Ліогель 1000 гель інструкція по застосуванню

діюча речовина: 1 г гелю містить гепарину натрію у перерахуванні на 100 % речовину 1000 МО;

допоміжні речовини: етанол 96 %, метилпарабен (метилпарагідроксибензоат) (Е 218), карбомери, трометамол, олія лавандова, олія неролієва, вода очищена.

Прозорий або майже прозорий, безбарвний або зі злегка жовтуватим відтінком гель зі специфічним запахом. За зовнішнім виглядом має бути однорідним.

Україна, 84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Сибірцева, 2.

Місцезнаходження заявника тÐ / або представника заявника.

Україна, 02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, будинок 1В, офіс А 504.

Фармакодинаміка.

Ліогель 1000 при нанесенні на шкіру чинить протинабрякову, антиексудативну, протизапальну та антикоагуляційну дію.

Фармакокінетика.

Гепарин виявляється у плазмі крові протягом 24 години після застосування препарату, при цьому пікова концентрація гепарину досягається через 8 годин. Виведення відбувається переважно через нирки. Нанесений на шкіру препарат не впливає на параметри згортання крові.

Лікування захворювань поверхневих вен, таких як варикозне розширення вен і пов’язаних з ним ускладнень, флеботромбоз, тромбофлебіт, поверхневий перифлебіт. Післяопераційний варикозний флебіт, ускладнення після хірургічного видалення підшкірної вени ноги. Травми та забиті місця, інфільтрати та локалізовані набряки, підшкірні гематоми. Травми та розтягнення м’язово-сухожильних та капсуло-зв’язочних структур.

Підвищена чутливість до гепарину або до інших компонентів препарату, трофічні виразки ніг, що кровоточать, відкриті та/або інфіковані рани, геморагічний діатез, пурпура, тромбоцитопенія, гемофілія. Схильність до кровотеч.

У якості допоміжних речовин лікарський засіб містить метилпарагідроксибензоат, тому його не можна застосовувати хворим з алергією на парабени. При наявності у хворого геморагічних симптомів слід ретельно зважити можливість застосування препарату Ліогель 1000. Препарат не слід призначати при кровотечах, наносити на відкриті рани, інфіковані ділянки шкіри при наявності гнійних процесів, слизові оболонки, очі та на ділянки навколо очей, на виразки та пухирі. У разі розладів згортання крові гель не рекомендується наносити на великі ділянки шкіри. У випадку лікування флебіту цей лікарський засіб не слід втирати у шкіру.

У якості допоміжних речовин лікарський засіб містить метилпарагідроксибензоат, тому його не можна застосовувати хворим з алергією на парабени. При наявності у хворого геморагічних симптомів слід ретельно зважити можливість застосування препарату Ліогель 1000. Препарат не слід призначати при кровотечах, наносити на відкриті рани, інфіковані ділянки шкіри при наявності гнійних процесів, слизові оболонки, очі та на ділянки навколо очей, на виразки та пухирі. У разі розладів згортання крові гель не рекомендується наносити на великі ділянки шкіри. У випадку лікування флебіту цей лікарський засіб не слід втирати у шкіру.

Дані щодо застосування препарату у період вагітності або годування груддю відсутні.

Препарат не впливає на здатність керувати транспортом або обслуговувати механізми.

Внаслідок обмеженого досвіду застосування препарат не слід призначати дітям.

Дорослим застосовувати препарат 1-3 рази на добу. На уражену ділянку шкіри наносити 3-10 см гелю та обережно втирати. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально з урахуванням тяжкості перебігу захворювання.

Явища передозування препарату до цього часу не описані. Через незначну системну абсорбцію небезпека передозування препарату при місцевому застосуванні відсутня. Унаслідок випадкового перорального застосування гелю (наприклад, дитиною) може виникнути нудота або блювання. У такому випадку треба промити шлунок, а при необхідності — призначити симптоматичну терапію. Дію гепарину можна нейтралізувати за допомогою протаміну сульфату.

В окремих випадках можуть спостерігатися реакції гіперчутливості, такі як почервоніння, свербіж та припухлість шкіри, відчуття печіння, шкірний висип, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, геморагії, іноді — виникнення невеликих пустул, пухирців або пухирів, що швидко минають після припинення застосування препарату. При нанесенні на великі ділянки шкіри можливі системні побічні реакції.

Застосування гепарину може сприяти подовженню протромбінового часу у хворих, які застосовують пероральні антикоагулянти. Не слід застосовувати препарат разом з лікарськими засобами для місцевого застосування, наприклад, з препаратами, що містять тетрациклін, гідрокортизон, саліцилову кислоту, з антикоагулянтами.

3 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 30 г або по 50 г, або по 100 г у тубі; по 1 тубі в пачці.

Без рецепта.