Чому вага повертається

Час від часу кожен з нас пробує ту чи іншу систему харчування або дієту. Але, іноді, здається, що наше тіло бореться з нами – вага вперто повертається. І чим частіше людина «сідає» на дієту, тим більше відхиляються стрілки вагів. На питання, чому вага повертається після закінчення дієти, фахівці-дієтологи можуть відповісти не завжди. Ймовірно, після закінчення дієти виникає «йо-йо ефект» – рикошетний набір ваги. Часто після завершення дієти вага навіть збільшується. Причиною такої наполегливості з боку тіла є глибоко вкорінений біологічний механізм, який дозволив нам вижити в голодні часи. А ось як це спрацьовує, дізналися зовсім недавно.

Автоматична відповідь на голод

Ми схильні добирати скинуті кілограми, якщо худнемо занадто швидко, тому що організм сприймає це, як стрес. В експериментах на мишах дослідники помітили один особливий білок – Crat, який «наказував» тілу запасати чи не запасати жир після закінчення терміну дієти. Подібний білок є і у людей. Він близький за структурою до мишачого, та використовує такий же механізм обробки інформації, програмуючи реакцію тіла у відповідь на голодування.

Як працює цей механізм?

Голод – загальне відчуття в області шлунку, яке виникає під час спорожнення шлунку та зникає при його наповненні. Регуляція почуття голоду складна. Вона відбувається в гіпоталамусі – анатомічно невеличкої структури головного мозку, до складу якої входить 30 нервових ядер. Ці ядра регулюють обмін речовин і сталість кислотно-лужного балансу внутрішніх середовищ організму. Інформацію про голод гіпоталамусу передає кров зі зниженим вмістом глюкози. Рецептори МС4, які контролюють вагу та відчуття голоду, обробляють цю інформацію. Білок Crat знижує чутливість цих рецепторів. У випадку періодичного голодування тіло генерує тригерні сигнали.  Ці сигнали білок сприймає, як небезпечне для життя зменшення ресурсу. І тіло починає запасатися на випадок голоду. Саме тому, коли період контрольованого голоду добігає кінця, посилюється апетит і знижується гострота психологічного контролю з’їдених порцій. Тіло намагається відновити якомога більше жиру, щоб перетворити його в енергію пізніше, під час наступного періоду голодування. Людина, яка голодувала, після повернення до нормальних умов, швидко набирає втрачену вагу. Так працює механізм захисту організму від ймовірних періодів голоду.

Періодичні дієти, як тимчасові періоди голоду, є спусковим гачком аварійної системи, головною метою якої є відновлення жирового запасу. Кожен раз, починаючи харчуватися в звичайному режимі після повторюваного епізоду голоду, людина набирає все більшу кількість кілограмів.

Регулюючи цей ген, ми отримаємо стійкий ефект утримання ваги

Помітили, що при «відключенні» гена, що кодує синтез білка Crat, у деяких піддослідних тварин вага не збільшувалася. Режим доступу до їжі у періодично голодуючих мишей діє на організм, як короткочасна дієта. Помітили, що миші з генетично відключеним білком Crat виснажили свої запаси жиру набагато швидше, ніж їхні побратими по дослідженню з активним білком. Ефект «йо-йо» не відзначався. Вони не набирали вагу знову.

Що це нам дає на практиці?

Вміння поводитися з цим білком дає можливість обдурити мозок і не дозволити відшкодувати втрачену вагу через підвищення апетиту та запасання жиру. Навчившись відключати ген, відповідальний за активізацію цього білка у людини, ми зможемо попередити сприйняття дієти тілом, як ознаки голоду. І, таким чином, протидіяти звичної рикошетної реакції набору ваги після закінчення дієти. Це буде корисно не тільки при терапії ожиріння, але й при лікуванні інших захворювань, які скорочують термін життя або погіршують її якість. Йдеться про цукровий діабет 2 типу, атеросклероз, артеріальну гіпертензію чи порушення ліпідного обміну. Регулюючи цей білок, ми можемо бути впевнені в тому, що втрата ваги після дієти виявиться стійкою. І кілограми не повернуться крадькома назад.

А поки є сенс дотримуватися правил здорового харчування з розумними обмеженнями в кількості і якості їжі. У цьому сенсі будь-яка дієта може розглядатися, як час на перезавантаження своїх смакових рецепторів і формування здорових звичок.