Цистит геморагічний

Геморагічний цистит — це особлива форма захворювання, яку характеризує наявність крові в сечі. По суті, це запальний процес, що відбувається в сечовому міхурі, з глибоким ураженням слизової оболонки та стінок органу. Також у ході розвитку захворювання ушкоджуються судини — це стає причиною появи крові в сечі при циститі. 

Вважається, що цей різновид циститу — найнебезпечніший. Саме тому пацієнт, який помітив кров при циститі, повинен максимально швидко звернутися до уролога. За першою консультацією в обов’язковому порядку йде обстеження — аналізи та інші дослідження, за допомогою яких лікар зможе оцінити стан пацієнта та призначити лікування.

Види геморагічного циститу та симптоми

Геморагічний цистит у жінок і в чоловіків ділять на два основні види:

1. Інфекційний. У цьому випадку як причину розвитку хвороби називають бактерії, і найчастіше це або кишкова паличка, або стафілококи. Вони стають причиною запалення сечового міхура, ну а далі вже розвивається цистит.
2. Неінфекційний. У цьому випадку існує кілька причин появи циститу з кров’ю — онкологія (опромінення органів малого таза, хіміотерапія), трансплантація (і внутрішніх органів, і стовбурових клітин) з наступними ускладненнями, вплив на організм хімречовин (різні барвники та інсектициди). 

Незалежно від різновиду захворювання, пацієнта можуть турбувати:

• часті позиви до сечовипускання;
• болі внизу живота (гострі, сильні, віддають у ділянку промежини);
• сечовипускання з різким або тупим болем;
• інтоксикація організму (підвищення температури тіла, біль у суглобах, головний біль);
• цистит із кров’ю та згустками.

Важливо: гострий геморагічний цистит пов’язаний із втратою контролю над сечовим міхуром. Це ускладнює життя, знижуючи його якість однаковою мірою у молодих та літніх пацієнтів.

Геморагічний цистит, симптоми якого найчастіше яскраво виражені, потребує негайного звернення до лікаря. Головна проблема полягає в тому, що хвороба швидко розвивається, в переважній більшості випадків запалення піднімається вище, і це стає причиною появи пієлонефриту.

Причини циститу: хто в групі ризику

Так званий кривавий цистит найчастіше виникає у людей, чия імунна система ослаблена. Насамперед до появи крові в сечі схильні ті пацієнти, які отримують імуносупресивну терапію, а також велика група онкохворих — ті, кому призначено променеву терапію. У таких випадках перша допомога при циститі з кров’ю має бути призначена консиліумом лікарів, оскільки потрібно врахувати багато різних факторів за основним захворюванням. Ще одна група — люди, у яких відзначають аномальне розташування органів малого таза.  

Важливе значення має і класифікація кровотечі за такого циститу:

• перший ступінь — мікроскопічний (мається на увазі кровотеча), для нього характерні краплі крові після сечовипускання; 
• другий та третій — видима кровотеча та видима з невеликими згустками; 
• четвертий — це цистит із кров’ю та згустками, які за рахунок своїх розмірів здатні блокувати відтік сечі.

Основна група ризику — онкопацієнти. Найчастіше цистит геморагічний називають циститом променевим чи хімієтерапевтичний. Крім того, що організм у цій ситуації ослаблений, ще й має місце агресивне лікування.

Якщо у пацієнта діагностовано цистит, кров у сечі, а причини захворювання бактеріальні, то найчастіше винна у цьому кишкова паличка під назвою Escherichia coli. Ця бактерія належить до умовно-патогенних, а для росту та розвитку їй не потрібен кисень. Вона потрапляє в уретру з прямої кишки (погана гігієна), дуже швидко там обживається і пригнічує імунітет, позаяк умови тут для неї підходящі. Таким чином, багаторазово посилюється ризик розвитку захворювань сечовидільної, а також і статевої системи.

Є також інші причини виникнення крові в сечі при циститі у жінок та чоловіків:

• згубна звичка стримувати позиви до сечовипускання, коли розтягуються стінки міхура і навіть виникають порушення циркуляції крові в органах малого таза;
• порушення в роботі нервової системи, які безпосередньо впливають на скорочення стінок сечового міхура;
• статеві інфекції у хронічній стадії;
• сильне переохолодження;
• гостра стадія геморою;
• відсутність чи погана якість інтимної гігієни;
• гемофілія чи інші хвороби крові;
• незбалансоване харчування;
• нещодавні маніпуляції, проведені на органах сечостатевої системи, а також наявність у сечовому міхурі стороннього тіла.

У жінок геморагічний цистит може виникати у разі недавніх ускладнених пологів.

Діагностика геморагічного циститу

Після першого візиту до лікаря та збору анамнезу пацієнтам з підозрою на геморагічний цистит призначають:

• ЗАС (загальний аналіз сечі), посів сечі — дозволяє виявити захворювання за певними показниками (у сечі присутні лейкоцити у великій кількості, а також білок та еритроцити); також при бактеріальній природі захворювання можуть бути виявлені та безпосередні збудники — бактерії; 
• УЗД — тут лікар призначає дослідження сечового міхура та нирок одночасно, що дозволяє побачити локалізацію запалення; 
• МРТ сечового міхура та інші обстеження – екскреторна урографія, наприклад.

Оскільки кров при циститі в кінці сечовипускання у жінок може мати й іншу природу, важливо виключити наявність гінекологічних захворювань.

Геморагічний цистит — лікування

Оскільки це захворювання відноситься до списку серйозних, а крім того, найчастіше діагностується у стадії гострого циститу з кров’ю, пацієнта направляють до стаціонару. Тільки тоді, коли форма легка — мікрогематурія, а пацієнт почувається нормально, лікування може бути проведене амбулаторно. 

Якщо говорити про базове лікування, то насамперед воно передбачає прийом медикаментів (таблетки, уколи, крапельниці). Зазвичай, терапія комплексна, вона включає препарати таких груп:

• протизапальні — важливо зняти гострий стан, а після звести запальний процес нанівець;
• антибіотики — при бактеріальному походженні циститу з кров’ю лікування без них буде нерезультативним; 
• кровоспинні — ці препарати частіше призначають, якщо кровить при циститі сильно;
• діуретики — сечогінні препарати, що сприяють нормалізації відтоку сечі;
• уросептики — група препаратів, які мають протиінфекційний ефект (пригнічують інфекції у сечовому міхурі);
• спазмолітики — знімають болі та спазми, полегшуючи загальний стан пацієнта; 
• імуномодулятори — препарати, які сприяють відновленню імунітету; 
• ангіопротектори — ця група препаратів покликана зміцнювати судини. 

Якщо у пацієнта виявлено наявність паразитів, до терапії підключають ще й антигельметики.

Крім терапії пацієнту рекомендують інші методи. Один із важливих — питний режим, а точніше, рясне питво. Теплі морси, чаї та інші напої сприятимуть виведенню інфекції з організму. При цьому важливо, щоб у раціоні було максимально знижено кількість гострих та солоних продуктів, квашених і маринованих овочів, ковбас і копченостей — всього того, що може мати подразливу дію на сечовий міхур.

Важливо: при геморагічному циститі категорично заборонені будь-які зігрівальні процедури.

Профілактика циститу з кров’ю

Для того, аби максимально знизити ризик появи крові в сечі, варто дотримуватись таких рекомендацій:

• стежити за харчуванням — не захоплюватися фастфудом, гострою та кислою їжею, копченими та жирними м’ясними та рибними стравами; 
• відмовитися від алкоголю та нікотину (це ж стосується й електронних сигарет);
• відпочивати — надмірна перевтома може стати причиною збою роботи організму;
• стежити за переохолодженнями, одягатись згідно з сезоном, утеплюватись у багатошаровому форматі;
• зміцнювати імунітет (не перегріватися, не захоплюватися надмірно вітамінами та мікроелементами);
• у жодному разі не купатися в ополонці, а також уникати купання в тих водоймах, які можуть бути потенційно небезпечними (застійна вода та інше);
• стежити за інтимною та загальною гігієною;
• уникати випадкового сексу, а також використовувати методи контрацепції, які підібрані з лікарем залежно від завдання, віку та інших факторів;
• не зволікати з лікуванням інших захворювань сечостатевої системи.

Якщо цистит із кров’ю в сечі був неодноразово, важливо скласти собі графік профілактичних оглядів з метою санації сечостатевих органів. Важливо, щоб призначення будь-яких лікарських препаратів робив лікар, адже самолікування у разі такого серйозного діагнозу є неприпустимим.