Сергій Лупир про синдром сухого ока

Сергій Лупир про синдром сухого ока

Прослухати аудіоверсію

Коли очі здорові та бачать зі стовідсотковою точністю, ми рідко відвідуємо офтальмолога. Умовно кажучи, не проводимо жодного технічного обслуговування, але при цьому їх експлуатуємо. «Медправда» продовжує серію інтерв’ю з лікарем-офтальмологом вищої категорії, кандидатом медичних наук, викладачем Київського медичного університету ім. О. О. Богомольця, співробітником Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Сергієм Анатолійовичем Лупирем.

«Синдром сухого ока – частина комп’ютерного»

– Сергію Анатолійовичу, останнім часом я часто чую про синдром сухого ока. Що це таке?

– Симптом сухого ока – це сукупність окремих симптомів, тобто ознак, що викликають у людини дискомфорт. Вони можуть бути обумовлені як зниженням кількості сльози, так і погіршенням її якості, що призводить до підвищеного випаровування.

– Тобто, це не хвороба?

– Відповідно до останньої угоди міжнародних експертів із сухого ока проглядається як хвороба сухого ока.

– Цей дуже дискомфортний стан змінює якість життя людини?

– У важких випадках – так, змінює якість життя, аж до обмеження професійних можливостей.

– І заважає працювати?

– Так!

– Якщо врахувати, що багато хто працює за монітором комп’ютера, ймовірно, у них найчастіше виникає цей синдром?

– Правильно! Зараз для багатьох людей очі та голова – це робочі органи. І синдром сухого ока обмежує використання цього інструменту. А оскільки це захворювання дуже поширене, страждають від нього навіть підлітки через те, що довго займаються за монітором. Тобто симптом сухого ока – це частина комп’ютерного синдрому, який пов’язаний з тривалою роботою за комп’ютером. Він проявляється остеохондрозом, дискомфортом у верхньому плечовому поясі та у шийному відділі хребта, головним болем, викривленням постави, письменницьким спазмом, судомами в кистях після тривалої роботи за клавіатурою та синдромом сухого ока. Тобто для підлітків характерний симптом сухого ока як частина комп’ютерного, якщо вони займаються за монітором понад 2-3 год.

Давно встановлено, що при тривалому перегляді в монітор, а також при спостереженні яскравих об’єктів, у людини знижується кількість моргальних рухів, тобто просто забуває моргати. В результаті око висихає, що призводить до цілого комплексу неприємних відчуттів.

Сльоза не водиця

– Навіщо нам треба моргати?

– Моргання одночасно простий і складний фізіологічний процес, пов’язаний з опусканням верхньої повіки до нижньої. В результаті ми, по-перше, рівномірно розподіляємо слізну плівку по поверхні ока. По-друге, змітаються частинки пилу, що утворюються на його поверхні. І, по-третє, немов розтягуємо тонку плівку жиру ліпідного шару сльози.

Сльоза не просто солона рідина. Це біологічно активне середовище, наповнене різними біологічними речовинами. У тому числі вона є і продуктом виділення, наприклад, як слизова оболонка ротової порожнини. 

Сльоза, подібно до пирога, складається з трьох шарів. Внутрішній шар, наповнений вуглеводами або мукополісахаридами, утримує слізну плівку на очній поверхні. Далі йде водний шар: у ньому є солі, імунна та білкова фракції. Останній шар – ліпідний, або жировий, забезпечує збереження сльози на поверхні та перешкоджає її висиханню. Якщо ліпідний шар з якихось причин виснажується, він стає недосконалим, неякісним. Наприклад, внаслідок гормональної перебудови організму людина страждає від симптому сухого ока, пов’язаного з підвищеною випаровуваністю сльози. Це так званий евапаративний тип синдрому. Якщо ж спостерігається нестача кількості сльози, зачеплений водний шар. Наприклад, при синдромі Шегрена, який характеризується зниженням секретності слини та сльози, бо ці рідини трохи схожі.

– Але ж вона розвивається не тому, що в організмі не вистачає вологи? Це таки порушуються якісь процеси?

– Якщо в організмі нестача рідини, тобто досить серйозне зневоднення, це також призводить до зниження сльозопродукції. Але ці захворювання – це тип секреції: в організмі слабо виділяється рідина. Наприклад, можна запитати у людини, як інтенсивно у неї відбувається слиновиділення? Чи він любить запивати їжу? Якщо людина любить запивати їжу, то, можливо, у неї фізіологічно нестача слини й, відповідно, сльози.

– Тобто вони пов’язані між собою, слина і сльози?

– Не те, щоби зовсім взаємопов’язані… Але це тип секреції або, як ми говоримо, тип екскреції, тому що це – залози зовнішньої секреції, а не внутрішньої. У нас в цілому в організмі брак секреторних рідин.

– Тобто це буває в деяких людей, не в усіх?

– Так, не у всіх. При певному захворюванні, наприклад, синдромі Шегрена.

– Скільки всього сльози утворюється протягом доби? Хтось підраховував?

– Не можу точно сказати, це залежить від багатьох факторів. У середньому 100-150 мл сльози виділяється на добу.

– Достатньо багато. Виходить, що сльоза виділяється, омиває око і йде знову всередину.

– Вона йде через спеціальні сльозовідвідні шляхи ока у носик, а потім – у носоглотку. По суті ми постійно п’ємо свої сльози.

– Ті сльози, які омивають око, і ті сльози, що виділяються в емоційному стані, коли людина плаче від щастя, від болю, від горя, це – одне й те саме чи вони якось відрізняються?

– За складом сльози схожі. Зазвичай, у нормі, базова сльозопродукція забезпечується додатковими слізними залозками, які у є в кон’юнктиві очного яблука. Кон’юнктива – це поверхнева тканина ока. Вона, як шкіра покриває тіло, а слизова оболонка – внутрішні порожнини, наприклад, слизова оболонка ротової порожнини. Слизова оболонка очного яблука називається кон’юнктива. У товщі кон’юнктиві знаходяться додаткові слізні залозки, які виділяють сльозу для зволоження очного яблука.

Слізна залоза, яку всі знають, працює лише у разі емоційного чи фізичного подразнення. І вона працює досить інтенсивно: виробляє одразу багато сльози. І, коли людина плаче, сльози течуть по її щоках, тому що їх більше, ніж може впоратися сльозовідвідна система. Так ця сльоза схожа з базовою, просто вона більш розведена, менш концентрована. Але в цілому приблизно одна й та сама рідина.

– Виходить, що це контрольований процес, коли людина плаче від щастя чи від горя. А виділення сліз для зволоження ока – це, напевно, якийсь неконтрольований нами усвідомлений процес, який відбувається самостійно.

– Це просто частина функції кон’юнктиви: виділення сльози для зволоження.

– Але коли виникає синдром сухого ока, то це означає, що зменшується кількість сльозопродукції?

– Або зменшується кількість сльози або змінюється її якісний склад. І тоді вона швидше випаровується, і не встигає виділитись нова сльоза.

– Найчастіше це буває через те, що змінюється стиль життя людини, вона багато часу проводить перед екраном і рідко моргає? Чи через те, що відбуваються внутрішні фізіологічні зміни, зокрема й гормональні?

– Це може бути через те, що людина багато часу проводить біля комп’ютера. Раз. Або змінюється гормональне тло. Два. Або у людини хронічне запальне захворювання поверхні ока. Три. Або запальне захворювання краю повіки. Чотири. Або якась інфекція краю повіки. П’ять. Чи все це разом, чи щось із цим пов’язане. Немає тільки однієї причини, це комплексний стан. Людина може бути абсолютно здоровою, просто з часом, з віком, зменшується кількість базової сльозопродукції. І тоді починає працювати слізна залоза. Вона, як я вже казав, працює при емоційному чи фізичному подразнені.

Що відбувається? Базової сльозопродукції недостатньо, око висихає, це веде до подразнення його поверхні, і дає сигнал для роботи слізної залози. Приходить людина до лікаря і каже: «У мене на вітрі, на морозі, при яскравому сонці течуть сльози». Лікар дивиться, проводить проби та ставить діагноз синдром сухого ока. Пацієнт дивиться на лікаря, крутить пальцем біля скроні: «Я ж вам чітко сказав: «У мене течуть сльози». Так, сльози течуть, бо є синдром сухого ока і працюють не базові залози, а сльози, що виділяються слізною залозою. А вона працює як добра помпа. Вона не базує. Якщо треба, вона виділяє відразу багато сльози, більше, ніж необхідно просто для зволоження.

– Чи це часто вікова історія чи ні?

– Це зустрічається у будь-якої людини із синдромом сухого ока. Вік – поняття умовне. В якому віці розвивається синдром сухого ока? У будь-якому, якщо є сприятливі фактори. Навіть у підлітків, що сидять біля комп’ютера. Він посидів шість годин, підвівся, побіг надвір і – потекли сльози. Тому що вибіг, і ще не встигла відновитися очна поверхня.

– Але якщо підліток такий дисциплінований, що не забуває моргати, сидячи біля екрана. У нього не розвинеться синдром сухого ока?

– Не розвинеться. Є навіть такі маленькі прикладні програми, які нагадують, що треба моргати.

«Дотримуйтесь гігієни зору»

– Наскільки тяжко цей стан піддається корекції?

– Абсолютно легко, якщо вчасно звернутися до лікаря.

– Вчасно – це коли?

– Якщо ви відчули дискомфорт і пішли до лікаря. У разі розвиненої стадії, коли вже розвивається хронічне запалення поверхні ока, ми повинні спочатку впоратися з цим запаленням, а потім уже чекати на якийсь ефект. А справляємось ми із запаленням за допомогою різних препаратів. Вони можуть самі по собі мати підсушуючий ефект і не завжди бути ефективними. Адже при синдромі сухого ока як лікувальні форми застосовуються навіть протизапальні речовини, цитостатики. Якщо це початковий стан, то проблема вирішується правильним вибором зволожувальних очних крапель, їх ще називають «штучні сльози». Це загальна назва, яка об’єднує величезну кількість крапель, що служать для зволоження очної поверхні.

– А що у їхньому складі?

– Можна виділити три основні групи. Це краплі, що містять багатоатомні спирти у вигляді зволожувача. Краплі, що містять натрієву сіль гіалуронової кислоти, та краплі, що містять ліпідні інгредієнти, покликані відновити жировий шар сльози. Іноді вони можуть поєднуватися між собою.

Прослухати аудіоверсію

– Офтальмолог визначає, які краплі потрібні конкретному пацієнтові? Адже якщо йому замість гіалуронових випишуть ліпідні краплі, полегшення може наступити?

– Полегшення настане. Але наскільки воно буде тривалим та ефективним? Капаючи, ми як мінімум відновлюємо обсяг сльози в оці. А от якщо з ліпідним шаром все гаразд, але страждає поверхня ока, то додаткові ліпідні елементи покращать якість сльози, але недостатньо підживлять поверхню ока. І навпаки. Якщо якість сльози в порядку або вона страждає і випаровується, ми призначимо гіалуронову кислоту. Так, ми живитимемо поверхню ока, і людина відчує полегшення. Але тоді вона ці краплі повинна заливати щогодини для того, щоб відновлювати обсяг. А якщо ми застосуємо крапельки, які відновлюють ліпідну плівку сльози, то розв’яжемо проблему її підвищеної випаровуваності.

– Але які краплі слід застосовувати вирішує офтальмолог?

– Звичайно. Є так звані слізні проби. Вони виконуються за допомогою спеціальних фарб та паперових смужок. Лікар визначає сльозопродукцію та якість слізної плівки, тобто збереження ліпідного шару. Це так званий інвазивний, або внутрішній метод. Існують неінвазивні методи визначення якості сльози. Вони є апаратними, з використанням спеціальних приладів. Так, якість слізної плівки можна визначити за допомогою звичайної щілинної лампи, яка є у кожному кабінеті офтальмолога.

– Чи потрібно профілактично визначати, наскільки око зволожене чи ні? Чи коли вже є дискомфорт, іти до лікаря?

– Профілактика захворювання сухого ока є режимною. Тобто треба дотримуватися гігієни зорового навантаження, якщо це підліток чи молода людина. Якщо це людина у віці, потрібно дотримуватись гігієни догляду за краєм повіки.

– Можете розповісти, що це таке?

– Ліпідна плівочка сльози утворюється внаслідок роботи так званих мейбомієвих залоз. Ці залози виробляють секрет, чимось схожий на секрет, які виробляють залози шкіри, але рідкіший. Цей рідкий жировий секрет розчиняється слізною плівочкою і немовби утворює плями бензину на поверхні води. Згодом ці залозки знижують свою працездатність.

– З часом – це з віком?

– Так. Секрет стає густим, він омилюється, як будь-який жир, і тим самим забиває протоки мейбомієвих залоз. Чоловіки страждають менше, жінки – більше. Можна чоловікові порадити робити теплі компреси та масажі краю повіки. Але чи він це робитиме? А жінкам це можна рекомендувати. Ставте для краю повіки теплі компреси, температурою приблизно 38-40°C. А потім круговими рухами добре промасажуйте основу вій. Там, де знаходяться вивідні протоки, щоб видавити жир, що скупчився. До того ж будь-який масаж покращує кровопостачання та, відповідно, функцію будь-якого органу, у тому числі і мейбомових залоз. 

– Чому у жінок найчастіше зустрічається цей стан?

– Це пов’язано із гормональним фондом. Цей стан може розвиватися в перед менопаузі, протягом неї та після.

– Виходить, є два фактори, які сприяють розвитку синдрому сухого ока: це – внутрішні зміни, і зміни поведінки. Ми ще говорили про гігієну зору.

– Гігієна зору полягає у правильному використанні наших очей. Ми повинні дбати про них. Не можна годинами сидіти, не відриваючись від монітора. Я люблю рекомендувати пацієнтам правило 15/5/5. Що це означає? 15 хв дивимося на монітор, потім 5 хв стоїмо і дивимося на відстань 5 м. Зробити цю вправу протягом години тричі по 5 хв не так вже й багато. А для будь-якого органу важлива не так тривалість відпочинку, як його частота. Нехай це буде не година відпочинку після тригодинної роботи. Нехай робота триває чотири години, але при цьому кожні чверть години робіть перерву якщо не на 5 хв, то хоча б на 3 хв.

– Найскладніше питання – питання самодисципліни.

– Розумію, але є багато речей, які можна собі запланувати. Наприклад, 15-20 хв попрацювали, підвелися, подумали. Або зателефонували колегам, друзям, щоби поділитися тим, що зробили. Або просто посиділи, спланували свою роботу далі. Або залишили всі дзвінки друзям-подругам на ці 3-5 хв. Наведіть порядок на робочому столі або кухні, якщо ви працюєте вдома. Завжди можна знайти чим зайняти себе в цей час.

Чому «Візин» – ворог офтальмолога

– Що буде, якщо синдром сухого ока не лікувати, не вживати жодних заходів?

– Згодом збільшиться кількість залозок, які перестануть виділяти сльозу. Це як грудка снігу: спочатку не працює одна-дві залози, потім – три-чотири, і так – по наростальний. З часом чим більше підсихає око, тим більше таких залізок не функціонують. Зрештою, це призводить до важко вираженого синдрому сухого ока, постійного хронічного запалення кон’юнктиви і різкого погіршення якості життя.

Часто 50-60-річні пацієнти запитують: «А що я тепер капатиму все життя?». І я відповідаю: «Так, усі наступні 60 років капатимете, але частота закапування зменшуватиметься». Наше завдання – відновити життєдіяльність та функцію тих залізок, які ще можуть це зробити, тобто які вже не працюють, але ще не висохли повністю та не некротизувалися. І, поступово капаючи, спочатку часто, потім рідше і рідше, ми тим самим відновлюємо природну сльозопродукцію, хоча б ту, яка залишилася відповідно до віку або захворювання. І поступово частота закапування зменшується. Починають закапувати по п’ять-шість разів на день, закінчують, коли достатньо закапувати краплі двічі-тричі протягом дня.

– Але ж це вже буде довічна процедура?

– Але ж ми довічно їмо! Дихаємо весь час. Тому закапати очі не так вже й важко.

– Це вже питання звички?

– Так, є й інші захворювання, які з віком вимагають дотримання режиму, прийняття таблеток, закапування очей. Додається ще одне.

– Виходить, краплі, які прописує лікар, вони відрізняються від того самого «Візину»?

– «Візин» – це ворог офтальмолога та друг косметолога. Чому? «Візин» є адреноміметиком, який звужує судини. Припустимо, у вас бактеріальний кон’юнктивіт. В оці у вас повно інфекцій. І замість того, щоб цю інфекцію вимивати з ока та пригнічувати антибактеріальними краплями, ви капаєте «Візин». Ваше око стало біленьким, тому що судини звузилися, і око відновило природний «здоровий» вигляд. Але бактеріальна інфекція нікуди не поділася, і запалення в оці триває. Замість того, щоб лікувати око, інфекцію, допомогти організму, щоб по широких судинах кров надходила до осередку інфекції, (це – локальна імунна реакція організму на інфекцію), ви звужуєте судини та перекриваєте кисень. І таким чином не даєте імунологічним препаратам надійти до місця осередку боротьби з інфекцією. Ви отримуєте гарний косметичний ефект – білизну очей, але при цьому посилюється інфекційність очної поверхні, посилюється запалення. Те саме стосується і сухого ока. Якщо ви капаєте «Візин», ви замість того, щоб допомогти очній поверхні, покращити її кровопостачання та працездатність, лише перекриваєте доступ поживних речовин. Косметично ви виглядаєте бездоганно. Але з точки зору лікування це – жахлива помилка.

– Ми знову повертаємось до того, що призначати собі ліки не можна. Не можна призначати собі ліки за допомогою фармацевта в аптеці. Потрібно, перш за все, звернутися до лікаря та провести діагностику.

– Ви можете обрати та купити в аптеці краплі із запропонованих вам лікарем. Наприклад, ліпідних крапель, що відновлюють ліпідний шар сльози, налічується близько чотирьох-п’яти видів. Якщо вам лікар виписав їх, ви можете прийти до аптеки та визначитися за ціною. Вони мають різний склад, але дію та ефективність – однакові. Або краплі із гіалуроновою кислотою. Запитайте у фармацевта, які є у наявності. Тут ви вільні у своєму виборі, але в рамках складу очних крапель.

– Чи це дорогі краплі?

– Поняття «дорогі» є умовним. У середньому хороші краплі коштують в межах 10 доларів, до 300 грн.

– Як надовго їх вистачить?

– Залежить від того, як їх капати. Якщо часто, то вистачить на тиждень-два-три. Якщо рідко, то може вистачити й на кілька місяців. Є краплі, які можуть зберігатися відкриті до пів року. Більшість зберігається близько двох місяців.

Якщо вибирати краплі, то краще, але не обов’язково ті, що не містять консервантів. Консервант за великим рахунком та сама отрута, тільки для дрібних бактерій. А наші клітини ті самі мікроорганізми. Тому консервант може мати для них легку або виражену токсичну дію на поверхню ока. Як правило, завжди на обгортці зазначено, є консерванти чи ні, і які вони мають склад. Адже є агресивні консерванти, а є неагресивні. Та й сама людина може бути як сприйнятлива до цих консервантів, так і несприйнятлива. В останньому випадку діюча речовина є кращою, ніж консервант, який знаходиться у складі цих очних крапель. Все треба робити виважено. Ми говоримо, що застосування будь-якого препарату виправдане, якщо очікуваний ефект просто або значно перевершує можливі ускладнення. 

– Виходить, що синдром сухого ока це не таке вже й страшне захворювання. Все можна виправити, якщо вчасно звернутися до лікаря.

– Якщо вчасно звернутися до лікаря, то можна виправити будь-яку проблему. Будь-яку! Запитання лише в тому: хто це робить вчасно? І коли це вчасно? Чи достатньо глибоко обстежили цього пацієнта? Чи зміг лікар зрозуміти, чого хоче, висловлюючись мовою маркетологів, виявити потреби даного пацієнта.

– Може, людина навіть не здогадується, яку проблему має?

– Є лікарський жарт, що не буває здорових людей, бувають недообстежені. Головне, щоб тут не було гіпердіагностики. У своїй практиці я стикався з такими станами, які б у іншої людини сприйняли за тяжку хворобу або за якусь патологію. Але в медицині щось рідко однозначно оцінюється. Рідко ми ставимо діагноз за якимось одним симптомом. Так, якщо з ока стирчить тріска, її треба видаляти. І то бувають різні стани: вона може стирчати з ока, але очне яблуко при цьому не пошкоджене. Я бачив це сам кілька разів, бо працював у травматичному центрі. Те саме і зі станом ока. Наявність якогось відхилення в будові якоїсь частини це ще не означає, що це – проблема патології. Це може бути особливість будови чи функціонування даної конкретної людини.

– Скільки приблизно людей у відсотковому співвідношенні сьогодні страждають на синдром сухого ока?

– Не пригадую, щоб я стикався з такими цифрами. Знаю, що досить багато. Щоправда, якщо брати легкі стадії. Якщо брати до уваги транзиторний синдром сухого ока, тобто ситуаційний: ми працюємо з комп’ютером – він є, не працюємо – ні.

– Чи буває синдром сухого ока у людей, які працюють на вітрі, на морозі, за інших несприятливих умов?

– Люди, які працюють на відкритому повітрі, входять до групи ризику щодо розвитку синдрому сухого ока. Крім цього, у них розвиваються доброякісні утворення гіпертрофії кон’юнктиви, які називаються пінгвекулами; обвітрюється і починає змінюватися шкіра повік, відповідно, і край повіки, тому що постійно стикається з атмосферними явищами. Особливо це відбувається при несприятливих погодних умовах, наприклад, морозі, спеці, вітрі, сухому повітрі. Так, мабуть, шкідливо для здоров’я торгувати на ринку в Саудівській Аравії. Те саме можна сказати про Гренландію чи Аляску.

– Дякую, що ви пояснили основні моменти синдрому сухого ока та як із ним боротися: боротися можна, досить ефективно. І традиційна порада-офтальмолога?

– Раніше жінки-бухгалтери ставили перед моніторами кактус, щоби він заземляв шкідливі випромінювання. Сучасна людина перед монітором повинна тримати флакончик зволожувальних крапель для очей. Для того, щоб регулярно змочувати поверхню та запобігати розвитку синдрому ока.

Прослухати аудіоверсію

Реклама
У Європі спостерігається зростання інфекцій, що передаються статевим шляхом
Згідно з новими даними за 2022 рік, опублікованим ...
COVID-19 вдвічі підвищує ризик серцевого нападу: дослідження
Дослідження показують, що ризик розвитку серцевого...
Реклама
Вилікувати гайморит за 3 дні
Як лікувати гайморит у домашніх умовах — препарати...
Алергічний синусит
Причини розвитку алергічного синуситу — хто в груп...
Реклама
Як назавжди вивести грибок на ногах
Грибок на нігтях, відомий також як оніхомікоз, є і...
Кому необхідно відмовитися від гречаної каші
Гречана крупа є дуже корисним поживним продуктом. ...
Реклама