Стенозуючий атеросклероз

Стенозуючий атеросклероз — патологічний процес, при якому атеросклеротичні бляшки звужують просвіт артерій більш ніж на 50%. Розростання сполучної тканини, відкладення холестерину та кальцифікатів, а також накопичення колагену та протеогліканів призводять до ущільнення та потовщення судин, що супроводжується їх звуженням та зниженням еластичності.

Фактори ризику розвитку атеросклеротичного ураження артерій: артеріальна гіпертензія, ожиріння, гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, цукровий діабет, чоловіча стать, літній вік, нездоровий спосіб життя, такий як висококалорійне харчування, тютюнопаління, стрес, а також генетичні та конституційні фактори.

Найбільш поширеним та небезпечним є атеросклероз брахіоцефальних артерій зі стенозуванням та стеноз коронарних артерій. Вони призводять до тяжких наслідків, таких як ішемічний інсульт та інфаркт міокарда, які є основними причинами смертності від серцево-судинних захворювань.

Стенозуючий атеросклероз симптоми

Оскільки стенозуючий атеросклероз розвивається повільно, захворювання тривалий час залишається безсимптомним. Тільки при значному ступені звуження судин можуть утворитися тромби, які викликають оклюзію артерії. Або сам стеноз призводить до зниження припливу крові до органів і тканин через значно зменшений діаметр судини. Найчастіше захворювання зустрічається в осіб старше 60 років.

В залежності від локалізації та ступеня звуження артерії можуть виникати відповідні ознаки стенозуючого атеросклерозу:

• неврологічні порушення, такі як параліч, зорові, сенсорні та мовні розлади, які тривають лише кілька хвилин (транзиторна ішемічна атака, ТІА) або зберігаються постійно (інсульт);
• давлячий біль у грудях, задишка, почастішання пульсу, падіння артеріального тиску (стенокардія, гострий коронарний синдром, інфаркт міокарда).

Частими та значними наслідками стенозуючого атеросклерозу є інсульт при ураженні великих судин шиї (загальна сонна артерія, внутрішня сонна артерія) та серцевий напад при закупорці коронарних артерій. В особливо важких випадках ці стани можуть закінчитися комою чи смертю. При ураженні центральної нервової системи можуть виникати виражені розлади та синдроми (симптоми варіюють від порушень пам’яті, підвищеної стомлюваності, головного болю та запаморочення до слабоумства та психотичних станів).

Стенозуючий атеросклероз діагностика

Стенозуючий атеросклероз БЦА часто виявляють при ультразвуковому дослідженні (дуплексній сонографії) судин. З його допомогою можна точно визначити ступінь та параметри стенозу.

Додаткові знімки комп’ютерної томографії та/або магнітно-резонансної томографії виконуються для оцінки ризиків та кращого планування хірургічного втручання, а також для аналізу пошкодження органів та тканин.

Ультразвукове дослідження атеросклеротичного ураження артерій є першочерговим методом скринінгу, який дозволяє оцінити як макроскопічний вид бляшок, так і характеристики кровотоку в судинах.

Ехографічні ознаки стенозуючого атеросклерозу визначаються відповідно до критеріїв, опублікованих Товариством радіологів в ультразвуковій діагностиці:

• норма — пікова систолічна швидкість PSV < 125 см/сек, бляшки або потовщення інтими не видно на УЗД;
• стеноз < 50% — PSV < 125 см/сек, бляшка або потовщення інтими видно на УЗД;
• стеноз 50-69% — PSV становить 125-230 см/сек, а бляшка добре візуалізується на УЗД;
• стеноз ≥ 70%, але менше, ніж неповна оклюзія — PSV > 230 см/сек, виражену бляшку і звуження просвіту видно при ультразвуковій доплерографії в градаціях сірого та кольоровій (чим вищі параметри пікової систолічної швидкості, тим більша ймовірність тяжкого захворювання);
• неповна оклюзія — параметри швидкості можуть не застосовуватись, оскільки вона може бути високою, низькою або невизначеною. Діагноз встановлюється насамперед при виявленні помітно звуженого просвіту при кольоровому або енергетичному доплерівському дослідженні;
• повна оклюзія — відсутність просвіту при ультразвуковому дослідженні в градаціях сірого і відсутність кровотоку при спектральному, енергетичному і кольоровому доплерівському ультразвуковому дослідженні. Можливе компенсаторне збільшення швидкості контралатеральної сонної артерії.

Для діагностики стенозуючого атеросклерозу коронарних артерій багато років використовувалася коронарна ангіографія. Але в деяких групах пацієнтів вона замінюється на неінвазивну візуалізацію, таку як коронарна КТ-ангіографія (кКТА).

Шкала оцінки тяжкості стенозу коронарних артерій SCCT визначає ступінь стенозу за діаметром просвіту:

• 0% — відсутність видимого стенозу;
• 1-24% — мінімальний стеноз;
• 25-49% — легкий стеноз;
• 50-69% — помірний стеноз;
• 70-99% — тяжкий стеноз;
• 100% — оклюзія.

Гемодинамічно значущими стенозами є стенози > 70% для всіх коронарних артерій, крім лівої головної коронарної артерії, де значущим вважається стеноз > 50%.

Стенозуючий атеросклероз лікування

У хворих на стенозуючий атеросклероз магістральних артерій голови, шиї та коронарних артерій в першу чергу розглядаються можливості консервативної та медикаментозної терапії. Мета лікування полягає в тому, щоб зменшити прогресування атеросклеротичних бляшок та виникнення ускладнень. Важливими складовими терапії є лікарські препарати, фізичні вправи, здорове харчування та відмова від тютюнопаління. Хірургічне лікування показане у разі рецидиву симптомів на фоні оптимізованої медикаментозної терапії.

Стенозуючий атеросклероз лікарські препарати

Методи медикаментозного лікування стенозного атеросклерозу включають:

• зниження артеріального тиску — інгібітори АПФ, діуретики, блокатори рецепторів АТ1, бета-блокатори, антагоністи кальцію;
• зниження рівня холестерину — статини Розувастатин, Симвастатин, Аторвастатин, поліфеноли;
• зниження рівня тригліцеридів — етилові ефіри омега-3 жирних кислот, фібрати, Нікотинова кислота;
• інгібування агрегації тромбоцитів — Аспірин, Клопідогрель, Дипіридамол.

Також проводиться медикаментозна терапія додаткових захворювань, що підвищують ризик стенозуючого атеросклерозу.

Стенозуючий атеросклероз хірургічне втручання

При стенозуючому атеросклерозі високого ступеня або подальшому збільшенні стенозу після детальної оцінки ризику може бути рекомендоване оперативне усунення закупорки (відкрита операція або стентування). Як правило, симптомні стенози практично завжди усуваються хірургічним шляхом.

Існує два методи хірургічного лікування стенозуючого атеросклерозу сонних артерій:

• каротидна ендартеректомія (відкрита операція);
• ендоваскулярна ангіопластика та стентування судин.

Хірургічне лікування стенозуючого атеросклерозу коронарних артерій проводиться за допомогою:

• коронарної ангіопластики та стентування;
• операції шунтування.

В залежності від локалізації стенозу та виду хірургічного втручання операції проводять під місцевою або загальною анестезією.

Питання про те, який тип втручання є безпечнішим і перспективнішим для пацієнта, обговорюється індивідуально в кожному конкретному випадку після отримання всіх даних діагностики. Сучасні дослідження надають перевагу відкритій хірургічній операції, а не стентуванню. Але для деяких пацієнтів оптимальним методом вибору може бути стентова ангіопластика.

Поширені питання