Цистит рецидивуючий
Рецидивуючий цистит — це повторення захворювання щонайменше тричі на рік або двічі за 6 місяців. Головною причиною рецидиву, як і у випадку із гострим циститом, вважається кишкова паличка — E.coli. Існує ціла низка факторів, які можуть вказати на високу ймовірність повторного рецидиву протягом найближчих шести місяців.
Розвивається такий цистит аналогічно поодиноким епізодам. Спочатку патогенні бактерії, що мають безпосереднє відношення до флори прямої кишки, проникають в уретру, а також у парауретральну зону, а далі їхній шлях пролягає безпосередньо в сечовий міхур. Як тільки вони досягають своєї мети, починається рецидив циститу.
Поведінкові фактори та інші причини рецидивуючого циститу
Існує один важливий фактор, який називають сприятливим до виникнення рецидивів циститу — це порушення флори у піхві (зменшення потрібної кількості H2O2-продукуючих лактобацил). Таким чином відбувається колонізація E.coli — палички, яка визнана «винною» у появі захворювання. Ще один важливий фактор — генетика, а точніше — схильність до колонізації піхви кишковими паличками (уропатогенами).
Якщо говорити про причини рецидивуючого циститу, то найчастіше вони такі:
- часті та безладні статеві контакти;
- регулярний прийом препаратів із групи антибіотиків (у тому числі й самопризначення);
- зміна сексуального партнера (протягом року).
Ці фактори заведено називати поведінковими. Є й інші — наприклад, період постменопаузи у жінок (у цей час вони схильні до різних інфекцій сечовивідної системи). Також рецидивуючий цистит у жінок зустрічається у тому випадку, коли для контрацепції використовується діафрагма зі сперміцидами. Найчастіше причина рецидиву криється в сексуальному контракті, під час якого партнер використовував ті самі сперміциди (презервативи з таким покриттям).
З фізіологічного погляду серед причин появи рецидивів циститу можна побачити:
- пролапс геніталій та пов’язаний з ним залишок сечі після сечовипускання;
- знижений рівень естрогенів, який змінює баланс мікрофлори у піхві та знижує кількість лактобактерій;
- низьке розташування уретри (анатомічна особливість) або рухливість зовнішнього її отвору;
- закидання флори піхви в уретру після статевого акту внаслідок анатомічних особливостей (так званий посткоїтальний цистит).
Рецидивуючий цистит — симптоми
Перші ознаки рецидивуючого циститу нічим не відрізняються від гострого, проте найчастіше вони менш яскраві, змащені. Так, найчастіше це біль унизу живота, часті позиви до сечовипускання з наступними болями під час нього. Важливо, що під час сечовипускання біль може розтягуватися або бути присутнім у той чи інший момент — на початку, наприкінці. Він може бути різким або тупим, ниючим, а після відвідин туалету переміщатися в область трохи вище лобка.
Одна з характерних ознак того, що починається цистит (в цьому випадку, рецидив) — постійні походи в туалет, навіть вночі. Виснажливий стан, при якому також відходить дуже мало сечі (не більше 15 мл за раз), при цьому випорожнення сечового міхура полегшення не приносить. При рецидивному циститі картина наростає дуже швидко: протягом дня кількість походів у туалет може легко досягти сотні, у сечі можуть з’являтися краплі крові (гематурія). Найчастіше у пацієнта є і нетримання сечі.
Кількість клінічних проявів залежить від того, наскільки яскраво виражений запальний процес. Зокрема, існують дві основні форми — підгострий перебіг та латентна форма циститу. Перша відрізняється тим, що симптоматика яскрава, а друга показує стерті симптоми, вони можуть навіть не чітко проявлятися і мало турбувати пацієнта.
Діагностика та лікування рецидивуючого циститу
Щоб зрозуміти, чому часто повторюється цистит, слід обстежитись. Основним вважається аналіз сечі, що дозволяє виявити патогенних збудників — бактеріальний посів сечі. Зазвичай, лікар призначає ще два дослідження — УЗД та цистоскопію, хоча безпосередньо вони захворювання не підтверджують. Обидва ці дослідження дозволяють виключити різні патології сечового міхура, наприклад, пухлину, каміння у міхурі.
Коли цистит часто повторюється, то перше і найважливіше — виключити негативні чинники, які присутні в житті та впливають на повторення хвороби. Коли лікар говорить про необхідні зміни у способі життя, він має на меті:
- зміну тісної синтетичної спідньої білизни на комфортну, з натуральних тканин, що дихає;
- запровадження обов’язкового підмивання після акту дефекації, причому у правильному форматі (попереду назад);
- припинення використання спринцювання піхви з будь-якою метою;
- питний режим (від 2 літрів чистої води на день);
- уважне ставлення до свого здоров’я.
Оскільки повторення циститу у жінок найчастіше пов’язане з пролапсом геніталій, рекомендовано спостереження гінеколога з метою виправити ситуацію або консервативним, або оперативним шляхом. Також при рецидивуючому циститі можна використовувати користуватися замісною терапією естрогенами — наприклад, свічки з естрогенами сприяють відновленню флори у піхву (збільшують кількість лактобактерій).
Імуноактивні препарати та антибіотики в терапії рецидивуючого циститу
Імуноактивні препарати — відмінний варіант профілактики цього складного захворювання сечостатевої системи. Дослідженнями та успішними історіями пацієнтів доведено, що препарати «Уро-Ваксом», StroVac з діючою речовиною ліофілізований лізат бактерій Escherichiacoli у комбітерапії курсом не менше трьох місяців сприяють одужанню. Також до них часто додають антибіотики — ці препарати призначають різними схемами:
- Безперервна. Шляхом правильно підібраних ліків можна зменшити ймовірність рецидиву циститу до 95%. Найчастіше призначають Нітрофурантоїн, Ципрофлоксацин.
- Посткоїтальна. Ця схема має на увазі прийом антибіотика після статевого акту і може бути ефективною для жінок, у яких рецидиви пов’язані саме зі статевими контактами.
Ще одна методика лікування — внутрішньоміхурові інстиляції. Для цієї медичної процедури використовують препарати на основі гіалуронової кислоти. Головна мета — відновити глікозаміноглікановий захисний шар.
Знову цистит? Настав час з’ясувати причину рецидивів, змінити спосіб життя та отримати схему терапії, щоб хвороба відступила назавжди.