Дефіцит цього вітаміну викликає схильність до синців

Вітамін К був відкритий на початку XX століття і отримав свою назву від німецького слова «koagulation», що означає «згортання». Існує два основних типи вітаміну К: вітамін К1 (філохінон) та вітамін К2 (менахінони).

Вітамін К має вирішальне значення для вироблення білків, необхідних для згортання крові та щільності кісток. Протромбін є першим із них, тому що бере участь у процесі згортання крові. Другим важливим білком є остеокальцин, який потребує вітаміну К для виробництва кісткової тканини.

Вітамін К є жиророзчинним. Він міститься в організмі, в тому числі у мозку, серці, підшлункової залозі та печінки. Швидко розщеплюється та виводиться із сечею, через що не досягає небезпечного для людини токсичного рівня.

Вітамін К, на відміну від інших вітамінів, рідко використовується як харчова добавка. Його добова потреба становить 120 мкг на день у чоловіків та 90 мкг — у жінок.

Вкрай рідко спостерігається дефіцит цього вітаміну в організмі. Як правило, це спостерігається у людей, які страждають на целіакію або хворобу Крона. Пацієнти, які приймають ліки, що заважають засвоєнню вітаміну К, також мають бути обережними. Це стосується тих, хто дотримується жорсткої дієти чи зловживає алкоголем.

Симптоми вітаміну К 

• Погане згортання крові;
• спонтанні носові кровотечі;
• рясна менструація у жінок;
• гематурія;
• схильність до синців;
• схильність до інфекцій;
• остеопороз.

З появою цих симптомів слід проконсультуватися з лікарем.

Заповнити дефіцит вітаміну К можна за допомогою харчування. К1 містять листові овочі, такі як шпинат, капуста, броколі, а також рослинні олії, особливо соєва та канола. Вітамін К2 зустрічається у невеликих кількостях у ферментованих продуктах, а також у яйцях, молоці та м’ясі.