Левогрин инструкция по применению

Левогрин фото, инструкция
Внешний вид упаковки лекарственного средства может отличаться от изображения на сайте.
Дозировка:
Левогрин раствор д/инф., 500 мг/100 мл по 100 мл во флак.
Производитель:
Регистрация:
№ UA/12767/01/01 от 01.03.2013. Приказ № 179 от 01.03.2013
Фарм. группа:
Редакторская группа
Проверено
Фото аватара
Юлия Жарикова Добавлено: 03.03.2020
Фото аватара
Юлия Жарикова Обновлено: 29.03.2022
Инструкция предоставлена гос. реестром мед. препаратов Украины

Официальная инструкция

Состав:

діюча речовина: levofloxacin;100 мл розчину містить левофлоксацину 500 мг (у вигляді левофлоксацину гемігідрату);допоміжні речовини: глюкоза безводна, динатрію едетат, кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій.

Основные физико-химические свойства:

прозорий розчин від жовтого до зеленувато-жовтого кольору вільний від сторонніх часток.

Производитель:

Алкон Парентералс (I) Лтд для Гринлайф Боисайенсиз Пвт. Лтд, Индия/Гонконг

Фармакотерапевтическая группа:

Психостимулятори. Засоби, що застосовуються при синдромі дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) та

Фармакологические свойства:

Фармакодинаміка. Левофлоксацин – це синтетичний антибактеріальний засіб із групи фторхінолонів, S-енантіомер рацемічної суміші лікарського засобу офлоксацину.Як антибактеріальний препарат із групи фторхінолонів левофлоксацин діє на комплекс ДНК-ДНК-гірази та топоізомеразу ІV.Ступінь бактеріальної активності левофлоксацину залежить від співвідношення максимальної концентрації у сироватці крові (Сmax) або площі під кривою концентрація-час (АUC) та мінімальної інгібуючої (подавляючої) концентрації (МІК (МПК)).Основний механізм резистентності є наслідком мутації у генах gyr-A. In vitro існує перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами.Завдяки механізму дії зазвичай не існує перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими класами антибактеріальних засобів.Рекомендовані Європейським комітетом з тестування антимікробної чутливості (EUCAST) граничні значення МІК для левофлоксацину, що відділяють чутливі мікроорганізми від організмів проміжно чутливих (помірно резистентних) та проміжно чутливі від резистентних організмів, представлені у таблиці 3 тестування МІК (мг/л).Таблиця 3Клінічні граничні значення МІК EUCAST для левофлоксацину (20.06.2006)

Патоген Чутливі РезистентніEnterobacteriacae ≤ 1 мг/л > 2 мг/лPseudomonas spp. ≤ 1 мг/л > 2 мг/лAcinetobacter spp. ≤ 1 мг/л > 2 мг/лStaphylococcus spp. ≤ 1 мг/л > 2 мг/лS.pneumoniae1 ≤ 2 мг/л > 2 мг/лStreptococcus A, B, C, G ≤ 1 мг/л > 2 мг/лH. influenzae M. catarrhalis2 ≤ 1 мг/л > 1 мг/лМежові значення, не пов’язані з видами3 ≤ 1 мг/л > 2 мг/л1Граничне значення МІК між чутливими та проміжно чутливими (помірно резистентними) штамами було збільшено з 1 до 2 з метою стримування росту диких штамів цього мікроорганізму, що демонструють варіабельність зазначеного параметра. Граничні значення стосуються терапії високих доз. 2Штами з величинами МІК, вищими від граничного значення між чутливими та проміжно чутливими (помірно резистентними) штамами, є дуже рідкісними або про них ще не повідомлялося. Тести на ідентифікацію та протимікробну чутливість на будь-якому такому ізоляті слід повторити, і, якщо результат буде підтверджено, надіслати ізолят у довідкову лабораторію. 3Граничні значення МІК, не пов’язані з видами, були визначені переважно за даними фармакокінетики/фармакодинаміки та не залежать від розподілу МІК певних видів. Граничні значення МІК використовуються лише для видів, яким не було визначено конкретне для виду межове значення, та не використовуються для видів, де не рекомендується тестування на чутливість чи для яких існує недостатньо доказів щодо сумнівних видів (Enterococcus, Neisseria, грамнегативні анаероби).

Рекомендовані CLSI (Інститутом клінічних та лабораторних стандартів, раніше – NCCLS) граничні значення МІК для левофлоксацину, що відділяють чутливі від проміжно чутливих організмів та проміжно чутливі від резистентних організмів, представлено у таблиці 4 для тестування МІК (мкг/мл) чи диско-дифузного методу (діаметр зони [мм] з використанням диску з левофлоксацином 5 мкг).Таблиця 4Рекомендовані CLSI граничні значення МІК та диско-дифузного методу для левофлоксацину (М100-S17, 2007)

Патоген Чутливі РезистентніEnterobacteriacae ≤ 2 мкг/мл ≥17 мм ≥ 8 мкг/мл ≤ 13 ммНе Enterobacteriacae ≤ 2 мкг/мл ≥17 мм ≥ 8 мкг/мл ≤ 13 ммAcinetobacter spp. ≤ 2 мкг/мл ≥17 мм ≥ 8 мкг/мл ≤ 13 ммStenotrophomonas maltophilia ≤ 2 мкг/мл ≥17 мм ≥ 8 мкг/мл ≤ 13 ммStaphylococcus spp. ≤ 1 мкг/мл ≥19 мм ≥ 4 мкг/мл ≤ 15 ммEnterococcus spp. ≤ 2 мкг/мл ≥17 мм ≥ 8 мкг/мл ≤ 13 ммH. influenzae M. catarrhalis1 ≤ 2 мкг/мл ≥17 ммStreptococcus pneumoniae ≤ 2 мкг/мл ≥17 мм ≥ 8 мкг/мл ≤ 13 ммБета-гемолітичний Streptococcus ≤ 2 мкг/мл ≥17 мм ≥ 8 мкг/мл ≤ 13 мм1 Відсутність чи рідкісне поширення резистентних штамів попередньо виключає визначення будь-яких інших категорій результатів, окрім чутливі. Для штамів, що дають результати, які свідчать про нечутливу категорію, ідентифікацію організмів та результати тестів на протимікробну чутливість потрібно підтвердити довідковою лабораторією з використанням еталонного методу розведень CLSI.

Антибактеріальний спектрПоширеність резистентності для вибраних видів може варіювати географічно та з часом. Бажано отримати локальну інформацію про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. При необхідності слід звернутися за порадою до спеціаліста, коли місцева поширеність резистентності є такою, що корисність агента щонайменше при деяких типах інфекцій є сумнівною.

Зазвичай чутливі види Аеробні грампозитивні бактерії Staphylococcus aureus* метицилінчутливий, Staphylococcus saprophyticus, Streptococci, група С і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae*, Streptococcus pyogenes* Аеробні грамнегативні бактерії Burkholderia cepacia**, Eikenella corrodens, Haemophilus influenzae*, Haemophilus para- influenzae*, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae*, Moraxella catarrhalis*, Pasteurella multocida, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri Анаеробні бактерії Peptostreptococcus Інші Chlamydophila pneumoniae*, Chlamydophila psittaci, Chlamidia trachomatis, Legionella pneumophila*, Mycoplasma pneumoniae*, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticumВиди, для яких набута (вторинна) резистентність може бути проблематичною Аеробні грампозитивні бактерії Enterococcus faecalis*, Staphylococcus aureus метицилінрезистентний, Staphylococcus coagulase spp. Аеробні грамнегативні бактерії Acinetobacter baumannii*, Citrobacter freundii*, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae*, Escherichia coli*, Morganella morganii*, Proteus mirabilis*, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa*, Serratia marcescens* Анаеробні бактерії Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus**, Bacteroides thetaiotamicron** , Bacteroides vulgatus**, Clostridium difficile**

* Клінічна ефективність була продемонстрована для чутливих ізолятів у затверджених клінічних показаннях.** Природна проміжна чутливість.Інші даніГоспітальні інфекції, спричинені P. aeruginosa, можуть потребувати комбінованої терапії.Фармакокінетика. АбсорбціяНемає суттєвої різниці щодо фармакокінетики левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального застосування.Після внутрішньовенного введення препарат накопичується у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті тканини легенів (концентрація у легенях перевищує таку у плазмі крові), сечі. У спинномозкову рідину левофлоксацин потрапляє мало.РозподілПриблизно 30-40 % левофлоксацину зв’язується з протеїном сироватки крові. Кумуляційний ефект багаторазового застосування левофлоксацину в дозі 500 мг 1 раз на добу практично відсутній. Існує незначний, але передбачуваний кумуляційний ефект після застосування доз по 500 мг двічі на добу. Стабільний стан досягається протягом 3 днів.Проникнення у тканини та рідини організмуПроникнення у слизову оболонку бронхів, бронхіальний секрет тканин легенів (БСТЛ)Максимальна концентрація левофлоксацину у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті легенів після застосування 500 мг перорально становили 8,3 мкг/г та 10,8 мкг/мл відповідно. Ці показники досягалися протягом 1 години після прийому препарату.Проникнення у тканини легенівМаксимальні концентрації левофлоксацину у тканинах легенів після застосування 500 мг перорально становили приблизно 11,3 мкг/г та досягалися через 4-6 годин після застосування препарату. Концентрація у легенях перевищує таку у плазмі крові.Проникнення у вміст міхураМаксимальні концентрації левофлоксацину 4-6,7 мкг/мл у вмісті міхура досягалися через 2-4 години після прийому препарату протягом 3 днів застосування у дозах 500 мг 1 раз чи 2 рази на добу відповідно.Проникнення у цереброспінальну (спинномозкову) рідинуЛевофлоксацин погано проникає у цереброспінальну рідину.Проникнення у тканини простатиПісля застосування 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів середні концентрації у тканині простати досягали 8,7 мкг/г, 8,2 мкг/г та 2 мкг/г відповідно через 2 години, 6 годин та 24 години; середній коефіцієнт концентрацій простата/плазма становив 1,84.Концентрація у сечіСередня концентрація у сечі через 8-12 годин після одноразового прийому перорально дози 150 мг, 300 мг чи 500 мг левофлоксацину становила 44 мг/л, 91 мг/л та 200 мг/л відповідно.БіотрансформаціяЛевофлоксацин метаболізується дуже незначною мірою, метаболітами є дисметил-левофлоксацин та левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти становлять менше 5 % кількості препарату, що виділяється з сечею. Левофлоксацин є стереохімічно стабільним та не підлягає інверсії хоральної структури.ВиведенняПісля перорального та внутрішньовенного введення левофлоксацин виводиться з плазми крові відносно повільно (період напіввиведення становить 6-8 годин). Виведення відбувається зазвичай нирками (понад 85 % введеної дози).Немає суттєвої різниці у фармакокінетиці левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального застосування, що свідчить про те, що ці шляхи (пероральний та внутрішньовенний) є взаємозамінними.ЛінійністьЛевофлоксацин має лінійну фармакокінетику у діапазоні 50-600 мг.Пацієнти з нирковою недостатністюНа фармакокінетику левофлоксацину впливає ниркова недостатність. При зниженні функції нирок знижується ниркове виведення та кліренс, а періоди напіввиведення збільшуються, як видно з таблиці 5.Таблиця 5.

Кліренс креатиніну (мл/хв) < 20 20-40 50-80Нирковий кліренс (мл/хв) 13 26 57Період напіввиведення (години) 35 27 9

Пацієнти літнього вікуНемає значних відмінностей у фармакокінетиці левофлоксацину у молодих пацієнтів та пацієнтів літнього віку, крім відмінностей, пов’язаних із кліренсом креатиніну.Статеві відмінностіОкремий аналіз щодо пацієнтів жіночої та чоловічої статі продемонстрував незначні відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину залежно від статі. Не існує доказів того, що ці статеві відмінності є клінічно значущими.

Показания к применению:

Бактеріальні запальні процеси у дорослих, спричинені бактеріями, чутливими до левофлоксацину: запалення легенів, ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (у тому числі пієлонефрити), інфекції шкіри та м’яких тканин, хронічний бактеріальний простатит.

Противопоказания:

Підвищена чутливість до левофлоксацину, інших хінолонів або до будь-якого компонента препарату; епілепсія; скарги на побічні реакції з боку сухожиль після попереднього застосування хінолонів.

Особенности применения:

При дуже тяжкому перебігу запалення легенів, спричиненому пневмококами, препарат може не дати оптимального терапевтичного ефекту.Госпітальні інфекції, спричинені P. aeruginosa, можуть потребувати комбінованої терапії.Тривалість введенняРекомендована тривалість введення становить щонайменше 60 хвилин для 500 мг розчину для інфузій. Стосовно офлоксацину відомо, що під час інфузії можуть відмічатися тахікардія та тимчасове збільшення артеріального тиску. У рідкісних випадках може спостерігатися як наслідок різке зниження артеріального тиску, циркуляторний колапс. Якщо під час введення левофлоксацину (l-ізомеру офлоксацину) спостерігається виражене зниження артеріального тиску, введення препарату слід негайно припинити.Тендиніт та розриви сухожильРідко можуть траплятися випадки тендиніту, найчастіше – ахіллового сухожилля, аж до розриву сухожилля. Ризик тендиніту та розриву сухожилля збільшується у пацієнтів літнього віку та у пацієнтів, які приймають кортикостероїди. Тому необхідне ретельне спостереження за такими пацієнтами, якщо їм призначають левофлоксацин. Пацієнтам слід проконсультуватися з лікарем, якщо у них з’явилась симптоми тендиніту. При підозрі на тендиніт лікування препаратом потрібно негайно припинити та розпочати належне лікування (наприклад забезпечити іммобілізацію сухожилля).Захворювання, спричинені Clostridium difficileДіарея, особливо у тяжких випадках, персистуюча та/або геморагічна, під час чи після лікування препаратом може бути симптомом хвороби, спричиненої Clostridium difficile, найбільш тяжкою формою якої є псевдомембранозний коліт. Якщо виникають підозри на псевдомембранозний коліт, слід негайно припинити інфузію препарату, а пацієнтів необхідно терміново лікувати підтримуючими засобами ± специфічна терапія (наприклад пероральний прийом ванкоміцину). Засоби, що пригнічують моторику кишечнику, протипоказані у цій клінічній ситуації.Пацієнти, схильні до судомПрепарат протипоказаний пацієнтам з епілепсією в анамнезі. Як і у випадку з іншими хінолонами, левофлоксацин слід застосовувати з надзвичайною обережністю пацієнтам, схильним до судом, зокрема пацієнтам з попередніми ураженнями центральної нервової системи, при одночасній терапії фенбуфеном та подібними до нього нестероїдними протизапальними лікарськими засобами чи ліками, що підвищують судомну готовність (знижують судомний поріг), наприклад теофіліном (див. розділ Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій). У випадку появи судом лікування левофлоксацином необхідно припинити.Пацієнти з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогеназиПацієнти з латентними чи наявними дефектами активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можуть бути схильними до гемолітичних реакцій при лікуванні антибактеріальними засобами групи хінолонів, і тому левофлоксацин їм слід застосовувати з обережністю.Пацієнти з нирковою недостатністюОскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, потрібна корекція дози для хворих із ослабленою функцією нирок (нирковою недостатністю) (див. розділ Спосіб застосування та дози).Реакції підвищеної чутливості (гіперчутливості)Левофлоксацин може час від часу спричиняти серйозні потенційно летальні реакції підвищеної чутливості (наприклад ангіоневротичний набряк аж до анафілактичного шоку) після застосування початкової дози (див. розділ Побічні реакції). У цьому випадку пацієнтам слід припинити лікування і звернутися до лікаря негайно.ГіпоглікеміяЯк і при застосуванні будь-яких хінолонів, повідомлялося про випадки гіпоглікемії, особливо у пацієнтів, хворих на цукровий діабет, які отримували супутню терапію гіпоглікемічними засобами перорально (наприклад глібенкламідом) чи інсуліном. Рекомендується ретельне спостереження за рівнями глюкози в крові у пацієнтів, хворих на цукровий діабет (див. розділ Побічні реакції).Профілактика фотосенсибілізаціїХоча фотосенсибілізація виникає дуже рідко при прийомі левофлоксацину, з метою її уникнення пацієнтам не рекомендується без особливої потреби піддаватися дії сильних сонячних променів чи штучного УФ-випромінювання (наприклад ламп штучного ультрафіолетового випромінювання, солярію).Пацієнти, які отримували антагоністи вітаміну КУ зв’язку з можливим збільшенням показників коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне нормалізаційне співвідношення) і/або кровотечі у пацієнтів, які приймали левофлоксацин у поєднанні з антагоністом вітаміну К (наприклад варфарином), слід спостерігати за показниками коагуляційних тестів (див. розділ Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).Психотичні реакціїПовідомлялося про психотичні реакції у пацієнтів, які приймають хінолони, включаючи левофлоксацин. У дуже рідкісних випадках такі реакції прогресували до суїцидальних думок та самодеструктивної поведінки, іноді лише після прийому єдиної дози левофлоксацину (див. розділ Побічні реакції). У випадку, якщо у пацієнта виникають ці реакції, прийом левофлоксацину слід припинити та вдатися до відповідних заходів. Рекомендується з обережністю застосовувати левофлоксацин пацієнтам із психотичними розладами та пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі.Подовження інтервалу QTСлід з обережністю застосовувати фторхінолони, включаючи левофлоксацин, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, такими як:вроджений синдром подовження інтервалу QT;супутнє застосування лікарських засобів, відомих своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад протиаритмічних засобів класу ІА та ІІІ, трициклічних антидепресантів, макролідів);нескоригований електролітний дисбаланс (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія);літній вік;хвороба серця (наприклад серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія) (див. розділи Спосіб застосування та дози (Пацієнти літнього віку), Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій, Побічні реакції, Передозування).Периферична нейропатіяПовідомлялося про сенсорну чи сенсомоторну периферичну нейропатію, що може швидко наставати, у пацієнтів, які приймали фторхінолони, включаючи левофлоксацин. Прийом левофлоксацину слід припинити, якщо у пацієнта спостерігаються симптоми нейропатії, щоб попередити виникнення необоротного стану.ОпіатиУ пацієнтів, які отримували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибнопозитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердження позитивних результатів на опіати за допомогою більш специфічних методів.Гепатобіліарні порушенняПовідомлялося про випадки некротичного гепатиту, аж до печінкової недостатності, що загрожує життю, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад сепсисом (див. розділ Побічні реакції). Пацієнтам слід порекомендувати припинити лікування та звернутися до свого лікаря, якщо виникають такі симптоми хвороби печінки, як анорексія, жовтяниця, чорна сеча, свербіж чи болі в животі.

Применение в период беременности или кормления грудью:

Через відсутність досліджень і можливе ушкодження хінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, препарат не можна призначати вагітним та жінкам, які годують груддю. Якщо під час лікування препаратом діагностується вагітність, про це слід повідомити лікаря.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом:

Пацієнтам, які керують транспортними засобами, працюють з машинами та механізмами, слід врахувати можливі небажані реакції з боку нервової системи (запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості, розлади зору та слуху, розлади процесів руху, у т.ч. також під час ходьби).

Дети:

Застосування препарату протипоказано дітям, оскільки не виключено ушкодження суглобового хряща.

Способ применения и дозы:

Перед застосуванням необхідно провести пробу на чутливість.Препарат слід застосовувати безпосередньо після перфорації гумової пробки (протягом 3 годин) для попередження будь-якого бактеріального забруднення. Захист від світла при інфузії не потрібний.З урахуванням біологічної еквівалентності пероральної та парентеральної форм можливе однакове дозування.Дозування залежить від виду і тяжкості інфекції. Таблиця 1Рекомендовані дози препарату для лікування дорослих з нормальною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну більше 50 мл/хв

Показання Добова доза Кількість введень на добуНегоспітальні пневмонії 500 мг 1-2 разиУскладнені інфекції сечовивідних шляхів, у т.ч. пієлонефрит 250 мг* 1 разХронічний бактеріальний простатит 500 мг** 1 разІнфекції шкіри і м’яких тканин 500 мг 1-2 рази

* Слід розглядати доцільність збільшення дози у випадках тяжкої інфекції (це посилання стосується лише розчинів для інфузій).** Відповідно до стану пацієнта через кілька днів можливий перехід від початкового внутрішньовенного введення до перорального прийому з тим самим дозуванням.Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, для хворих з ослабленою функцією нирок дозу потрібно зменшити. Таблиця 2Дозування для дорослих пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну менше 50 мл/хв

Кліренс креатиніну Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції та нозологічної форми)50-20 мл/хв 250 мг/24 години 500 мг/24 години 500 мг/12 годинперша доза – 250 мг наступні – 125 мг/24 години перша доза – 500 мг наступні – 250 мг/ 24 години перша доза – 500 мг наступні – 250 мг/ 12 годин19-10 мл/хв перша доза – 250 мг наступні – 125 мг/ 48 годин перша доза – 500 мг наступні – 125 мг/ 24 години перша доза – 500 мг наступні – 125 мг/ 12 годин< 10 мл/хв (а також при гемодіалізі та ХАПД 1) перша доза – 250 мг наступні – 125 мг/ 48 годин перша доза – 500 мг наступні –125 мг/ 24 години перша доза – 500 мг наступні – 125 мг/ 24 години

1 Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.Дозування для пацієнтів з порушеною функцією печінки. Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується у печінці.Дозування для пацієнтів літнього віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби в корекції дози.Препарат вводиться внутрішньовенно повільно шляхом краплинної інфузії. Тривалість введення вмісту одного флакона препарату (100 мл розчину для внутрішньовенного введення, що містить 500 мг левофлоксацину) повинна становити не менше 60 хв. Відповідно до стану пацієнта через кілька днів можливий перехід від внутрішньовенного введення до перорального прийому з тим же дозуванням.Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Як і при застосуванні інших антибактеріальних засобів, рекомендується продовжувати лікування препаратом принаймні протягом 48-72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженого мікробіологічними тестами знищення збудників.

Передозировка:

Симптоми: запаморочення, порушення свідомості та судомні напади. Були повідомлення, що при застосуванні доз, вищих за терапевтичні, спостерігалося подовження QT-інтервалу. У випадках передозування необхідне ретельне спостереження за пацієнтом, включаючи проведення ЕКГ. Лікування: терапія симптоматична. Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз або ХАПД, не є ефективним для виведення левофлоксацину з організму. Не існує жодних специфічних антидотів.

Побочные действия:

Побічні реакції описуються відповідно до класів систем органів MedRA, наведених нижче.Частота визначається, виходячи з такого умовного позначення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, ≤ 1/100), рідко (≥ 1/10 000, ≤ 1/1000), дуже рідко (≤ 1/10 000), частота невідома (не можна оцінити за наявними даними).Інфекції та інвазії: нечасто – мікози (та проліферація інших резистентних мікроорганізмів).З боку системи крові та лімфатичної системи: нечасто – лейкопенія, еозинофілія; рідко – тромбоцитопенія, нейтропенія; дуже рідко – агранулоцитоз; частота невідома – панцитопенія, гемолітична анемія.З боку імунної системи: дуже рідко – анафілактичний шок (див. розділ Особливості застосування). Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді виникати навіть після прийому першої дози; частота невідома – підвищена чутливість (гіперчутливість) (див. розділ Особливості застосування).Метаболічні порушення: нечасто – анорексія; дуже рідко – гіпоглікемія, особливо у пацієнтів, хворих на цукровий діабет (див. розділ Особливості застосування).З боку психіки: нечасто – безсоння, нервовість; рідко – психотичні розлади, депресія, сплутаність свідомості, тривожність, ажитація, занепокоєність; дуже рідко – психотичні реакції з самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення чи дій (див. розділ Особливості застосування), галюцинації.З боку нервової системи: нечасто – запаморочення, головний біль, сонливість; рідко – судоми, тремор, парестезія; дуже рідко – сенсорна чи сенсомоторна периферична нейропатія, дисгевзія (суб’єктивний розлад смаку), включаючи агевзію (втрату смаку), паросмія (порушення нюху), включаючи аносмію (відсутність нюху).З боку органів зору: дуже рідко – зорові порушення.З боку органів слуху: нечасто – вертиго; дуже рідко – порушення слуху; частота невідома – дзвін у вухах.З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія, артеріальна гіпотензія; частота невідома – подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (див. розділи Особливості застосування (Подовження інтервалу QT), Передозування).З боку дихальної системи: рідко – бронхоспазм, диспное; дуже рідко – алергічний пневмоніт.З боку травного тракту: часто – діарея, нудота; нечасто – блювання, болі у животі, диспепсія, здуття живота, запори; рідко – геморагічна діарея, що у дуже рідкісних випадках може свідчити про ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт.З боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – підвищення показників печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП); нечасто – підвищення білірубіну в крові; дуже рідко – гепатит; частота невідома – повідомлялося про випадки жовтяниці та тяжке ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями (див. розділ Особливості застосування).З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання, свербіж; рідко – кропив’янка; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового випромінювання; частотність невідома – токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, ексудативна мультиформна еритема, гіпергідроз.Іноді можуть виникати шкірно-слизові реакції навіть після прийому першої дози.З боку кістково-м’язової системи: рідко – ураження сухожиль (див. розділ Особливості застосування), у тому числі їх запалення (тендиніт) (наприклад ахіллового сухожилля), артралгія, міалгія; дуже рідко – розрив сухожилля (див. розділ Особливості застосування). Ця небажана побічна дія може виявитися протягом 48 годин від початку лікування та уразити ахіллове сухожилля обох ніг. Можлива м’язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих на тяжку міастенію gravis; частота невідома – ураження мускулатури (рабдоміоліз).З боку сечовидільної системи: нечасто – підвищені показники креатиніну в сироватці крові; дуже рідко – гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту).Загальні розлади та стани в місці введення засобу: нечасто – астенія; дуже рідко – пірексія; частотність невідома – біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках).Серед інших небажаних побічних ефектів, що асоціюються з прийомом фторхінолону, такі: екстрапірамідні симптоми та інші порушення координації рухів, гіперсенситивний васкуліт, напади порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії.

Лекарственное взаимодействие:

Вплив інших лікарських засобів на препарат ЛевогрінТеофілін, фенбуфен чи подібні нестероїдні протизапальні лікарські засобиНе було виявлено фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном. Проте можливе суттєве зниження судомного порога при одночасному застосуванні хінолонів з теофіліном, нестероїдними протизапальними препаратами та іншими агентами, що зменшують судомний поріг. Концентрація левофлоксацину за наявності фенбуфену була приблизно на 13 % вищою, ніж при прийомі лише левофлоксацину.Пробенецид і циметидинПробенецид та циметидин статистично достовірно впливають на виведення левофлоксацину. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується за наявності циметидину на 24 % та пробенециду –на 34 %. Це тому, що обидва препарати здатні блокувати канальцеву секрецію левофлоксацину. Однак при дозах, випробуваних під час дослідження, немає вірогідності, що статистично значущі кінетичні відмінності будуть клінічно значимими. Слід з обережністю застосовувати левофлоксацин одночасно з лікарськими засобами, що впливають на канальцеву секрецію, такими як пробенецид та циметидин, особливо пацієнтам з нирковою недостатністю.Інша інформаціяНа фармакокінетику левофлоксацину при одночасному з ним застосуванні не виявляють ніякого клінічно значущого впливу карбонат кальцію, дигоксин, глібенкламід, ранітидин.Вплив препарату Левогрін на інші лікарські засобиЦиклоспоринПеріод напіввиведення циклоспорину збільшується на 33 % при одночасному застосуванні з левофлоксацином.Антагоністи вітаміну КПри одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К (наприклад варфарином) повідомлялося про підвищення коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне нормалізаційне співвідношення) і/або кровотечі, що можуть бути вираженими. Зважаючи на це, у пацієнтів, які отримують паралельно антагоністи вітаміну К, необхідно контролювати показники коагуляції (див. розділ Особливості застосування).Лікарські засоби, що подовжують інтервал QTЛевофлоксацин, подібно до інших фторхінолонів, слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують лікарські засоби, відомі своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти та макроліди) (див. розділ Особливості застосування (Подовження інтервалу QT)).

Срок годности:

2 роки.

Условия хранения:

Зберігати при температурі не вище 25 ºС в оригінальній упаковці. Не заморожувати.Зберігати у недоступному для дітей місці.

Форма выпуска / упаковка:

По 100 мл розчину у контейнері з полівінілхлориду, по 1 контейнеру в поліетиленовому пакеті в картонній упаковці.

Категория отпуска:

Без рецепта.

Дополнительно:

Несумісність

Розчин не можна змішувати з гепарином або лужними розчинами (наприклад з натрію гідрокарбонатом).Змішування з іншими розчинами для інфузійПрепарат сумісний з такими розчинами для інфузій: 0,9 % розчин хлориду натрію, 5 % глюкози моногідрат, 2,5 % декстроза у розчині Рінгера, багатокомпонентні розчини для парентерального харчування (амінокислоти, вуглеводи, електроліти).

Місцезнаходження

Львівська область, м. Дрогобич, вул. Самбірська, 85, Україна.

Медицинское предостережение
Дата добавления: 03.03.2020
Приведенная научная информация является обобщающей, основана на официально утвержденной инструкции по применению и не может быть использована для принятия решения о возможности применения конкретного лекарственного препарата.
Перевод инструкции на русский язык выполнен редакторской командой medpravda.ua

Дополнительные данные

Тип данныхСведения из реестра
Торговое наименование:Левогрин
Производитель:Алкон Парентералс (I) Лтд для Гринлайф Боисайенсиз Пвт. Лтд, Индия/Гонконг
Форма выпуска:По 100 мл розчину у контейнері з полівінілхлориду, по 1 контейнеру в поліетиленовому пакеті в картонній упаковці.
Регистрационное удостоверение:№ UA/12767/01/01 от 01.03.2013. Приказ № 179 от 01.03.2013
МНН:Levofloxacin
Условия отпуска:Без рецепта.
Состав:

діюча речовина: levofloxacin;100 мл розчину містить левофлоксацину 500 мг (у вигляді левофлоксацину гемігідрату);допоміжні речовини: глюкоза безводна, динатрію едетат, кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій.

Фармакологическая группа:Психостимулятори. Засоби, що застосовуються при синдромі дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) та
Код АТХ:J01MA12 - Левофлоксацин
Реклама
Камера-таблетка для выявления рака толстой кишки
Управление по санитарному надзору за качеством пищ...
В США ликвидировали сети по распространению наркотиков, которые могут вызвать сексуальную агрессию на свиданиях
Подставка для напитков с детекторной полоской позв...
Реклама
Атрофический гастрит
Причины развития атрофического гастритаСтадии разв...
Бактериальный синусит
Бактериальный синусит — симптомы, причины и фактор...
Реклама
FDA: диклофенак вызывает нарушения сердца
Диклофенак — это препарат из группы НПВС (нестерои...
Хозяйственное мыло поможет устранить запах пота и защитит от инфицирования
Хозяйственное мыло содержит моющие вещества, котор...
Реклама