Цистит: психосоматика

Цистит — захворювання, яке має запальний характер і зачіпає важливий орган — сечовий міхур. Сама назва походить від грецької κύστις — «міхур». Захворювання це частіше діагностують у жінок, ніж у чоловіків, при цьому віковий поріг ранній — починається ще в підлітковому віці й триває до кінця життя. Згідно зі статистикою, чоловіки стикаються з будь-якими формами циститу у 8 разів рідше, ніж жінки — це пов’язано з анатомією.

Види та симптоми циститу

Існує кілька видів цього захворювання. Поділ за характером хвороби має два різновиди — гострий і хронічний. Перший виникає внаслідок бактеріальної флори, яка потрапила до сечовивідних шляхів, але при цій формі морфологічних змін у сечовому міхурі немає. А ось хронічний цистит несе з собою структурні зміни — вони стосуються стінок сечового міхура і виникають з часом.

Якщо говорити про класифікацію через появу хвороби, то цистит може бути:

• інфекційним — тут причиною стає патогенна мікрофлора, що потрапляє на слизову;
• хімічним — захворювання починається з токсичного ураження слизових (найчастіше через неправильно підібраний догляд, а також внаслідок хімієтерапії при онкології);
• травматичним — у результаті проведених хірургічних втручань, різних маніпуляцій медичного характеру (найчастіше із застосуванням катетера для відведення сечі);
• психосоматичним — тут причиною захворювання можуть ставати стреси та будь-які інші порушення у роботі нервової системи.

Симптоматика захворювання загальна у всіх випадках — це біль унизу живота, часті позиви до діурезу, нетримання сечі, підвищення температури тіла. Часте сечовипускання зустрічається в переважній більшості випадків, причому його супроводжують різкі або тягучі болі в різний час (на самому початку або в кінці). Якщо в нормі здорова людина відчуває позиви до діурезу до 5-6 разів на добу, то при циститі це може змінитися, а позиви можуть виникати з перервами в 15-30 хвилин. Зрозуміло, що пацієнт відчуває дискомфорт та біль, що значно впливає на якість життя та повністю виключає нормальну роботу та інші завдання.

Цистит від стресу — як визначити

Попри те, що найчастіше цистит з’являється внаслідок інфекційного ураження органів сечостатевої системи, бувають інші ситуації. Так, бувають випадки, коли жінка (переважно) скаржиться на симптоми циститу, але аналізи та дослідження не підтверджують цей діагноз. У цій ситуації діагностують інтерстиціальний цистит — захворювання неінфекційної природи. Цистит на нервовому ґрунті виникає внаслідок спектра проблем, а по суті патологія виникає на ґрунті негативного психологічного стану.

В основі всього — стрес. Так само як і в ситуації з іншими захворюваннями, нервові потрясіння, постійні проблеми в сім’ї або на роботі, інші потрясіння в житті легко стають причиною хвороби. Виною всьому те навантаження, яке лягає на нервову систему людини. У жінок хронічні навантаження нервової системи стають причиною гормональних збоїв, спазмів м’язів, порушень у роботі кровообігу.

Сечовий міхур — орган, робота якого залежить від великої кількості нервів, тому будь-який збій у роботі нервової системи негайно відбивається на ньому. У результаті, коли жінка постійно нервує або перебуває у стані хронічного стресу, починається запальний процес. У результаті пацієнтки розвивається неврологічний цистит. У цьому ланцюжку можуть бути й інші учасники, наприклад, ослаблений імунітет (часто також на тлі стресу), хронічні захворювання інших органів та систем.

Цистит — психологія хвороби

Щоб виявити причини такого циститу, знадобиться як уролог, так і психолог. У такому тандемі важливі обидва лікарі, тому не можна сказати, хто буде головним — важлива їхня взаємодія, загальна стратегія лікування, призначення. Нейрогенний цистит вимагатиме обстеження, але на його наявність можуть вказувати такі фактори:

1. Загальний нервовий статус — тут і тривожність, і наявність недовірливості, і той факт, що пацієнтка не в змозі самостійно впоратися з негативами (найчастіше це тягнеться досить тривалий час). Іншими словами, психосоматика циститу може виявлятися і дитячими образами, і негативними емоціями, переживаннями складних життєвих моментів (розлучення, смерть близької людини, зрада). Також у цьому списку найчастіше відзначають невпевненість у собі та своїх можливостях, постійний страх принижень та образ (як від близьких людей, так і на роботі).
2. Риси характеру та особистісні якості — тут найчастіше пацієнтка виявляє злісність, агресію стосовно інших, вона заздрісна, не вміє і не хоче співпереживати іншим. Також у списку психологічних проблем за такого циститу — небажання чи невміння взяти на себе відповідальність за вчинки та рішення з подальшим перекладенням відповідальності на чужі плечі.
3. Агресія та прагнення до лідерства — грубо кажучи, прагнення добиватися свого за будь-яку ціну, наперекір іншим людям та їхнім потребам, почуттям. Така людина найчастіше мітить у лідери та «йде по трупах», не звертаючи уваги на знаки та слова оточуючих.

Згідно зі статистикою, є список найчастіших ситуацій, які призводять до циститу на нервовому ґрунті:

• Медовий місяць — як не дивно, цей чудовий післявесільний період затьмарюється циститом, який так і називають — «цистит медового місяця». Найчастіше виною всьому типове пуританське виховання, коли дівчині з дитинства кажуть, що секс — це щось брудне і негідне. Психіка нареченої в цьому випадку грає з нею злий жарт, а замість насолоди перший секс приносить постійний страх зараження. Іншими словами, перший секс запускає механізм страху, нервова напруга наростає, а пацієнтка починає відзначати симптоми циститу.
• Сімейні сварки — найчастіше у випадку, коли в сім’ї у дівчини не все гладко (батько і мати сваряться, а іноді є й випадки рукоприкладства, образ тощо), вона рано залишає рідну домівку. Як не дивно, але здебільшого дівчина знаходить собі партнера, який дуже схожий на батька — іншої моделі сім’ї вона просто не знає. Звідси — грубість у сексі, зради та інші фактори, що викликають стрес. За ними слідує і цистит.
• Невдоволення життям, зовнішністю — нелюбов до себе є одним із найчастіших тригерів не тільки для циститу, але й для інших захворювань органів та систем. З одного боку, все криється в небажанні доглядати за собою (відсутність правильної гігієни сечостатевої системи тощо), а з іншого — це глибока психологічна травма, яка тягне і послаблення імунітету.
• Психологічний та фізичний тиск — тут усе гранично зрозуміло: якщо батьки, чоловік, інші члени сім’ї опускаються до образ, інших способів придушення особистості, нічого хорошого годі й чекати. Також у ранньому віці (підлітковому) цистит може стати результатом гіперопіки. У такому разі психологи кажуть, що цистит — це відображення образ жінки, її розчарувань та невміння розірвати хибне коло.

Цистит на нервовому ґрунті — лікування

Найважливіший перший крок — прихід до лікаря. Збір анамнезу в ситуації з циститом, що виник на нервовому ґрунті, має вирішальну роль. Лікар, який виявляє терпіння і такт, зможе з’ясувати всі ключові обставини, що призвели до захворювання. Це єдиний вірний ключ до того, щоб уникнути рецидивів.

Лікування циститу звичайними схемами у такому разі не спрацює, тому до медикаментозної терапії обов’язково підключають і психологічні методики. Головне завдання, яке ставить перед собою психотерапевт — прибрати психологічну напругу, навчити пацієнтку по-іншому дивитися на своє життя, оцінювати себе та події, ситуації та людей, які поряд. Цей процес у кожному випадку має свої часові рамки, іноді затягується на тривалий час. Можливі два варіанти лікування — сеанси у психотерапевта або аутотренінг. У будь-якому випадку важливим є контакт пацієнтки з лікарем, повна довіра між ними.

Серед рекомендацій, які найчастіше отримують пацієнтки, можна зазначити:

• хобі — як не дивно, проста порада може перевернути життя, а звичайна вишивка стрічками або вступ до групи за інтересами часто змінюють реальність;
• спорт або інші фізнавантаження — пробіжки, плавання, пілатес або йога допомагають впоратися зі стресом, покращити зовнішність (схуднути або підкачати м’язи), поглянути на себе іншими очима;
• розваги — театр, кіно, концерти чи художні виставки вносять у життя різноманітність, дозволяють спілкуватися з людьми зі схожими інтересами, змінити обставини та перемикнутися за наявності складної роботи;
• позитивні емоції — тут кожна пацієнтка має право придумати свої способи отримати від життя задоволення, але найважливіше — обмежити, а потім взагалі припинити спілкування з людьми, які приносять у життя «чорні» емоції.

Психосоматичний цистит — як лікувати його, щоб швидше забути про всі неприємні прояви хвороби? Перший крок — знайти лікаря, щоб уникнути дуже серйозних наслідків аж до клінічної депресії.

Цистит у жінок — психосоматика та методики психосоматистів

Відомі психосоматисти — Луїза Хей, Ліз Бурбо та інші — вважають, що є кілька основних передумов для появи нейрогенного циститу:

• постійне занепокоєння, почуття тривоги, яке не залишає пацієнтку;
• зацикленість на подіях минулих років;
• загальна пригніченість, емоційна незрілість;
• хронічний стрес;
• замкнутий спосіб життя, відсутність правильної оцінки реальних подій;
• постійні образи (тягнуться з минулого і супроводжують тепер).

Усі психосоматики сходяться на думці, що дуже важливою причиною появи циститу на нервовому ґрунті стає почуття провини, що перейшло у хроніку. Спочатку це кажуть батьки в сім’ї, потім чоловік та інші члени родини, діти, співробітники на роботі. Коло замикається — жінка постійно бачить себе винною в будь-яких подіях, що так чи інакше стосуються її.

Сексуальні страхи та способи порятунку від Ліз Бурбо

Психосоматик Ліз Бурбо цистит такого типу розцінює як прояв пригнічених сексуальних бажань та страхів, так чи інакше пов’язаних із сексом. Якщо говорити про емоційну складову, то тут Бурбо говорить про наявність у пацієнтки заздрості та злості, гніву. На думку цього фахівця, жінка з циститом на нервовому ґрунті найчастіше звинувачує себе саму в багатьох неіснуючих гріхах, з’їдає себе за свої образи на чоловіка або просто партнера.

Більшість пацієнток Ліз Бурбо, які прийшли до неї саме з циститом, виявилися однотипними: це були наївні жінки, «батькові донечки», які потай сподівалися на те, що хтось візьме за руку і поведе життя, розв’язуючи проблеми та оберігаючи від страхів великого світу. Цистит через психосоматику на думку Ліз Бурбо вимагає в першу чергу взяти відповідальність за своє життя на себе, перестати перекладати її на чужі плечі.

Головна порада Ліз Бурбо — полюбити себе. Саме так, на думку цього психосоматика, жінці вдасться прийняти реальність, полюбити іншу людину та довіряти їй цілком. У такому разі інтимні стосунки перестануть бути постійним приводом для стресу та циститу, а почнуть приносити задоволення.

Цистит і психосоматика — Луїза Хей

Психосоматичний цистит Луїза Хей розглядає як відповідь на постійне роздратування, невдоволення собою та світом. Також вона вважає, що це захворювання найчастіше виникає у жінок, які перекладають відповідальність за свої рішення, промахи на інших. Постійні звинувачення близьких, у тому числі чоловіка (сексуального партнера) не сприяють здоров’ю.

Яка ще психосоматика на думку Луїзи Хей породжує цистит:

• почуття тривоги, яке є постійно;
• постійні приниження (і фізичні, і моральні);
• всепоглинаючий страх;
• почуття обділеності (і в межах сім’ї, і загалом у суспільстві);
• спогади, які не дають щасливо жити.

Луїза Хей пропонує афірмації для лікування циститу:

1. «Минуле забуте, і я цьому рада. Я відчуваю зміни, і вони радують мене. Мені стає все легше і легше, коли я не думаю про свої страхи. Я не приймаю чужі суб’єктивні думки, висловлені на мою адресу». Тут важливо те, що жінка готова відпустити свої спогади, перестати жити страхами, навчитися сприймати чужу думку не як єдино вірну і, тим більше вирішальну.
2. «Я із задоволенням розлучаюся з минулим і вітаю все нове у моєму житті. Я у повній безпеці». Вміння відпустити все те, що трапилося давно, переступити межу і йти далі — ось те, що дозволить пацієнтці позбутися хронічного запалення і жити щасливо.

Лууле Віїлма, Андрій Жалевич: думка психосоматистів про лікування

Лууле Віїлма вважає, що психосоматичний цистит з’являється на тлі стресу, що розвивається. Стінки сечового міхура уражуються, ситуація погіршується, а лікування повинне полягати у відновленні нервового статусу. Насамперед йдеться про психотерапію, при цьому тривалість курсу буде різною — все залежить від стану пацієнтки та її готовності працювати. У своїй книзі «Біль у твоєму серці» Віїлма говорить про те, що страх, крім того, ще й затримує рідину в тілі, блокує роботу нирок. У такому разі єдиним способом позбутися захворювання стає звільнення від страху.

Андрій Жалевич, відомий психолог і автор багатьох книг, говорить про те, що цистит на ґрунті стресу можна вилікувати лише одним шляхом — позбувшись стресу. Цистит та психосоматика, пише Жалевич, пов’язані між собою, і це означає, що за відсутності інших причин захворювання сечового міхура починати шлях до лікування потрібно з психотерапевта. Візит до лікаря, правильно зібраний анамнез та стратегія дії — запорука успіху.