

Категория отпуска:

Без рецепта.

Дополнительно:

НесумісністьЛевофлоксацин не можна змішувати з гепарином або розчинами, що мають лужну реакцію (наприклад з розчином натрію бікарбонату), з іншими лікарськими засобами, крім лікарських засобів, вказаних у розділі Спосіб застосування та дози.ЗаявникЗАТ Максфарма Балтія/ JSC “Maxpharma Baltija”.Місцезнаходження заявника.Вул. Салтонишкю, 29/3, 08105, Вільнюс, Литва/ Saltoniskiu str. 29/3, 08105, Vilnius, Lithuania.
Медицинское предостережение
Дата добавления: 03.03.2020
Приведенная научная информация является обобщающей, основана на официально утвержденной инструкции по применению и не может быть использована для принятия решения о возможности применения конкретного лекарственного препарата.
Перевод инструкции на русский язык выполнен редакторской командой medpravda.ua

Дополнительные данные

МНН:
Фарм. группа:
Код АТХ J01MA12:

Тип данныхСведения из реестра
Торговое наименование:Левокацин
Производитель:Клерис Лайфсайнсиз Лтд для "Максфарма Балтия, ЗАО", Индия/Литва
Форма выпуска: По 1 флакону скляному по 100 мл з гумовою пробкою діаметром 32 мм з ковпачком з відривною пластиковою накладкою 32,3 мм у картонній коробці.
Регистрационное удостоверение:№ UA/13761/01/01 от 29.07.2014. Приказ № 528 от 29.07.2014
МНН:Levofloxacin
Условия отпуска:Без рецепта.
Состав:

діюча речовина: levofloxacin;допоміжні речовини:

Фармакологическая группа:Антибактериальные средства для системного применения. Фторхинолоны.
Код АТХ:J01MA12 - Левофлоксацин
Реклама
Найдены ферменты для получения универсальной группы крови
Простой метод переливания крови из одной группы в ...
Для устранения паралича будут проводить трансплантацию клеток
Впервые в мире польские хирурги в сотрудничестве с...
Реклама
Лечение бронхита без антибиотиков
Как вылечить бронхит без антибиотиковРаспространён...
Антибиотики при бронхите
Антибиотик при бронхите — действенный способ актив...
Реклама
Как заранее диагностировать инфаркт миокарда
Инфаркт миокарда (ИМ) происходит, когда кровоток к...
Как бессонница отражается на темпе ходьбы: исследование
Шаркающая походка характерна для пожилых людей с н...
Реклама