Герпес

Герпес – інфекційне захворювання, яке виникає внаслідок зараження вірусом простого герпесу (ВПГ). Хвороба супроводжується утворенням пухирців і виразок на шкірі та слизових оболонках у роті, у горлі, на носі, біля очей і на геніталіях. Основними шляхами поширення інфекції є повітряно-крапельний, статевий та контактний. Після зараження вірус перебуває у організмі в стані спокою і може реактивуватися кілька разів на рік.

Різні інфекційні захворювання у людини може викликати 8 типів вірусів герпесу, але найпоширенішими вважаються віруси 1 та 2 типів. Згідно зі статистикою ВООЗ, приблизно 67% населення планети заражені ВПГ 1 типу та 13% — ВПГ 2 типу. Специфічного лікування від герпесу немає, але деякі препарати можуть полегшити симптоми та зменшити ризик повторення хвороби.

Причини виникнення

Джерелом зараження завжди є людина. Вірус особливо заразний у період від появи перших ознак до загоєння виразок.

Як передається інфекція? Зараження може здійснюватися такими шляхами:

• повітряно-крапельним;
• контактним;
• статевим;
• трансплацентарним та вертикальним (від матері дитині через плаценту, під час пологів або годування груддю).

Герпес на губах передається найчастіше під час поцілунку, на геніталіях – при статевому акті.

Проникаючи крізь слизову оболонку ротової порожнини, статевих органів або через дихальну систему в організм людини, герпес залишається в ньому до кінця життя. Хоча є люди, у яких симптоми ніколи не виявляються.

Вірус знаходиться в латентному дрімаючому стані всередині нервових ганглій біля хребта, тому прихований для Т-лімфоцитів, які знищують збудників інфекцій. Він активізується при ослабленні імунної системи внаслідок таких причин: авітаміноз, недостатній сон, перегрів, переохолодження, перевтома, застуда, стрес. Прояву інфекції сприяють операції, травми, статевий акт за умови травмування слизової оболонки. Використання гормональних лікарських засобів також здатне викликати активізацію вірусу.

Клінічні симптоми

Людина, у якої виникають симптоми герпесу, у перший день відчуває поколювання, печіння та свербіж у зоні рота чи геніталій. Потім вона помічає пухирці, заповнені рідиною, такі, як на фото. Незабаром вони підсихають, покриваються кіркою і довгий час загоюються. Ознаки розвиваються через 2-20 діб після зараження вірусом. Саме стільки часу займає його інкубаційний період.

Відмінним симптомом герпесу на губах є поява пухирців, які ще називають простудними виразками. Найчастіше вони виникають на зовнішній і внутрішній ділянці губи, на яснах і язику. Іноді пухирці утворюються в іншому місці на обличчі, наприклад, на підборідді, на щоці, під носом. Потім вони покриваються виразками і можуть триматися до 2 тижнів.

Генітальний герпес виникає на члені, у піхві (вагінальний), на статевих губах, на лобку, на сідницях, у задньому проході. Хоча виразки можуть утворюватися і в інших місцях на тілі, зокрема на нозі, на руках, на пальці. Герпес може супроводжуватися болем під час сечовипускання та зміною вагінальних виділень. При первинному герпесі ураження можуть зберігатись до 1 місяця.

Після першого епізоду симптоми часто маніфестують. Згодом герпес може виникати рідше, а ознаки стають менш тяжкими.

При первинному розвитку інфекція супроводжується такими симптомами:

• пухирці, виразки;
• печіння, болючість, свербіж;
• збільшення лімфовузлів;
• висока температура;
• втома, загальне погане самопочуття.

Симптоми рецидивів аналогічні первісним ознакам, але вони протікають легше та швидше.

Дослідження підтверджують, що приблизно 33% людей із губним герпесом та 50% заражених генітальною інфекцією відчувають рецидиви хвороби. Під час кожного повторного спалаху симптоми зазвичай зберігаються 1,5-2 тижні і турбують людину менше, ніж уперше. При рецидиві хворий може передавати вірус протягом 5 днів.

Діагностика

Діагностувати герпес можна на підставі лікарського огляду та результатів лабораторних аналізів:

• серологічний метод ІФА. Дослідження крові, зразка тканини або виразки на антитіла;
• ПЛР-тест. Використовується для виявлення вірусу та визначення його типу із зразка крові, тканини ерозії або спинномозкової рідини;
• мікроскопія. Виявлення вірусу в біологічних рідинах і тканинах.

Стадії розвитку та перебіг хвороби

• Провісники. Зазвичай з’являється поколювання, свербіж та печіння на геніталіях або на губі. Тривалість фази становить до 1 дня.
• Гіперемія. У цей же день розвивається почервоніння та набряклість слизової оболонки або шкіри, що зазвичай триває 2 дні.
• Формування пухирців. Наступного дня з’являються болючі, наповнені рідиною пухирці, які можуть зливатися між собою.
• Утворення виразок. На третій день пухирці перетворюються на виразки та гнійники. Рідина, яка виділяється, містить частинки вірусу і відрізняється високою заразністю.
• Формування кірки. З 5 по 10 день виразки підсихають і покриваються кіркою. Біль зменшується, але виникає сильний свербіж.
• Загоєння. Приблизно на 11 день виразки починають затягуватися і загоюватися. Але почервоніння може спостерігатися ще 2 дні. Вірус переходить у латентний стан, доки знову не активізується під впливом відповідних причин.

До якого лікаря звертатися

Для лікування герпесу на губах необхідно звернутися до дерматолога, інфекціоніста чи сімейного лікаря. Щоб дізнатися, як лікувати генітальну інфекцію, можна відвідати дерматовенеролога, гінеколога чи уролога. У разі герпесу на очах потрібна консультація окуліста, у разі розвитку нейровірусної інфекції – невролога.

Як лікувати

Жоден лікарський засіб не допоможе позбавитися герпесу назавжди. Але запобігти його поширенню здатні противірусні препарати Ацикловір, Валацикловір, Фамцикловір.

Зовнішні засоби (мазі, креми) Пенцикловір, Ацикловір допоможуть полегшити біль, печіння та свербіж.

При високій температурі та сильних болях може бути показаний прийом жарознижувальних знеболюючих препаратів Парацетамол, Ібупрофен.

Щоб зменшити тривалість спалаху, необхідно розпочати лікування герпесу відразу після появи перших ознак.

За наявності менше 6 повторень герпесу протягом року противірусні препарати призначаються при кожному спалаху. Якщо рецидиви трапляються частіше, може бути призначений щоденний прийом таблеток від герпесу протягом 6-12 місяців. Це допоможе значно зменшити частоту розвитку рецидивів та знизити ризик зараження оточуючих, хоча ймовірність цього залишається.

Домашні засоби

Як позбутися герпесу методами народної медицини? За допомогою народних засобів можна лише зменшити свербіж та печіння. Лікувальної дії від їх застосування не варто очікувати.

Полегшити симптоми захворювання можуть допомогти такі методи лікування в домашніх умовах:

• занурення у ванну із теплою водою;
• нанесення мазі з лідокаїном на уретру перед сечовипусканням;
• накладання на уражену ділянку льоду, обгорнутого тканиною.

Ускладнення

Ускладнення, пов’язані з вірусом герпесу, включають:

• інфікування ІПСШ. Наявність виразок на статевих органах збільшує ризик зараження іншими інфекційними захворюваннями, включаючи ВІЛ;
• зараження новонароджених. Діти, народжені від заражених матерів, можуть інфікуватися при пологах, що може спричинити тяжке ураження нервової системи та головного мозку, втрату зору або смерть новонародженого;
• неможливість випорожнення сечового міхура. Ерозії сприяють розвитку запалення довкола уретри. Набряк може закрити сечівник на кілька днів. У зв’язку з цим може знадобитися встановлення катетера для випорожнення сечового міхура;
• менінгіт. Інфекція може спричинити запалення оболонок головного та спинного мозку;
• проктит. Генітальний герпес може спровокувати запалення слизової оболонки прямої кишки, особливо у чоловіків, які мають гомосексуальні контакти.

Особливі ситуації

Діти

У дітей лікування слід розпочинати при появі перших симптомів хвороби. Інакше підвищується ризик ускладнень і захворювання перетікає в хронічну стадію.

Для лікування герпетичної інфекції у дитини найчастіше застосовується противірусний засіб Ацикловір, який знімає біль та свербіж. При підвищеній температурі слід приймати жарознижувальні препарати Парацетамол, Ібупрофен та пити багато рідини. Якщо у дітей часто відбуваються рецидиви, можуть бути призначені загальнозміцнюючі ліки та вітаміни.

Вагітні та мами, які годують грудьми

При первинному інфікуванні герпесом у вагітних підвищується ризик виникнення вроджених аномалій у новонароджених, ймовірність викиднів, передчасних пологів та мертвонародження.

Для лікування при вагітності використовується противірусний засіб Ацикловір, а також препарати, які зміцнюють імунітет і стимулюють синтез інтерферону.

Лікар може порекомендувати приймати противірусні препарати від герпесу в останньому триместрі вагітності, щоб запобігти спалаху під час пологів. Якщо рецидив таки стався перед пологами, може бути запропоновано кесарів розтин, щоб знизити ризик передачі вірусу новонародженому.

Чим лікувати герпес у мами, що годує? Зазвичай застосовують ліки місцевої дії Ацикловір, Герпевір у формі мазей та кремів. Ці засоби у невеликій кількості потрапляють у кров і не проникають у грудне молоко.

Лікування не вимагає відриву дитини від грудей, проте необхідно не допускати її контакт з ураженими зонами шкіри. Винятком можуть бути лише виразки на сосках. У цьому випадку слід утриматися від годування ураженими грудьми.

Люди похилого віку

Лікування людей похилого віку принципово не відрізняється. Насамперед призначають противірусні засоби, що пригнічують вірус. Терапія може проводитись за допомогою таблеток та мазей. При високій температурі приймають жарознижувальні препарати. Також людям похилого віку рекомендується прийом вітамінів, дієта та прогулянки на свіжому повітрі.

Поширення

Існує два види вірусу простого герпесу – 1 та 2 типу. Обидва різновиди дуже заразні. ВПГ-1 передається зазвичай при оральному контакті і найчастіше призводить до герпесу на губах. ВПГ-2 викликає генітальний герпес, шлях його передачі переважно статевий.

Але останні дослідження підтверджують, що ВПГ-1 також може бути причиною генітальної інфекції. За статистикою ВООЗ ВПГ-1 інфіковано понад 3,7 млрд. населення до 50 років, ВПГ-2 – 491 млн жителів. Також дослідження виявили, що понад 500 млн осіб до 50 років перенесли генітальну інфекцію, збудниками якої були віруси герпесу обох типів.

Профілактика

Основна мета первинної профілактики – запобігання інфікуванню вірусом герпесу. Тому слід знати про механізми передачі інфекції, включаючи статеві контакти. З метою профілактики герпесу при вагітності необхідне виявлення жінок, які схильні до високого ризику зараження або мають симптоми захворювання.

При виявленні повторних випадків інфекції здійснюють вторинну профілактику, що дозволяє знизити або запобігти рецидивам хвороби. Для цього можуть бути призначені противірусні препарати та засоби для зміцнення імунітету.

Основні положення

• Герпес – це вірусне захворювання, яке супроводжується появою пухирців та виразок переважно в області рота, повік чи геніталій.
• Понад 90% населення світу заражено вірусами герпесу і лише у 20-40% інфекція проявляється протягом життя.
• Частота розвитку герпетичного ураження на губах може становити до 12 разів на рік.
• Вірус проявляється періодично, найчастіше при ослабленій імунній системі. Провокуючим моментом може бути вплив ультрафіолету, гормональні зміни, запалення та ураження шкіри, інфекція, стрес.
• Повністю вилікувати герпес неможливо, тому основна мета терапії – домогтися ремісії захворювання за допомогою противірусних, імунозміцнюючих та симптоматичних препаратів.