Хелекс інструкція по застосуванню

КРКА, д.д., Ново место, Словенія

Нестероїдні протизапальні засоби. Оксиками.

Фармакодинаміка. Транквілізатор групи похідних бензодіазепіну. Подібно до інших засобів цієї групи має центральну анксіолітичну, протисудомну та міорелаксичну дію, що пов’язано зі специфічним впливом на бензодіазепінові рецептори. Препарат також виявляє антидепресивні властивості, на відміну від звичайних похідних бензодіазепіну. Це пов’язують зі здатністю алпразоламу подовжувати фазу швидкого сну, що властиве лише трициклічним антидепресантам. Існує чимало підтверджень щодо подібності ефектів алпразоламу та трициклічних антидепресантів. У результаті зменшення кількості адренергічних рецепторів алпразолам спричинює антипанічну дію за норадренергічним механізмом.Фармакокінетика.

Ці ліки не рекомендовані для лікування осіб з тяжкими формами депресії із суїцидальними наміри. Через ризик суїциду усі пацієнти в стані депресії підлягають нагляду, особливо на початку лікування.Особливу увагу слід приділяти пацієнтам зі схильністю до зловживання алкоголем,із наркотичною або лікарською залежністю. Тривале призначення може спричинити звикання та залежність.

Хелекс не рекомендований пацієнтам із первинними ознаками депресії, що виявляється психомоторною загальмованістю, при біполярній депресії з психотичною симптоматикою. З обережністю слід призначати Хелекс пацієнтам із порушеннями функції печінки та нирок, дихальною недостатністю, тяжкою міастенією, хворобою Паркінсона, порфірією, захворюванням легень, а також психічно та фізично виснаженим пацієнтам і особам літнього віку.Пацієнтам літнього віку ці ліки слід призначати в мінімальній дозі, оскільки у хворих цієї вікової групи існує підвищений ризик розвитку атаксії та надмірного седативного ефекту. 

Хелекс може вплинути на психофізичну активність, особливо, якщо його застосовувати разом з алкоголем або засобами, що пригнічують центральну нервову систему. Лікар повинен попередити пацієнта про можливість такої дії, якщо останній керує автомобілем або використовує інші технічні засоби під час лікування.Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.Як і всі бензодіазепіни, при одночасному застосуванні алпразоламу з іншими психотропними лікарськими засобами (барбітуратами, опіоїдами, антипсихотичними засобами, антидепресантами, анестетиками, засобами проти судом та антигістамінними препаратами) можливе посилення пригнічувальної дії на центральну нервову систему. Алпразолам посилює дію алкоголю, тому пацієнтам рекомендують утримуватись від вживання алкоголю під час лікування. При одночасному застосуванні алпразоламу у дозах до 4 мг стаціонарні концентрації іміпраміну й кломіпраміну у плазмі можуть підвищитись на 30 % і 20 % відповідно. Паралельне призначення алпразоламу та флувоксаміну спричиняє підвищення концентрації алпразоламу в плазмі приблизно на 30 %. Одночасне призначення кетоконазолу, ітраконазолу, еритроміцину або циметидину може уповільнити метаболізм алпразоламу в печінці і посилити дію алпразоламу. При одночасному прийомі Хелексу в дозах до 4 мг із іміпраміном, кломіпраміном, стабільні концентрації останніх у плазмі крові можуть збільшуватись на 30 % та 20 % відповідно. Паралельне застосування Хелексу з флувоксаміном спричинює підвищення рівня концентрації алпразоламу в плазмі на 30 %; одночасне застосування макролідних антибіотиків (еритроміцину, олеандоміцину), циметидину, пероральних гормональних контрацептивів, флуоксетину, сертраліну, дилтіазему, нефазодону, кетоконазолу, ітраконазолу та інших фунгіцидних лікарських засобів азольної групи пригнічує біотрансформацію алпразоламу в печінці, що спричиняє посилення його ефектів.

Безпека та ефективність препарату для лікування дітей не була достатньо досліджена, тому ці ліки не рекомендують застосовувати для лікування такої вікової групи пацієнтів.

5 років.Хелекс не слід застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.Умови зберігання.о

30 (2х15) таблеток у блістерах у картонній коробці.Категорія відпускуВиробник.

Без рецепту.

Клінічні характеристикиПоказання.Тривожні стани, які супроводжуються занепокоєнням, напруженістю, відчуттям страху, тривогою, боязню, ажитацією, поганою здатністю до зосередження, дратівливістю, безсонням та/або спонтанною гіперактивністю, що може спричинити різні соматичні порушення; тривожно-депресивні стани, які супроводжуються пригніченням, млявим настроєм, втратою зацікавленості та задоволення, знесиленням і психомоторним неспокоєм; неспокій та змішані тривожно-депресивні стани на фоні соматичних захворювань; абстинентний синдром при хронічному алкоголізмі; панічні розлади.Протипоказання.Гіперчутливість до алпразоламу, інших бензодіазепінів та будь-якого з компонентів препарату; гостра закритокутова глаукома, тяжка дихальна недостатність, вік до 18 років, вагітність та період годування груддю. Спосіб застосування та дозиОптимальна доза алпразоламу визначається індивідуально залежно від тяжкості стану пацієнта та індивідуальної переносимості. Нижче наведена схема дозування, яка відповідає потребам більшості пацієнтів. Для пацієнтів, яким потрібна більша доза, дозу слід збільшувати обережно для запобігання розвитку побічних ефектів. Спочатку збільшують вечірню дозу, а потім – денну. При тривожних та тривожно-депресивних станах на початку лікування дорослим призначають по 0,25–0,5 мг алпразоламу 3 рази/добу, пацієнтам літнього віку – по 0,25 мг 2–3 рази/добу. Підтримуюча доза для дорослих становить 0,5–4 мг/добу, для пацієнтів літнього віку – 0,5–0,75 мг/добу. Дозу слід розділити на 2–3 прийоми.При панічних розладах препарат застосовують у початковій дозі: по 0,5–2 мг 3 рази/добу, при цьому дозу не можна збільшувати більше ніж на 1 мг протягом 3–4 днів. Підтримуюча доза становить 4–10 мг/добу, поділених на декілька прийомів.При виявленні небажаних реакцій дозу препарату слід зменшити. Препарат відміняють поступово, оскільки раптове припинення лікування може спричинити синдром відміни. Поступова відміна повинна здійснюватись протягом тривалого періоду часу, тобто, якщо пацієнт застосовує препарат по 0,5 мг вранці, 0,5 мг вдень і 1 мг увечері, добову дозу рекомендовано зменшувати не більше ніж на 0,25 мг кожні три дні. Побічні реакції.Рідко (спостерігаються менше ніж у 1 % пацієнтів): дистонія, порушення здатності до концентрації уваги, анорексія, погіршення пам’яті, порушення координації, судоми, занепокоєння, втома, порушення вимови, жовтуха, слабкість у м’язах, нетримання сечі, прурит; у виняткових випадках можуть спостерігатись парадоксальні реакції. Якщо спостерігається дратівливість, спазми м’язів, безсоння, нічні кошмари та галюцинації, лікування слід припинити. Передозування.Симптоми: порушення свідомості, артеріальна гіпотензія і поверхневе дихання; у більш тяжких випадках – також втрата свідомості, зупинка дихання або зупинка серця. Лікування: якщо пацієнт знаходиться у свідомості, необхідно викликати блювання; в іншому випадку проводять інтубацію та промивання шлунка. Всмоктування алпразоламу зі шлунково-кишкового тракту зменшується при застосуванні активованого вугілля та сольових проносних засобів. Пацієнт повинен перебувати під постійним наглядом у відділенні інтенсивної терапії. У тяжких випадках, особливо, при дихальній недостатності, показане застосування антагоніста бензодіазепінових рецепторів – флумазенілу.Застосування у період вагітності або годування груддю.Призначення алпразоламу у період вагітності може бути шкідливим для плода. Не рекомендується використовувати алпразолам у період вагітності або годування груддю. Якщо пацієнтка завагітніла або є підозра на вагітність, вона повинна негайно звернутись до лікаря. МісцезнаходженняШмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія.