Сергій Лупир: як зберегти здоров’я очей

Прослухати аудіоверсію

• слухати на платформі Apple Podcasts 
• слухати на платформі Google Podcasts

Майже 90 відсотків інформації про світ людина одержує візуально. Проблеми із зором дуже ускладнюють життя, особливо сьогодні, коли за допомогою екрану ми і працюємо, і вчимося, і відпочиваємо. Тому так важливо проходити профілактичні огляди і, якщо зір погіршується, вчасно вживати заходів.

Навантаження на очі зросло багаторазово, і хворих з патологіями органів зору, у тому числі і маленьких, стає дедалі більше. «Медправда» продовжує серію офтальмологічних інтерв’ю на тему «Як це лікується». Наш співрозмовник – лікар-офтальмолог із 30-річним стажем, лікар вищої категорії, кандидат медичних наук, викладач медичного університету, співробітник національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охмадит» Сергій Лупир.

– Сергію Анатолійовичу, наскільки великий відсоток людей з ідеальним зором, який не потребує корекції?

– На жаль, з кожним роком таких дедалі менше. А хворих із подібними проблемами – більше. Щоб цього не відбувалося, слід знати, кому і коли слід звертатися до офтальмолога.

Новонароджену дитину необхідно показати окулісту протягом першого місяця життя, коли можна виявити вроджену патологію, і, якщо потрібно, вжити термінових заходів. Коли дитині виповниться рік, слід знову відвідати офтальмолога, щоб переконатися: розвиток ока йде нормально, відповідно до фізіологічних правил. І можна давати спокій малюкові до трьох років.

– Чому ми пропускаємо дворічний період?

– Подібні обстеження передбачають участь пацієнта. Якщо він через вік не може виразно відповісти, що йому показують, то й правдивість такого дослідження буде низькою. Однорічного малюка можна захопити і відволікти, що дозволяє діагностувати його. З дворічним уже не домовишся. До цього віку діти зазвичай мають досвід спілкування з лікарями. І зустріч із ними для дітей – стрес: вони плачуть, кричать, і, відповідно, таке обстеження нічого не дає. Краще дочекатися того часу, коли дитина в 3-3,5 роки спокійно зможе сказати, що їй показують на картинках: ялинки, зірочки, конячки.

Якщо ж батьки помітили у свого чада якісь зміни (найчастіше це – порушення симетричного положення очей, або косоокість), необхідно звернутися до офтальмолога, щоб він вжив необхідних лікувальних заходів.

До речі, найчастіше це захворювання діагностують бабусі чи тітки, які бачать дитину зрідка, раз на місяць чи пів року. Тато з мамою можуть «пропустити», адже око відхиляється потроху, і вони цього не помічають. А ось близькі родичі відразу відзначають зміну очей і починають бити на сполох.

Отже, якщо у три роки органи зору дитини розвиваються нормально та участь офтальмолога не потрібна, то можна зробити перерву до дошкільного віку. І показати лікареві дитину за пів року до того, як вона піде до школи. Офтальмолог повинен: перевірити зір дошкільника; визначити оптичні параметри, які ми називаємо рефракцією; зробити прогнози та дати рекомендації щодо характеру зорового навантаження.

У школярів перевіряти зір потрібно щороку. На жаль, у сучасних дітей короткозорість, або міопія, розвивається катастрофічно швидко та часто. Дедалі більше дітей змушені одягати окуляри чи користуватися контактними лінзами, щоб скоригувати короткозорість.

Якщо скарг немає, то згодом дорослій людині не потрібно регулярно відвідувати офтальмолога. Навіть інтенсивне зорове навантаження у 20-30-річних рідко призводить до погіршення зору. І навіть якщо такі проблеми виникають, то вони можуть адекватно оцінити їх та вчасно звернутися до фахівця.

У 40-45 років багато хто помічає, що не може прочитати текст або телефон, тримаючи його в руках. Це – нормальна фізіологічна зміна, яку в народі називають старечою далекозорістю, або пресбіопією. Боятися цього не треба. Згідно з класифікацією ВООЗ, людина входить у пору зрілості, яка триває з 45 до 59 років. Способи лікування пресбіопії прості: це окуляри або контактні лінзи, завдяки яким компенсується акомодація (здатність очей з урахуванням їх змін бачити однаково добре). Призначають окуляри в 40-45 років і міняють раз на п’ять років, поступово збільшуючи на чверть або половину діоптрій.

Після 70-ти потреба в акомодації вирівнюється до вікової норми, і найчастіше вона становить 3-3,5 діоптрій. Але це в тому випадку, якщо немає офтальмологічної патології, наприклад катаракти, глаукоми, вікової макулярної дегенерації та ін. Тоді необхідно вносити корективи з урахуванням тих чи інших захворювань.

– Сергію Анатолійовичу, розкажіть, будь ласка, які захворювання очей найчастіше зустрічаються у дитячій віковій групі?

– У дітей найчастіше зустрічаються захворювання, пов’язані зі змінами оптики ока, або як ми говоримо, з аномалією рефракції. Рідше зустрічаються запальні захворювання переднього сегмента ока, те, що ми називаємо кон’юнктивітами, ячменем і т.д. Далі йдуть рідкі стани, пов’язані з вродженими аномаліями розвитку або патологіями заднього сегмента. Це також стосується і підлітків, і молодих людей.

– Які захворювання очей більш характерні для людей середнього та зрілого віку?

– У людей середнього віку або, як ми говоримо, за класифікацією ВООЗ – молодого віку (до 43-45 років), найчастіше зустрічаються запалення чи якісь захворювання переднього сегмента ока – кон’юнктивіти, кератити, не дай Боже, виразки чи запалення переднього сегмента – ірити та іридоцикліти.

Ближче до зрілого віку, після 40 років, однозначно найчастішим захворюванням є вікова далекозорість або пресбіопія. Після 40 років починаються вже вікові захворювання, такі як: катаракта, глаукома, вікові макулярні дегенерації, або дегенерації периферії сітківки ока.

– Чи потрібно людям із хронічними загальносоматичними захворюваннями відвідувати офтальмолога з профілактичною метою?

– Майже всі загальносоматичні захворювання вимагають контролю офтальмолога. Майже всі – ендокринна, серцево-судинна системи… Хіба що тільки сечостатева і опорно-рухового апарату, і то при патології нирок (коли виникає гіпертонія) потрібно відвідати офтальмолога.

– Що краще для зору: книга чи планшет?

– Тут ми торкаємося питань еволюції, коли людина розвивалася і формувалася, як біологічний вид. Скажіть, як часто ми можемо дивитися на сонце? Рідко та недовго. А на палаючий вогонь? Безкінечно, як, мабуть, і наші давні предки. І все тому, що на наше око налаштоване на сприйняття відбитого світла.

Книга, у тому числі й електронна (в ній є технологія електронного чорнила, завдяки якому читання на дисплеї стає більш комфортним), відбиває світло. ТБ, планшет, монітор, телефон – випромінюють його. І в цьому кардинальна різниця між тим, що корисно та шкідливо.

Але ж ми не можемо відмовитися від благ цивілізації? Наше завдання – правильно використати їх. Телевізор краще монітора. Якщо дитина грає на комп’ютері, переведіть його на TV: там екран більше і далеко.

Монітор, за яким дитина робить уроки, придбайте з великим екраном і поставте трохи далі від свого школяра.

Найменший електронний гаджет – це планшет. Вибирайте той, у якого розмір екрана не менше 10-12 дюймів: він не дуже шкодить очам.

А ось смартфон слід використовувати лише як засіб комунікації. У нього дуже маленький екран, на якому постійно змінюються такі ж малесенькі картинки. Дитина, читаючи на ньому, змушена постійно опускати голову. А коли вона нахиляється стосовно плечей до хребта більше, ніж на 15-20 градусів, це створює колосальне навантаження на верхній плечовий пояс. Викривлення постави призводить до зміни кровопостачання, що призводить до спазму судин у вигляді легкої гіпоксії. До того ж у шийному відділі хребта знаходяться симпатичні ганглії, які відповідають за розслаблення очей. І якщо шия перебуває у постійній напрузі, то ганглії перестають адекватно працювати.

– Як довго можна займатись за комп’ютером?

– Тут значення має не тривалість, а частота перерв. Око сформоване так, що воно може ефективно працювати на близькій дистанції 15-20 хв. Після цього необхідно зробити перерву на 1-2 хв, щоб розслабити акомодацію, змінити характер навантаження.

Прослухати аудіоверсію

• слухати на платформі Apple Podcasts 
• слухати на платформі Google Podcasts

– Вважається, що періодично варто відриватися від монітора та дивитися в далечінь. Найкраще – на зелений колір, який вважається корисним для очей?

– Не обов’язково на зелений, можна й на білий подивитися. Просто зелений спектр найбільш сприйнятливий до фоторецепторів ока. Тому лазери найчастіше виробляють зеленими чи червоними.

Отже, кожні чверть години потрібно робити невеликі перерви. У такому режимі дорослий може повноцінно працювати повний робочий день – 6-8 год. Дитині більше 2-3 годин (максимум, 4 год) навіть у такому режимі займатися не рекомендується.

– Під час тривалої роботи біля екрана очі ніби пересихають. Виникає так званий синдром сухого ока?

– Так! Раніше синдром сухого ока діагностували у пацієнтів після 40-50 років. Наразі він є частиною так званого комп’ютерного синдрому, який уже внесений до Міжнародної класифікації хвороб.

До синдрому сухого ока схильні всі, хто працюють за комп’ютером. Навіть підлітки, які сидять перед монітором не більше двох годин на день. Річ у тому, що ми дивимося на монітор, не моргаючи, а значить, не зволожуємо очі, і вони висихають. Як це не допустити? Дуже просто! Примушувати себе силоміць моргати, щоб зволожити очі.

Є ряд тестів, які визначають сльозопродукцію (її характер, якість, кількість), наскільки поверхня ока схильна до цього синдрому або не уражена. У дітей, зазвичай, ці тести негативні. Але є транзиторний або тимчасовий синдром сухого ока, який може стати постійним.

Прослухати аудіоверсію

• слухати на платформі Apple Podcasts 
• слухати на платформі Google Podcasts