Цистит

Цистит

Цистит — це запалення слизової оболонки сечового міхура, яке може бути спричинене інфекційними та неінфекційними причинами. Захворювання виникає внаслідок впливу кількох провокуючих факторів, включаючи мікроорганізми (бактерії, віруси, грибки), хімічні речовини, миючі засоби, лікарські препарати, радіаційне опромінення тощо.

Цистит зазвичай зустрічається у дорослих жінок, але також може вражати чоловіків та дітей. До його характерних симптомів відносяться: болісне та часте сечовипускання, неприємний запах сечі, біль у животі.

Види циститу

У класифікації окремо виділяють:

  • первинний цистит (неускладнений) — самостійне захворювання, яке виникає на фоні нормального пасажу сечі без супутніх патологій, частіше зустрічається у молодих жінок віком до 45 років;
  • вторинний цистит (ускладнений) — інші запалення сечового міхура (з порушенням уродинаміки, ускладненнями, супутньою патологією сечової системи, цукровим діабетом).

За етіологією виділяють:

  • інфекційний цистит — викликаний бактеріями, вірусами чи грибками;
  • неінфекційний асептичний цистит — викликаний неінфекційними факторами, може виникнути як реакція на певні ліки, променеву терапію, засоби гігієни, сперміцидний гель, тривале використання катетера або ускладнення іншого захворювання.

За видами збудників інфекції виділяють:

  • бактеріальний цистит — викликаний бактеріями, найчастіше кишковою паличкою (E. Coli);
  • вірусний цистит — зустрічається рідко, вірус простого герпесу, цитомегаловірус, аденовірус та поліомавірус BK іноді викликають запалення сечового міхура у пацієнтів з тяжким імунодефіцитом;
  • грибковий цистит — часто зустрічається у пацієнтів з катетеризацією, викликаний дріжджовими грибками Candida.

При неінфекційному ураженні виділяють:

  • променевий цистит — запалення та подальше руйнування нормальної анатомії сечового міхура на клітинному рівні після використання радіації при лікуванні раку органів малого таза;
  • алергічний цистит — викликаний алергією на харчові продукти чи хімічні речовини (піна для ванни, спрей для особистої гігієни чи сперміцидний гель);
  • калькульозний цистит — розвивається при непрохідності вихідного отвору сечового міхура при сечокам’яній хворобі;
  • кістозний цистит — хронічна реактивна зміна слизової оболонки сечового міхура з утворенням кіст, яка виникає в результаті тривалих подразнюючих факторів (при нейрогенному сечовому міхурі, наявності каменів);
  • аутоімунний цистит — характеризується хронічним рецидивуючим запаленням та деструкцією тканини сечового міхура через аутоімунну реакцію;
  • гормональний цистит — запалення, спричинене гормональним дисбалансом під час перименопаузи та менопаузи. Слизова оболонка стає тонкою, сухою та більш сприйнятливою до запальних змін;
  • механічний цистит — місцеве подразнення від постійного катетера, стороннього тіла тощо.

За перебігом виділяють:

  • гострий цистит — розвивається раптово і супроводжується різко наростаючими симптомами;
  • хронічний (рецидивуючий) — зазвичай визначається як 3 епізоди за попередні 12 місяців або 2 епізоди за попередні 6 місяців.

Причини циститу

Основний винуватець циститу — інфекція сечовивідних шляхів, викликана бактеріями, які потрапляють до сечового міхура з промежини (зона між уретрою та анусом). Причиною понад 90% всіх ІСШ є кишкова паличка. У деяких випадках збудниками циститу можуть бути інші мікроорганізми (віруси, гриби та найпростіші).

Неінфекційні причини включають хімічне подразнення (розпилення дезодоранту на область геніталій або спідню білизну, сильнодіючі мила та миючі засоби, деякі лікарські препарати, такі як Циклофосфамід), опромінення в області тазу при лікуванні раку та ін.

Цистит не передається від людини до людини. Тому заразитися інфекцією при тісному контакті неможливо. Цистит не є венеричним захворюванням, але статевий акт збільшує ризик розвитку запалення у жінок.

Будь-яка людина може захворіти на цю хворобу. Але жінки й люди похилого віку старше 65 років більш схильні до її розвитку.

Існує декілька причин, через які жінки частіше страждають на запалення сечового міхура:

  • укорочена уретра — у жінок уретра має довжину від 3 см до 6 см, а у чоловіків — близько 25 см. Тому у жінок бактерії проходять більш коротку відстань до сечового міхура порівняно з чоловіками;
  • розташування уретри — у жінок уретра розташована ближче до прямої кишки, що збільшує ймовірність зараження. Пряма кишка містить фекалії з бактеріями, які викликають цистит;
  • статевий акт — будь-які форми статевого контакту дозволяють бактеріям, що знаходяться біля піхви, проникати в уретру. Інфекцію сечового міхура, що виникає після частих статевих актів, іноді називають цистит медового місяця;
  • контрацепція — деякі види протизаплідних засобів можуть підвищити ймовірність розвитку захворювання. Сперміцидні гелі, креми, піни та супозиторії часто подразнюють піхву та сприяють збільшенню кількості бактерій. Діафрагма представляє собою круглий виріб з гнучкої гуми з жорсткими обідками. При використанні діафрагми у піхві, вона впирається в шийку матки й може тиснути на уретру, що ускладнює випорожнення сечового міхура. У сечі, яка залишається, активно розмножуються бактерії.

Інші фактори, які можуть підвищити ризик розвитку запалення сечового міхура:

  • використання парфумованого мила/дезодорантів поблизу геніталій або спідньої білизни;
  • патології сечовивідних шляхів (неможливість повністю спорожнити сечовий міхур, обструкція, що перешкоджає випорожненню);
  • катетеризація (використання пластикового катетера для видалення сечі);
  • діабет;
  • вагітність.

Захворювання може розвинутися будь-якої пори року. Цистит влітку часто виникає через спеку та збільшення потовиділення. Основним фактором ризику розвитку інфекції є тривале перебування у мокрому купальнику на пляжі. Тепло та вологе середовище сприяють розмноженню кишкової палички та переміщенню її в сечовий міхур, викликаючи так званий пляжний цистит.

Взимку сечовий міхур стає більш вразливим для інфекцій через переохолодження або холодовий діурез. Багато людей вважають, що цистит та застуда пов’язані між собою. Однак застуда не може викликати запалення сечового міхура. Єдиний зв’язок між ними полягає в тому, що застуда може послабити імунну систему, таким чином людина стає більш сприйнятливою до інфекції сечового міхура за певних обставин.

Існує також взаємозв’язок між циститом та закрепом. Ущільнений кишечник впливає на правильне спорожнення сечового міхура. При хронічному закрепі більш імовірним стає субклінічне запалення, яке може посилити чутливість сечового міхура.

Зниження рівня естрогену — одна з причин циститу після овуляції. Естроген має протизапальні властивості. Тому, коли його рівень знижується, жінка більш схильна до впливу інфекцій.

Цистит після операції є частим ускладненням хірургічних процедур на сечовому міхурі чи уретрі. Багатьом пацієнтам вставляють катетер для відведення сечі, що підвищує ризик зараження інфекцією. Крім цього, після анестезії може розвинутись затримка сечі. В результаті сеча залишається в сечовому міхурі довше, ніж зазвичай, що сприяє розмноженню бактерій.

Симптоми циститу

Перші симптоми циститу — відчуття печіння під час сечовипускання, яке варіюється від слабкого поколювання до пекучого болю. Іноді пацієнти відчувають свербіж у промежині при циститі через подразнення стінок сечівника.

Іншою поширеною ознакою циститу є більш часта та термінова потреба у сечовипусканні. Хворий починає відчувати, що не може повністю випорожнити сечовий міхур. Постійні відвідування туалету супроводжуються виділенням невеликої кількості сечі.

При прогресуванні запалення хворий може відчувати біль та спазми внизу живота чи області спини. Хвороба може викликати втому або погане самопочуття.

У деяких випадках при циститі збільшуються і запалюються пахові лімфовузли. Це відбувається при попаданні інфекційних агентів у лімфатичну систему. Після покращення загального стану хворого лімфовузли зазвичай повертаються до норми.

Симптоми гострого циститу

До основних проявів гострої форми захворювання належать:

  • сильні, постійні позиви до сечовипускання;
  • біль, печіння чи поколювання під час сечовипускання;
  • виділення лише невеликої кількості сечі щоразу;
  • темна, каламутна сеча з неприємним запахом;
  • кров у сечі (гематурія);
  • нетримання сечі;
  • тупий біль або спазми внизу живота;
  • біль у пенісі;
  • погане самопочуття, болючість та втома;
  • невелике підвищення температури;
  • психічні зміни або сплутаність свідомості (частіше в осіб віком понад 65 років).

Діагностика

Лікар може діагностувати хворобу цистит на підставі клінічних проявів та результатів аналізів. Лабораторні дослідження включають:

  • аналіз сечі — дозволяє оцінити візуальні, хімічні та мікроскопічні аспекти сечі. Сечовий синдром при циститі (зміни у складі та структурі сечі) може включати гематурію, лейкоцитурію, бактеріурію;
  • посів сечі — допомагає визначити, які бактерії викликали запалення, і який антибіотик найбільше підходить для лікування.

При першому епізоді захворювання можна лікувати цистит антибіотиками без подальшого обстеження. Якщо виникають рецидивні інфекції, можуть бути потрібні додаткові дослідження, щоб виключити патології сечовивідних шляхів. У чоловіків чи дітей молодшого віку слід ретельно обстежити всі епізоди запалення сечового міхура.

У таких випадках лікар може порекомендувати наступні методи інструментальної діагностики:

  • УЗД при циститі — це неінвазивне візуалізуюче дослідження, яке дозволяє детально оглянути сечовий міхур;
  • комп’ютерна томографія (КТ) — неінвазивне візуалізуюче сканування, яке створює 3D-зображення сечового міхура;
  • цистоскопія — цистоскоп з камерою вводиться через уретру в сечовий міхур і забезпечує пряму візуалізацію внутрішньої оболонки. Перед проведенням процедури використовується знеболювальний гель, рідше загальна анестезія, щоб пацієнт не відчував болю. Цистоскопія виконується при рецидивуючій інфекції та протипоказана при гострій формі хвороби.

Диференціальна діагностика циститу

Виключення інших клінічних форм залишається першочерговою метою обстеження та оцінки пацієнтів, які, ймовірно, страждають запаленням сечового міхура. Практикуючий лікар повинен розглянути потенційні альтернативні захворювання до встановлення заключного діагнозу.

Інфекційні та запальні хвороби, які слід враховувати:

  • пієлонефрит;
  • уретрит;
  • бактеріальний вагіноз (БВ).

Гінекологічні причини:

  • ендометріоз;
  • запальні захворювання органів малого таза;
  • генітальна атрофія.

Урологічні причини:

  • простатит;
  • гіперактивний сечовий міхур;
  • синдром хронічного тазового болю;
  • обструкція вихідного отвору сечового міхура;
  • відкрита шийка сечового міхура (недостатність сфінктера, сечокам’яна хвороба).

Існує декілька захворювань, що мають симптоми циститу, але це цистит. Нижче представлені інші схожі хвороби, які можна сплутати із запаленням сечового міхура.

Диференціальна діагностика циститу та пієлонефриту — запалення сечового міхура можна відрізнити від пієлонефриту за відсутністю системних проявів: висока температура, озноб або сепсис. На пієлонефрит також вказують такі ознаки, як біль у боці, болючість у реберно-хребетному куті, нудота та блювання.

Бактеріальний вагіноз та цистит мають схожі симптоми, але відрізняються один від одного наступними проявами. При БВ у жінок можуть спостерігатися рідкі виділення з піхви, які не зустрічаються при ІСШ. Крім цього, при БВ відсутня часта потреба в сечовипусканні, характерна для запалення сечового міхура.

Цистит і простатит мають багато загальних клінічних ознак. Але є кілька симптомів, які більш ймовірно свідчать про простатит — біль у промежині, висока температура та підвищений рівень ПСА.

Цистит, уретрит належать до запалення нижніх сечовивідних шляхів. Детальний збір анамнезу допоможе диференціювати ці два захворювання. Уретрит супроводжується виділеннями з уретри чи піхви, не характерними для запалення сечового міхура. Крім того, цистит та його симптоми набагато частіше відзначаються у жінок. Тому молодих чоловіків із дизурією слід обстежити на наявність ознак уретриту, перш ніж запідозрити запалення сечового міхура.

Хламідіоз і цистит мають деяку схожість симптомів. Але основним проявом хламідіозу є жовтуваті виділення з піхви з сильним запахом або рідкі молочні виділення зі статевого члена. Запалення сечового міхура не викликає будь-яких патологічних виділень зі статевих органів.

Який лікар лікує цистит

При підозрі на запалення сечового міхура необхідна консультація уролога. Жінки також можуть звернутися до гінеколога, а чоловіки до андролога. Інші консультації залежать від основного стану здоров’я пацієнта і можуть включати відвідування імунолога, інфекціоніста, ендокринолога, нефролога, невролога або нейрохірурга. Швидка при циститі необхідна у разі ускладненої інфекції, що супроводжується тяжким станом хворого.

Лікування циститу

Основні методи лікування при циститі включають:

  • антибактеріальну та протимікробну терапію;
  • прийом знеболювальних та спазмолітиків Парацетамол, Ібупрофен, Но-шпа, Папаверин;
  • призначення рослинних препаратів Канефрон, Уролесан, Уростон;
  • фізіотерапію ультрависокочастотну та діадинамічну, парафіно-озокеритові аплікації;
  • внутрішньоміхуровий іонофорез препаратів.

При бактеріальній інфекції без патології сечовивідних шляхів призначають курс антибіотиків, який призводить до повного усунення симптомів. При інших формах захворювання симптоми зазвичай зникають після видалення запального агента (мийного засобу, хімічної речовини, лікарського препарату і т. д.). У деяких випадках потрібна операція, щоб усунути основну патологію, що провокує виникнення інфекції.

Лікування гострого циститу

Найефективніший спосіб швидко вилікувати цистит бактеріального походження – це приймати антибіотики. Зазвичай вони мають помітну дію через 1-2 дні прийому.

Після оцінки загального стану пацієнта та визначення типу бактерій, присутніх у сечі, лікар призначає антибактеріальний або протимікробний засіб при циститі:

  • нітрофурантоїн — Фурадонін;
  • сульфаметоксазол-триметоприм — Бісептол, Трисептол;
  • фосфоміцин — Монурал, Фосфорал;
  • фуразидин — Фурагін.

При неускладненій інфекції жінкам рекомендується приймати антибіотики протягом 1-5 днів, а чоловікам — 7-14 днів. При вагітності або інших захворюваннях (діабет, пієлонефрит) пацієнтам необхідно приймати антибактеріальні препарати протягом 7-14 днів.

Цистит у дітей

Бактеріальний цистит у дитячому віці лікують антибіотиками. Більшість інфекцій усувається протягом 7 днів після початку лікування. Необхідно заохочувати дітей пити багато води, але не вживати рідини, що подразнюють сечовий міхур, такі як газовані напої.

Дітям з ускладненою тяжкою інфекцією потрібна госпіталізація, щоб отримувати антибіотики внутрішньовенно. Лікування в лікарні необхідне у наступних випадках:

  • висока температура, є підозра на пієлонефрит;
  • дитині менш як 6 місяців;
  • існує ризик поширення бактерій у кров;
  • неможливість приймати рідину та препарати перорально через нудоту та блювання.

Цистит у вагітних

Цистит у вагітної жінки асоціюється з прогресуванням у пієлонефрит та несприятливими наслідками вагітності. Фізіологічні зміни підвищують ризик серйозних інфекційних ускладнень при симптоматичних та безсимптомних інфекціях. Отже, лікування запалення сечового міхура показане всім вагітним жінкам.

Вибір антибіотиків при вагітності може відрізнятися, а схеми лікування більш тривалі. Зазвичай застосовують антибактеріальні препарати амоксицилін Оспамокс, Амоксил, цефуроксим Зіннат. Також може бути рекомендована фітотерапія — препарати Канефрон, Цистон та Фітолізин.

Цистит у людей похилого віку

Які терапія першої лінії при неускладненій інфекції показаний фосфоміцин Монурал, Фосфорал або нітрофурантоїн Фурадонін. Для лікування ускладненої інфекції рекомендується антибактеріальна терапія амоксициліном Оспамокс, Амоксил або цефалоспорином другого покоління — цефуроксим Зіннат.

При ускладненій інфекції із системними симптомами може бути призначене емпіричне внутрішньовенне лікування цефалоспоринами третього покоління Цефотаксим, Цефтріаксон. Рекомендується дотримуватися особливої обережності при використанні фторхінолонів для лікування циститу у людей похилого віку через більш високий ризик незворотних побічних ефектів, що зачіпають м’язи, сухожилля, суглоби та нервову систему.

Зниження рівня естрогену пов’язане з кількома станами, які можуть сприяти розвитку рецидивуючої інфекції у жінок у постменопаузі. Тож для запобігання рецидивів використовується терапія естрогенами, препарат Овестин.

Цистит при цукровому діабеті

Медикаментозна терапія ІСШ у хворих з цукровим діабетом залежить від кількох факторів, включаючи наявність симптомів, урологічних порушень, тяжкість системних проявів, супутні метаболічні зміни. При виборі антибіотика слід зважати на особливості місцевої чутливості уропатогенів. Лікування також має включати корекцію метаболічних ускладнень, спричинених інфекційним процесом.

Варіанти антибіотикотерапії першої лінії включають препарати нітрофурантоїн Фурадонін, фосфоміцин Монурал, Фосфорал, сульфаметоксазол-триметоприм Бісептол, Трисептол. Альтернативними препаратами другої лінії є хінолони Левофлоксацин, Ципрофлоксацин та β-лактами Амоксицилін, Цефіксим, Цефалексин. Лікування має бути адаптоване відповідно до результатів посіву сечі.

При виборі антибактеріальних препаратів слід враховувати можливі взаємодії з антидіабетичними або антигіпертензивними засобами, а також порушення гомеостазу глюкози, які можуть бути викликані деякими антибіотиками.

Чим лікувати пієлонефрит, пов’язаний з циститом

При поширенні збудників запалення по сечоводах до нирок, розвивається пієлонефрит. У більшості пацієнтів з легким неускладненим пієлонефритом ефективною є пероральна амбулаторна антибактеріальна терапія фторхінолонами Левофлоксацин, Ципрофлоксацин.

Інші ефективні альтернативи включають пеніциліни розширеного спектра дії Амоксицилін, амоксицилін-клавуланат калію Аугментин, Амоксил-К, цефалоспорини Цефіксим, Цефалексин та сульфаметоксазол-триметоприм Бісептол. Пацієнтам з пієлонефритом слід уникати застосування фосфоміцину та нітрофурантоїну.

Тривалість лікування при пієлонефриті та циститі залежить від типу інфекції та конкретного препарату. Вона становить від 3-5 днів при гострому неускладненому циститі до 7-14 днів при пієлонефриті.

Домашні засоби

Перша допомога при циститі — прийом знеболювальних препаратів, таких як Парацетамол або Ібупрофен. Рекомендується пити багато води, щоб частіше випорожняти сечовий міхур та вимивати бактерії, які спричинили інфекцію.

Крім лікування, призначеного лікарем, можна використовувати додаткові засоби, які допоможуть полегшити болісне сечовипускання при циститі:

  • додати 1 чайну ложку соди на 200 мл води та випити розчин;
  • прийняти препарати для підлужування сечі;
  • лягти в ліжко і прикласти до спини чи живота теплу (не гарячу) грілку.

Вживання журавлинного соку або прийом добавок із журавлиною сприяє зниженню рецидивів інфекції сечового міхура. Журавлина містить проантоціанідини типу А. Ця сполука та її метаболіти в сечі перешкоджають адгезії уропатогенних бактерій до епітелію сечового міхура. Ефект журавлини не настільки виражений, як в антибіотиків, але вона не викликає резистентності бактерій.

Необхідно обов’язково дотримуватись правил гігієни при циститі. Слід регулярно приймати душ, мити ділянку статевих органів, носити чисту білизну та одяг. Спеціальні урологічні прокладки при циститі допоможуть впоратися з дискомфортом при підтіканні та нетриманні сечі.

Ускладнення

Зазвичай прогноз неускладненого та ускладненого циститу сам по собі сприятливий після встановлення діагнозу та початку антибактеріального лікування (при ускладненій інфекції слід ґрунтуватися на результатах посіву сечі). Але іноді неускладнена інфекція може спричинити значні ускладнення навіть при відповідному лікуванні.

Більш серйозні наслідки циститу, включаючи ускладнення на нирки, часто є результатом пізньої діагностики. Тому висока температура, біль у спині, погіршення психічного статусу та гемодинамічна нестабільність на фоні бактеріурії дозволяють передбачити поширення інфекції. У цьому випадку слід розглянути питання про відповідну візуалізацію та лікування передбачуваного пієлонефриту.

Несприятливі наслідки більш ймовірні у пацієнтів з діабетом, хронічними урологічними розладами або обструкцією. У вагітних жінок нелікований цистит може призвести до серйозних ускладнень, включаючи негативний вплив на розвиток плоду та передчасні пологи.

Цистит та безпліддя

Сам по собі цистит не викликає безпліддя у жінок та чоловіків. Але рецидивуюча інфекція сечовивідних шляхів може знизити шанси на зачаття.

Деякі жінки занадто часто страждають від запалення сечового міхура, і іноді інфекція переходить на нирки, фаллопієві труби й матку. Ймовірність поширення збільшується, якщо захворювання виникає через статеві інфекції, що викликають цистит, такі як хламідіоз, сифіліс і т. д. Це може призвести до запальних захворювань органів малого таза (ЗЗОМТ), викликаючи серйозне пошкодження і рубцювання фаллопієвих труб, що впливає на здатність жінки до зачаття. Ураження верхніх сечовивідних шляхів сприяє розвитку хронічного захворювання нирок. Це може вплинути на загальний стан здоров’я, зокрема і на процес овуляції.

У чоловіків бактерії можуть поширитися на репродуктивні органи, такі як яєчка, придатки яєчок та передміхурову залозу. Це спричиняє зниження кількості сперматозоїдів та зменшення їх рухливості.

Профілактика циститу

Запобігти запаленню сечового міхура допоможе дотримання правил гігієни:

  • щодня приймати душ;
  • спорожняти сечовий міхур після статевого акту;
  • витирати промежину спереду назад непарфумованим туалетним папером;
  • не використовувати подразнюючі речовини поблизу геніталій;
  • носити спідню білизну з бавовни й регулярно її міняти.

Крім цього, рекомендується:

  • пити багато води — допомагає запобігти розмноженню бактерій та видалити шкідливі бактерії з уретри. Необхідно випивати від 6 до 8 склянок води щодня;
  • носити вільний одяг — тісні штани можуть затримувати тепло та вологу біля паху, що створює ідеальне середовище для швидкого розповсюдження бактерій;
  • використовувати крем або таблетки з естрогеном у період менопаузи чи постменопаузи — ці препарати змінюють pH піхви, нормалізують вагінальну флору та зменшують колонізацію уропатогенами.


 Що не можна робити при циститі?

При запаленні сечового міхура не можна займатися сексом, затримувати сечу при позовах до сечовипускання. Слід уникати вживання напоїв, що подразнюють сечовий міхур, наприклад, фруктові соки, кава, алкоголь, газовані напої. Помідори, шоколад, гостра їжа, глутамат натрію та продукти з високим вмістом кислот можуть погіршити симптоми.

Скільки лікується цистит?

При своєчасній діагностиці та лікуванні перспективи для хворих сприятливі. Більшість людей почуваються краще вже за кілька днів після початку курсу антибіотиків. Але приймати препарати необхідно від 3 до 14 днів, в залежності від складності інфекції. Важливо закінчити повний курс антибіотиків, щоб уникнути рецидиву.

Чому часто цистит?

У деяких жінок запалення сечового міхура часто повторюється. Найбільш поширеними причинами цього є: недотримання правил гігієни, часті статеві контакти, зміна статевого партнера, недолікована попередня ІСШ, резистентність бактерій до антибактеріальних препаратів, які використовуються при лікуванні.

Чи можна паритись при циститі?

Тепло полегшує біль, але не лікує інфекцію, а може лише посилити її. Вплив гарячої пари призводить до збільшення кількості патогенних бактерій та їх поширення у верхні відділи сечовивідних шляхів. Тому паритись і приймати гарячу ванну при запаленні сечового міхура категорично заборонено.

Чи може при циститі бути здуття живота?

Кишкова паличка викликає цистит, але може вражати й черевну порожнину, особливо її нижню частину. При цьому хворий відчуває сильний біль та здуття живота. Щоб полегшити дискомфорт, необхідно пити багато води, регулярно харчуватись невеликими порціями, зменшити споживання цукру, оскільки деякі види бактерій харчуються ним. Також слід уникати вживання газованих напоїв, тому що вони можуть спричинити газоутворення.

Цистит уночі що робити?

Щоб швидко зняти симптоми циститу, можна випити знеболюючий або спазмолітичний препарат, покласти теплу грілку на живіт або між ногами на 30 хвилин. Спати найкраще в положенні, що допомагає розслабити м’язи тазу. Найбільш зручні положення — лягти на бік і підтягнути ноги в позу ембріона, або розвести ноги в сторони під час сну на спині.

Статті по темі

Реклама
Ущелина хребта діагностується у кожного десятого
Тиждень Spina Bifida у Великобританії був присвяче...
Знайдено ферменти для отримання універсальної групи крові
Простий метод переливання крові з однієї групи в і...
Реклама
Лікування бронхіту без антибіотиків
Як вилікувати бронхіт без антибіотиківПоширені пит...
Антибіотики при бронхіті
Антибіотик при бронхіті — дієвий спосіб активної д...
Реклама
Як без ліків швидко та ефективно вилікувати кашель
Для лікування кашлю лікарі рекомендують пити багат...
Фахівці назвали головні причини, через які розпадаються сімейні пари
Згідно зі статистикою, середня кількість розлучень...
Реклама