Цукровий діабет

Цукровий діабет — це метаболічне захворювання, яке супроводжується неадекватно підвищеним вмістом глюкози в крові (гіперглікемія). Це відбувається з двох причин: унаслідок порушення вироблення інсуліну або резистентності (нечутливості) організму до інсуліну.

Основні типи цукрового діабету: 1-й і 2-й тип. 1-й тип зазвичай діагностують у дітей і підлітків, а 2-й тип здебільшого вражає дорослих середнього та похилого віку, в яких тривала гіперглікемія виникає через неправильний спосіб життя та харчування. Розвиток обох типів кардинально відрізняється, тому вони мають різні причини, прояви та методи лікування.

Останні дані показують тривожну реальність. Понад півмільярда людей у всьому світі хворі на цукровий діабет, ще кілька сотень мільйонів перебувають на попередній стадії, яка називається переддіабетом. 9 із 10 хворих страждають на діабет 2-го типу — складне захворювання, при якому організм не може правильно використовувати енергію, одержувану з їжі. Захворювання має далекосяжні наслідки для загального здоров’я і самопочуття.

Незважаючи на численні досягнення в галузі лікування, тільки 50 % хворих на цукровий діабет досягає цілей щодо зниження вмісту глюкози в крові. Але заходи, що допомагають людям контролювати захворювання, можуть зменшити ймовірність розвитку ускладнень. Вживання здорової їжі, виконання фізичних вправ і підтримання нормальної ваги допомагають запобігти новим випадкам захворювання.

У цьому огляді редакція Медправди розглядає, що таке цукровий діабет, причини, прояви, стадії, методи діагностики, лікування та профілактики, а також можливі ускладнення та прогноз захворювання.

Поширеність

За даними з медичної бібліотеки PubMed, у всьому світі на діабет страждає 1 з 11 дорослих (90 % мають діабет 2-го типу). Ризик розвитку діабету 1-го типу поступово збільшується з народження і досягає піку у віці від 4 до 6 років, а потім знову у віці від 10 до 14 років. Близько 45 % дітей хворіють у віці до 10 років. Поширеність серед людей віком до 20 років становить близько 2,3 на 1000.

Діабет 2-го типу зазвичай виникає в більш пізньому віці. Але ожиріння у підлітків призвело до збільшення захворюваності на цей тип у більш молодому віці. Поширеність захворювання становить близько 9 % серед усього населення, але приблизно 25 % серед людей старше 65 років. За оцінками Міжнародної діабетичної федерації, у світі кожна одинадцята доросла людина віком від 20 до 79 років страждає на діабет.

Від чого з’являється цукровий діабет

У підшлунковій залозі є два основні підкласи ендокринних клітин:

• бета-клітини — секретують інсулін;
• альфа-клітини — виробляють глюкагон.

Рівень секреції гормонів цими клітинами залежить від поточного рівня цукру в крові. При порушенні балансу між інсуліном і глюкагоном рівень цукру в крові стає неадекватно високим.

Головними причинами цукрового діабету є наступні:

• 1-й тип — характеризується руйнуванням бета-клітин внаслідок аутоімунного процесу. Це призводить до відсутності або дуже низького рівня інсуліну в організмі;
• 2-й тип — характеризується резистентністю до інсуліну, що призводить до функціонального дефіциту інсуліну. Інсулінорезистентність є багатофакторною, але зазвичай розвивається внаслідок ожиріння та старіння організму. Хоча інсулінорезистентність є одним з основних компонентів захворювання, повною мірою цукровий діабет 2-го типу виникає при нестачі інсуліну для компенсації інсулінорезистентності;
• гестаційний діабет — виникає у вагітних жінок. І поки що невідомо, чому він розвивається. Деякі дослідники припускають, що певну роль у розвитку захворювання відіграють HLA-антигени або надлишок проінсуліну, який може викликати стрес бета-клітин. Інші вважають, що висока концентрація таких гормонів, як прогестерон, кортизол, пролактин, плацентарний лактоген і естроген, може впливати на функцію бета-клітин і чутливість периферичних клітин до інсуліну.

Як передається цукровий діабет

Генетичний фон має вирішальне значення для обох типів як фактор ризику. По мірі подальшого вивчення геному людини було виявлено різні локуси, які визначають ймовірність розвитку захворювання. Хоча конкретний ген, пов’язаний із діабетом 1-го типу, не ідентифікований, відомо, що наявність деяких генетичних маркерів може підвищити ймовірність розвитку захворювання.

Дослідники виявили, що діабет 2-го типу має більш виражений спадковий профіль. Але, варто зазначити, що він має комплексну природу, і може виникнути під впливом кількох чинників, а також передбачає більш складний взаємозв’язок між генетикою і способом життя.

Які ознаки та симптоми цукрового діабету

Цукровий діабет часто розвивається безсимптомно, але при появі симптомів зазвичай відзначаються: поліурія (збільшене утворення сечі), полідипсія (неприродно сильна, невгамовна спрага) і втрата ваги. Багато людей не помічають ранні симптоми цукрового діабету. За даними CDC, кожна п’ята людина з діабетом навіть не підозрює про його наявність.

Щоб не пропустити початок захворювання, важливо звертати увагу на наступні симптоми цукрового діабету:

• часте сечовипускання — одна з перших ознак цукрового діабету. Якщо в крові занадто багато цукру, нирки починають працювати більш інтенсивно. Вони виробляють більше сечі, щоб вивести зайвий цукор;
• сухість у роті та надмірна спрага — це нормальне явище, якщо людині спекотно або вона сьогодні випила мало води. Але, якщо спрага постійна і поєднується з необхідністю частого сечовипускання, це може бути однією з перших ознак цукрового діабету і нестачі інсуліну;
• рани, що повільно гояться, — особливо небезпечні в разі нелікованого захворювання і пошкодження нервів. Хворий може не відчути, коли на ураженій ділянці тіла з’явиться поріз, подряпина чи пухир. Тому ймовірність розвитку інфекції значно вища;
• нечіткий зір — розмитість, зниження зору або поява темних плям можуть свідчити про захворювання;
• раптове зниження ваги — особливо, якщо людина не намагалася схуднути. Це може бути однією з перших ознак діабету.

При цукровому діабеті симптоми у жінок і чоловіків дуже схожі, але є кілька ознак, які можуть відрізнятися. Жінки з діабетом часто страждають від вагінальної молочниці та інфекцій сечовивідних шляхів. У чоловіків із нелікованим діабетом частіше відзначається втрата м’язової маси.

Перші симптоми цукрового діабету не завжди легко виявити. Фактично, хвороба часто виявляється за результатами аналізів крові під час діагностики інших захворювань. Тому при поганому самопочутті або раптовій появі симптомів необхідно терміново звернутися до лікаря та пройти обстеження.

Стадії цукрового діабету

Залежно від вираженості проявів цукрового діабету прийнято виділяти кілька стадій його розвитку.

Стадії діабету 1-го типу:

• стадія 1 (початкова) — характеризується наявністю двох і більше аутоантитіл до бета-клітин. Рівень глюкози в крові ще перебуває в нормі, а симптоми відсутні. П’ятирічний і десятирічний ризик розвитку захворювання становить 44 і 70 % відповідно, а довічний ризик — близько 100 %. Велике значення у швидкості прогресування захворювання має вік. Діти молодшого віку зазвичай швидше проходять стадії діабету, ніж дорослі;
• стадія 2 — через часткову втрату функціональних бета-клітин розвивається легка непереносимість глюкози та підвищення її вмісту в крові. Але більшість людей на цій стадії ще не відчувають симптомів. П’ятирічний ризик розвитку захворювання при досягненні другої стадії становить близько 75 %, а ймовірність його розвитку протягом життя — близько 100 %;
• стадія 3 — більшості людей ставлять діагноз «діабет». Відзначається втрата функціональності бета-клітин, яка призводить до повної непереносимості глюкози та її підвищеного рівня в крові. При відкладеному лікуванні третя стадія призводить до діабетичного кетоацидозу (ДКА), який може бути смертельним.

Стадії діабету 2-го типу:

• стадія 1 (переддіабет) — баланс рівня глюкози в крові порушений і перевищує норму, але ще не досягає показників, при яких діагностують захворювання. Показник глікованого гемоглобіну HbA1c — 5,7–6,5 %;
• стадія 2 — здатність виробляти та використовувати інсулін порушується ще більше. Можуть виникнути ускладнення. HbA1c — 6,5–9,0 %;
• стадія 3 — виникають важкі діабетичні ускладнення: нейропатія, втрата зору, виразки стопи, ампутація кінцівок, захворювання нирок і серця. Можливі часті госпіталізації. HbA1c — вище 9,0 %;
• стадія 4 — небезпечно високий рівень глюкози, що загрожує відмовою органів, висока ймовірність смертності. HbA1c — від 12 %.

Діагнозу діабету 2-го типу передує стадія переддіабету. Якщо вдасться виявити хворобу на цій стадії, буде набагато простіше відстрочити її появу або зовсім уникнути захворювання. Тому лікарі рекомендують усім, хто потрапляє в категорію високого ризику, регулярно здавати аналіз на цукор до появи ознак захворювання.

Як виявити цукровий діабет

Велике значення для діагностики цукрового діабету має сімейний анамнез, наявність аутоімунних захворювань та інсулінорезистентності. Діагноз завжди підтверджується результатами лабораторних аналізів крові. Тип діабету зазвичай визначається на основі таких чинників, як маса тіла, вік, сімейний анамнез і швидкість появи симптомів.

Американська діабетична асоціація (ADA) рекомендує проводити скринінг дорослих після 45 років незалежно від ступеня ризику, а Робоча група з профілактики захворювань (United States Preventive Services Task Force) пропонує проводити скринінг осіб віком від 40 до 70 років із зайвою вагою.

Аналіз на цукровий діабет

Нижче наведено кілька аналізів на цукровий діабет, які можуть призначити під час обстеження (залежно від виду аналізу може знадобитися попереднє голодування, лікар повідомить пацієнта про це заздалегідь):

• аналіз крові на цукор натщесерце — кров беруть з пальця або вени на руці. Перед цим потрібно голодувати не менше восьми годин, щоб їжа не вплинула на результати. Найпростіше не їсти протягом ночі та здати аналіз вранці. Діагноз «діабет» буде поставлено, якщо рівень глюкози становить 7 ммоль/л і більше;
• глюкозотолерантний тест — показує, чи є в організму проблеми з переробкою цукру, одержуваного з їжею. Цей аналіз регулярно використовують під час діагностики гестаційного діабету. Спочатку беруть кров натщесерце, потім пацієнтові дають випити солодку воду, що містить 75 г глюкози. Через дві години знову беруть кров на аналіз;
• аналіз на глікований гемоглобін HbA1c — перевіряє середній показник глюкози в крові за останні 3 місяці. Спеціальна підготовка для здачі HbA1c не потрібна;
• аналіз на випадковий рівень глюкози в крові — кров здають у будь-який час доби незалежно від вживання їжі.

Наведені в таблиці результати аналізів вказують на відсутність або наявність діабету. Зазвичай під час обстеження лікар використовує більше одного тесту.

Додаткові аналізи:

• аналіз на інсулін і С-пептид — визначає, наскільки ефективно організм виробляє інсулін;
• аналіз добової сечі на кетони і глюкозу — визначає ризик діабетичного кетоацидозу;
• аналіз ліпідного профілю — визначає рівень холестерину і тригліцеридів, оскільки діабет часто пов’язаний із порушеннями ліпідного обміну.

Як підготуватися до аналізу на діабет:

• для аналізу крові натщесерце та глюкозотолерантного дослідження — потрібно голодувати протягом 8–10 годин перед аналізом (дозволяється пити лише воду);
• для HbA1c і випадкового вимірювання глюкози — не потрібна спеціальна підготовка.

Лікування

Головна мета лікування полягає в контролі вмісту цукру в крові в межах норми з мінімальними відхиленнями.

Основні методи лікування діабету 1-го типу:

• введення інсуліну;
• виконання фізичних вправ;
• зміна харчування.

Основні методи лікування діабету 2-го типу:

• ведення здорового способу життя (зниження надмірної ваги, зміна харчування, виконання фізичних вправ);
• прийом ліків;
• інсулінотерапію (при неефективності інших препаратів).

Ліки призначені для:

• збільшення вироблення інсуліну підшлунковою залозою;
• зменшення кількості глюкози, що вивільняється печінкою;
• підвищення чутливості клітин до інсуліну;
• зниження всмоктування вуглеводів із кишківника;
• повільне випорожнення шлунка, що призводить до затримки перетравлення і всмоктування поживних речовин у кишківнику.

Зазвичай лікар призначає препарат, який може забезпечити більше однієї переваги.

Ліки від діабету 2-го типу поділяють на окремі класи:

• метформін — підвищує чутливість клітин до інсуліну, знижує кількість накопиченої глюкози, що вивільняється печінкою, пригнічує апетит;
• похідні сульфонілсечовини — підвищують вироблення інсуліну і зменшують вміст глюкози в крові;
• меглітиніди — стимулюють вироблення інсуліну, мають короткий час впливу з піковим ефектом протягом однієї години. Їх приймають до трьох разів на день перед їдою;
• інгібітори альфа-глюкозидази — сповільнюють всмоктування вуглеводів із кишківника;
• інгібітори SGLT2 — збільшують кількість глюкози, що виводиться з організму нирками через сечу, що сприяє зниженню рівня глюкози в крові;
• інгібітори ДПП-4 — сприяють вивільненню інсуліну після їди, що знижує вміст цукру в крові;
• агоністи рецептора GLP-1 — діють аналогічно інгібіторам ДПП-4, але мають більш виражений ефект;
• прамлінтид — ін’єкційний антигіперглікемічний препарат, синтетичний аналог людського природного гормону аміліну, що допомагає контролювати вміст цукру в крові. Прамлінтид вводиться шляхом ін’єкції в якості додаткового лікування до інсулінотерапії.

При діабеті 2-го типу ін’єкції інсуліну від початку не потрібні. Його можна застосовувати в якості короткострокового лікування, щоб швидко знизити рівень глюкози в крові. Деяким людям може знадобитися введення інсуліну з певної причини, наприклад, під час вагітності, важкої хвороби або після операції. Крім цього, інсулін може знадобитися на пізніх стадіях захворювання або при неефективності інших препаратів.

Контроль рівня цукру в крові

При діагностованому діабеті необхідно регулярно контролювати рівень глюкози в крові. Це можна робити вдома за допомогою глюкометра або системи безперервного моніторингу глюкози (CGM).

Вимірювання за допомогою глюкометра виконують наступним чином:

• проколоти шкіру на кінчику пальця і взяти кров;
• нанести кров на тест-смужку;
• вставити тест-смужку в глюкометр;
• глюкометр покаже, скільки глюкози міститься в крові.

CGM використовує датчик, який показує зміни рівня глюкози в крові протягом дня і ночі. Багато систем CGM подають спеціальні сигнали, які повідомляють про занадто високий або низький рівень цукру.

CGM може використовуватися як елемент штучної підшлункової залози. До складу цієї системи входять: CGM, інсулінова помпа та програма, яка обмінюється інформацією між CGM та інсуліновою помпою.

Цукровий діабет: наслідки

Ускладнення діабету можна класифікувати наступним чином:

• мікросудинні — включають ураження нервової системи, нирок та очей;
• макросудинні — включають серцево-судинні хвороби, інсульт і захворювання периферичних судин. Останні можуть призвести до синців, травм, які не загоюються, гангрени та ампутації кінцівок.

Одним із найбільш руйнівних наслідків цукрового діабету є його вплив на серцево-судинні захворювання. Приблизно дві третини хворих на діабет помирають від інфаркту міокарда або інсульту.

Важким ускладненням є діабетичний кетоацидоз (ДКА), який зазвичай проявляється при діабеті 1-го типу. Компенсація нестачі інсуліну спричиняє метаболізм ліпідів у кетони, які виявляються в сечі. Цей стан викликає прискорене сечовипускання і блювання, які призводять до зневоднення та електролітних порушень, що може бути небезпечним для життя.

У людей з діабетом 2-го типу може розвинутися гіперосмолярний гіперглікемічний синдром (ГГС). Він проявляється аналогічно ДКА сильною спрагою, гіперглікемією, прискореним сечовипусканням, зупинкою дихання уві сні і тахікардією. Але ГГС зазвичай не проявляється надмірною кількістю кетонів у сечі, оскільки інсулін, як і раніше, виробляється бета-клітинами.

Ускладнення можуть бути епізодичними (виразки стопи або інфекції), що піддаються лікуванню та повторюються багато разів, або прогресуючими (наприклад, нефропатія), які зазвичай починаються відносно легко, але надалі призводять до ушкодження органа та незворотної втрати його функціональності.

Інші ускладнення включають стоматологічні захворювання, зниження стійкості до інфекцій, макросомію (великі розміри плода) та інші родові ускладнення у вагітних. Види ускладнень схожі при обох типах захворювання, але частота і час виникнення можуть відрізнятися.

Профілактика цукрового діабету

Основними методами профілактики є:

• підтримання нормальної ваги;
• правильне збалансоване харчування;
• щоденні фізичні навантаження;
• контроль тиску;
• мінімізація стресу.

Важливо своєчасно діагностувати захворювання і контролювати його за допомогою здорового способу життя, лікарських препаратів, які зменшують інсулінорезистентність, та інсулінотерапії.

Прогноз

Цукровий діабет є сьомою основною причиною смерті. Його прогноз залежить від ступеня контролю вмісту глюкози в крові. Хронічна гіперглікемія значно підвищує ризик ускладнень. Під час досліджень було встановлено, що у хворих на діабет при хронічній гіперглікемії збільшується кількість мікросудинних ускладнень. Пацієнти, які повертаються до нормального рівня цукру на стадії переддіабету, мають гарний прогноз і можуть уповільнити прогресування захворювання.

Поширені питання