Алергія на амброзію

Алергія на амброзію — це реакція гіперчутливості на пилок амброзії, яка супроводжується опосередкованим імуноглобуліном Е вивільненням гістаміну. Її симптоми можуть змінюватись за ступенем тяжкості і включати чхання, нежить, подразнення очей, кашель.

Пилок амброзії є одним із найбільш поширених тригерів сезонної алергії, від якої страждають близько 20% людей у світі. Алергія від амброзії рідко зникає самостійно, але симптоми можна звести до мінімуму при правильному лікуванні.

Причини алергії на амброзію

Біологічні механізми алергії на амброзію обумовлені реакцією імунної системи, при якій пилок цієї рослини помилково приймається за чужорідного агента. В результаті цієї реакції вивільняється речовина під назвою гістамін, яка викликає подразнюючі симптоми.

Коли починається алергія на амброзію? Цвітіння амброзії, що викликає алергічну реакцію, починається наприкінці липня – на початку серпня. Найбільша концентрація пилку у повітрі зазвичай спостерігається вдень між 10:00 та 15:00. Однак точний час та пік викиду пилку варіюються в залежності від погодних умов, таких як вітер, опади та температура повітря. Посушливі умови, вищі температури та сильний вітер можуть збільшити рівень пилку та сприйнятливість до нього. Проведені дослідження підтвердили зв’язок між зміною клімату та тривалими сезонами алергії на амброзію.

Коли закінчується алергія на амброзію? Сезон пилку амброзії зазвичай триває до жовтня або до перших заморозків. Після того, як цвітіння закінчиться, симптоми алергії починають зменшуватися та зникати. Але в деяких випадках вони можуть зберігатись. Це відбувається через те, що організм продовжує реагувати на алергени.

Психосоматика

Існує теорія, що алергія на цвітіння амброзії може мати психосоматичну причину, тобто викликана стресом або емоційними проблемами. Але наукових даних, які б підтверджували цю теорію, немає.

Водночас відомо, що психосоматичні фактори, такі як тривога та нервова напруга, можуть знизити ефективність імунної системи та погіршити симптоми алергії. А нормальний психічний стан та зниження стресу зменшують її прояви. Якщо психологічні фактори посилюють симптоми алергічної реакції, необхідно звернутися до психолога або психотерапевта для отримання підтримки та допомоги в управлінні стресом.

Як проявляється алергія на амброзію

Як правило, алергія на амброзію може викликати кілька симптомів, включаючи:

• нежить, закладеність носа, чхання, ослаблене відчуття смаку чи запаху;
• свербіж та почервоніння очей, сльозотеча;
• кашель, утруднене дихання, задишка;
• відчуття тиску чи головного болю;
• втома, дратівливість, безсоння, погана якість сну;
• висипи, свербіж, почервоніння шкіри.

Чи може алергія на амброзію давати температуру? Підвищення температури тіла зазвичай не є характерною ознакою алергічної реакції на амброзію. Висока температура може бути проявом інших захворювань, які потребують своєчасного лікування.

Як лікувати алергію на амброзію

Комплексне лікування алергії на амброзію включає уникнення алергену, симптоматичну терапію та імунотерапію. Важливо лікувати симптоми на початку їхньої появи. Інакше вони можуть спричинити серйозні проблеми зі здоров’ям, таким як синусит, кон’юнктивіт та інші форми респіраторних захворювань.

Універсального підходу до лікування алергічної реакції на амброзію немає. Зазвичай лікар підбирає для кожного пацієнта індивідуальну терапію.

Препарати для лікування алергії на амброзію

Для зниження симптомів алергічної реакції зазвичай призначають наступні засоби:

• антигістамінні препарати — фексофенадин Аллегра, лоратадин Кларитин, цетиризин Цетрин блокують вивільнення гістаміну. Вони починають діяти вже через 1 годину та забезпечують полегшення на 24 години;
• назальні стероїди — флутиказон Назофан допомагає зменшити запалення в носових ходах;
• очні краплі — препарати Кетотифен, тетрагідрозолін Візин допомагають зменшити свербіж та сльозотечу.

При алергічній астмі лікар призначає інгаляційні кортикостероїди та бронходилататори, щоб контролювати симптоми.

Специфічна імунотерапія

Алерголог може призначити щеплення, які роблять імунну систему менш реактивною до пилку амброзії. Методика АСІТ призначена для адаптації реакції організму на алерген і є одним із небагатьох методів лікування з тривалим ефектом.

Введення зростаючих доз алергену виконується 1-2 рази на тиждень протягом 7 місяців. Потім необхідно робити щеплення кожні 2-4 тижні протягом 3-5 років.

Пероральні імунотерапевтичні препарати

Препарати для пероральної імунотерапії, яку ще називають сублінгвальною (SLIT), представлені у вигляді таблеток, які діють шляхом повільної десенсибілізації організму до алергенів. Таблетки від алергії на амброзію поміщають під язик, де вони розчиняються і всмоктуються в кровотік через слизову оболонку порожнини рота.

SLIT доступний лише для кількох алергенів, включаючи амброзію. Подібно до імунотерапевтичних щеплень від алергії, курс лікування триває від 3 до 5 років, при цьому дози вводяться кілька разів на тиждень. Реакція пацієнта на сублінгвальну імунотерапію залежить від його стану, від того, наскільки добре він дотримується лікування, тяжкості алергії та ступеня впливу алергену.

Лікар також може призначити спеціальні краплі від алергії, які приймають перорально. Вони покращують симптоми алергічної реакції та зменшують потребу в інших ліках. Імунотерапія, така як таблетки, краплі або уколи від алергії на амброзію, є єдиним лікуванням, яке змінює основне алергічне захворювання.

Народні засоби

Лікування алергії на амброзію народними засобами може зменшити симптоми, але не замінить медикаментозну терапію. Воно зазвичай включає:

• назальні краплі чи спрей з вмістом морської води — допомагають очистити носові ходи;
• настої та відвари з рослин — кропива, календула, петрушка, цибуля та часник мають протизапальні властивості. Важливо лише переконатися у відсутності протипоказань до них;
• лід або холодний компрес — зменшує набряк та свербіж;
• продукти, багаті на антиоксиданти (фрукти, овочі) — зміцнюють імунну систему і зменшують запалення.

Дієта

Деякі пацієнти можуть відчувати перехресну алергію на амброзію. Вона викликана іншими алергенами, які мають структурні схожості з білками, що містяться у пилку цієї рослини. Такі алергени можуть бути в інших рослинах і харчових продуктах.

Дотримання дієти допоможе зменшити ризик виникнення перехресної алергії. Така дієта включає наступні рекомендації:

• уникати продуктів, що викликають перехресну алергію;
• вживати антиоксиданти, такі як вітамін С та Е. Вони допоможуть зменшити запалення та зміцнити імунну систему;
• вживати продукти, багаті на Омега-3 жирні кислоти, такі як лосось, тунець, насіння чіа і льону;
• виключити харчові добавки, такі як сульфіти;
• пити більше води, уникати алкогольних та газованих напоїв.

Алергія на амброзію: що не можна їсти

Деякі з найпоширеніших перехресних продуктів, що викликають алергію на амброзію, включають:

• фрукти та овочі — яблука, груші, апельсини, мандарини, морква, картопля і томати;
• горіхи — фундук, кеш’ю, мигдаль та волоський горіх;
• продукти з пшениці — хліб, пшеничні висівки, макарони, пироги, печиво та інші вироби із тіста;
• напої — пиво та вино можуть включати пилок амброзії;
• куряче м’ясо — кури можуть вживати корм, що містить амброзію.

Це не означає, що пацієнт повинен повністю виключити ці продукти зі свого раціону, якщо вони не викликають у нього алергічну реакцію. Однак при алергії на пилок важливо бути обережним при виборі харчових продуктів.

Алергія на амброзію у дітей

Симптоми алергії на амброзію у дітей такі самі, як у дорослих. Алергічна реакція може ускладнюватись астмою та іншими респіраторними захворюваннями. Лікування зазвичай включає антигістамінні препарати, назальні спреї та очні краплі.

Щоб знизити ризик алергії на амброзію у дитини, рекомендується тримати її якомога далі від цієї рослини. Це може включати уникнення поїздок на природу в період цвітіння, провітрювання будинку ввечері, коли концентрація пилку в повітрі менша, і використання кондиціонера в будинку чи автомобілі. Також слід уникати контакту з іншими рослинами та продуктами, які можуть містити схожі білки, що спричиняють алергічну реакцію.

Алергія на амброзію при вагітності

Вагітним жінкам слід бути дуже обережними під час прийому ліків, особливо у першому триместрі. Лікар може спочатку порекомендувати способи зменшення симптомів, які не пов’язані з медикаментозною терапією. Стратегії включають захист від алергії в будинку, уникнення провокуючих факторів, використання назального спрею з сольовим розчином (солоною водою), промивання носа.

Пероральні антигістамінні препарати лікують назальні та очні симптоми алергічного риніту. Але їх краще приймати після першого триместру.

Лоратадин Кларитин та цетиризин Цетрин є пероральними антигістамінними препаратами другого покоління. Згідно з численними дослідженнями, вони вважаються найбезпечнішими для вагітних. Вони не викликають сонливості на відміну від пероральних антигістамінних препаратів першого покоління (хлорфенірамін, дифенгідрамін, трипеленамін).

Під час вагітності слід уникати використання антигістамінних препаратів у поєднанні із протинабряковими засобами. Оскільки дослідження впливу цих ліків на маму та дитину ще тривають.