Артрит гомілковостопного суглоба

запалення в гомілковостопному суглобі

Артрит надп’ятково-гомілкового суглоба — один із різновидів захворювання, а по суті — запальний процес, який зачіпає саме цей суглоб. Виділяють дві основні форми — первинну або самостійну, а також вторинну, коли артрит стає наслідком будь-якого запалення, що вже розвинулося в організмі. Є розподіл і через перебіг захворювання, різновидів теж два — гострий і хронічний артрит.

Якщо говорити про вік, то для цього виду артриту немає жодних меж — хвороба може розвинутися у дитини (зазвичай, ювенільний ідіопатичний артрит), юнаків чи дівчат, молодих чоловіків та жінок, людей похилого віку. Гендерні відмінності, за статистикою, такі: у жінок найчастіше діагностують ревматоїдний артрит, а у чоловіків — реактивний артрит.

Причини артриту гомілкостопу

Серед причин появи та розвитку цього захворювання можна виділити найчастіше:

  • перенесену травму, яка стає передумовою для розвитку артриту, причому як у разі недостатнього лікування (відсутність грамотної реабілітації, наприклад), так і в іншому — якщо травма була закрита та супроводжувалася асептичним запаленням;
  • попадання в суглобову порожнину інфекції, найчастіше кокової — у такому разі розвивається гнійний артрит надп’ятково-гомілкового суглоба; тут причиною можуть бути як відкриті рани, так і оперативне втручання, внутрішньосуглобна ін’єкція — усе, що дозволяє інфекційному агенту проникнути всередину суглобової сумки;
  • кишкова або статева інфекція — ця причина зустрічається рідше, але все одно досить часто, якщо вірити статистиці; у цьому випадку виникає реактивний артрит, а лікарі вважають, що тут не обійшлося без спадкової схильності до такого виду захворювань;
  • аутоімунні процеси в організмі — в цій ситуації найчастіше діагностують ревматоїдний артрит, і тут теж мають на увазі генетичну основу (спадковість).

Інфекційний артрит гомілкостопу є наслідком наявності в організмі інфекцій, і це сифіліс або гонорея, туберкульоз, бруцельоз. Найчастіше серед перелічених захворювань причиною артриту стає гонорея.

Причиною розвитку запалення гомілковостопного суглоба можуть бути й інші хвороби:

  • подагра;
  • псоріаз;
  • захворювання органів ШКТ та інші.

Серед причин часто розглядають ще дві окремі групи — професійні та спадкові. Перші відносять до таких професій, як танцюрист, спортсмен (частіше важкоатлет), вантажник, військовий (певні роди військ). Логіка проста: страждають ті, у кого більшість професійного навантаження припадає саме на ноги.

Якщо говорити про спадковість, то вона тут не безпосередньо, а побічно зі, що будь-який тригер запускає захворювання, на яке хворіли близькі родичі. Як «спусковий гачок» найчастіше виступають:

  • переохолодження (може бути як одиничним, так і постійним, якщо робота пов’язана з ним);
  • перенесена інфекція;
  • стрес або депресія;
  • тяжкі фізнавантаження;
  • несприятливі умови життя (відсутність нормальних побутових умов, опалення, життя на вулиці, у підвалі тощо);
  • малорухливий (сидячий) спосіб життя.

Симптоми артриту гомілковостопного суглоба

Зазвичай, яскрава симптоматика проявляється лише при гострому вигляді захворювання. Це майже завжди біль у суглобах та стопі, припухлість чи набряклість, місцеве підвищення температури (гаряча область навколо суглоба). Також захворювання може виявлятись і загальними симптомами — ознобом, підвищенням температури тіла, лихоманкою. Часто пацієнту хочеться лягти, накритися теплою ковдрою, а до того його дратує яскраве світло. Гострий артрит надп’ятково-гомілкового суглоба складно не помітити — це боляче, різко погіршується самопочуття, людина обмежена у рухах, їй доводиться змінювати свої плани.

Важливо: вчасно розпочате та грамотно проведене лікування дозволяє позбутися симптомів та повернутися до нормального способу життя, тоді як ігнорування симптоматики погіршує ситуацію — захворювання переходить у хронічну стадію.

Хронічний артрит гомілкостопа проявляється змазано — болять суглоби, але не так сильно, поступово розвивається скутість (вранці людині потрібно розходитися). Болі в гомілкостопі та стопі мучать навіть уночі — складно знайти таку позу, щоб біль стихав, це впливає на якість сну. Тут з’являються проблеми психологічного характеру — дратівливість, невдоволення життям.

Якщо не зважати на симптоми, то вони повільно і впевнено наростають. Мине якийсь час, і припухлість перетвориться на набряк, причому такий, що ногу складно вставити в улюблені кросівки, а про модельні туфлі можна забути назавжди. У цей час суглоб починає неприємно хрустіти.

Стадії артриту гомілкостопу

Виділяють чотири стадії цього захворювання:

  1. Рання. На цьому етапі хвороба тільки починається, в ході розвитку відзначають набряк синовіальної оболонки, а в порожнині суглоба з’являється ексудат. Болі поки що помірні, толерантні, а набряклості практично немає, як і почервоніння.
  2. Явна. Тут стає зрозуміло, що хвороба щосили розвивається. Оболонка стає об’ємною, а хрящ покривається ерозіями. Суглобова порожнина рясніє м’якими грануляціями, що розростаються (відбувається процес проліферації). Якщо говорити про видиму сторону всього цього — зовнішню — то набряки та почервоніння стають дуже помітними, їх уже ні з чим не переплутати.
  3. Прогресуюча. Лікарі називають цю стадію м’яким анкілозом — поступово руйнується хрящ, а грануляції вже не розростаються, а перероджуються у щільну сполучну тканину. Також є і кісткові розростання. Поступово знижується рухливість гомілкостопу.
  4. Запущена. Тут усе зрозуміло — хвороба стала хронічною. Хрящової тканини на цьому етапі практично немає, а кісткові розростання навпаки у великій кількості. Цей етап називають анкілозом надп’ятково-гомілкового суглоба. Суглоб практично нерухомий, а біль — болісний і безперервний.

Існує також цілий перелік ускладнень, які неодмінно виявляться, якщо не звертатися до лікаря та не лікувати артрит гомілкостопу. Найчастіше з’являються різноманітні гнійні процеси (сепсис або флегмона, абсцес), вивих або підвивих хворого суглоба. На тлі хронічного артриту може виникнути артрит стопи. З боку фізичних можливостей людини виникає величезна проблема — спочатку вона не може керувати автомобілем, а потім — ходити. Для пересування потрібні додаткові пристрої та допомога інших людей.

Діагностика

Перше, що треба зробити — звернутися до лікаря. На прийомі лікар збирає анамнез, розпитує пацієнта про симптоми, відчуття, проблеми. Також фахівець може оцінити ступінь ураження суглоба та стопи. Надалі потрібно буде зробити:

  • Аналізи крові (загальний, біохімія, гормональна панель, сечова кислота тощо), сечі, суглобової рідини (пункція або артроскопія).
  • УЗД — дослідження покаже кількість ексудату, чи збільшена синовіальна оболонка (якщо так, то наскільки сильно).
  • Рентген — зазвичай роблять відразу два знімки — гомілкостопу і стопи.
  • КТ і МРТ — найбільш точні дослідження, показують всі наявні зміни кісток та тканин.

Артрит гомілковостопного суглоба — лікування

Стратегію і тактику лікування лікар визначає за загальною картиною. Перше і дуже важливе завдання — зняти біль у суглобі, а також зупинити розвиток захворювання. Коли настає ремісія, лікар переходить до нового завдання — відновлення функції гомілкостопу, а разом з ним і стопи. Лікування передбачає медикаментозну частину та немедикаментозні методи.

Ліки, які потрібні у кожному конкретному випадку, може призначити лише лікар. Важливо дотримуватися схеми та не займатися самолікуванням — не скасовувати препарати навіть тоді, коли біль затих, не змінювати дозування тощо. До схеми входять препарати з різних груп

  • НПЗЗ (нестероїдні протизапальні) — ібупрофен, німесулід, диклофенак. Головна мета — зняти біль, може призначатися різна форма — ін’єкції, таблетки, мазі чи гелі, свічки.
  • Глюкокортикостероїди — у разі, якщо препарати з першої групи зі своїм завданням не справляються. Ці гормональні ліки призначають короткими курсами, часто розчин вводять у суглобову порожнину.
  • Міорелаксанти — препарати, покликані прибрати м’язові спазми. Найчастіше це Мідокалм.
  • Хондропротектори — препарати, що покращують обмін речовин у тканинах хряща — Хондроксид, Терафлекс та інші.

Як допоміжні засоби призначають вітаміни та мікроелементи. А якщо в основі захворювання лежить аутоімунна причина, застосовують препарати базисної терапії — найчастіше це Метотрексат, Лефлуномід тощо.

Немедикаментозні методики

Перша і чи не найважливіша частина — фізіотерапія. Методики ці відомі давно, але з’являються нові. Використовують УВЧ, електрофорез (з анальгетиками або іншими препаратами), лазерну та магнітну терапії. Також одним із немедикаментозних способів полегшення болю є іммобілізація, а простіше — носіння ортезів та інших ортопедичних виробів.

ЛФК варто виділити окремо — це не просто комплекс вправ, а зарядка на все життя. У ситуації, коли болять суглоби, вона має стати невіддільною частиною життя. Лікар ЛФК покаже вправи, і спочатку потрібно буде займатися з ним, щоб контролювати правильність виконання. Лікувальна фізкультура допомагає відновити функції гомілкостопу та стопи, запобігти розвитку анкілозу.

Серед інших методів використовують:

  • масаж — тільки тоді, коли гостра фаза пройшла і настала ремісія;
  • рефлексотерапію (акупунктура, точковий масаж, моксотерапія) — також після зняття гострого болю.

Лікувати артрит гомілкостопу в домашніх умовах можна тоді, коли лікар дає на це добро. Іншими словами, народні способи не можуть вважатися допомогою в гострій ситуації, а відтак, коли болючі відчуття вщухли, а суглоб став потроху повертатися в нормальний стан, можна застосовувати мазі та розтирання, компреси та відвари.

Реклама
Знайдено ферменти для отримання універсальної групи крові
Простий метод переливання крові з однієї групи в і...
Для усунення паралічу будуть проводити трансплантацію клітин
Вперше у світі польські хірурги у співпраці з вчен...
Реклама
Антибіотики при бронхіті
Антибіотик при бронхіті — дієвий спосіб активної д...
Чи можна померти від ГРВІ
У більшості випадків ГРВІ не становлять небезпеки ...
Реклама
Як заздалегідь діагностувати інфаркт міокарда
Інфаркт міокарда (ІМ) відбувається, коли кровотік ...
Як безсоння відбивається на темпі ходьби: дослідження
Шахтлива хода характерна для людей похилого віку з...
Реклама