Алергія на креветки

Алергія на креветки — нездорова реакція організму на білки, що містить м’ясо популярного ракоподібного. Вона зустрічається у багатьох людей. Тому цей смачний та улюблений багатьма продукт заведено вважати сильним алергеном, він входить до ТОП 14 найнебезпечніших для людей із харчовою алергією. Причому цей вид алергії поширюється на інші види морепродуктів — краби, кальмари, омари, мідії, устриці тощо.

У різних країнах кількість людей, які страждають на алергію на ракоподібних, коливається від 1,3 до 5,2%. Найчастіше вона зустрічається у жителів морських країн, де дари моря вживаються у великій кількості. Наприклад, азійці схильні до непереносимості морепродуктів значно більше, ніж європейці. Однак навіть у людей, на столі у яких креветки, краби та устриці з’являються не так часто, може виявитися алергія.

Це може бути пов’язано з:

• непереносимістю речовин та вдихання аероалергенів, якими обробляли креветки,
• спадковою схильністю до харчової алергії,
• професійною діяльністю, пов’язаною з переробленням морепродуктів.

Чому виникає алергія на креветки

Головним винуватцем несприйняття організмом креветок є білок, що називається тропоміозином. Маленька мешканка моря містить близько 20% цього білка і саме він викликає алергію у 80% випадків. Тропоміозин міститься також у рибі, мідіях, інших морських делікатесах. Тому алергічна реакція на креветки може бути наслідком алергії на морепродукти загалом.

Слід зазначити, що при термічній обробці тропоміозин не руйнується. Йому не страшні ані варіння, ані смаження, ані замороження.

Королівські креветки містять ще один небезпечний інгредієнт — фермент аргіназу. Його немає у птахів і плазунів, а ось королівські креветки дуже багаті на цей елемент-алерген, що виробляється у печінці. Крім того, великі креветки найчастіше постачають на прилавки магазинів із ферм, де вони штучно розводяться. Нерідко в процесі вирощування використовуються антибактеріальні препарати, у тому числі заборонені.

У групі ризику знаходяться також люди, які страждають від алергії на побутовий пил або раковинні (пилові) кліщі. Оскільки креветки, як і кліщі, відносяться до членистоногих, вони мають схожі білки, які викликають алергічну реакцію.

Крім того, харчову алергію можуть викликати речовини, що використовуються при переробленні креветки:

• підсилювачі смаку,
• маринади,
• консерванти,
• барвники,
• ароматизатори.

Мешканці моря здатні накопичувати у собі токсичні речовини, які містяться у навколишньому середовищі. У тому числі ртуть та інші важкі метали. Тому виловлені у несприятливих екологічних умовах креветки можуть бути токсичними для організму людини.

Іноді джерелом алергії стають не самі креветки, а консервант метабісульфіт натрію, що використовується при заморожуванні продуктів. У цьому випадку негативна реакція виключається при вживанні свіжих креветок.

У процесі транспортування та внаслідок неправильного зберігання молюск також може стати токсичним. Якщо продукт тривалий час перебував у теплому приміщенні, можуть розпочатися процеси гниття. А внаслідок багаторазового заморожування у м’ясі креветки з’являються додаткові алергени. У такому разі навіть у людини, яка не страждає на харчову алергію, може виникнути негативна реакція на продукт.

Ознаки алергії на креветки

Алергія на морепродукти може виникнути й у дорослих, і дітей. Серед дорослих найбільше схильні до надмірної імунної реакції на білок м’яса креветки жінки. Особливу групу ризику, як і при інших видах алергії, представляють люди зі спадковою чутливістю до продуктів алергенів і страждають від атопічного дерматиту.

Основні симптоми:

• утруднене дихання;
• набряк горла, язика, губ та очей;
• свербіж;
• червоні плями на шкірі;
• біль у животі, нудота та блювання, діарея;
• запаморочення, непритомність.

Поширеною алергічною реакцією на харчові продукти є набряк Квінке — швидкий запальний процес в організмі. Він проявляється у вигляді сильного набряку підшкірної жирової клітковини та слизових оболонок.

Найважчим проявом алергії може стати анафілактичний шок. У 20% випадків він закінчується летальним кінцем.

Симптоми алергії на морепродукти можуть з’явитися відразу після вживання або за кілька годин.

Симптоми непереносимості у дітей

Дослідження показали, що алергічна реакція на креветки у дітей трапляється рідше, ніж у дорослих. Причому, на відміну від дорослих, вона частіше зустрічається у хлопчиків, ніж у дівчаток. Ще не сформована імунна система та спадковість — головні фактори появи непереносимості морепродуктів у дітей. Оскільки дитячий організм реагує на подразник швидше, перші ознаки алергії можна помітити відразу або не більш ніж через дві години.

Основні симптоми:

• підвищення температури;
• виникнення червоних плям (діатезу);
• сухий кашель;
• метеоризм, біль у животі;
• порушення травлення;
• набряк слизової язика, неба, горла;
• слабкий пульс.

Алергія на морепродукти у дитини може минути до семи років. Але існує ризик, що у дорослому віці вона з’явиться знову.

Перша допомога при алергії на креветок

Якщо реакція на алерген не сильна й обмежується почервонінням або свербінням, достатньо промити контактні ділянки шкіри, прополоскати рота, прийняти антигістамінний засіб. На уражені місця накласти холодний компрес. Якщо стан не покращується, негайно викликайте швидку або вирушайте до найближчої медустанови.

До тяжких алергічних реакцій відносять:

• екзему, кропив’янку. Лікують сорбентами (Ентеросгель, Біле вугілля, Лактофільтрум-Еко), дають проносне, роблять промивання шлунка, накладають компрес з льоду;
• набряк Квінке. Приймають антигістамінний препарат, проносне, ставлять клізму;
• анафілактичний шок. Хворого поміщають у положення, що виключає западання язика, дають сорбент, роблять ін’єкцію адреналіну.

Профілактика алергії на морепродукти

Якщо у вас виявилася алергія на креветки, щоб уникнути рецидиву необхідно надалі дотримуватися запобіжних заходів.

1. Насамперед слід проконсультуватися з лікарем-алергологом і неухильно дотримуватися його рекомендацій. Візити до лікаря та проходження тестів слід зробити періодичними. У дорослих алергія на ракоподібних проявляється протягом усього життя. Медикаментозна терапія захворювання включає спеціальну дієту, використання препаратів, що знімають місцеві симптоми й прийом антигістамінних засобів.
2. Необхідно відмовитися від креветок та інших морепродуктів у своєму раціоні. Особливо обережними слід бути з дегустацією страв середземноморської та азійської кухні.
3. Уникати вдихання парів при приготуванні продуктів алергенів.
4. При покупці продуктів уважно вивчіть їхній склад. Креветки можуть додаватися в оливки, роли, піцу, чипси, різні соуси та іншу популярну їжу.
5. У закладах громадського харчування попереджайте офіціанта про своє захворювання, оскільки креветки можуть входити до рибного бульйону або приправ.

Діагностика алергії на креветок

Для визначення наявності у пацієнта непереносимості креветок лікар проводить алергопроби за допомогою різних методів.

1. Прик-тест. Цей метод відносять до найбільш інформативних та точних. У ході дослідження шкірний покрив проколюють голкою, на яку нанесений алерген.
2. Аплікаційні методи. Тампон з алергеном накладають на зап’ястя чи внутрішню частину ліктя. Такий спосіб вважається найбезпечнішим, оскільки не порушується шкірний покрив.
3. Скарифікаційні методи. При їх застосуванні на передпліччя пацієнта наноситься подразник і далі голкою-ланцетом наносяться подряпини.

Якщо в місці впливу алергену почервоніла шкіра та виникла припухлість до 5 мм, реакція на подразник є позитивною. За наявності почервоніння (гіперемії), але відсутності припухлості результат вважається сумнівним. Результат негативний, якщо організм не відреагував на алерген.

Також при діагностиці харчової алергії застосовується біохімічний аналіз крові. Він визначає концентрацію імуноглобулінів IgE — антитіл, які виробляються імунною системою у відповідь на потенційну загрозу. При підвищеному рівні IgE людина схильна до харчової алергії. Однак цей аналіз не вказує, на які саме подразники у пацієнта є алергія. Причому навіть нормальний рівень імуноглобулінів IgE у крові не є гарантією відсутності алергічної реакції на якийсь із подразників.