Амброксол-Здоров'я ФОРТЕ инструкция по применению

діюча речовина: 5 мл сиропу містять амброксолу гідрохлориду 30 мг;допоміжні речовини: сорбіт (Е 420); гліцерин; пропіленгліколь; кислота бензойна (Е 210); кислота лимонна, моногідрат; натрію гідроксид; вода очищена; ароматизатор Малина, що містить пропіленгліколь, етанол, альфа-токоферол, кислоту аскорбінову, воду очищену.

Фармакодинаміка. Діюча речовина сиропу — амброксолу гідрохлорид — збільшує секрецію залоз дихальних шляхів. Амброксол посилює виділення легеневого сурфактанта шляхом прямого впливу на пневмоцит типу І у альвеолах та клітинах Клара у бронхіолах, а також стимулює циліарну активність, внаслідок чого зменшується в’язкість слизу, відділення слизу та його виведення (покращення мукоциліарного кліренсу). Активація секреції рідини і збільшення мукоциліарного кліренсу полегшують виведення слизу та зменшують кашель.Амброксолу гідрохлорид блокує нейронні натрієві канали; зв’язування було оборотним і залежним від концентрації.Амброксолу гідрохлорид значно зменшує вивільнення цитокіну мононуклеарних і поліморфнонуклеарних клітин.Доведено значне зменшення болю і почервоніння в горлі при застосуванні інгаляційних форм амбоксолу у пацієнтів із фарингітом.Після застосування амброксолу гідрохлориду підвищується концентрація антибіотиків (амоксициліну, цефуроксиму, еритроміцину та доксицикліну) у бронхолегеневому секреті та у мокротинні.Фармакокінетика. Абсорбція амброксолу гідрохлориду з пероральних форм негайного вивільнення швидка і досить повна, з лінійною залежністю від дози у терапевтичному діапазоні. Максимальні рівні у плазмі крові досягаються через 1-2,5 години при пероральному прийомі лікарських форм швидкого вивільнення і в середньому після 6,5 години при застосуванні форм повільного вивільнення.При пероральному прийомі розподіл амброксолу гідрохлориду з крові до тканин швидкий і виражений, з найвищою концентрацією активної речовини у легенях. Об’єм розподілу при пероральному прийомі становить 552 л. У плазмі крові у терапевтичному діапазоні приблизно 90 % препарату зв’язується з білками.Приблизно 30 % дози після перорального застосування виводиться через пресистемний метаболізм. Амброксолу гідрохлорид метаболізується головним чином у печінці шляхом глюкуронізації і розщеплення до дибромантранілової кислоти (приблизно 10 % дози). Через 3 дні перорального прийому близько 6 % дози виводяться разом із сечею у незміненій формі, тоді як приблизно 26 % дози – у кон’югованій формі.Період напіввиведення з плазми крові становить близько 10 годин. Загальний кліренс становить приблизно 660 мл/хв. Нирковий кліренс становить приблизно 8 % від загального кліренсу. Через 5 днів приблизно 83 % від загальної дози виводиться з сечею.У пацієнтів із порушенням функції печінки виведення амброксолу гідрохлориду зменшене, що зумовлює в 1,3-2 рази вищий рівень у плазмі крові. Оскільки терапевтичний діапазон амброксолу гідрохлориду достатньо широкий, змінювати дозування не потрібно.Вік та стать не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику амброксолу гідрохлориду, тому будь-яка корекція дози не потрібна.Прийом їжі не впливає на біодоступність амброксолу гідрохлориду.

Усього кілька повідомлень надійшло про тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), що спостерігалися одночасно із застосуванням відхаркувальних засобів, таких як амброксолу гідрохлорид. Здебільшого їх можна пояснити тяжкістю перебігу основного захворювання та/або одночасним застосуванням іншого препарату. Також на початковій стадії синдрому Стівенса-Джонсона або синдрому Лайєлла у пацієнтів можуть бути неспецифічні, подібні до ознак початку грипу симптоми, такі як пропасниця, ломота, риніт, кашель і біль у горлі. Не слід при таких неспецифічних, подібних до ознак початку грипу симптомах розпочинати симптоматичне лікування препаратами проти кашлю і застуди. Тому при появі нових уражень шкіри або слизових оболонок слід негайно звернутися за медичною допомогою та припинити лікування амброксолу гідрохлоридом.При порушенні бронхіальної моторики та посиленій секреції слизу (наприклад, при такому рідкісному захворюванні як первинна циліарна дискінезія) препарат слід застосовувати з обережністю, оскільки амброксол може посилювати секрецію слизу.Пацієнтам із порушеною функцією нирок або тяжким ступенем печінкової недостатності слід приймати амброксолу гідрохлорид тільки після консультації з лікарем. При застосуванні амброксолу, як і будь-якої діючої речовини, яка метаболізується у печінці, а потім виводиться нирками, відбувається накопичення метаболітів, які утворюються у печінці у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.Препарат містить невелику кількість етанолу (алкоголь), менше 100 мг/дозу.

Амброксолу гідрохлорид проникає через плацентарний бар’єр. Не рекомендується застосовувати препарат у І триместрі вагітності. При застосуванні препарату після 28-го тижня вагітності не виявлено жодного шкідливого впливу на плід, однак потрібно дотримуватися звичних застережних заходів стосовно прийому ліків у період вагітності. Амброксолу гідрохлорид проникає у грудне молоко, тому його не рекомендується застосовувати у період годування груддю. Результати досліджень не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на фертильність.

Препарат можна застосовувати у педіатричній практиці. Дітям віком до 2 років застосовувати за призначенням лікаря.

На даний час немає повідомлень щодо специфічних симптомів передозування. Симптоми, відомі з поодиноких повідомлень про передозування та/або випадки помилкового застосування ліків, відповідають відомим побічним діям амброксолу гідрохлориду у рекомендованих дозах і потребують симптоматичного лікування.

З боку імунної системи та шкіри і підшкірної клітковини: шкірне висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, свербіж, анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок), інші реакції гіперчутливості.З боку нервовї системи: дисгевзія (розлад смаку).З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, зниження чутливості у ротовій порожнині, блювання, діарея, диспепсія, біль у животі, сухість у роті, слинотеча, сухість у горлі.З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: зниження чутливості у глотці, диспное (як симптом реакції гіперчутливості).Загальні розлади: гарячка, реакції з боку слизових оболонок.

Одночасне застосування препарату та засобів, що пригнічують кашель, може призвести до надмірного накопичення слизу внаслідок пригнічення кашльового рефлексу, тому така комбінація можлива тільки після ретельної оцінки лікарем співвідношення очікуваної користі та можливого ризику від застосування.

Показання Протипоказання Не можна застосовувати дітям віком до 2 років без призначення лікаря.