Атопічний дерматит

Атопічний дерматит (АтД)  — це хронічне рецидивуюче запалення шкіри, що виникає внаслідок порушення епідермального бар’єру і викликає подальшу його дисфункцію. Захворювання зазвичай починається у дитинстві, але може з’явитися у будь-якому віці. Воно проявляється свербінням, сухістю шкіри, екзематозними ураженнями та ліхенізацією.

Вважається, що атопічний дерматит пов’язаний з іншими IgE-асоційованими розладами, такими як алергічний риніт, астма та харчова алергія. АтД має значну захворюваність, його поширеність збільшилася за останні кілька десятиліть.

Причини виникнення

Причини атопічного дерматиту остаточно невідомі. Захворювання має складну етіологію, яка включає генетичні та навколишні фактори, що призводять до порушень в епідермісі та імунній системі. Воно є частиною атопічної тріади (атопічний дерматит, алергічний ринокон’юнктивіт та астма), яка може починатися одночасно або послідовно. Пацієнти з атопічною тріадою мають дефектний бар’єр шкіри та дихальних шляхів, що призводить до певної симптоматики.

При атопічному дерматиті відбувається значна втрата вологи через епідерміс в результаті порушення регуляції епітеліального бар’єру. Вважається, що це відбувається внаслідок дисфункції філагріну, який має вирішальне значення для цілісності епітелію.

Дослідники вважають, що зміни у шкірному бар’єрі, регулюючому вологість, можуть викликати такі причини:

• зміни (мутації) у генах;
• порушення імунної системи;
• вплив факторів довкілля — стрес, тютюновий дим.

Генетичні зміни включають мутації з втратою функції філагріну. Це епідермальний білок, який розщеплюється на зволожуючий натуральний фактор. Мутації філагріну присутні у 30% пацієнтів з атопічним дерматитом і можуть також призвести до розвитку вульгарного іхтіозу, алергічного риніту та фолікулярного кератозу.

Харчова гіперчутливість може викликати або посилити атопічний дерматит у 10-30% пацієнтів. 90% таких реакцій чи загострень викликані вживанням яєць, молока, арахісу, сої та пшениці.

Нещодавні дослідження показують, що може існувати зв’язок між курінням та розвитком атопічного дерматиту у дорослих.

Вчені виявили аномальні рівні імунних речовин у людей, які страждають на атопічний дерматит. Це вказує на те, що імунна дисфункція відіграє важливу роль, викликаючи алергічні реакції на зазвичай безпечні речовини. Наприклад, у деяких хворих хімічні сполуки, що містяться у певних продуктах харчування, рослинах та шерсті тварин, можуть стимулювати неадекватну імунну реакцію, яка викликає не лише шкірні симптоми, а й закладеність носа, хрипи та шлунково-кишкові розлади.

Дослідження також показали, що люди, які страждають на атопічний дерматит і харчову алергію, мають структурні та молекулярні відмінності у зовнішніх шарах шкіри. В осіб, уражених лише атопічним дерматитом, ці відмінності не виявляються. Передбачається, що дисфункціональний бар’єр шкіри дозволяє харчовим алергенам подразнювати імунні клітини, сприяючи розвитку харчової алергії.

Клінічні симптоми

Найбільш поширений симптом захворювання — це сильний свербіж. Інші ознаки, як виглядає атопічний дерматит, включають:

• сухі, червоні ділянки шкіри;
• висипи, які можуть сочитися, виділяти ексудат або кровоточити;
• потовщення шкіри.

Атопічний дерматит, де з’являється? Він може розвинутись на будь-якій ділянці шкіри. Однак у певному віці він виникає на різних ділянках тіла та має унікальний зовнішній вигляд. Найбільш поширені симптоми на кожному етапі життя включають:

• у немовлят з’являються набряклі папули та бляшки, які можуть мати пухирці або кірки на шкірі голови, обличчя та розгинальних поверхнях кінцівок. Немовлята рідко мають осередки атопічного дерматиту в зоні підгузка, але можуть бути вразливими до інших видів пелюшкового дерматиту, таких як кандидозний або себорейний дерматит;
• у дітей віком від 2 років і до статевого дозрівання може з’явитися атопічний дерматит на ногах (в підколінних ямках) і руках (в ліктьових згинах) у вигляді сверблячих плям. Іншими поширеними місцями виникнення висипів є шия, зап’ястя, кісточки та складки між сідницями;
• дорослі люди мають хронічний атопічний дерматит на руках, шиї, обличчі, включаючи повіки. Окремі ураження також можуть бути додатково класифіковані на гострі (набряклі, еритематозні папули та бляшки або везикули/кірки), підгострі (еритема, лусочки, різні кірки) або хронічні (товсті бляшки з ліхенізацією та лусочками) стадії.

На цій сторінці можна переглянути фото атопічного дерматиту та варіантів його прояву на руках.

Діагностика

Атопічний дерматит зазвичай є клінічним діагнозом, враховуючи класичний розподіл уражень у кожній віковій групі. Наявність супутніх ознак (наприклад, фолікулярний кератоз) може полегшити діагностику.

Деяким людям також знадобиться біопсія шкіри, яка показує екзематозний малюнок. У дитячих випадках, які не піддаються лікуванню, для виявлення антитіл імуноглобуліну Е (IgE) до специфічних алергенів можуть бути виконані імуноферментні аналізи з флуоресцентними ферментами або шкірні прик-тести.

Стадії розвитку та перебіг хвороби

Виділяють 4 стадії атопічного дерматиту:

• початкова — розвивається гіперемія, набряк та лущення шкіри. За відсутності лікування може виникнути загострення;
• виражені зміни (прогресування) — зазвичай складається з гострої та хронічної фази. Гостра фаза супроводжується червоними, набряклими, іноді вологими ураженнями, з лускатими плямами чи бляшками. Хронічна — сухими, ліхенізованими висипами;
• ремісія — значне зниження чи повне зникнення проявів. Тривалість стадії становить від кількох тижнів до 7 років;
• повне клінічне одужання — симптоми відсутні протягом більше 7 років.

Тяжкість перебігу визначається за інтенсивністю та поширеністю висипів:

• легкий — відрізняється невеликою гіперемією, виділенням ексудату, лущенням, незначними висипами та свербінням. Загострення бувають 1-2 рази в рік;
• середньотяжкий — посилюється виділення рідини та свербіж, утворюються множинні осередки ураження. Загострення відбуваються до 4 разів на рік;
• важкий — утворюються множинні запалені осередки, глибокі тріщини, виразки. Свербіж стає інтенсивним і не минає.

До якого лікаря звертатися

Діагностувати та лікувати атопічний дерматит може:

• дерматолог, що спеціалізується на станах шкіри, волосся та нігтів;
• алерголог, який займається лікуванням алергії;
• сімейний лікар, терапевт, педіатр.

Як лікувати

Чотири основні компоненти лікування атопічного дерматиту включають:

• уникнення тригерів;
• щоденний догляд за шкірою;
• протизапальну терапію;
• додаткові методи.

Щоденний догляд за шкірою включає нанесення пом’якшувальних засобів 2 рази на день не пізніше ніж через 3 хвилини після виходу з теплого душу або ванни, щоб запобігти висиханню шкіри.

При загостреннях перед пом’якшувальними засобами слід наносити топічні стероїди невисокої активності Гідрокортизон або середньої активності — тріамцинолону ацетонід Фокорт, флуоцинолон Синафлан, Алергодерм. На чутливих ділянках (обличчя, під пахвами, пах) може знадобитися місцеве застосування нестероїдних препаратів, інгібіторів кальциневрину, таких як такролімус Протопік і пімекролімус Елідел.

Якщо атопічний дерматит не контролюється місцевими засобами, призначають фототерапію та системне лікування, яке включає:

• імуносупресивні препарати — циклоспорин, азатіоприн, мікофенолату мофетил, Метотрексат;
• біопрепарати — омалізумаб Ксолар, інфліксімаб Ремікейд.

Полегшити свербіж можуть пероральні антигістамінні препарати: цетиризин Цетрин, фексофенадин Аллегра, лоратадин Кларитин.

Інші додаткові методи лікування включають ванни з хлорним вапном (0,5 склянки хлорного вапна на ванну об’ємом 150 л) 1-2 рази на тиждень для зменшення колонізації бактерій, низькоалергенну дієту для матерів під час грудного вигодовування, а також використання пробіотиків та пребіотиків для вагітних та дітей з груп ризику, які показали 50% зниження частоти атопічного дерматиту у віці від 1 до 4 років в порівнянні з плацебо. Вважається, що бактеріальні продукти можуть посилювати імунну систему та запобігати розвитку алергічної відповіді IgE-антитіл.

Коли минає атопічний дерматит? Хвороба часто проходить сама по собі до досягнення дитиною 18-річного віку. Однак у деяких випадках атопічний дерматит може бути пожиттєвим захворюванням.

Домашні засоби

Полегшити симптоми атопічного дерматиту в домашніх умовах допоможуть такі рекомендації:

• зволожувати шкіру після купання та при відчутті сухості;
• вибирати засоби для догляду за шкірою без запаху;
• щодня приймати ванну протягом 5-10 хвилин або душ у теплій (не гарячій) воді;
• уникати тригерів, які викликають спалах АтД;
• носити вільний одяг зі 100% бавовни;
• прати одяг у миючих засобах, які не містять ароматизаторів та барвників;
• захищати шкіру від впливу низьких та високих температур.

Для полегшення свербежу можна використовувати ванни з бікарбонатом натрію або колоїдною вівсянкою. Щоб уникнути травм шкіри від розчісування, нігті на руках слід коротко підстригати, дитині на ніч можна вдягати рукавички з бавовни.

Ускладнення

Ускладнення атопічного дерматиту включають:

• бактеріальні ураження шкіри, які посилюються при розчісуванні;
• вірусні шкірні інфекції;
• порушення сну, що може спричинити проблеми з поведінкою у дітей;
• ураження очей (кон’юнктивіт, блефарит).

Особливі ситуації

Діти

Методи лікування залежать від тяжкості симптомів, віку дитини та локалізації висипу. Необхідно коригувати лікування у різні сезони року, під час загострень чи по мірі дорослішання дітей.

Важливо зволожувати шкіру зсередини, тому потрібно давати дитині пити багато води. Для купання слід використовувати м’який очищувальний засіб, і обмежити час перебування у ванні або душі до 5-10 хвилин. Необхідно наносити місцеві препарати або зволожуючі засоби відповідно до інструкцій відразу після купання, поки шкіра ще волога.

Місцеві стероїди слід наносити на уражені ділянки до 2 разів на день при необхідності і завжди перед зволожуючим кремом. При поліпшенні стану місцеві препарати можна використовувати 2-3 рази на тиждень чи рідше.

Навіть якщо дитина не має ознак активного атопічного дерматиту, необхідно продовжувати використовувати зволожуючий крем не менше 2 разів на день, щоб запобігти загостренню.

Для зменшення свербежу можна використовувати антигістамінні препарати: цетиризин Зодак, Цетрин, лоратадин Кларитин або фексофенадин Аллегра.

Якщо у дитини шкірна інфекція, лікар може призначити місцевий або пероральний антибіотик. Антибіотики місцевої дії, такі як мазь або крем Мупіроцин, Бактробан, слід наносити 2 рази на день на будь-які відкриті або покриті кіркою ділянки шкіри протягом декількох днів, доки вони не загояться.

Вагітні та мами, які годують грудьми

Вагітність часто є тригером для атопічного дерматиту, погіршення захворювання зазвичай відзначається у другому та третьому триместрах. Для лікування АтД під час вагітності та грудного вигодовування можуть безпечно використовуватись місцеві кортикостероїди «Гідрокортизон», інгібітори кальциневрину та вузькосмугова фототерапія УФ-В.

Якщо не вдається досягти достатнього контролю за допомогою цих методів, слід розглянути можливість системної терапії. Короткі курси пероральних кортикостероїдів (до 0,5 мг/кг/день) можуть використовуватися як лікування першої лінії для вагітних, коли необхідний негайний або короткостроковий контроль при загостреннях, або другої лінії, якщо потрібна тривала терапія.

Циклоспорин вважається варіантом системного лікування першої лінії, коли місцеве лікування та фототерапія виявилися неефективними та показана необхідність кращого довгострокового контролю захворювання. Однак це може збільшити ризик народження дитини із низькою масою тіла. По можливості слід уникати застосування азатіоприну під час вагітності. Однак його можна застосовувати у випадках важкого атопічного дерматиту, якщо пацієнтка почала отримувати це лікування до зачаття або інші варіанти лікування недоступні. Доза азатіоприну повинна бути зменшена на 50%, якщо лікування продовжується під час вагітності.

Люди похилого віку

При виборі варіантів лікування необхідно враховувати клінічні характеристики атопічного дерматиту та вікові фактори пацієнтів похилого віку. Як і в інших вікових групах, основні методи лікування АтД в похилому віці становлять: регулярне застосування зволожуючих засобів у поєднанні з топічними кортикостероїдами та інгібіторами кальциневрину, додаткове призначення пероральних антигістамінних препаратів та запобігання провокуючим факторам.

У випадках середнього та тяжкого ступеня та/або при зниженій здатності використовувати місцеві засоби в якості додаткових варіантів може знадобитися протизапальне лікування. Пероральні кортикостероїди в низьких дозах можуть бути корисними при атопічному дерматиті похилого віку, але особливу увагу слід приділяти побічним ефектам. Пероральний циклоспорин використовується рідше через підвищений ризик злоякісних новоутворень та органної токсичності у літніх пацієнтів з АтД.

Вузькосмугова фототерапія ультрафіолетом також може бути корисна для літніх пацієнтів, але необхідність частих відвідувань лікарні може стати для них обтяжливою. Терапія біологічними препаратами помітно покращує шкірні ураження та свербіж у літніх пацієнтів з АтД, зі швидкою відповіддю та несерйозними побічними ефектами. Однак біль при ін’єкціях, дороге медичне обслуговування та регулярне спостереження кожні 2 тижні є недоліками терапії.

Поширення

Атопічний дерматит зустрічається приблизно у 10-30% дітей та у 2-10% дорослих у розвинених країнах. За останні десятиліття його поширеність збільшилася в 2-3 рази. Деякі люди переростають цей стан, тоді як в інших він зберігається протягом усього життя.

Атопічний дерматит вражає чоловіків та жінок в однаковій мірі. Захворювання частіше зустрічається у людей, у яких в особистому чи сімейному анамнезі є астма, алергічний ринокон’юнктивіт чи харчова алергія.

Профілактика

Щоб запобігти спалахам атопічного дерматиту, можна вжити таких заходів:

• пацієнти повинні носити одяг з бавовни та уникати вовни;
• температура в будинку повинна бути більш прохолодною, оскільки це допоможе зменшити потовиділення та свербіння;
• рекомендується використовувати зволожувач, щоб запобігти пересиханню повітря та шкіри;
• всі предмети одягу слід прати з використанням м’якого миючого засобу без кондиціонера для білизни або відбілювача;
• виходячи на вулицю, необхідно наносити зволожуючий або сонцезахисний крем;
• слід уникати продуктів, що викликають симптоми АтД;
• необхідно виключити діяльність, яка викликає надмірне потовиділення;
• пацієнти з астмою повинні дотримуватись режиму прийому ліків та уникати алергенів.

Основні положення

• Дерматит атопічний є поширеним запальним захворюванням шкіри, яке вражає до 30% дітей та до 10% дорослих людей.
• До запалення шкіри та розвитку атопічного дерматиту призводить генетично обумовлений дефект шкірного бар’єра та схильність до IgE-опосередкованої гіперчутливості.
• Загальні ознаки відрізняються залежно від віку, включають сильний свербіж, еритематозні висипання, які лущаться, потовщення шкіри в ліктьових згинах, підколінних ямках, на обличчі, шиї та зап’ястях.
• Терапія першої лінії складається з застосування м’яких зволожуючих засобів, місцевих кортикостероїдів, антигістамінних препаратів, обмеження використання мила та зниження температури води для купання.
• Якщо захворювання не реагує на місцеве лікування, слід використовувати фототерапію, системні імунодепресанти, біопрепарати.