Атеросклероз черевного відділу аорти

Атеросклероз черевної аорти — захворювання, у ході якого уражається частина низхідної аорти (черевний відділ). Один із видів захворювання з чітко вираженою симптоматикою на стадії, коли просвіт уже звужений. На ранньому етапі визначити наявність холестеринових бляшок складно, але якщо у пацієнта підвищений холестерин, то це привід піти до лікаря. 

Атеросклероз черевного відділу аорти вважається найбільш поширеною патологією з усіх видів цього захворювання, до того ж виникає він раніше за інших. Найчастіше в списку пацієнтів із підозрою на атеросклероз черевного відділу аорти та клубових артерій — чоловіки віком від сорока до сімдесяти років. Серед жінок показники інші — вони захищені до настання менопаузи, а ось після також схильні до захворювання. До атеросклерозу цього виду найчастіше приєднується облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок.

Атеросклероз черевної аорти: причини та фактори ризику

Оскільки це захворювання — один із варіантів системного атеросклерозу, то етіологія тут аналогічна іншим різновидам. Один або кілька факторів ризику в комплексі сприяють відкладенню холестерину на стінках судин із подальшим утворенням бляшок. Серед причин розвитку захворювання виділяють два типи — керовані та некеровані. 

До першої групи належать:

• порушення ліпідного обміну (дисліпідемія) та, як наслідок, підвищений холестерин — результат неправильного (незбалансованого) харчування з переважанням тваринних жирів, а також сидячого способу життя; 
• гіпертонія (артеріальна гіпертензія) — пацієнт, який не отримує адекватного лікування, ризикує, адже постійний високий тиск або стрибки показників у 3-4 рази збільшують ймовірність того, що стінки черевної артерії будуть пошкоджені;
• куріння — сигаретні смоли негативно впливають на стінки артерій, а також сприяють порушенню фібринолітичної функції крові;
• цукровий діабет — частіше 2 типу, через те, що лікування підібрано неправильно або не ведеться належний контроль за показниками глюкози у крові;
• хронічне запалення — показник у такому випадку — С-реактивний білок, підвищений рівень якого створює сприятливе середовище для розвитку атеросклерозу черевної аорти.

До другої групи відносять три фактори — це вік (після 50 років), стать (частіше і раніше хворіють чоловіки) та спадковість.

Атеросклероз черевної аорти — симптоми

У цього виду атеросклерозу є ціла низка симптомів з боку шлунково-кишкового тракту, які складно не помітити:

• різке зниження ваги внаслідок порушення у роботі системи травлення організму;
• тяжкість у шлунку після їди;
• порушення стільця (запор, пронос);
• біль у ділянці пупка, що виникає з різною періодичністю, а після проходить.

Також є і низка загальних погіршень, що розвиваються з різною інтенсивністю. Один з них — відсутність пульсації в області пупка, а також під колінами, на стопах (на тильній поверхні). Якщо під питанням атеросклероз черевної аорти, симптоми можуть бути такими:

• погіршення у статевому житті у чоловіків;
• кульгавість, що раптово з’являється і так само зникає;
• болі в ногах — зокрема, в литках, під час ходьби (також бувають болі в області стегон, сідниць);
• холодні стопи та періодичне їх оніміння;
• виразки на шкірі (частіше на ногах, некротичні).

У багатьох пацієнтів при атеросклерозі черевної аорти симптоми можуть стосуватися і тиску — він піднімається внаслідок ішемії нирок. Також присутня набряклість — зазвичай, вона помітна в області гомілок і стоп, а шкіра при цьому часто червоніє.

Діагностика атеросклерозу черевної аорти

Перший крок — це завжди візит до терапевта (сімейного лікаря). Він призначить низку аналізів та досліджень, які разом дозволять побачити стан пацієнта, зрозуміти, яка стадія атеросклерозу черевного відділу аорти. Зазвичай обстеженням займаються два лікарі — терапевт і кардіолог, але за наявності супутніх, хронічних або аутоімунних захворювань до процесу можуть долучатися й інші вузькі фахівці.  

Фізикальний огляд у парі з аускультацією — перший етап. Також під час нього терапевт збирає анамнез, ставить питання про спадковість, наявність хронічних захворювань. Для подальшого обстеження можуть використовуватись такі методи: 

• УЗД — за допомогою дуплексного сканування обстежують аорту та її гілки, за рахунок чого можна побачити ущільнення та потовщення стінки, наявність бугристих контурів холестеринових бляшок, ступінь звуження просвіту. Також це дослідження дозволяє оцінити швидкість кровотоку. 
• КТ або МРТ — ці методи дозволяють оцінити морфологічні зміни, що відбулися в ураженій судині, а також виміряти їх протяжність. Дослідження можуть проводитися як з контрастною речовиною, так і без неї. 
• Аортографія — це інвазивна методика дослідження аорти в черевному відділі, яка вважається найбільш інформативною. Результати дослідження дозволяють побачити стабільні чи ні атеросклеротичні бляшки, побачити стеноз судин. 

Якщо говорити про аналізи, то пацієнту призначають ліпідограму, щоб визначити, підвищений холестерин чи ні, і коагулограмму — цей аналіз дозволяє оцінити ризик утворення тромбів.

Атеросклероз черевної аорти — лікування

Цей вид атеросклерозу можна лікувати консервативно на початкових стадіях. Зокрема, стратегія та тактика такого лікування будуть спрямовані на усунення симптомів ішемії, а ще на відновлення магістрального кровотоку. Медикаментозна терапія можлива лише тоді, коли є позитивна динаміка, в інших випадках пацієнта спрямовують до стаціонару.

Якщо говорити про препарати, то їх поділяють на групи та призначають у комплексі:

• гіполіпідемічні — знижують темп розвитку атеросклерозу, приймаються довічно; у цій групі — статини, фібрати, секвестранти жовчних кислот;
• антикоагулянти — група препаратів, покликаних покращити реологічні властивості крові, знизити ризик утворення тромбів; у стаціонарі можуть використовувати низькомолекулярні гепарини, але якщо йдеться про тривале лікування поза лікарнею, то підбирають щось із групи антиагрегантів;  
• ангіопротектори — у цій групі зібрані препарати, які позитивно впливають на мікроциркуляцію крові, а також на колатеральний кровотік в цілому.

Також до консервативних методів відносять лікування екстракорпоральними методами та імуносорбцію ліпопротеїнів.

Хірургічне лікування

У сучасній кардіохірургії є операції різного типу — відкриті, малоінвазивні ендоваскулярні. У кожному випадку після повного обстеження пацієнта судинні хірурги підбирають оптимальний варіант. 

Одна з найпоширеніших операцій — стентування. У даному варіанті стентування судини дозволяє усунути ішемію всієї нижньої половини тіла, за рахунок чого досить швидко покращуються, а потім нормалізуються гемодинамічні показники. Зазвичай, таке хірургічне втручання здатне покращити стан пацієнта з ускладненим атеросклерозом черевної аорти. 

Важливо: основне ускладнення при такому виді атеросклерозу — аневризма черевної аорти. У разі, якщо не призначено радикальне лікування (операція), прогноз пацієнта — смерть протягом 2-3 років.

Профілактичні заходи та прогноз на майбутнє

Сприятливий прогноз майже завжди існує у тих випадках, коли атеросклероз черевної аорти виявлено на ранній стадії, бо тоді він підлягає консервативному лікуванню. Пацієнту доведеться не тільки пити пігулки й проходити вчасно обстеження, але також боротися за своє здоров’я самостійно. Зокрема, важливо змінити спосіб життя, зрозуміти, в чому полягає дієта при атеросклерозі черевної аорти й почати дотримуватися її.

Будь-які зміни можуть стати приводом звернутися до лікаря: у випадку з атеросклерозом черевної аорти може виникати гостра ішемія, і тоді рахунок йде на години, оскільки зміни часто мають незворотний характер.