Ланцидом інструкція по застосуванню

1 капсула містить лансопразолу (у вигляді гранул, вкритих кишковорозчинною оболонкою) - 15 мг та домперидону (у вигляді гранул, вкритих оболонкою) – 10 мг;

допоміжні речовини:

гранули лансопразолу – манітол, лактоза, сахароза, повідон, гідроксипропілметилцелюлози фталат, спирт цетиловий;

гранули домперидону – крохмаль, Quinoline Yellow, повідон, Non-pereil Seeds 16/18.

тверді желатинові капсули 2-го розміру, світло-блакитного/кремового кольору з маркуванням ВВ на кожній половинці, заповнені гранулами білого і жовтого кольору;

Фармакодинаміка

Лансопразол належить до противиразкових засобів, які пригнічують базальну та стимульовану секрецію в обкладкових клітинах шлунка внаслідок специфічної дії на фермент Н+-К+- АТФ-азу. Гальмування секреції соляної кислоти при прийомі лансопразолу дозазалежне, при дозі 30 мг він гальмує утворення соляної кислоти приблизно на 80 – 97 %. Ланзопразол не впливає на моторику шлунково-кишкового тракту. Інгібуючий ефект наростає у перші 4 дні прийому. Секреторна активність нормалізується через 3-4 дні після закінчення прийому препарату. Ланзопразол має антихелікобактерну активність in vitro у 4 рази більшу за омепразол.

Домперидон блокує периферичні дофамінові рецептори, усуває інгібуючий вплив дофаміну на моторну функцію шлунково-кишкового тракту і підвищує евакуаторну і рухову активність шлунка. Чинить протиблювотну дію, заспокоює гикавку і усуває нудоту. Погано проникає через гематоенцефалічний бар’єр, практично не впливає на дофамінові рецептори головного мозку.

Фармакокінетика.

Не вивчалася.

Препарат застосовують при уповільненій евакуації вмісту шлунка і гастропарезі, рефлюкс-езофагіті, диспепсії.

Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості до компонентів препарату, кровотечах із шлунково-кишкового тракту, механічній кишковій непрохідності, перфорації шлунка або кишечнику, пролактиномі, в періоди вагітності та годуванні груддю. Препарат не рекомендується приймати дітям до 12 років.

Перед початком та після завершення терапії лансопразолом необхідно зробити ендоскопічне дослідження для виключення випадків недіагностованого злоякісного процесу, оскільки лікування лансопразалом може замаскувати симптоми та відстрочити правильну діагностику.

Домперидон може зумовити екстрапірамідні реакції, особливо у пацієнтів молодшого та похилого віку.

Препарат протипоказаний в періоди вагітності та годуванні груддю.

Препарат не рекомендується приймати дітям до 12 років.

Капсули Ланцидому приймають внутрішньо цілими, не розламуючи і не розжовуючи. Рекомендована доза для дорослих - по 1 капсулі 3 рази на добу за 10-15 хвилин до їжі. Курс лікування – 4-8 тижнів.

Симптоми: сонливість, дезорієнтація.

Лікування: прийом активованого вугілля, симптоматична терапія.

Більшість хворих добре переносять препарат. При тривалому застосуванні можуть виникнути шкірні реакції (шкірний висип, свербіж, кропив’янка, мультиформна еритема); сухість у роті, діарея, запор, кишкова коліка, головний біль, дуже рідко - галакторея, гінекомастія.

Антацидні препарати уповільнюють і знижують абсорбцію Ланцидому, тому їх слід застосовувати не раніше, ніж через 2 години після прийому Ланцидому.

Оскільки метаболізм лансопразолу здійснюється в печінці через систему цитохрому Р450, слід з обережністю призначати його разом з діазепамом, фенітоїном, варфарином, пропранололом, преднізолоном, теофіліном (при цьому лансопразол може зменшувати їх елімінацію, що потребує зниження доз цих препаратів).

Циметидин, натрію гідрокарбонат знижують біодоступність домперидону.

Антихолінергічні препарати нейтралізують дію домперидону.