Пункція при гаймориті

Прокол при гаймориті — хірургічна маніпуляція, яку виконують за умов стаціонару чи амбулаторії. Цей метод є рутинним на пострадянському просторі, що призначається доволі часто. Застосовують пункцію при гаймориті у разі гострої стадії захворювання, а роблять її задля того, щоб очистити гайморову пазуху від гнійного вмісту. Також у пазуху у процесі проколу вводять лікарські препарати.

Пункція при гаймориті — показання та протипоказання

Як і будь-яка методика лікування, прокол має показання та протипоказання. До першої групи відносять:

• відсутність ефекту від інших методів лікування;
• стан пацієнта, у якого заблоковано сполучення з пазухою;
• необхідність здійснити посів на мікрофлору (якщо потрібно взяти рідину з пазухи).

Протипоказань більше, тому дуже важливо, щоб лікар ретельно зібрав анамнез, а пацієнт пройшов усі призначені йому під час гаймориту обстеження. Так, за наявності будь-якої аномалії розвитку очних ямок або пазух гайморит і прокол несумісні. Ще у переліку протипоказань є:

• загальний тяжкий стан пацієнта (погано збивається температура, озноб тощо);
• будь-які порушення згортання крові;
• наявність цукрового діабету будь-якого типу;
• артеріальна гіпертензія, яку неможливо контролювати препаратами.

Заборонено робити прокол при гаймориті пацієнтам із товстою кістковою перегородкою (між пазухою та порожниною носа), а також маленьким дітям. Рішення про те, чи потрібно в кожному випадку, як часто кажуть пацієнти, пробивання гаймориту, лікар приймає на підставі результатів обстеження — рентгенографії або КТ (комп’ютерної томографії) навколоносових пазух. Також проводиться звичайний огляд порожнини носа.

Як проколюють стінку гайморової пазухи — підготовка, тривалість процедури, анестезія

Підготовка до процедури проводиться безпосередньо перед нею, заздалегідь нічого не потрібно робити. Зазвичай, вона полягає в анестезії. Найчастіше для цієї мети використовують турунди, які змочені в місцевому анестетику (зазвичай, це 10% лідокаїн), але іноді потрібна додаткова міра — анемізація (протинабрякова процедура із введенням судинозвужувальних засобів у порожнину носа). Для цього слизову обробляють розчином адреналіну. 

Як пробивають ніс при гаймориті:

• лікар визначає найтонше місце стінки гайморової пазухи (найчастіше це місце знаходиться на відстані 1,5-2 см кзаду від переднього кінця нижньої носової раковини);
• сам прокол робиться м’яко, обертальними рухами, глибина його — 10-15 мм;
• далі шприцом із пазухи витягають вміст — слиз з гноєм;

Наступний етап проколу — промивання, яке виконують з використанням антисептичного розчину (це може бути фурацилін, октенісепт, хлорофіліпт та інші).

Одна з назв, які є в народі — як пробивають гайморит, а результатом цього завжди вважають те, що після проколу пазуха очищена, а також відновлюється сполучення між гайморовою пазухою та носовою порожниною. У випадках, коли закрито співустя, лікар може використовувати одночасно дві голки. Пацієнт після проколу відчуває полегшення — голова перестає хворіти, немає також і болю під очима. При цьому часто пункція може стати причиною травми — зокрема нососльозного каналу або очної ямки.

Після того, як прокол виконаний, пацієнту призначають:

• антибіотики, щоб запобігти можливим ускладненням;
• антигістамінні, щоб зняти набряки;
• судинозвужувальні краплі в ніс, щоб зняти набряк, тим самим покращивши дренування, та полегшити носове дихання; 
• знеболювальні або нестероїдні протизапальні препарати, якщо присутні біль або піднімається температура.

В обов’язковому порядку необхідно правильно промивати порожнину носа. Також деякі лікарі можуть призначати й фізіотерапевтичні методики лікування — наприклад, фонофорез. Зазвичай, на повне відновлення кістки, якщо зроблено прокол носа при гаймориті, знадобиться до 14 днів.

Ускладнення після проколу гаймориту

Процедура проколу небезпечна, і ускладнення можуть бути пов’язані з невдалим її виконанням (порушенням методики пунктування), і з іншими чинниками. Якщо говорити про можливі ризики, то тут як ускладнення може розвинутися:

• абсцедування (поширення гнійного вмісту) далі в очницю, а іноді в м’які тканини щоки;
• повітряна емболія судин — зокрема, про судини головного мозку чи серця.

Якщо після проколу стан пацієнта не покращується, йому рекомендують хірургічне лікування. Пункція гайморової пазухи все ще вважається ефективною процедурою, хоча на зміну їй вже прийшли сучасніші з погляду медичних технологій і менш травматичні методики.

Поширені питання