Псоріатичний артрит

Псоріатичний артрит — це хронічне запальне захворювання суглобів, яке виявляється у деяких хворих на псоріаз. Зазвичай він серонегативний, але невеликий відсоток пацієнтів може бути позитивним на ревматоїдний фактор (РФ) та антитіла до циклічного цитрулінового пептиду (антитіла до ЦЦП).

Клінічні прояви захворювання включають характерні ознаки ураження дистальних суглобів. Вони можуть змінюватися з часом, переходячи від одного суглобового патерну до іншого. За статистикою кожна п’ята людина з псоріазом страждає на псоріатичний артрит.

Причини

Етіологія та патогенез псоріатичного артриту вимагають подальших досліджень. Але вже відомо, що вони включають складну взаємодію між генетичними факторами та умовами навколишнього середовища, що призводить до імуноопосередкованого запалення шкіри, суглобів та інших органів. Приблизно від 33% до 50% пацієнтів мають принаймні одного родича першої лінії спорідненості, який також страждає на псоріаз або псоріатичний артрит.

Гени, пов’язані з цим захворюванням, включають гени HLA, які беруть участь у презентації антигену та імунному розпізнаванні, і гени, що не відносяться до HLA, які беруть участь в імунній активації та запаленні, включаючи внутрішньоклітинну передачу сигналів, експресію та передачу сигналів цитокінів, а також Т-клітин.

Генетичні асоціації між псоріатичним артритом та псоріазом не ідентичні. Тому деякі гени, пов’язані з псоріатичним артритом, не пов’язані з псоріазом, і те ж саме є вірним стосовно псоріазу. Крім цього, певні гени пов’язані із конкретними фенотипами псоріатичного артриту.

Факторами ризику у носіїв цих генів є:

• інфекція;
• травма;
• зайва вага;
• тютюнопаління.

Псоріаз та псоріатичний артрит не заразні, тому люди не можуть заразитися один від одного.

Симптоми

Клінічна картина хвороби різноманітна. Вона може турбувати будь-який із суглобів в організмі та прилеглі до нього ділянки.

Характерні симптоми псоріатичного артриту включають:

• суглобовий біль;
• припухлість в одному або кількох суглобах;
• тугорухливість, яка посилюється після відпочинку та триває понад 30 хвилин.

Псоріатичний артрит може супроводжуватися запаленням сполучної тканини, відомої як ентези, які прикріплюють сухожилля та зв’язки до кісток. Стан, при якому вони запалюються, називається ентезитом.

Біль при ентезиті може поширюватися на більш широку область, а не тільки всередині суглоба. Уражені ділянки стають чутливими при дотику чи легкому натисканні. Зазвичай це відбувається у задній частині п’яти або в нижній частині стопи біля п’яти. У деяких випадках через цей біль людині важко стояти чи ходити. Коліна, стегна, лікті та грудна клітка також можуть уражатися ентезитом.

У людей з псоріатичним артритом на ногах або руках можуть набрякати пальці. Цей стан називається дактиліт, або ковбасний палець, тому що він викликає набрякання повністю всього пальця. Найчастіше одночасно уражається один або два пальці руки або ноги.

На нігтях псоріатичний артрит може призвести до утворення невеликих круглих вм’ятин (ямок). Іноді нігті змінюють колір, стають товстішими й відстають від пальця.

Хвороба також може спричинити сильну постійну втому, яка не минає під час відпочинку.

Діагностика псоріатичного артриту

Спеціальних аналізів на псоріатичний артрит не існує, тому діагноз ставлять на підставі симптомів та фізичного огляду лікаря. Якщо в останні кілька років у хворого розвинувся псоріаз, а симптоми артриту з’явилися зовсім недавно, це може вказувати на псоріатичний артрит, але не завжди слідує такій схемі. Іноді буває важко відрізнити хворобу від деяких інших станів, включаючи ревматоїдний артрит, остеоартрит та подагру.

У процесі діагностики можуть використовуватися аналізи крові, які визначають наявність ревматоїдного фактора та антитіл до ЦЦП. Люди з псоріатичним артритом зазвичай не мають цих антитіл у крові. Але різні дослідження показали позитивний ревматоїдний фактор приблизно у 2-10% пацієнтів з діагнозом псоріатичний артрит, і приблизно 5% мали позитивні антитіла до ЦЦП. Ці тести не можуть вірогідно підтвердити, чи є у пацієнта цей тип артриту, однак вони можуть бути корисними при комплексній оцінці стану хворого.

Рентген при псоріатичному артриті показує деякі характерні патерни, які складаються з ерозивних змін, грубої деструкції суглобів, звуження суглобової щілини та деформації на кшталт «олівець у склянці». Ці результати обумовлені руйнуванням кістки та патологічним утворенням нової кістки, часто в тому ж пальці або навіть у тому ж суглобі, що є характерною ознакою псоріатичного артриту.

Методи візуалізації, такі як МРТ та УЗД, більш чутливі, ніж звичайна рентгенографія, для виявлення раннього запалення та пошкодження суглобів, а також осьових змін, включаючи сакроілеїт. Однак вони не є необхідними для встановлення правильного діагнозу псоріатичного артриту.

Як лікувати псоріатичний артрит?

Ключовими цілями лікування є: полегшення симптомів, уповільнення прогресування хвороби та покращення якості життя хворого. Деякі ліки для псоріатичного артриту також можуть лікувати псоріаз. По можливості, слід призначати один засіб для лікування обох захворювань. Нижче наведено основні препарати, які використовуються при псоріатичному артриті.

Лікування нестероїдними протизапальними препаратами

Спочатку лікар може порекомендувати нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), щоб оцінити, чи допомагають вони полегшити біль та зменшити запалення у суглобах.

Існує 2 типи нестероїдних протизапальних засобів, які призначають при псоріатичному артриті:

• стандартні — Ібупрофен, Напроксен, Диклофенак або етодолак Етова, Етол;
• інгібітори ЦОГ-2 — Еторикоксиб або целекоксиб Ревмоксиб, Флогоксиб.

Як і всі ліки, нестероїдні протизапальні засоби можуть мати побічні ефекти, але лікар вживає запобіжні заходи для зниження їх ризику. Наприклад, призначає найнижчу дозу, необхідну для контролю симптомів протягом короткого часу.

Якщо небажані ефекти дійсно виникають, то вони можуть включати виразку шлунка та розлад кишечника. Тому разом з НПЗП часто призначають інгібітор протонної помпи (ІПП), наприклад Омепразол або лансопразол Ланза, Ланцерол, який допомагає захистити шлунок, зменшуючи кількість кислоти, яка виробляється.

Якщо нестероїдні засоби не допомагають, можуть бути рекомендовані деякі з наведених нижче лікарських препаратів.

Стероїдні препарати

Кортикостероїди допомагають зменшити біль та набряк при псоріазному артриті. За наявності у пацієнта одного запаленого або набряклого суглоба лікар може ввести ліки безпосередньо в нього. Це може забезпечити швидке полегшення із мінімальними побічними ефектами, при цьому дія ліків триває до кількох місяців.

Кортикостероїди також можна використовувати у вигляді таблеток або ін’єкцій у м’язи, щоб допомогти при запаленні великої кількості суглобів. Але лікарі обережно ставляться до цих препаратів, тому що вони можуть спричинити серйозні небажані ефекти при використанні протягом тривалого часу, а також загострення псоріазу у разі припинення застосування.

Хворобомодифікуючі антиревматичні препарати (ХМАРП)

Ці лікарські засоби впливають на основні причини запалення у суглобах. Вони допомагають полегшити симптоматику та уповільнити перебіг захворювання. Чим раніше пацієнт почне приймати протиревматичний препарат, тим ефективніша його дія.

Псоріатичний артрит можна лікувати за допомогою різних ХМАРП, включаючи:

• Метотрексат;
• Сульфасалазин;
• лефлуномід Лефно, Багеда;
• циклоспорин Сандімун Неорал;
• гідроксихлорохін Плаквеніл, Ксиноксис;
• азатіоприн Імуран.

Може пройти кілька тижнів або місяців, перш ніж пацієнт помітить ефект від ХМАРП. Тому важливо продовжувати приймати ліки, навіть якщо спочатку здається, що вони не діють.

Біологічні методи

Біологічна терапія є новою формою лікування псоріатичного артриту. Хворому можна запропонувати один із біологічних препаратів, якщо:

• хвороба не відповідає принаймні на два різні типи ХМАРП;
• людина не може лікуватися як мінімум двома різними типами ХМАРП, наприклад, через інші захворювання.

Біологічні препарати безпосередньо блокують в крові, шкірі та суглобах цитокіни, які активують імунну систему і змушують її атакувати слизову оболонку суглобів та шкіру. Деякі з можливих біопрепаратів, які можна запропонувати хворому на псоріатичний артрит, включають:

• адалімумаб Хуміра, Хадліма;
• етанерцепт Енбрел, Брензіс;
• інфліксимаб Ремікейд;
• голімумаб Сімпоні.

До нових біологічних препаратів відноситься устекінумаб Стелара.

Найбільш частою побічною дією біопрепаратів є реакція в ділянці шкіри, куди вводяться ліки, наприклад, почервоніння, набряк або біль. Але ці реакції, зазвичай, не є серйозними. Однак біологічні препарати іноді можуть спричиняти інші побічні дії, у тому числі порушення у роботі печінки або нирок. Тому необхідно періодично здавати аналізи крові та сечі, щоб перевіряти загальний стан здоров’я.

Біологічна терапія зазвичай починає діяти через 2-6 місяців. Якщо лікування ефективне, його продовжують. В іншому випадку лікар може запропонувати припинити прийом ліків або перейти на альтернативну біологічну терапію.

Лікування псоріатичного артриту в домашніх умовах

Крім прийому призначених препаратів пацієнт може вжити деяких заходів, які допоможуть полегшити симптоми. Хворому на псоріатичний артрит іноді складно змусити себе рухатися. Багато людей вважають, що можуть нашкодити собі під час руху або ще більше пошкодити суглоби. Але правда у тому, що фізична активність, навпаки, допомагає зменшити прояви хвороби. Рух зміцнює м’язи, рухливість суглобів та допомагає полегшити такі симптоми, як втома та біль. Крім цього, він корисний для психічного здоров’я пацієнта.

При виконанні вправ новачки спочатку можуть відчути невеликий біль. Але надалі він проходить. Для початку не потрібно ніякого спеціального спорядження, більшість фізичних вправ можна виконувати вдома. Починати можна з легких завдань і пам’ятати, що будь-яка вправа краще, ніж нічого. Тіло людини призначене для руху, тому надто довгий відпочинок може завдати шкоди суглобам та навколосуглобовим тканинам.

Збалансована, поживна дієта при псоріатичному артриті з низьким вмістом жиру, солі та цукру корисна для підтримки загального стану здоров’я та самопочуття пацієнта. Вона включає вживання в їжу великої кількості свіжих фруктів та овочів, насіння, горіхів, корисних сортів риби, таких як лосось, сардини та скумбрія, а також випивання близько двох літрів води на день.

Деяким людям з псоріатичним артритом допомагають додаткові методи лікування, які включають:

• акупунктура — тонкі голки вставляються в різні точки тіла, щоб стимулювати нерви й виробляти в організмі природні болезаспокійливі речовини, відомі як ендорфіни;
• техніка Александера — заснована на принципі поліпшення постави та руху шляхом гарного розуміння та усвідомлення тіла. Деякі люди стверджують, що це знімає напругу в тілі.

Існують також альтернативні ліки, які можна приймати як добавки. Вони включають капсули з риб’ячим жиром, що містять омега-3 жирні кислоти. Вважається, що ці добавки дуже корисні для здоров’я, зокрема для зменшення запалення суглобів.

Пацієнти повинні бути детально проінформовані та консультовані щодо хронічного характеру псоріатичного артриту та важливості немедикаментозних заходів, включаючи фізичні вправи, відмову від тютюнопаління, зниження ваги, фізіотерапію та працетерапію. Вони повинні бути проінформовані про мінливий характер цієї хвороби, що вимагає дуже ретельного спостереження з боку багатопрофільного медичного персоналу.