Бисостад инструкция по применению

Бисостад фото, инструкция
Внешний вид упаковки лекарственного средства может отличаться от изображения на сайте.
Дозировка:
Бисостад таблетки, п/плен. обол., по 10 мг №30 (10х3)
Производитель:
Регистрация:
№ UA/3987/01/02 от 18.05.2016. Приказ № 453 от 18.05.2016
Фарм. группа:
Редакторская группа
Проверено
Фото аватара
Юлия Жарикова Добавлено: 03.03.2020
Фото аватара
Юлия Жарикова Обновлено: 03.03.2020
Инструкция предоставлена гос. реестром мед. препаратов Украины

Официальная инструкция

Состав:

діюча речовина: бісопрололу геміфумарат;1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 5 мг або 10 мг бісопрололу геміфумарату;допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат, крохмаль прежелатинізований, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, гіпромелоза, поліетиленгліколь, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172).

Производитель:

СТАДА Арцнаймиттель АГ, Германия

Фармакотерапевтическая группа:

Селективные блокаторы бета-адренорецепторов.

Фармакологические свойства:

Фармакодинаміка.Бісопролол – високоселективний ß1-адреноблокатор. При застосуванні у терапевтичних дозах не має внутрішньої симпатоміметичної активності і клінічно виражених мембраностабілізуючих властивостей. Чинить антиангінальну та гіпотензивну дію. Зменшує потребу міокарда в кисні завдяки зменшенню ЧСС і зменшенню серцевого викиду та зниженню артеріального тиску, збільшує постачання міокарда киснем за рахунок зменшення кінцево-діастолічного тиску і подовження діастоли. Препарат має дуже низьку спорідненість із ß2-рецепторами гладкої мускулатури бронхів і судин, а також із ß2-рецепторами ендокринної системи.Максимальний ефект бісопрололу наступає через 3-4 години після застосування. Період напіввиведення із плазми крові складає 10-12 годин, що призводить до 24-годинної ефективності після одноразового застосування. Максимальний антигіпертензивний ефект досягається через 2 тижні застосування.Фармакокінетика.Всмоктуваність. Після застосування внутрішньо БІСОСТАД добре адсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Біодоступність становить близько 90 % після перорального застосування і не залежить від прийому їжі. Фармакокінетика бісопрололу і концентрація у плазмі крові лінійні в діапазоні доз від 5 мг до 20 мг. Максимальна концентрація у плазмі крові (Сmax) досягається через 2-3 години. Розподіл. Об’єм розподілу становить 3,5 л/кг. Зв’язування з білками плазми крові становить близько 30 %. Метаболізм та виведення. Бісопролол виводиться із організму двома шляхами: 50 % біотрансформується у печінці з утворенням неактивних метаболітів та виводиться нирками, 50 % виводиться нирками у незміненому вигляді. Дослідження in vitro з використанням мікросом печінки людини показали, що бісопролол метаболізується з участю CYP3A4 (~ 95 %), CYP2D6 відіграє лише невелику роль. Загальний кліренс бісопрололу становить 15 л/год. Період напіввиведення становить 10-12 годин.

Показания к применению:

Артеріальна гіпертензія;ішемічна хвороба серця (стенокардія);хронічна серцева недостатність із систолічною дисфункцією лівого шлуночка у комбінації з інгібіторами АПФ, діуретиками, у разі необхідності – серцевими глікозидами.

Противопоказания:

Гостра серцева недостатність або серцева недостатність у стані декомпенсації, що потребує інотропної терапії;кардіогенний шок;атріовентрикулярна блокада II і III ступеня (за винятком такої у пацієнтів зі штучним водієм ритму);синдром слабкості синусового вузла;виражена синоатріальна блокада;симптоматична брадикардія; симптоматична артеріальна гіпотензія;тяжка форма бронхіальної астми або тяжкі хронічні обструктивні захворювання легень;пізні стадії порушення периферичного кровообігу або хвороби Рейно;феохромоцитома, що не лікувалася;метаболічний ацидоз;підвищена чутливість до бісопрололу або інших компонентів препарату.

Особенности применения:

Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам при таких станах:цукровий діабет із різкими коливаннями рівня глюкози в крові, при цьому симптоми гіпоглікемії (тахікардія, серцебиття, пітливість) можуть бути приховані; сувора дієта; проведення десенсибілізаційної терапії;атріовентрикулярна блокада I ступеня; стенокардія Принцметала;порушення периферичного кровообігу (на початку терапії можливе посилення скарг);загальна анестезія.Необхідно обов’язково попередити лікаря-анестезіолога про застосування блокаторів β-адренорецепторів. У пацієнтів, яким планується загальна анестезія, застосування бета-блокаторів знижує випадки аритмії та ішемії міокарда впродовж наркозу, інтубації та післяопераційного періоду. Рекомендовано продовжувати застосування β-блокаторів під час інтраопераційного періоду. Анестезіолог повинен враховувати потенційну взаємодію з іншими ліками, яка може призвести до брадиаритмії, рефлекторної тахікардії та зниження можливостей рефлекторного механізму компенсації зниження тиску. У разі відміни бісопрололу перед оперативними втручаннями дозу слід поступово знизити та припинити застосування препарату за 48 годин до загальної анестезії. На даний час немає достатнього терапевтичного досвіду лікування хронічної серцевої недостатності у пацієнтів з такими захворюваннями і патологічними станами: цукровий діабет І типу, тяжкі порушення функцій нирок, тяжкі порушення функцій печінки, рестриктивна кардіоміопатія, вроджені пороки серця, гемодинамічно значущі набуті клапанні пороки серця, інфаркт міокарда за останні 3 місяці.Комбінації бісопрололу з антагоністами кальцію типу верапаміл або дилтіазем, із антиаритмічними препаратами І класу і з гіпотензивними засобами центральної дії не рекомендуються (див. розділ Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).При бронхіальній астмі або інших хронічних обструктивних захворюваннях легень показана супутня терапія бронходилататорами. У деяких випадках на тлі застосування препарату пацієнти з бронхіальною астмою через підвищення тонусу дихальних шляхів можуть потребувати високих доз ß2-симпатоміметиків.Як і інші ß-блокатори, бісопролол може підсилювати чутливість до алергенів та збільшувати анафілактичні реакції. У таких випадках лікування адреналіном не завжди дає позитивний терапевтичний ефект. Пацієнтам із псоріазом (у т.ч. у анамнезі) слід застосовувати β-блокатори (наприклад, бісопролол) після ретельного вивчення співвідношення користь/ризик. Пацієнтам із феохромоцитомою призначати препарат БІСОСТАД тільки на тлі попередньої терапії α-адреноблокаторами. Симптоми тиреотоксикозу можуть бути замасковані на тлі застосування препарату. При застосуванні препарату БІСОСТАД може відмічатися позитивний результат при проведенні допінг контролю. На початку лікування препаратом необхідно проводити регулярний моніторинг.У разі необхідності терапію препаратом слід завершувати повільно, поступово знижуючи дозу.

Применение в период беременности или кормления грудью:

У період вагітності препарат застосовувати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Як правило, ß-адреноблокатори зменшують кровотік у плаценті та можуть вплинути на розвиток плода. Якщо лікування бета-блокатором необхідне, бажано, щоб це був β1-селективний β-блокатор. Необхідно контролювати матково-плацентарний кровотік та ріст плода.Після пологів новонародженому слід знаходитися під ретельним наглядом. Симптоми гіпоглікемії та брадикардії можна очікувати впродовж перших 3 діб.Даних щодо екскреції бісопрололу у грудне молоко або безпеки впливу на грудних дітей немає, тому не рекомендується застосовувати БІСОСТАД у період годування груддю.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом:

В окремих випадках препарат може вплинути на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами. Особливу увагу необхідно приділяти на початку лікування, при зміні дози препарату або при взаємодії з алкоголем.

Дети:

Клінічні дані щодо ефективності і безпеки застосування препарату для лікування дітей відсутні.

Способ применения и дозы:

Препарат БІСОСТАД слід застосовувати не розжовуючи, вранці натще або під час сніданку, запиваючи невеликою кількістю рідини.Артеріальна гіпертензія; ішемічна хвороба серця (стенокардія).Рекомендована доза становить 5 мг (1 таблетка препарату БІСОСТАД по 5 мг) на добу. У випадку помірної гіпертензії (діастолічний тиск до 105 мм рт.ст) підходить доза 2,5 мг.У разі необхідності добова доза може бути підвищена до 10 мг (1 таблетка препарату БІСОСТАД по 10 мг) на добу. Максимальна рекомендована доза становить 20 мг на добу.Зміна та коригування дози встановлюються лікарем індивідуально залежно від стану пацієнта.БІСОСТАД обов’язково застосовувати з обережністю пацієнтам з артеріальною гіпертензією або ішемічною хворобою серця, що супроводжується серцевою недостатністю.Хронічна серцева недостатність із систолічною дисфункцією лівого шлуночка у комбінації з інгібіторами АПФ, діуретиками, при необхідності – серцевими глікозидами.Стандартна терапія хронічної серцевої недостатності: інгібітори АПФ (або блокатори ангіотензинових рецепторів у разі непереносимості інгібіторів АПФ), блокатори бета-адренорецепторів, діуретики і, у разі необхідності, серцеві глікозиди.БІСОСТАД призначати для лікування пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю без ознак загострення.Лікування хронічної серцевої недостатності препаратом БІСОСТАД розпочинати відповідно до поданої нижче схеми титрування та можна коригуватися залежно від індивідуальних реакцій організму. 1,25 мг* бісопрололу 1 раз на добу протягом 1 тижня, підвищуючи до2,5 мг* бісопрололу 1 раз на добу протягом наступного 1 тижня, підвищуючи до3,75 мг* бісопрололу 1 раз на добу протягом наступного 1 тижня, підвищуючи до5 мг бісопрололу 1 раз на добу протягом наступних 4 тижнів, підвищуючи до7,5 мг бісопрололу 1 раз на добу протягом наступних 4 тижнів, підвищуючи до10 мг бісопрололу 1 раз на добу як підтримуюча терапія.* На початку терапії хронічної серцевої недостатності рекомендується застосовувати бісопролол у відповідному дозуванні.Максимальна рекомендована доза бісопрололу становить 10 мг 1 раз на добу.На початку лікування стійкої хронічної недостатності необхідно проводити регулярний моніторинг. Впродовж фази титрування необхідний контроль за наступними показниками життєдіяльності (артеріальний тиск, частота серцевих скорочень) і симптомами прогресування серцевої недостатності. Модифікація лікування. Якщо в ході фази титрування або після неї спостерігається погіршення серцевої недостатності, розвивається артеріальна гіпотензія або брадикардія, рекомендується коригування дози препарату, що може потребувати тимчасового зниження дози бісопрололу або, можливо, призупинення лікування. Після стабілізації стану пацієнта лікування препаратом продовжувати. Курс лікування препаратом БІСОСТАД тривалий. Не слід припиняти лікування раптово та змінювати рекомендовану дозу без консультації з лікарем, оскільки це може призвести до погіршення стану пацієнта. У разі необхідності лікування препаратом слід завершувати повільно, поступово знижуючи дозу. Пацієнти з печінковою та нирковою недостатністю. Артеріальна гіпертензія; ішемічна хвороба серця. Для пацієнтів із порушенням функцій печінки або нирок легкого і середнього ступеня тяжкості підбір дози зазвичай робити не потрібно. Пацієнтам із тяжкою формою ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв.) і пацієнтам із тяжкою формою печінкової недостатності доза не повинна перевищувати добову дозу 10 мг препарату БІСОСТАД.Хронічна серцева недостатністьНемає даних щодо фармакокінетики бісопрололу у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю одночасно з порушеннями функцій печінки та/або нирок, тому збільшувати дозу необхідно з обережністю.Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.

Передозировка:

Частішими ознаками передозування препаратом БІСОСТАД є брадикардія, артеріальна гіпотензія, гостра серцева недостатність, гіпоглікемія і бронхоспазм. Існує широка варіабельність індивідуальної чутливості до однократної високої дози бісопрололу, пацієнти з серцевою недостатністю можуть бути чутливішими до препарату. У випадку передозування необхідно негайно звернутися до лікаря.Залежно від ступеня передозування слід припинити лікування препаратом та проводити підтримуючу і симптоматичну терапію. Є обмежені дані, що бісопролол тяжко піддається діалізу.При брадикардії: внутрішньовенне введення атропіну. Якщо реакція відсутня, з обережністю вводити ізопреналін або інший препарат з позитивним хронотропним ефектом. У виняткових випадках вводити штучний водій ритму.При артеріальній гіпотензії: застосування судинозвужувальних препаратів, внутрішньовенне введення глюкагону.При атріовентрикулярній блокаді II і III ступеня: інфузійне введення ізопреналіну; при необхідності – кардіостимуляція. При загостренні хронічної серцевої недостатності: внутрішньовенне введення діуретичних засобів і вазодилататорів. При бронхоспазмі: бронхолітичні препарати (наприклад, ізопреналін), β2-адреноміметики та/або амінофілін. При гіпоглікемії: внутрішньовенне введення глюкози.

Побочные действия:

Спостерігались наступні побічні реакції.З боку серця: брадикардія (у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю); ознаки погіршення серцевої недостатності (у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю); порушення атріовентрикулярної провідності, брадикардія (у пацієнтів із артеріальною гіпертензією або ішемічною хворобою серця), ознаки погіршення серцевої недостатності (у пацієнтів із артеріальною гіпертензією або ішемічною хворобою серця).З боку нервової системи: запаморочення*, головний біль*; синкопе.З боку органів зору: зниження сльозовиділення (треба враховувати при носінні контактних лінз); кон’юнктивіт.З боку органів слуху: погіршення слуху.З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів із бронхіальною астмою в анамнезі та хронічними обструктивними захворюваннями дихальних шляхів; алергічний риніт.З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, запор. З боку шкіри та сполучних тканин: реакції гіперчутливості – свербіж, почервоніння, висипання; алопеція. При лікуванні ß-блокаторами може спостерігатися погіршення стану хворих на псоріаз у вигляді псоріатичного висипання.З боку кістково-м’язової системи: м’язова слабкість, судоми.З боку печінки: гепатит.З боку судинної системи: відчуття холоду або оніміння у кінцівках, артеріальна гіпотензія (особливо у пацієнтів із серцевою недостатністю).З боку репродуктивної системи: порушення потенції.Психічні розлади: депресія, порушення сну; нічні кошмари, галюцинації.Лабораторні показники: підвищення рівня тригліцеридів у крові, підвищення активності печінкових ферментів у плазмі крові (АСТ, АЛТ).Загальні розлади: астенія (у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю), втомлюваність*; астенія (у пацієнтів із артеріальною гіпертензією або ішемічною хворобою серця).* Стосується тільки пацієнтів із артеріальною гіпертензією або ішемічною хворобою серця. Ці симптоми зазвичай виникають на початку терапії, слабко виражені і зникають впродовж перших 1-2 тижнів. У разі виникнення побічних явищ або небажаних реакцій необхідно негайно проінформувати лікаря.

Лекарственное взаимодействие:

Комбінації, які не рекомендовано застосовувати. Лікування хронічної серцевої недостатності.Антиаритмічні засоби І класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн, флекаїнід, пропафенон): негативний вплив на атріовентрикулярну провідність та інотропну функцію міокарда. Всі показання.Антагоністи кальцію типу верапамілу, меншою мірою – дилтіазему: негативний вплив на скорочувальну функцію міокарда та атріовентрикулярну провідність. Внутрішньовенне введення верапамілу може призвести до вираженої артеріальної гіпотензії та атріовентрикулярної блокади у пацієнтів, які застосовують ß-блокатори. Гіпотензивні препарати з центральним механізмом дії (клонідин, метилдопа, моксонідин, рилменідин): можуть призвести до погіршення серцевої недостатності. При комбінованій терапії раптова відміна цих засобів може підвищити ризик рефлекторної гіпертензії. Комбінації, які слід застосовувати з обережністю.Лікування артеріальної гіпертензії або ішемічної хвороби серця (стенокардії).Антиаритмічні засоби І класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн, флекаїнід, пропафенон): можуть підвищувати негативний вплив на атріовентрикулярну провідність та інотропну функцію міокарда. Всі показання.Антагоністи кальцію типу дигідропіридину (наприклад, ніфедипін, фелодипін, амлодипін): можуть підвищувати ризик виникнення артеріальної гіпотензії. Не виключається можливість зростання негативного впливу на інотропну функцію міокарда у пацієнтів із серцевою недостатністю.Антиаритмічні препарати ІІІ класу (наприклад, аміодарон): можуть підвищувати негативний вплив на атріовентрикулярну провідність. ß-блокатори місцевої дії (наприклад, такі що містяться в очних краплях для лікування глаукоми): дія бісопрололу може підсилюватися.Парасимпатоміметики: може збільшуватися час атріовентрикулярної провідності та підвищується ризик брадикардії.Інсулін та пероральні гіпоглікемізуючі засоби: посилюється дія цих препаратів. Ознаки гіпоглікемії можуть бути замасковані. Подібна взаємодія вірогідніша при застосуванні неселективних β-блокаторів.Засоби для анестезії: підвищується ризик пригнічення функції міокарда і виникнення артеріальної гіпотензії.Серцеві глікозиди (препарати наперстянки): можуть знижувати частоту серцевих скорочень, збільшувати час атріовентрикулярної провідності.Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): можуть послаблювати гіпотензивний ефект бісопрололу.ß-симпатоміметики (наприклад, ізопреналін, добутамін): застосування у комбінації з препаратом БІСОСТАД може призвести до зниження терапевтичного ефекту обох засобів. Симпатоміметики, які активують α- і ß-адренорецептори (наприклад адреналін, норадреналін): підвищують артеріальний тиск. Подібна взаємодія більш вірогідна при застосуванні неселективних β-блокаторів.Антигіпертензивні засоби (наприклад, трициклічні антидепресанти, барбітурати, фенотіазин): підвищують ризик артеріальної гіпотензії. Комбінації, що можливі.Мефлохін: можуть підвищувати ризик розвитку брадикардії.Інгібітори МАО (за винятком інгібіторів МАО типу В): підвищують гіпотензивний ефект ß-блокаторів. Є ризик розвитку гіпертонічного кризу.

Срок годности:

2 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.

Условия хранения:

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.Зберігати в недоступному для дітей місці.

Форма выпуска / упаковка:

По 10 таблеток у блістері чи блістері в алюмінієвому сашеті; по 3 або 6 блістерів у картонній коробці.

Категория отпуска:

Без рецепта.
Медицинское предостережение
Дата добавления: 03.03.2020
Приведенная научная информация является обобщающей, основана на официально утвержденной инструкции по применению и не может быть использована для принятия решения о возможности применения конкретного лекарственного препарата.
Перевод инструкции на русский язык выполнен редакторской командой medpravda.ua

Дополнительные данные

МНН:
Фарм. группа:
Код АТХ C07AB07:

Тип данныхСведения из реестра
Торговое наименование:Бисостад
Производитель:СТАДА Арцнаймиттель АГ, Германия
Форма выпуска:

По 10 таблеток у блістері чи блістері в алюмінієвому сашеті; по 3 або 6 блістерів у картонній коробці.

Регистрационное удостоверение:№ UA/3987/01/02 от 18.05.2016. Приказ № 453 от 18.05.2016
МНН:Bisoprolol
Условия отпуска:Без рецепта.
Состав:

діюча речовина: бісопрололу геміфумарат;1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 5 мг або 10 мг бісопрололу геміфумарату;допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат, крохмаль прежелатинізований, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, гіпромелоза, поліетиленгліколь, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172).

Фармакологическая группа:Селективные блокаторы бета-адренорецепторов.
Код АТХ:C07AB07 - Бисопролол
Реклама
Найдены ферменты для получения универсальной группы крови
Простой метод переливания крови из одной группы в ...
Для устранения паралича будут проводить трансплантацию клеток
Впервые в мире польские хирурги в сотрудничестве с...
Реклама
Антибиотики при бронхите
Антибиотик при бронхите — действенный способ актив...
Можно ли умереть от ОРВИ
В большинстве случаев ОРВИ не опасны для жизни. Но...
Реклама
Ученым удалось выявить механизм развития сахарного диабета ІІ типа: открытие
Согласно данным Всемирной организации здравоохране...
Диетолог перечислил 4 ошибки, которые не дают похудеть 
Считается, что неправильное питание и недостаточна...
Реклама