Ігор Ткаченко: «Бакпосів із носа та горла допомагає точно визначити діагноз та успішно вилікувати захворювання»

– Ігоре Володимировичу, Ви вже вакциновані від коронавірусу?

– Так, вакциною CoronaVac. Я віддав перевагу тільки цій вакцині.

– Чому Ви вакцинувалися саме цією вакциною?

– Тому що цю вакцину отримано стандартним старим способом. Вакцина CoronaVac – інактивована вакцина. Вона містить у своєму складі неактивний «вбитий» вірус. Організм реагує на нього та виробляє імунітет. Технології виготовлення інактивованих вакцин вже майже 70 років. Першу вакцину за цією технологією розробили ще 1955 р. Це була вакцина від поліомієліту.

Вакцини Pfizer та Модерна – це інноваційні вакцини. Раніше такого досвіду створення вакцин у світі не було. На сьогоднішній день вони пройшли лише 2 етапи випробувань. Діюча речовина – мРНК – молекула, яка вчить клітини виробляти коронавірусні білки, необхідні для формування імунної відповіді. Це матричні мРНК вакцини, які несуть певну інформацію в наше ДНК.

Безперечно, є багато наукових досліджень, які підтверджують безпеку застосування цих вакцин. Але я вважаю, що сьогодні ми поки не можемо давати однозначних оцінок даним інноваційним вакцинам, оскільки третю статтю випробувань ще не проведено. Ми не можемо точно знати, яка інформація в них закладена і буде доставлена до наших ДНК. Ця ситуація мені нагадує призначення лікарем лікарських засобів, коли ліки та переваги його застосування вказуються, а можливі побічні ефекти та наслідки не обумовлюються. Я розумію, що зростає захворюваність, що це вимушений захід, але мені якось надійніше та спокійніше, якщо вакцина має перевірену часом технологію виробництва, або якщо вже будуть результати третьої стадії випробувань інноваційних вакцин.

– Зараз пік сезонних захворювань на ГРВІ. Як завжди, все починається з невеликого нежитю, а закічується затяжним кашлем та температурою, переходом у бактеріальний процес, який часто потребує антибіотика. Які тенденції в сезонних захворюваннях Ви відзначаєте цього року, і що Ви могли б порекомендувати батькам початкової стадії лікування ГРВІ, щоб не допускати ускладнень?

– Щоб у період сезонних захворювань знизити ризик хвороби, бажано ще одразу після відпусток, поки всі ще не «побігли» до садків, шкіл, інститутів та на роботи, важливо провести обстеження – здати бакпосів із носа на аналіз. Тим паче, що зараз ми всі ходимо в масках, і нерідко може активізовуватися т.зв. вторинна флора.

Тобто до того, як піти в дитячий садок або школу, я рекомендую батькам привести дитину на здачу бакпосіву з носа та горла, а потім з його результатами на консультацію до тямущого фахівця. Тоді лікар призначить адекватне призначення, і після цього дитина або легше хворітиме, або взагалі ризик хвороби знизиться.

– За очі Вас називають «Доктором Хаусом» якраз за вміння діагностувати. Ви починаєте лікування лише після точного визначення діагнозу. Але, відверто кажучи, не всі лікарі мають знання та навички правильно діагностувати та профілактувати захворювання, призначати індивідуальне лікування, відповідно до конкретних параметрів стану здоров’я того чи іншого пацієнта. Як тут бути: адже аналізи здати можна, але як гарантувати, що вони будуть правильно інтерпретовані?

– Безумовно, велику роль відіграватиме знання лікаря та його досвід. Раніше, ще за радянських часів, лікарі так званої «старої» школи (М’ясников, Пирогов) використовували оцінку габітус. Досвідчений лікар починає постановку діагнозу з того моменту, як пацієнт зайшов до його кабінету. Він повинен комплексно аналізувати стан пацієнта, починаючи з того, як він увійшов, який колір шкіри, стан слизових і т.д.

Тоді це вірно. Але зараз цьому особливо не вчать. Зараз технологія постановки діагнозу передбачає купу обстежень та аналізів (КТ, МРТ, аналізи та ін.), які часто несуть багато витрат для пацієнта, і не завжди в кінцевому підсумку допомагають точно діагностувати проблему.

– Чи не відзначаєте Ви зміни якихось симптомів дітей при ГРВІ за останні півтора роки, чи змінювалася якось симптоматика у дітей при коронавірусі?

– За будь-якого вірусного захворювання симптоматика стандартна. Просто треба, щоб лікар дивився та оцінював клінічний стан дитини в конкретній ситуації, щоб скласти анамнез та оцінити ситуацію на зараз. Важливо визначити стан носа, горла, бронхів, потім давати рекомендації. Якихось змін у симптомах ГРВІ у дітей останні півтора року я не відзначив, все як завжди.

Якщо чесно, щодо дітей, то в контексті коронавірусу особливих хвилювань їх захворюваність не викликає. В основному діти переносять це захворювання в легкій формі. На мою думку, ситуація з коронавірусом зараз трохи штучно нагнітається, особливо якщо йдеться про дитячу захворюваність.

– В Україні вже є Постанова МОЗ, яка дозволяє вакцинацію від коронавірусу при низці умов для дітей віком від 12 років. Ви, як лікар з великим стажем лікування дітей, як ставитися до вакцинації дітей від 12 років на загальних підставах?

– Інститут Коха в Німеччині не рекомендує вакцинацію дітей віком від 12 років на загальних підставах, мотивуючи це тим, що ризики вакцинації для дітей перевищують ризики наслідків хвороби.

Це питання ще недостатньо вивчене. Ще не було проведено достатньої кількості досліджень щодо наслідків вакцинації для дітей. Тому на даний момент на загальних підставах я можу рекомендувати лише вакцинацію згідно з затвердженим МОЗ календарем вакцинації за віком. Її потрібно проводити обов’язково.

– Хочемо задати Вам питання наших читачів. Наскільки безпечно самостійно застосовувати судинозвужувальні краплі для носа дітям та дорослим, і як довго ними можна користуватися?

– Взагалі, дуже небажано. У вкрай складних випадках до прийому лікаря, умовно, не більше 1-2 днів. Користуватися судинозвужувальними краплями я вкрай не рекомендую, оскільки, крім того, що вони звужують судини в носі, вони також звужують судини головного мозку. І ми не знаємо, як це може відбитися надалі, виходячи з особливостей та загального стану здоров’я того чи іншого пацієнта. Або це може бути атрофічний риніт, і в перспективі може бути інсульт. Ми не можемо говорити, що тут є прямий зв’язок, але це один із факторів, що продукують, і це потрібно усвідомлювати.

– Щоб Ви могли порадити читачам, щоб точно визначити свій діагноз і профілактувати, чи гарантовано вилікувати захворювання, якщо, наприклад, дитина часто хворіє на застудні захворювання?

– Якщо йдеться про застудні вірусні захворювання і про ускладнення, що виникають потім (гайморити, отити, пневмонії тощо), то потрібно лише зробити головний, недорогий, але дуже важливий і простий аналіз – бактеріальний посів з носа та горла.

Його не часто призначають робити, бо він дешевий, але дуже інформативний. А якщо ми підемо до приватної клініки, то там нам призначать безліч аналізів та досліджень, які не завжди дійсно потрібні. Наприклад, у пацієнта є ревматизм, його лікують. Але ніхто не аналізує чому. А він виник тому (і це було б видно за результатами бакпосіву), що пацієнт має бета-гемолітичний стрептокок. Він собі спокійно живе в організмі, але ніхто його не виявляє.

Щоб визначити, чому дитина часто хворіє на простудні захворювання, треба починати з банального бакпосіву, нормального клінічного огляду (подивитися стан слизової, рівень дихання, використовувати фонендоскоп, послухати, серце подивитися, наскільки там ритми нормальні, послухати легені, і не обов’язково для цього робити дослідження). Якщо виникли якісь підозри, тоді вже так, для уточнення діагнозу може знадобитися дослідження.

Якщо ми говоримо про профілактичний огляд, то його також краще починати з бакпосіву. У нас флора скрізь, і її стан треба враховувати. Значення має і флора в носі, і горлі, і мікробіота кишечника. Він також дуже впливає на перетравлення і стан імунітету, як мікрофлора в кишечнику. Дуже велику роль для здоров’я грає харчування дитини, і це також потрібно пам’ятати. Слідкувати за роботою кишечника дуже важливо.

– Буває таке, що для повнішої оцінки стану пацієнта Ви призначаєте аналіз мікробіоти кишечника?

– Буває. «Вхідні ворота» – це ніс і горло. Тому основний аналіз – бак посів із носа та горла. А стан кишечника може також дати багато корисної інформації про загальний стан здоров’я пацієнта.

– Ігоре Володимировичу, скажіть будь ласка, чи рекомендуєте Ви вакцинацію від пневмокока дітям, яка не входить до офіційного календаря вакцинації, але нерідко рекомендується педіатрами. Як мотивацію для вакцинації від пневмокока педіатри говорять про те, що коли вакцинація від пневмокока стала обов’язковою в Ізраїлі, там помітно знизилася кількість отитів, у лікуванні яких застосовуються антибіотики.

– Ні, я не робив би таку рекомендацію обов’язковою, оскільки реально отит може викликати будь-яка інша флора. У нашій носоглотці живе як мінімум 400 видів мікрофлори, а пневмокок лише один з них. Розраховувати на те, що тільки вакцинація від пневмокока нас врятує від отиту, не зовсім правильно. Найголовніше, як на мене, це якість харчування дитини. Як би це пафосно не звучало.

– Що б Ви могли порадити пацієнтам з хронічним ринітом/гайморитом, щоб визначити його точну причину і остаточно вилікувати? Яким має бути алгоритм їх дій?

– Якщо ми хочемо отримати відповідь на запитання, треба зробити бакпосів. За результатами аналізу можна буде визначити конкретну причину отиту (гострий і середній отит), синуситу або гаймориту. І вже далі проводити лікування, яке буде прописано лікарем залежно від аналізу.

– Чи завжди обов’язкове застосування антибіотика для лікування отиту?

– Діагностувати отит легко. Дуже важливо вчасно вилікувати отит. Інакше можна отримати перфоративний гнійний отит. Бажано максимально оперативно звернутися до лікаря, оскільки отити можуть дати багато ускладнень, включаючи втрату слуху.

Досить часто отити лікують антибіотиками. Однозначно не скажеш. Це треба, щоб лікар визначав необхідність. Дуже часто буває можливо впоратися без застосування антибіотика внутрішньо. Але для цього потрібно, щоб пацієнт приходив для контролю до лікаря щодня, щоб не вбити мікрофлору кишечника. Якщо пацієнт приходить до лікаря щодня, щоб не приймати антибіотик всередину, ми можемо спробувати блокувати процес у носоглотці: використовувати антибактеріальні краплі в ніс і горло та спреї в горло. Але лише за умови щоденного обов’язкового огляду лікаря.

– Тепер перейдемо до інших питань наших читачів. Тема – хронічні тонзиліти: чим актуально лікувати дане захворювання в періоди загострення і коли потрібна тонзилектомія?

– Щоб розпочинати лікування, потрібно розуміти, що викликало хворобу, і тому ми багато говоримо про бакпосів.

У контексті тонзилектомії вже є таке поняття як декомпенсація мигдаликів, коли вони вже не виконують своїх функцій – але це вкрай рідкісний випадок та вкрай рідкісний варіант лікування. Для того, щоб були показання до тонзилектомії, потрібні певні критерії. Для цього повинні дати висновок 2 лікарі – кардіолог, якщо у пацієнта є якісь кардіологічні захворювання, та ревматолог.

Якщо Ви просто прийшли на прийом до отоларинголога, і він Вам скаже, що треба видаляти мигдалики, то в жодному разі не потрібно цього робити просто так.

Потрібно обов’язково визначити чіткі критерії стану пацієнта. По-перше, знову ж таки – бакпосів. Подивитися, «хто викликав» захворювання. По-друге, провести консультацію з кардіологом та з дерматологом, якщо є якісь порушення у роботі опорно-рухового апарату та аналізи на антистрептолізин С-реактивний білок. І тільки на підставі проведених досліджень можна приймати рішення про видалення. У нас же, на жаль, дуже часто призначають операцію, оскільки оперативне лікування коштує дорожче.

– Нерідко перед батьками стоїть питання – чи видаляти аденоїди дитині. Як би Ви могли прокоментувати цю проблематику і що порадити батькам?

– Реальна потреба у видаленні становить в середньому, за моїми спостереженнями, 2-3% серед усіх людей. Але нерідко лікарі та й пацієнти не зацікавлені в більш тривалій діагностиці. Адже спочатку потрібно робити бакпосів, потім оцінити клінічну картину, може й проконсультуватися з іншими лікарями, підбирати препарати, дивитися, як вони реагують. Цей процес може займати 2-3 місяці, і для цього потрібно працювати, вести динаміку, контролювати.

Але й затягувати цей процес батьки не хочуть, як не хочуть ризикувати та тривалий період займатися лікуванням. Часто вони кажуть: «…Ви нам дайте пігулку або відріжте, щоб раз і назавжди усунути проблему…» І таких батьків більшість. Тільки 5-10 відсотків батьків можуть прислухатися до лікаря і сказати: «…нічого, давайте почекаємо, здамо аналізи, подивимося динаміку, поставимо точний діагноз…»

– Як відрізнити звичайний нежить від алергічного?

– Ну, по-перше, це анамнез. Зазвичай батьки добре знають ті фактори, на які може реагувати алергією їхня дитина. Є багато факторів, які можуть спричинити алергію: амброзія, порошки і т.д.

Але якщо нежить виник умовно «з нічого», і є ситуації, коли це може бути алергія, але вона виявилася в сезон ГРВІ, то є сенс здати загальний аналіз крові і подивитися на стан і кількість еозинофілів – чіткий показник алергічного компонента, і точно визначити. Це не складно.

– Ігоре Володимировичу, скажіть будь ласка, як часто треба профілактично робити бакпосів із носа?

– Ми вже говорили, що бакпосів для аналізу треба зробити перед вступом дитини до садочка чи школи. Зазвичай рекомендується робити такий аналіз з періодичністю раз на три роки. Обов’язково в період статевого дозрівання – 13-14 років, тому що в цей період в організмі відбувається дуже багато змін, змінюється гормональний фон та екосистема в цілому.

– Які рекомендації Ви хотіли б дати своїм пацієнтам?

– Як Ви зрозуміли з багатьох моїх відповідей, дуже часто рішення багатьох питань у постановці діагнозу у ЛОРа можна знайти через бакпосів. І ще – треба пам’ятати, що ми дуже мало рухаємося і багато їмо, причому кількість шкідливої їжі в останні кілька років дуже і дуже висока в дитячому та дорослому меню. Здоров’я – це не таблетки, це гармонія харчування, фізнавантажень та здорового оптимістичного погляду на життя! Все буде гаразд, головне, не забувати думати, а не просто жити.