Рідкий стілець у дитини

Пронос у дитини — явище розповсюджене. Цей патологічний синдром не є окремим захворюванням, а виникає внаслідок токсичного ураження кишечника, потрапляння до нього хвороботворних бактерій чи вірусів. Таким чином, діарея — це порушення нормальної роботи кишечника. Найчастіше рідкий стілець у дитини пов’язаний з інтоксикацією, порушенням правил гігієни (немиті руки), знаходженням у колективі (дитячий садок, школа зі швидким розповсюдженням ротавірусу). Буває понос у дітей і після різних хірургічних втручань, зумовлений психологічними чинниками (виникає і натомість стресу, сильного переляку, нервового перенапруження).

Важливо: особливо небезпечний дитячий пронос у віці від 0 до 36 місяців. Малюк через часту дефекацію і водянисту консистенцію калу втрачає багато рідини, внаслідок чого настає зневоднення організму. Також разом із рідким калом з організму стрімко йдуть вітаміни та мікроелементи.

Недооцінювати діарею не можна. За даними ВООЗ, саме діарея посідає другу позицію у списку причин смерті серед дітей віком до 5 років у всьому світі.

Діарея у дітей — класифікація та симптоми

Зазвичай, діарея у дитини може бути гострою (не більше 14 днів) та хронічною. У другому випадку так кажуть, якщо пронос не припиняється більше ніж два тижні, при цьому лікування не працює. Також дитячий пронос поділяють на види з етіології:

Різновид діареїПричина
Токсичнавиникає внаслідок попадання в кишечник дитини токсинів
Інфекційнарозвивається при інфекційному ураженні кишечника
Алергічнапричиною проносу є алергія на продукти харчування
Медикаментознає побічним явищем прийому деяких препаратів
Диспептичнарозвивається при порушеннях у процесі перетравлення їжі
Нейрогенназ'являється, коли порушено нервове регулювання роботи кишечника
Аліментарнапроявляється як реакція на певні продукти (на кшталт алергічної)

Коли йдеться про симптоматику дитячих проносів, то найчастіше виділяють такі прояви:

  • змінюється характер випорожнення (консистенція, частота та інше);
  • з’являється різкий біль у животі, іноді переймоподібний, але частіше ниючий;
  • піднімається температура (частіше за токсичної, інфекційної діареї);
  • шкірні покриви бліднуть;
  • з’являється загальна слабкість, апатія (найчастіше це результат зневоднення дитячого організму);
  • дитина втрачає апетит, стає перебірливою в їжі;
  • загальна примхливість та на її тлі погіршення ситуації зі сном (особливо стосується малюків до трьох років).

Також у ситуації, коли діарея виникла внаслідок бактеріальної інфекції, може змінюватися зовнішній вигляд калу.

У дитини пронос — у чому причина

Дитячий пронос завжди виникає внаслідок неадекватної стимуляції слизової оболонки кишківника, хоча причини можуть бути різні. Такий стан супроводжується підвищеним виробленням слизу, при цьому порушується процес всмоктування поживних речовин. Також у процес залучені й стінки цієї ділянки ШКТ — їхні скорочення (перистальтичні рухи) стають сильнішими та частішими. Серед найчастіших причин гострої діареї у новонароджених, дітей дошкільного та шкільного віку можна назвати:

  • отруєння їжею — неякісні продукти, прострочені солодощі або йогурти, страви, які довго зберігалися навіть у холодильнику;
  • інвазія бактеріями або вірусами — тут і їжа, і вода, які можуть бути забруднені патогенними мікроорганізмами, причому уражається не тільки кишечник, але й шлунково-кишковий тракт;
  • загальна інтоксикація організму — найчастіше виникає на тлі захворювання, прийому медикаментів чи хімічних речовин.

Причиною хронічного проносу у дітей найчастіше є те чи інше захворювання внутрішніх органів, які безпосередньо пов’язані з травним трактом. Найчастіше тут йдеться про загострення панкреатиту, різні аутоімунні захворювання кишечника, неспецифічний виразковий коліт. Також причини проносу у дітей у цьому виді — СПК (синдром подразненого кишечника) та непереносимість глютена та/або лактози.

Пронос у дітей — діагностика та лікування

Найчастіше причину діареї педіатр встановлює при першому огляді — йдеться про гостру діарею. На основі скарг пацієнта, слів батьків, зібраного анамнезу лікар припускає, від чого діарея. Також лікар може призначити й аналізи, що підтвердять діагноз — бактеріологічний та мікроскопічний аналізи калу.

Важливо: зібрати такий аналіз, а після здати його до лабораторії потрібно правильно — тобто, саме так, як рекомендує це зробити лікар. Від цього залежатиме точність результатів.

Все ускладнюється, якщо діарея хронічна — тут знадобиться ціла низка додаткових досліджень:

  • лабораторні тести, спрямовані на виявлення аутоантитіл — частіше до вірусів, але іноді й безпосередньо до слизової оболонки;
  • колоноскопія — один з ендоскопічних методів, дослідження проводиться за допомогою введення тонкого зонда з камерою в товстий кишечник;
  • іригографія кишківника — дослідження з використанням рентгена, дозволяє оцінити як стан кишківника, так і всього ШКТ загалом;
  • УЗД органів брюшної порожнини.

Якщо педіатр бачить необхідність у консультаціях вузьких спеціалістів, він обов’язково вказує це в рекомендаціях. Найчастіше це необхідно, коли діарея у дитини виникає на тлі захворювання суміжних органів, інших органів (що не належать до ШКТ) тощо.

Важливо: температура та пронос у дитини — привід для негайного звернення до лікаря. Чим молодша дитина, то швидше може виникнути зневоднення. Іноді пацієнта з такою симптоматикою кладуть до лікарні.

У дитини пронос — що робити? Перше і найважливіше — не панікувати, але й не ставитись до цього безвідповідально. Головне завдання полягає в тому, щоб зрозуміти причину діареї та усунути саме її. Грубо кажучи, зупинити пронос не так складно, але важливо також паралельно випоювати пацієнта. Для цього можна використовувати різні аптечні засоби за рекомендацією лікаря — регідрон або хумана електроліт, наприклад, але також помічніі компоти та морси з мінімальною кількістю цукру, відвари трав, аптечні дитячі чаї. У будь-якому випадку необхідно обговорити набір напоїв з лікарем, враховуючи при цьому, чи є у дитини алергія і на що. Соки (як свіжі, так і пакетовані), газовані напої (включаючи звичайну воду з газом) необхідно виключити.

Жодні протидіарейні препарати, нехай навіть їх радить фармацевт в аптеці, без призначення лікаря дитині давати не варто. Дитину до 7 років має оглянути лікар, причому навіть тоді, коли стан її не викликає побоювань — він стабільний.

Важливо: якщо у дитини температура і пронос, при цьому протягом двох-трьох днів ситуація погіршується, з’являється додаткова симптоматика (наприклад, млявість, апатія, відчуття сухості в роті, мала кількість сечі тощо), необхідно викликати «швидку». Також батьків малюків мають насторожити судоми — це сигнал до того, що потрібна екстрена медична допомога.

Дієта при діареї у дітей

При проносі у дитини лікар завжди рекомендує дієту. При цьому є різниця і у віці — одна справа, якщо пронос у немовляти на грудному вигодовуванні, інша — у дитини до року або півтора, яка вже отримує прикорм, і зовсім інша, коли діарея у дитини в 3 роки. З дітьми старшого віку діють звичайні правила — максимально щадна їжа, що не дратує ШКТ, часте і дрібне харчування, багато пиття.

Грудничку потрібно давати груди частіше — він при діареї втрачає рідину, і таким чином можна поповнити її. Також дитина отримує з молоком усі необхідні поживні речовини та електроліти. Якщо дитина на штучному вигодовуванні, то краще зменшити порції суміші, каш і зробити більше годувань. Якщо у дитини бурчить у животі і рідке випорожнення, лікар може призначити ще й розчини для оральної регідратації (заповнення втраченої рідини) — вони найчастіше аптечні.

Коли сильний пронос у дитини, яка вже їсть прикорм (каші, овочі, фрукти), лікар порекомендує:

  • на час діареї не давати малюкові фруктові та овочеві пюре — вони багаті на клітковину і стимулюють перистальтику кишківника, чого в такій ситуації робити не потрібно;
  • збільшити загалом кількість грудного молока (частіше годувати) чи використовувати спеціальні дитячі суміші (наприклад, Humana HN);
  • замість звичних каш давати безглютенові — рисову, гречану або кукурудзяну, без молока та вершкового масла.

Коли висока температура та пронос у дитини виникають на тлі прорізування зубів, то лікування полягає у зниженні температури. Міняти раціон зазвичай не доводиться, оскільки діарея проходить за 2-3 дні. А ось захистити малюка від зневоднення все ж таки потрібно, оскільки такий пронос частіше рідкий і рясний.

Пронос у дитини 3 роки життя і старше вимагає щадного харчування — каші без молока (з цільних круп, а не пластівців), сухарики або просто підсушений білий хліб, банани, картопляне пюре без молока та вершкового масла, пісне відварене м’ясо, варені або запечені овочі. Пити потрібно пропонувати часто, і це може бути звичайна вода (негазована), неміцний чай (бажано несолодкий). Також добре готувати свіжий овочевий чи курячий суп. Ще лікарі рекомендують ввести до раціону натуральні йогурти без наповнювачів, а малюкам до двох років — спеціальне дитяче харчування.

Загалом правила прості: їжа має бути калорійною, не жирною, проходити правильну термообробку. Дитині до 7 років при проносі краще давати протерті супи та розварені каші — так шлунково-кишковому тракту буде простіше впоратися зі своїми завданнями.

Найчастіше лікування діареї у дітей симптоматичне, націлене на полегшення стану дитини та захист від зневоднення.

Поширені питання

У дитини рідке випорожнення, але не пронос — що робити?

Найперше — звернутися до лікаря. Педіатр огляне дитину, призначить у разі потреби обстеження та знайде причину цього стану. Також важливо виконувати всі рекомендації щодо випоювання, щоб уникнути зневоднення.

Коли і через що буває рідке випорожнення з піною у дитини 3 років?

Пінистий пронос буває симптомом захворювань — це і лактазна недостатність, і кишкова інфекція, і дисбактеріоз кишечника. У будь-якому випадку потрібно показати маленького пацієнта лікарю, щоб точно визначити причину та призначити правильне лікування.

Що робити, якщо у дитини болить живіт і пронос?

Не відкладаючи записатися на прийом до лікаря, бажано терміновий. Коли крім проносу є ще й болі в животі, це може говорити про найрізноманітніші загрозливі для здоров’я стани. У жодному разі не потрібно самостійно лікувати дитину — це може нашкодити.

Як часто потрібно давати дитині розчини для оральної регідратації?

Лікарі рекомендують давати їх залежно від віку. Дитині до двох років — по 50-100 мл розчину після кожного рідкого випорожнення, а дитині віком від двох до 7 років — по 100-200 мл у такому ж графіку.

Чи потрібно відмовитися від молока, якщо у дитини пронос?

Якщо йдеться про грудне молоко, то ні. А от коли малюк старший і п’є коров’яче молоко або їсть каші на ньому, на час лікування діареї краще від нього відмовитися. Каші можна готувати на воді, а замість молока запропонувати дитині натуральний йогурт.

Реклама
Епідемія СНІДу тільки починається
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я...
Відкриття подвійної спіралі ДНК
28 лютого 1953 року вчені Кембридзького університе...
Реклама
Як вилікувати бронхіт за один день
Як швидко вилікувати бронхіт: визначте природу зах...
Антибіотики при синуситі
Бактеріальний синусит: лікування антибіотикамиУ як...
Реклама
Реклама