Фармакодинаміка.Активний компонент препарату Зінфоро – цефтаролін.Дослідження в умовах in vitro показали, що цефтароліну властиві бактерицидна дія та здатність інгібування синтезу стінки бактеріальних клітин у метицилінрезистентного Staphylococcus aureus та пеніциліннечутливого Streptococcus pneumoniae завдяки їх спорідненості зі зміненими пеніцилінзв’язуючими білками, знайденими в цих мікроорганізмах. У результаті мінімальні інгібуючі концентрації (МІК) цефтароліну проти частки цих досліджених мікроорганізмів потрапляють в діапазон чутливості (див. розділ Резистентність).РезистентністьЦефтаролін не проявляє активності проти штамів Enterobacteriaceae, що продукують бета-лактамази розширеного спектра дії, що належать до груп ферментів TEM, SHV або CTX-M, серин-карбапенемаз (такі як КРС), метало-бета-лактамаз класу В або цефалоспориназ класу С (AmpC). Мікроорганізми, що експресують ці ферменти і, таким чином, є резистентними до цефтароліну, спостерігаються з дуже варіабельною частотою як у різних країнах, та і у медичних установах всередині однієї країни. Якщо лікування цефтароліном розпочинають до отримання результатів чутливості, то слід взяти до уваги місцеву інформацію щодо ризику виявлення мікроорганізмів, які експресують ці ферменти. Резистентність може також бути опосередкована механізмом непроникності клітинної стінки бактерій або ефлюксним механізмом резистентності до препарату. Один або декілька з цих механізмів може співіснувати в одній бактерії.Взаємодія з іншими протимікробними препаратамиДослідження в умовах іn vitro не виявили будь-якого антагонізму між цефтароліном у поєднанні з іншими широко застосовуваними антибактеріальними препаратами (наприклад амікацином, азитроміцином, азтреонамом, даптоміцином, левофлоксацином, лінезолідом, меропенемом, тигецикліном і ванкоміцином).Визначення граничних значень чутливості мікроорганізмівГраничні значення чутливості мікроорганізмів за даними Європейського комітету з тестування протимікробної чутливості (EUCAST) представлені нижче.
Мікроорганізми | Граничні значення для МІК (мг/л) |
Чутливий (≤S) | Стійкий (R>) |
Staphylococcus aureus | 1 | 1 |
Streptococcus pneumoniae | 0,25 | 0,25 |
Streptococcus, групи А, В, С, G | примітка1 | примітка1 |
Haemophilus influenzae | 0,03 | 0,03 |
Enterobacteriaceae | 0,5 | 0,5 |
Граничні значення для інших видів мікроорганізмів, про які не згадується вище2 | 0,5 | 0,5 |
Примітки:1Очікувана чутливість мікроорганізмів, виходячи з даних про чутливість мікроорганізмів до бензилпеніциліну.2На підставі заданої фармакокінетики/фармакодинаміки для грамнегативних мікроорганізмів.Зв’язок фармакокінетики/фармакодинамікиЯк і для інших бета-лактамних протимікробних лікарських засобів, було показано, що відсотковий час, вищий за мінімальну інгібуючу концентрацію (МІК) інфікуючого мікроорганізму протягом інтервалу дозування (%Т > МІК), є параметром, який найкращим чином корелює з ефективністю цефтароліну.Клінічна ефективність проти конкретних патогенних мікроорганізмівУ ході клінічних досліджень було продемонстровано ефективність застосування препарату проти патогенних, зазначених відповідно до кожного показання, мікроорганізмів, що були чутливі до цефтароліну в умовах in vitro.Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканинГрампозитивні мікроорганізми:Staphylococcus aureus (включаючи метицилінрезистентні штами);Streptococcus pyogenes;Streptococcus agalactiae;група Streptococcus anginosus (включаючи S. anginosus, S. intermedius та S. constellatus)Streptococcus dysgalactiae;Грамнегативні мікроорганізми:Escherichia coli;Klebsiella pneumonia;Klebsiella oxytoca;Morganella morganii.Негоспітальна пневмоніяУ ході проведення досліджень жодного випадку негоспітальної пневмонії через метицилінрезистентний Staphylococcus aureus зареєстровано не було. Наявні клінічні дані не можуть обґрунтувати ефективність застосування препарату проти пеніциліннечутливих штамів S. pneumoniae.Грампозитивні мікроорганізми:Streptococcus pneumoniae;Staphylococcus aureus (тільки метицилінчутливі штами).Грамнегативні мікроорганізми:Escherichia coli;Haemophilus influenza;Haemophilus parainfluenzae;Klebsiella pneumoniae.Антибактеріальна активність проти інших відповідних патогенних мікроорганізмівКлінічна ефективність відносно нижчезазначених патогенних мікроорганізмів не була встановлена, хоча дослідження в умовах in vitro вказують на те, що ці мікроорганізми можуть бути чутливими до препарату цефтароліну за відсутності набутих механізмів резистентності.Анаеробні мікроорганізмигрампозитивні мікроорганізми:Peptostreptococcus spp.грамнегативні мікроорганізми:Fusobacterium spp.Дані, отримані в умовах in vitro, вказують на те, що такі види мікроорганізмів нечутливі до дії цефтароліну:Chlamydophila spp.;Legionella spp.;Mycoplasma spp.;Proteus spp.;Pseudomonas aeruginosa.Інформація, отримана з клінічних дослідженьПедіатричні пацієнтиЄвропейське агентство лікарських засобів звільнило розробника від зобов'язання щодо надання результатів досліджень Зінфоро у популяції педіатричних пацієнтів віком від народження до < 18 років (див. розділ “Спосіб застосування та дози”), де наведена інформація про застосування дітям).ФармакокінетикаCmax і AUC цефтароліну збільшуються приблизно пропорційно дозі препарату в межах діапазону разової дози від 50 до 1000 мг. У здорових дорослих людей з нормальною функцією нирок після багаторазових внутрішньовенних інфузій препарату в дозі 600 мг, що вводилися протягом 60 хвилин кожні 12 годин до 14 днів, помітного накопичення цефтароліну не спостерігалося.РозподілЗв’язування цефтароліну з білками плазми крові низьке (близько 20 %), і цефтаролін не розподіляється в еритроцитах. Середній рівноважний об’єм розподілу цефтароліну, подібний до об’єму позаклітинної рідини в організмі, у здорових чоловіків після внутрішньовенного введення одноразової дози 600 мг радіоактивно міченого цефтароліну фосамілу становив 20,3 л.БіотрансформаціяЦефтароліну фосаміл (попередник) перетворюється на активний цефтаролін у плазмі крові за участю ферментів фосфатази; концентрації попередника визначаються в плазмі крові, головним чином, під час внутрішньовенної інфузії. Гідроліз бета-лактамного кільця цефтароліну відбувається до метаболіту з відкритим кільцем, який є мікробіологічно неактивним, цефтароліну М-1. Середнє значення співвідношення AUC цефтароліну М-1 до цефтароліну в плазмі крові після одноразової внутрішньовенної інфузії цефтароліну фосамілу в дозі 600 мг у здорових добровольців становить приблизно 20-30 %.У пулі мікросом печінки людини метаболічний обмін цефтароліну був низьким, вказуючи на те, що цефтаролін не метаболізується печінковими ферментами цитохрому Р450.ВиведенняЦефтаролін, у першу чергу виводиться нирками. Нирковий кліренс цефтароліну приблизно переносників препарату, проведені в умовах in vitro, показують, що активна секреція не сприяє виведенню цефтароліну нирками.Середнє значення остаточного періоду напіввиведення цефтароліну у здорових дорослих становить приблизно 2,5 години.Після внутрішньовенного введення разової дози 600 мг радіоактивно міченого цефтароліну фосамілу у здорових дорослих чоловіків близько 88 % радіоактивності було виявлено в сечі і 6 % у калі.Особливі категорії пацієнтівПорушення функції нирокКорекція дозування необхідна для пацієнтів з помірним або вираженим (кліренс креатиніну ≥ 15 – ≤ 50 мл/хв) порушенням функції нирок та ТСНН, в тому числі для пацієнтів, які отримують гемодіаліз (див. розділ “Спосіб застосування та дози”). Інформація, на підставі якої можна було б розробити рекомендації щодо дозування для педіатричних пацієнтів з кліренсом креатиніну ≤ 50 мл/хв, недостатня.Порушення функції печінкиФармакокінетика цефтароліну у пацієнтів з порушенням функції печінки не вивчалася. Оскільки цефтаролін, очевидно, не зазнає значного метаболізму у печінці, немає підстав очікувати, що системний кліренс цефтароліну буде істотно зміненим у пацієнтів з порушенням функції печінки. Отже, корекція дозування для пацієнтів з порушеною функцією печінки не рекомендується.Пацієнти літнього вікуПісля однократного внутрішньовенного введення 600 мг цефтароліну фосамілу фармакокінетика цефтароліну була подібною як у здорових літніх людей (віком ≥ 65 років), так і у здорових людей молодшого віку (віком 18–45 років). У літніх людей спостерігалося зростання AUC0-∞ на 33%, що переважно пояснюється віковими змінами функції нирок. Корекція дозування Зінфоро не потрібна для літніх пацієнтів з кліренсом креатиніну вище від 50 мл/хв.Педіатричні пацієнтиДані фармакокінетичного дослідження з однократним введенням досліджуваного препарату, що проводилося за участю дітей віком від народження до < 12 років, а також дані інших досліджень за участю дітей віком від 2 місяців до < 18 років з ускладненими інфекціями шкіри та м’яких тканин або негоспітальної пневмонії доводять, що у педіатричних пацієнтів можливо досягнути експозиції цефтароліну, що відповідає терапевтичному діапазону. СтатьФармакокінетика цефтароліну була практично однаковою у чоловіків та жінок. Корекція дозування залежно від статі пацієнта не потрібна.